Постанова

від 07.02.2019 по справі 815/2005/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/2005/18

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря - Худика С.А.

за участю представника апелянта - Козеровської А.О.

за участю представника позивача - Василіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії

ПОСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Куліндоровський індустріальний концерн звернувся з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.03.2018 р. № 610522/41501853 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07 грудня 2017 року № 21, та зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 07 грудня 2017 року № 21, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю Промислова компанія Куліндоровський індустріальний концерн , на суму 43 958,00 гривень (з ПДВ) та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку, а саме : 07 грудня 2017 року.

В обґрунтування позову, послався на те, що ним відповідно до вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, який затверджений наказом МФУ 13.06. 2017року № 567, подано до ДФС за місцем реєстрації пояснення і документи, сукупність яких не дають підстав для сумніву щодо факту здійснення господарської операції. Крім того, зазначив також про відсутність обґрунтування контролюючим органом прийняття такого рішення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року - позов задоволено.

Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.03.2018 р. № 610522/41501853 про відмову у реєстрації податкової накладної від 07 грудня 2017 року № 21, оформленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн"", на суму 43 958,00 гривень (з ПДВ) - скасовано.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 07 грудня 2017 року № 21, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн"", на суму 43 958,00 гривень (з ПДВ) та вважати вказану податкову накладну прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн"", а саме : 07 грудня 2017 року.

В апеляційній скарзі, податковий орган, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: неповне з'ясування обставин справи, що призвело до винесення незаконного рішення, просить рішення суду від 11 червня 2018 року скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказав на те, що позивачем не надано до податкової накладної первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції по договорупоставки №38 від 08.11.2017 між ТОВ Мегабудкомплект та позивачем. Тому апелянт вважає повністю обґрунтованим рішення комісій ДФС України із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ Промислова компанія Куліндоровський індустріальний концерн та ТОВ Альтраста 02.11.2017 року було укладено договір поставки №9/11/2-2017, відповідно до якого ТОВ Промислова компанія Куліндоровський індустріальний концерн зобов'язується поставити ТОВ Альтраста товар в асортименті, кількості, та за ціною, узгодженою відповідно до умов цього договору та відображеною у видаткових накладних на кожну партію товару.

07.12.2018 р. позивачем було відвантажено товар (плити перекриття та сходові марші) ТОВ Альтраста на суму 43 958,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 7 326,33 грн., що підтверджується рахунками фактурами №ПК-0000010 від 16.11.2017 року та №0000013 від 22.11.2017 року, видатковою накладною № ПК-000000047 від 07.12.2017 р., випискою по рахунку Позивача 361 за грудень 2017 року, товарно-транспортними накладними № 057760, № 057761 від 07.12.2017 р.

З наведених підстав 07.12.2017 р. позивачем була сформована та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 21 від 07.12.2017 р. на користь ТОВ Альтраста на загальну суму відвантаженого товару 43 958,00 грн. в тому числі ПДВ 20% 7 326,33 грн.

Відповідно до квитанції № 2 від 29.12.2017 р. про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, за результатом обробки документу Державною фіскальною службою України, реєстрацію документу було зупинено на підставі п. 201.16 ст. 201 ПКУ, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів.

02.03.2018 р. позивачем було направлено на адресу Державної фіскальної служби України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зазначеній податковій накладній з поясненнями та документами, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 21 від 07.12.2017 р., що підтверджується квитанцією № 1 від 02.03.2018 р.

Рішенням комісії ДФС від 07.03.2018 р. № 610522/41501853, було відмовлено у прийнятті податкової накладної № 21 від 07.12.2017 р. з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Вважаючи порушеними свої права прийняттям вказаного рішення позивач звернувся до суду в даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного у цій справі акту індивідуальної дії та безпідставності його прийняття, а також невідповідності змісту вимогам, що висуваються до їх обґрунтування та форми.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації на час виникнення спірних правовідносин регламентована:

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями);

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій (далі - Постанова № 190);

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29.12.2010 року №1246 (зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №1246).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2016 року №752/30620 (далі - Наказ № 567);

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 "Про затвердження Порядку роботи Комісії Державної фінансової служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30620 (далі - Наказ №566);

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу .

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", " Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190).

Згідно пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної/рахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику.

Відповідно пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. "в" п. 201.16.1, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/рахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп. 201.16.2, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно п.1 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації" № 566 від 13.06.2017 року, цей порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмови в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно п. 2 Порядку №566, комісія є постійним діючим колегіальним органом ДФС, що діє в межах повноважень, визначених п. 201.16 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації".

Зазначена комісія приймає рішення про:

Реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

Відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог Кабінету Міністрів України №190 від 29.03.2017 року підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосовано процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2.

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

Одним з доводів апеляційної скарги є те, що відповідно до чинного законодавства у відповідача наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведеного вище, наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судом першої інстанції.

Судом першої інстанцій встановлено безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідних рішень Комісії, адже у квитанції від 29 грудня 2017 року № 208534860, відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч визначеній у рішенні підставі його прийняття, як встановлено судом першої інстанції, податковим органом у рішенні не наведено жодного порушення норми матеріального права, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Колегія суддів також погоджується з позицією суду стосовно задоволення вимоги позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 21 від 07.12.2017року в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки відповідно до п.19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію ПН/РК; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК.

Крім того, відповідно до п.20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З урахуванням викладеного, а також встановлених обставин, суд слушно зазначив, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну датою її надхлодження-07.12.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії ДФС України документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Апелянтом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, встановлені судом.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308, 315, 316, 321,322,325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Куліндоровський індустріальний концерн" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Дата складення повного судового рішення 07.02.2018р.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Шеметенко Л.П. Турецька І.О.