Справа № 478/1410/17 Провадження № 2/478/19/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2019 року. смт Казанка Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Іщенко Х.В.,
при секретарі Луговській А.І.,
за участю :
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом приватного підприємства Дар Ланів до ОСОБА_2 про відшкодування збитків,
В С Т А Н О В И В:
ПП Дар Ланів звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в якому посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,9804 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яку за договором оренди від 02.08.2016 року, державну реєстрацію якого проведено 05.08.2016 року, останній передала в оренду ПП Дар Ланів строком на 10 років. В період з листопада 2016 року по 03.06.2017 року на вказаній земельній ділянці відповідачки ним як орендарем на виконання договірних зобов'язань були проведені (виконані) відповідні агротехнічні роботи, а саме: глибоке рихлення ґрунту із внесенням добрив; культивація ґрунту (в два сліди) під посів соняшнику; передпосівна культивація; посів насіння соняшнику з одночасним внесенням добрив; міжрядний обробіток рослин соняшнику, які станом на 03.06.2017 року вже потребували другої міжрядної культивації. Проте, в ніч з 07.06. на 08.06.2017 року відповідач в порушення договірних зобов'язань, умисно із застосуванням найманої техніки задискував земельну ділянку засіяну орендарем насінням соняшника, чим своїми діями знищила рослини соняшника. Посилаючись на те, що внаслідок самовільного знищення відповідачем посівів соняшника, підприємство зазнало втрат і не отримало доходів, просило стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування збитків 55253 грн. та судові витрати.
Позивач приватне підприємство Дар Ланів і представник позивача Євсюков С.О. у судові засідання неоднаразове не з'явилися, повідомлені належним чином. Представник позивача Євсюков С.О. повідомив суд про неможливість явки в судове засідання , однак доказів поважності причин неявки в судове засідання не надав і від нього не надійшло заяв про залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 п.2 ч.3 ст. 223,ч. 8 ст. 279 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті..... у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи ( його представника), незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Оскільки справа перебуває в провадженні суду тривалий час і позивач і представник позивача Євсюков С.О. були належним чином повідомлені про розгляд справи, двічі не з'явилися у судове засідання, від них не надійшло заяв про залишення позову без розгляду,закриття провадження у справі, суд вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутністю позивача (його представника).
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі з наступних підстав, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 договір оренди землі, укладений 02.08.2016 року з відповідачем ПП Дар Ланів не укладала та не підписувала. Належних доказів щодо завдання збитків немає. Проте, наданий позивачем акт про затвердження розміру збитків, не містить таких даних, а розрахунок завданих збитків суперечить Методиці.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила , що відповідач по справі є її мати ОСОБА_2, вона договір від 02.08.2016 року з ПП Дар Ланів про передачу в оренду земельної ділянки площею 5,9804 га (кадастровий номер НОМЕР_1) ПП Дар Ланів строком на 10 років не підписувала. Вона є людиною похилого віку і не наймала техніку, щоб 07.06. на 08.06.2017 року із застосуванням найманої техніки задискувати земельну ділянку засіяну орендарем насінням соняшника, тому не могла своїми діями знищила рослини соняшника і тим самим спричинити збитки ПП Дар Ланів на суму 51556 гривні.
Вислухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_5 , вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази,суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до Державного акту серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 5,9804 га (кадастровий номер НОМЕР_1), розташованої в межах території Миколо-Гулаківської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до договору оренди землі, № відсутній від 02.08.2016 року, державну реєстрацію якого проведено 05.08.2016 року, ОСОБА_2 передала зазначену земельну ділянку в оренду ПП Дар Ланів строком на 10 років. Акт приймання-передачі об'єкта оренди відсутній.
В період з листопада 2016 року по 03.06.2017 року позивач на орендованій земельній ділянці провів сільськогосподарські роботи та засіяв насінням соняшнику.
Наказом Приватного підприємства Дар Ланів від 12.06.2017 року за № 12, в зв'язку із знищенням посівів соняшника на території Миколо - Гулаківської сільської ради, створена комісія по встановлення збитків у складі: голови комісії директора підприємства Курінної І.В., членів комісії: ОСОБА_7 - бухгалтера, ОСОБА_8 - механізатора, ОСОБА_4 - водія. Згідно акту Про встановлення розміру збитків (знищення посівів соняшнику) завданих орендарю земельної ділянки ПП Дар Ланів від 12.06.2017 року позивачем виявлено, що земельна ділянка відповідача, площею 5,9804 га була задискована, посіви соняшника повністю знищені.
Згідно акту комісії Казанківської райдержадміністрації від 29.06.2018 року, сума неодержаного доходу ПП Дар Ланів по земельним ділянкам площею 5,98 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 5,98 га з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 5,58 га з кадастровим номером НОМЕР_4 складає 162062 грн.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами 1 та 2 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Із роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 вбачається, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Згідно зі ст. 152 ЗК України , держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом способів.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ вирішуючи позови про відшкодування збитків власника землі та землекористувачам, суди повинні мати на увазі, що згідно зі статями 156, 157 ЗК України відшкодування збитків здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки і діяльність яких обмежує права власників та землекористувачів.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків, порядок визначення та відшкодування яких встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 152, ст. 157 ЗК України ).
Даний порядок встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України " Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам " від 19 квітня 1993 року № 284.
Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Таким чином, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що йому як землекористувачу були заподіяні збитки діями відповідача.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано копії: акту Про встановлення розміру збитків (знищення посівів соняшнику) завданих орендарю земельної ділянки ПП Дар Ланів від 12.06.2017 року, складений комісію у складі працівників ПП Дар Ланів та акт комісії Казанківської райдержадміністрації від 29.06.2018 року, згідно якого сума неодержаного доходу ПП Дар Ланів по земельним ділянкам площею 5,98 га з кадастровим номером НОМЕР_3, площею 5,98 га з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 5,58 га з кадастровим номером НОМЕР_4 складає 162062 грн.
Проте, суд не може погодитись з таким визначенням розміру завданих позивачу збитків з огляду на таке.
По-перше, в порушення вищезазначеного Порядку, до складу комісії, не увійшли представники орендаря, яким заподіяні збитки та представники громадян, які будуть їх відшкодовувати, а тому результати комісії не можна вважати об'єктивними. До того ж, двоє членів зазначеної комісії не підписали зазначений акт.
По-друге, суд не може погодитись з розміром визначених комісією збитків, оскільки він не відповідає Методиці визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів № 963 від 25 липня 2007 року (далі - Методика).
Так, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до ст. 156 ЗК України та ст. 1166 ЦК України така шкода відшкодовується у повному обсязі.
При пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).
Згідно п. 4 Методики, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається за формулою Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель,який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 року.
Проте, наданий позивачем акт про затвердження розміру збитків, не містить таких даних, а розрахунок завданих збитків суперечить Методиці. Іншого розрахунку позивачем не надано. За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем розміру завданих збитків, таким чином, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності за спричинені збитки.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.
Керуючись ст. ст.141, 247, 259, 265, 268, 273, 354,355 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову приватного підприємства Дар Ланів до ОСОБА_2 про відшкодування збитків - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено04.02.2019 р.
Суддя:
Суд | Казанківський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 28.01.2019 |
Оприлюднено | 08.02.2019 |
Номер документу | 79660922 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Казанківський районний суд Миколаївської області
Іщенко Х. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні