Постанова

від 30.01.2019 по справі 814/1036/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1036/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 липня 2018р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Токмак-Агро до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2018р. ТОВ Токмак-Агро звернулося в суд із позовом до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, ДФС України, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльності ДФС України щодо неприйняття як податкової звітності податкових накладних та розрахунків коригування, поданих позивачем засобами електронного зв'язку в електронній формі;

- визнати розрахунк коригування кількісних і вартісних показників від 20.03.2018р. №141 до податкової накладної від 10.11.2017р. №76, виданого позивачем на адресу ТОВ Сідрейл , таким, що прийнятий та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного отримання - 12.04.2018р.;

- зобов'язати відповідачів внести відповідні коригування до Єдиного реєстру податкових накладних.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що січні 2018р. ТОВ Токмак-Агро уклало із ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області договір про визнання електронних документів. Однак, при спробі зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №141 від 20.03.2018р. отримав відмову податкового органу, з причини відсутності договору приєднання щодо електронного документообігу. Позивач повторно направив заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, однак договір не було прийнято, оскільки діє попередній договір. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, оскільки це може призвести до викривлення даних податкової звітності не лише позивача, а й його контрагентів.

Посилаючись на вищевказані обставини просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 липня 2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо неприйняття як податкової звітності податкових накладних та розрахунків коригування, поданих ТОВ Токмак-Агро засобами електронного зв'язку в електронній формі.

Зобов'язано ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 20.03.2018р. №141 до податкової накладної від 10.11.2017р. №76, виданий ТОВ Токмак-Агро на адресу ТОВ Сідрейл , датою фактичного отримання - 12.04.2018р..

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України (ідентифікаційний код 39292197) судовий збір у розмірі 3524грн. на користь ТОВ Токмак-Агро (ідентифікаційний код 31845237).

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені по час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, проте, в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили.

З урахуванням належного сповіщення сторін, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ДФС відмовляючи товариству у прийнятті розрахунку коригування кількісних і вартісних показників за №141 від 20.03.2018р. до податкової накладної за №76 від 10.11.2017р. діяло протиправно та не у відповідності до норм податкового законодавства України.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 12.01.2018р. ТОВ Токмак-Агро засобами електронного зв'язку направив заяву за №4 до ДПІ про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017р. №1403002. Згідно квитанції №2 документ прийнято.

У квітні 2018р. ТОВ Токмак-Агро відправив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №141 від 20.03.2018р. до податкової накладної за №76 від 10.11.2017р., виданий позивачем на адресу ТОВ Сідрейл . Згідно квитанції №1 документ доставлено до центрального рівня ДПІ України - 12.04.2018р.. Однак, у квитанції №1 зазначено, що документ не прийнято. Виявлено помилки: відсутній укладений з платником договір приєднання, який визначає права та обов'язки сторін у процесі електронного документообігу. Запропоновано надіслати заяву про приєднання до договору.

13.04.2018р. ТОВ Токмак-Агро повторно надіслав ДПІ заяву №5 про приєднання до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017р. №1403002. Однак, квитанцією №1 товариство повідомлено, що договір не прийнято та те, що діє договір про визнання електронних документів від 12.01.2018р. №4.

Перевіряючи правомірність дій та рішень ДФС, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та незаконність, судова колегія виходить з наступного.

Порядок електронного документообігу між платниками податків та контролюючими органами з приводу подання податкових документів в електронному вигляді із використанням електронного цифрового підпису регламентується Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України за №557 від 6.06.2017 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3.09.2017р. за №959/30827 (надалі - Порядок).

Приписами Розділу І Порядку визначено, що договір про визнання електронних документів - договір, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

За правилами п.1 Розділу II Порядку, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу

Положеннями ч.3 п.8 Розділу III Порядку передбачено, що підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з квитанції №2 від 12.01.2018р., документ, а саме заяву ТОВ Токмак-Агро про приєднання до Договору - прийнято і договір вважається укладеним (а.с.15).

Порядок складання податкової декларації (податкової звітності) та подання її до контролюючих органів визначено ст.48 та 49 ПК України.

У відповідності до п.48.1. ст.48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст.46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Приписами п.48.3. ст.48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.49.1. ст..49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.49.2. ст.49 ПК України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що податковий орган може відмовити платнику податків у прийняття його звітності лише в разі недотримання вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 ПК України.

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.48.3 та 48.4 ст.48 Кодексу, контролюючий орган надає платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У відповідності до п.12. Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений постановою КМУ за №1246 від 29.12.2010р. після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову наклади та/або розрахунок коригування, платником - податку на момент складення і реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізиті

відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкове накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог ЗУ Про електронний цифровий

підпис , ЗУ Про електронні документи та електронний документообіг та

Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами,

затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних всі функції щодо адміністрування роботи Єдиного реєстру податкових накладних, а саме розшифрування, перевірку електронного цифрового підпису, визначення відповідності електронного документа формат (стандарту), видачу квитанцій, відмовою у прийнятті податкової накладної та інше покладено на ДФС.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ Токмак-Агро під час заповнення розрахунку коригування до податкової накладної за №76 від 10.11.2017р. не допускало та не порушило вищезазначені вимоги податкового законодавства, а тому у ДФС були відсутні будь-які правові підстави не приймати до реєстрації податкові накладні та розрахунку коригування.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення адміністративного позову ТОВ Токмак-Агро , оскільки податковий орган не приймаючи розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за №141 від 20.03.2018р. до податкової накладної за №76 від 10.11.2017р. діяло протиправно та з порушенням податкового законодавства України.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 2 липня 2018р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв