Рішення

від 31.01.2019 по справі 120/61/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2019 р. Справа № 120/61/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: ОСОБА_3 районної державної адміністрації

про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 районної державної адміністрації (далі - ОСОБА_3 РДА, відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що в жовтні 2018 року звернувся до ОСОБА_3 РДА з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стражгородської сільської ради Теплицького району вінницької області. До заяви додав сертифікат про право власності на земельну частку (пай) серії ВН №0155948 та свідоцтво про право на спадщину серії ВЕС №165289 від 04.10.2006. Листом від 12.10.2018 за 34291 відповідач відмовив у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, посилаючись на те, що в сертифікаті про право власності на земельну частку (пай) вказано прізвище "Топольнік", а в свідоцтві про право на спадщину "Топольник".

Вважаючи вказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Ухвалою суду від 11.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

29.01.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якої вказав, під час розгляду заяви позивача та доданих документів виявлено невідповідність, а саме сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ВН30156948 від 25.12.1996 виданий на ім'я "Топольнік Антоніна Іванівна", а у свідоцтві на право спадщини за заповітом серії ВЕС №165289 від 04.10.2006, на підставі якого були внесені зміни до сертифікату, спадкодавцем значиться "Топольник Антоніна Іванівна", про що 12.10.2018 заявнику надіслано відповідний лист рекомендаційного характеру. Заперечив щодо позовної вимоги про визнання бездіяльності протиправною, вказавши, що бездіяльність це пасивна поведінка, а розгляд заяви ОСОБА_2 проведено у строки та у порядку, що передбачені законодавством. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача надала пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просила задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання, не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.

За відсутності заперечень з боку представника позивача, суд враховуючи положення статті 205 КАС України дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 24.09.2018 ОСОБА_2 звернувся до голови ОСОБА_3 РДА з заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стражгородської сільської ради Теплицького району Вінницької області, яка належить йому згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (заповітом) серії ВЕС №165289 від 04.10.2006 площею 2,9462 га, ділянка №207. В якості додатків надав: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, копію свідоцтва про право на спадщину за заповітом, копію сертифікату ВН 0156948.

ОСОБА_3 РДА від 12.10.2018 №4291 вказано, що під час розгляду заяви ОСОБА_2 та доданих документів виявлено невідповідність, а саме сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серії ВН30156948 від 25.12.1996 виданий на ім'я "Топольнік Антоніна Іванівна", а згідно свідоцтва на право спадщини за заповітом серії ВЕС №165289 від 04.10.2006, спадкодавцем значиться "Топольник Антоніна Іванівна".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай).

Оскільки внести зміни у вищевказаний сертифікат райдержадміністрація не має можливості, рекомендували для вирішення даного питання по суті звернутись до суду.

Не погоджуючись з такою відмовою, вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо заявлених вимог суд керується та виходить з наступного.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч.1 ст.2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації (ч.1 ст.3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) ).

Відповідно до ст.11 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно п.16-17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Судом досліджено копію сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ВН №0156948 від 25.12.1996, який виданий члену колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) КСП "Поділля" ОСОБА_5. Сертифікат виданий на підставі рішення ОСОБА_3 РДА від 21.11.1996 №347, і посвідчує право власності на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Поділля" розміром 3,07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості. Сертифікат зареєстровано 27.12.1996 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №287.(а.с.7).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВЕС №165289 від 04.10.2006 державним нотаріусом ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_6 посвідчено, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна гр. ОСОБА_7 є гр. ОСОБА_2. спадкове майно складається із права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Поділля" села Стражгород Теплицького району Вінницької області, розміром 3, 07 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі належного спадкодавцю згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0156948, виданого ОСОБА_3 РДА 25.12.1996 на підставі рішення ОСОБА_3 РДА №347 від 21.11.1996, зареєстрованого 27.12.1996 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №287 (а.с.8)

Судом досліджено копію свідоцтва про смерть гр. ОСОБА_7 (а.с.9).

Зважаючи на мотивацію викладену у листі відповідача, щодо невідповідності написання прізвища спадкодавця, а саме: сертифікат №0156948 від 25.12.1996 виданий на ім'я "Топольнік Антоніна Іванівна", а у свідоцтві про право на спадщину за заповітом ВЕС №165289 від 04.10.2006 спадкодавцем значиться "Топольник Антоніна Іванівна", суд зауважує щодо технічної помилки - описки у написанні прізвища ОСОБА_7 у сертифікаті №0156948 від 25.12.1996.

Разом з тим, зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини, суд констатує факт помилкового зазначення прізвища "Топольник", шляхом невірного зазначення його у сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ВН №0156948 від 25.12.1996 як "Топольнік".

Відповідно частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування обраного позивачем способу захисту порушених прав шляхом задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 РДА в частині ненадання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стражгородської сільської ради Теплицького району Вінницької області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0155948, суд звертає увагу на наступне.

Так, дії суб'єкта владних повноважень - це завжди активна поведінка, що являє собою вчинення певних дій всупереч вимог законодавства та покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків, тоді як під бездіяльністю слід розуміти пасивну форму поведінки суб'єкта владних повноважень, тобто не вчинення ним у встановлені строки дій, що випливають з його повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що порушення прав та інтересів позивача виникло внаслідок вчинення відповідачем дій, шляхом відмови розгляду заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у формі листа №4291 від 12.10.2018.

Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 РДА в частині ненадання дозволу на виготовлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості на території Стражгородської сільської ради Теплицького району Вінницької області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0155948.

Зважаючи на норми статті 12 КАС України, згідно якої суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та за умови відмови позивачеві у об'єктивному розгляді його заяви від 24.09.2018 з формальних підстав, суд вважає за доцільне скасувати відмову ОСОБА_3 районної державної адміністрації Вінницької області №4291 від 12.10.2018 року.

Визначаючись щодо позовної вимоги зобов'язати ОСОБА_3 РДА надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стражгородської сільської ради Теплицького району Вінницької області на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН №0155948.

Повноваження повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин визначені ст.17 Земельного кодексу України.

Відповідно части 1 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно частини четвертої 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України від 07 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, зважаючи на формальність підстав для відмови розгляду заяви позивача від 24.09.2018 та не розгляд її по суті заявленого питання, суд дійшов висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 24.09.2018 року щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стражгородської сільської ради Теплицького району Вінницької області на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серія ВН №0155948, враховуючи висновки суду викладені у мотивувальній частині даного судового рішення.

В силу ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 районну державну адміністрацію Вінницької області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 від 24.09.2018 року щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Стражгородської сільської ради Теплицького району Вінницької області на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) серія ВН №0155948, враховуючи висновки суду викладені у мотивувальній частині даного судового рішення.

В решті позовних вимог відмовити.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_3 районної державної адміністрації Вінницької області №4291 від 12.10.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (вул. Хлібна, 25/26, м.Вінниця, РНОКПП НОМЕР_1)

Відповідач: ОСОБА_3 районна державна адміністрація Вінницької області (вул. Незалежності, 25, смт. Теплик, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04051187)

Повний текст рішення суду складено 07.02.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович