Постанова
від 07.02.2019 по справі 826/1979/17
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/1979/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.

.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року (справу розглянуто у порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги і рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- скасувати податкову вимогу №9170-17 від 24.06.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу №9170-17 від 24.06.2016, видані ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві;

- зобов'язати ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві привести заборгованість в інтегрованій картці особового рахунку ТОВ "Керченський стрілочний завод" у відповідність діючому законодавству, забезпечивши списання безнадійного податкового боргу, що виник з початку тимчасової окупації внаслідок обставин непереборної сили та підтверджений Сертифікатами Торгово-промислової палати, до зміни місцезнаходження позивача на іншу території України відповідно до п.15.1 ст.15 Закону №1636, пп.4 п.2 ст.101 Податкового кодексу України, пп..4 п.2.1 розд. ІІ та пп.1 п.4.1 розд. ІV "Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №9170-17 від 24.06.2016;

- визнано протиправною та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві №9170-17 від 24.06.2016.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідачем, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і таким , що не відповідає принципам адміністративного судочинства. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на згідно із п.п. а) п.15.1 статті 15 Закону № 1636, будь-якій юридичній особі-резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-яким податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації, однак позивачу листом від 06.12.2016 відмовлено у списанні безнадійного податкового боргу, у зв'язку з недостатнім наданням доказів існування форс-мажорних обставин.

29.01.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яким підтримав позицію суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" зареєстровано 20.05.2002 рішенням Керченської міської ради, номер реєстрації 1 141 120 0000 000172, за адресою: Автономна Республіка Крим, вул. Вери Бєлік, буд. 12, та знаходилось на обліку у ДПІ у м. Керчі Автономної Республіки Крим.

З 24 лютого 2015, у зв'язку з тимчасовою окупацією АР Крим, ТОВ "Керченський стрілочний завод" змінило своє місцезнаходження на місто Київ, вулиця Кловський узвіз, будинок 5 та станом на час виникнення спірних правовідносин і станом на час звернення позивача до суду з даним позовом знаходиться на обліку у ДПІ у Печерському р-ні. ГУ ДФС у м. Києві.

У відповідності до інтегрованих карток платника податку у ТОВ "Керченський стрілочний завод" рахується податковий борг.

Листом від 21.09.2015 №08 позивач звернувся до відповідача листом з проханням списати за наявності податковий борг ТОВ "Керченський стрілочний завод" по податкам і зборам та обов'язковим платежам, що виник з моменту тимчасової окупації, а також відповідні штрафні санкції, пеню.

Листом від 21.10.2015 відповідачем повідомлено, що, враховуючи, що станом на 21.10.2015 відсутній порядок списання податкового боргу у відповідності до ст.15 Закону №1636, відповідач звернувся до ГУ ДФС у м. Києві за відповідними роз'ясненнями. У зв'язку з викладеним, питання щодо можливості списання податкового боргу буде розглянуте після надання відповіді ГУ ДФС у м. Києві.

У зв'язку з наявністю в інтегрованих картках позивача податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств відповідачем сформовано та направлено позивачу спірні податкову вимогу №9170-17 від 24.06.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу №9170-17 від 24.06.2016.

Не погоджуючись зі сформованими податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, позивачем подано скаргу, за наслідками розгляду якої рішенням ДФС України від 20.01.2017 №1169/6/99-99-17-01-15 скаргу залишено без задоволення, а податкову вимогу №9170-17 від 24.06.2016 та рішення про опис майна у податкову заставу №9170-17 від 24.06.2016 - без змін.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що відповідачем сформовано податкову вимогу щодо заборгованості, яка виникла після початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим (20.02.2014) та, як наслідок, мала бути списана на підставі п.15.1 ст.15 Закону №1636.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України (тут та далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст.57 ПК України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05 грудня 2013 року №765 затверджено Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), відповідно до п.4 р.ІІІ якого нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації. Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою (п. 31.1 ст.31 ПК України).

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктамим 59.3-59.4 вказаної статті передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

У свою чергу за правилами підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Разом з тим, відповідно до пп. а п.15.1 ст.15 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України будь-якій юридичній особі - резиденту України, яка змінює (змінила) своє місцезнаходження з тимчасово окупованої території на іншу територію України, списується податковий борг, суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань за будь-якими податками (зборами, обов'язковими платежами), що виникли з моменту тимчасової окупації.

До платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя;

Відповідно до п.12.1 ст.12 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України , відповідно до якого початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнано дату набрання чинності Резолюцією №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 27 березня 2014 року про підтримку територіальної цілісності України. В окремих випадках, прямо визначених цим Законом, початком тимчасової окупації вважається дата набрання чинності Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України .

Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації від 15 вересня 2015 року №685-VIII , що набрав чинності 09 жовтня 2015 року, ст.1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України доповнено частиною другою наступного змісту: Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року , а п.п.12.1 і 12.2 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України виключено.

Отже, в даному випадку для правильного вирішення даного спору слід встановити дату виникнення у позивача податкового боргу у відповідному розмірі.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інтегрованих карток платника податку, податковий борг ТОВ "Керченський стрілочний завод" з податку на додану вартість виник внаслідок несплати самостійно нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ за травень 2014 року згідно податкової декларації від 24.06.2014 №9036064847.

Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник у зв'язку з несплатою самостійно нарахованих податкових зобов'язань (авансові внески) згідно з річною податковою декларацією за податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, поданою 26.02.2014 №9090685821.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначених податкових зобов'язань відповідачем нараховано відповідно до положень ст.129 Податкового кодексу України пеню.

Так, позивачем подано податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств 26.02.2014 №9090685821 за 2013 рік, в якій товариством самостійно розраховано авансові внески з податку на прибуток на 12 місяців 2014 року, починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 року у розмірі 656601,00 грн. щомісячно, які позивачем не сплачувались. Станом на 28.02.2015 заборгованість зі плати авансових внесків з податку на прибуток становила 7879212,00 грн.

Щодо податку на додану вартість, то 24.06.2014 позивачем подано декларацію з ПДВ за травень 2014 року №9036064847, якій самостійно визначено ПДВ у сумі 379848,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені суми податкових зобов'язань є узгодженими сумами грошового зобов'язання та станом на відповідні дати набули статусу податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, що самостійно визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникли у позивача після початку тимчасової окупації АР Крим, - на переконання колегії суддів, вказана заборгованість підлягає списанню на підставі пп. а п.15.1 ст.15 Закону України Про створення вільної економічної зони Крим та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України .

Крім того, за затримку сплати податкових зобов'язань позивачем з податку на прибуток та податку на додану вартість відповідачем нараховано штрафні санкції та пеню.

Однак, позивачем оскаржувались в межах адміністративної справи №826/14722/16 податкове повідомлення-рішення від 22.03.2016 №0007171105, прийняте за наслідками проведення камеральної перевірки, за наслідками проведення якої відповідачем встановлено, що грошове зобов'язання з податку на прибуток згідно платіжного доручення №31 від 09.03.2016р. в сумі 962 430,00 грн., визначене позивачем в податковій декларації за 2015 рік, направлене ДПІ на погашення податкового боргу, що виник до дати зміни місцезнаходження ТОВ "КСЗ" з тимчасово окупованої території АР Крим на іншу територію України та був сформований (податковий борг) з авансових внесків за 2014 рік, нарахованих по декларації з податку на прибуток, поданої 29.02.2014 року за 2013 рік (до окупації Криму), а також дії щодо зобов'язання відповідача провести коригування заборгованості по податку на прибуток в картці особового рахунку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.08.2017, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 09.11.2017, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0007171105 від 22.03.2016. в решті позовних вимог відмовлено.

З урахуванням за вказаний період застосування до позивача штрафних санкцій у вигляді нарахування пені, в даному випадку, є неправомірним.

Оскільки спірну податкову вимогу та рішення про опис майна у податкову заставу сформовано на підставі даних інтегрованих карток платника податку позивача, згідно яких в останнього наявна заборгованість за період після початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим (20.02.2014), а тому колегія суддів погоджується з висновком, що формування податкової вимоги №9170-17 від 24.06.2016, рішення про опис майна у податкову заставу №9170-17 від 24.06.2016 є неправомірним.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Керченський стрілочний завод" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкової вимоги і рішення та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а обставини справи повністю відповідають висновкам суду.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст підписано 07.02.19.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення07.02.2019
Оприлюднено08.02.2019
Номер документу79665879
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/1979/17

Ухвала від 19.12.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 03.10.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 02.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Усенко Є.А.

Ухвала від 10.06.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 23.05.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Олендер І.Я.

Ухвала від 01.04.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 06.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 07.02.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 15.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

Ухвала від 15.01.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бєлова Людмила Василівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні