Рішення

від 05.02.2019 по справі 908/2200/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/99/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019 Справа № 908/2200/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К.» (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека 216» (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № МТК00118 від 15.01.2019 р.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

В господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтичне підприємство Аптека 216» про стягнення суми 235228,52 грн.

В позові позивач посилається на договір поставки № 02/16-ЗП від 04.01.2016р. та зазначає, що за накладними відповідачу було поставлено товар, який відповідач своєчасно та у повному обсязі не сплатив, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за Договором в сумі 235228,52 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612 ЦК України, ст.ст. 20,193 ГК України та умови Договору поставки № 02/16-ЗП від 04.01.2016р., позивач просить позов задовольнити.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 р., справу № 908/2200/18 передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2018 р. вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2018 р. відкрито провадження у справі № 908/2200/18. Присвоєно справі номер провадження 33/99/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.12.2018р.

Ухвалою суду від 11.12.2018 підготовче засідання відкладено до 09.01.2019р.

Ухвалою суду від 09.01.2019 р., суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.02.2019 р.

Відповідач - в жодне судове засідання свого представника не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив, запропонованих ухвалами суду документів, не надав, про час та місце судового засідання повідомлений шляхом направлення увал суду на адресу відповідача, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230).

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека № 216 є: 69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2200/18.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні 05.02.2019р. заявлені вимоги представник позивача підтримав в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.02.2019р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 04.01.2016 р. між позивачем (Постачальником) та відповідачем (Покупцем) було укладено договір постачання № 02/16-ЗП (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця лікарські засоби, медичні вироби, харчові продукти для спеціального дієтичного споживання, косметичні засоби, інші товари (далі - ОСОБА_2) у кількості, асортименті і по цінах згідно накладних, а Покупець зобов'язується прийняти ОСОБА_2 та оплатити його на умовах даного Договору.

Згідно п.п. 3.1, 3.2. Договору ОСОБА_2 за даним Договором постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі замовлень Покупця. Постачальник формує партії товару виходячи із замовленої номенклатури, кількості, узгоджених цін та умов оплати. ОСОБА_2 повинен бути наданий Покупцеві протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту надходження замовлення Покупця.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.3.1. Договору ціна даного Договору відповідає загальній вартості ОСОБА_2, поставленого за цим Договором на протязі його дії, та відповідає сукупній вартості партій ОСОБА_2 згідно видаткових накладних Постачальника. Оплата здійснюється шляхом відтермінування платежу на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту отримання ОСОБА_2 Покупцем на підставі відвантажувальних документів.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач в період з 11.12.2017 р. по 14.12.2017 р. здійснював на користь відповідача поставки ОСОБА_2 згідно підписаних та скріплених печатками сторін видаткових накладних.

З боку позивача зобов'язання щодо поставки та передачі у власність відповідача ОСОБА_2; були виконані в повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, однак з боку відповідача, зобов'язання виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Зокрема, факт поставки ОСОБА_2, в період з 11.12.2017 р. по 14.12.2017 р., підтверджується наступними видатковиминакладними: № МТК547050 від 11 грудня 2017 р. на суму 4 460,34 грн.; № МТК547067 від 11 грудня 2017 р. на суму 827,11 грн.; № МТК547069 від 11 грудня 2017 р. на суму 3 024,68 грн.; № МТК547083 від 11 грудня 2017 р. на суму 1 470,39 грн.; № МТК547123 від 11 грудня 2017 р. на суму 7 410,80 грн.; № МТК547125 від 11 грудня 2017 р. на суму 827,11 грн.; № МТК549040 від 11 грудня 2017 р. на суму 2 685,65 грн.; № МТК549118 від 11 грудня 2017 р. на суму 3 290,46 грн.; № МТК549121 від 11 грудня 2017 р. на суму 413,56 грн.; № МТК546165 від 11 грудня 2017 р. на суму 227,27 грн.; №МТК546166від 11 грудня 2017 р. на суму 2 431,33 грн.; № МТК546167 від 11 грудня 2017 р. на суму 13 710,51 грн.; № МТК546195 від 11 грудня 2017 р. на суму 3 308,44 грн.; № МТК546197 від 11 грудня 2017 р. на суму 24 416,92 грн.; № МТК546214 від 11 грудня 2017 р. на суму 4 411,18 грн.; № МТК546935 від 11 грудня 2017 р. на суму 2 581,27 грн.; № МТК547028 від 11 грудня 2017 р. на суму 4 443,24 грн.; № МТК547029 від 11 грудня 2017 р. на суму 827,11 грн.; № МТК549610 від 12 грудня 2017 р. на суму 811,23 грн.; № МТК549611 від 12 грудня 2017 р. на суму 4 962,66 грн.; № МТК549613 від 12 грудня 2017 р. на суму 27 043,62 грн.; № МТК551949 від 13 грудня 2017 р. на суму 1 166,62 грн.; № МТК551951 від 13 грудня 2017 р. на суму 22 004,58 грн.; № МТК551968 від 13 грудня 2017 р. на суму 26 312,10 грн.; № МТК551980 від 13 грудня 2017 р. на суму 206,78 грн.; № МТК551981 від 13 грудня 2017 р. на суму 4 175,04 грн.; № МТК551987 від 13 грудня 2017 р. на суму 121,66 грн.; №МТК551988 від 13 грудня 2017 р. на суму 413,56 грн.; № МТК551989 від 13 грудня 2017 р. на суму 6 065,51 грн.; № МТК551991 від 13 грудня 2017 р. на суму 735,20 грн.; № МТК551998 від 13 грудня 2017 р. на суму 2 021,98 грн.; № МТК552144 від 13 грудня 2017 р. на суму 159,43 грн.; № МТК552229 від 13 грудня 2017 р. на суму 797,15 грн.; № МТК553811 від 13 грудня 2017 р. на суму 128,91 грн.; № МТК553812 від 13 грудня 2017 р. на суму 28 522,03 грн.; № МТК553840 від 13 грудня 2017 р. на суму 2 045,79 грн.; № МТК556144 від 14 грудня 2017 р. на суму 5 881,58 грн.; № МТК556114 від 14 грудня 2017 р. на суму 26 858,90 грн.; № МТК556113 від 14 грудня 2017 р. на суму 169,74 грн.; № МТК556060 від 14 грудня 2017 р. на суму 544,61 грн.; № МТК554956 від 14 грудня 2017 р. на суму 26,39 грн.; № МТК554845 від 14 грудня 2017 р. на суму 20 141,52 грн.; № МТК554844 від 14 грудня 2017 р. на суму 4 135,55 грн.; № МТК554841 від 14 грудня 2017 р. на суму 454,54 грн.

Станом на 18.10.2018 р. заборгованість відповідача на користь позивача за Договором, за поставлений, але неоплачений товар становить суму 235 228 грн. 52 коп.

Позовна вимога про стягнення з ТОВ «Фармацевтичне підприємство Аптека 216» заборгованості в сумі 235228,52 грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Факт поставки, кількість та вартість переданого за Договором ОСОБА_2, підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, в яких наявні підписи обох сторін та печатки підприємств.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, строк оплати за спірними накладними - наступив.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати ОСОБА_2, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриманий ОСОБА_2 в сумі 235228,52 грн.

Доказів погашення суми боргу в сумі 235228,52 грн. за отриманий товар відповідачем господарському суду надано не було.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача ОСОБА_2.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в сумі 235228,52 грн. підтверджується також наданою позивачем оборотно-сальдовою відомістю, яка підписана бухгалтером підприємства.

За таких обставин, суд констатує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми 235228,52 грн. основного боргу за Договором у повному обсязі.

Отже, позов задовольняється повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 3528,43 грн. покладається на відповідача

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фармацевтичне підприємство Аптека № 216 (69006, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 230, код ЄДРПОУ 24910965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «М.Т.К.» (03110, м. Київ, вул. М. Амосова, 10, код ЄДРПОУ 21633086) суму 235228 (двісті тридцять п'ять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 52 коп. основного боргу та суму 3528 (три тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 43 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 , пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 07 лютого 2019 р.

Суддя М.В. Мірошниченко