Рішення

від 07.02.2019 по справі 914/1941/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 07.02.2019Справа №  914/1941/18 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1» до товариства з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" про стягнення 130 996,31 грн. Представники сторін: не викликались. ВСТАНОВИВ: Товариство з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" про стягнення  130 996,31 грн. Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.10.2018 р. позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" про стягнення  130 996,31 грн. залишено без руху. Надано позивачу строк на усунення недоліків. 05.11.2018 р. позивачем до господарського суду Львівської області подано супровідний лист з додатками. Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.11.2018 р. позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" про стягнення  заборгованості в розмірі 130 996,31 грн. передано за встановленою підсудністю до господарського суду міста Києва. Ухвалою господарського суду від 05.12.2018 р. вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали. 17.12.2018 р. до канцелярії суду позивач подав супровідний лист та платіжне доручення № 31856 від 10.12.2018 р. на суму 9,32 грн. Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). 18.01.2019 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі. Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 19.04.2018 р. між товариством з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" та товариством з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" укладено договір поставки № 19/04/18. Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат, асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах. Згідно з п. 2.2. договору, кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах. З моменту прийняття та оплати покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою між сторонами. Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказуються у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на товар може змінюватись в залежності від коливань середньо ринкових цін на сировину. Загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків (п. 3.2.). Умовами п. 3.3. договору визначено, що розрахунок по даному договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі. Відповідно до п. 3.4. договору, оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 2 банківських днів з моменту виставлення рахунку. У разі одержання від покупця передплати частково (якщо це не суперечить умовам розрахунків). Постачальник має обов'язки з поставки товару лише на суму одержаних коштів. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв'язком та електронною поштою. Датою оплати вартості товару вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.6.). Товариство з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" виставило позивачеві рахунок-фактуру № СФ-0000171 від 04.04.2018 р. на загальну суму 350   212,80 грн. Товариство з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1» здійснило оплату в розмірі 130   374,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26763 від 14.05.2018 р. Згідно з п. 4.. договору, поставка товару здійснюється постачальником протягом 20 робочих днів з моменту отримання від покупця 100% передоплати за товар. Право власності на товар, а також усі пов'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі його першому перевізнику, а у випадку самовивозу – покупцем, з моменту передачі товару покупцю. Однак товариством з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" не здійснено поставку вказаного товару позивачу. Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно із п. 6 ст. 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Відповідно до ч.1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання. На адресу позивача від відповідача надійшов лист № 20/06/18 від 20.06.2018 р., відповідно до якого останній надав гарантійне зобов'язання, за яким зобов'язався повернути грошові кошти в сумі 130   374,80 грн на розрахунковий рахунок покупця в строк до 20.07.2018 р. В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем коштів позивачеві. Для врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачеві претензію вих. № 292 від 24.07.2018 р. про добровільне виконання грошового зобов'язання з договором поставки № 19/04/18 від 19.04.2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" у відповідь направив листа вих. № 5 від 23.07.2018 р. позивачеві, з якого вбачається, що останній зобов'язується повернути грошові кошти в сумі 130   374,80 грн. в строк до 15.08.2018 р. та робить все можливе, щоб якнайшвидше повернути борг підприємству. Проте, відповідачем кошти не повернуто. Будь-яких доказів, що підтверджуються поставку відповідачем товару позивачеві станом на дату звернення з позовом до суду та повернення коштів суду не надано. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем здійснено передоплату на суму 130   374,80 грн., а відповідачем не поставлено товар та кошти не повернуто, а гарантійним листом № 20/06/18 від 20.06.2018 р. останній зобов'язався повернути грошові кошти в сумі 130   374,80 грн., тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 130   374,80 грн. грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивач нарахував відповідачу 3 % річних в розмірі 621,51 грн. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових  зобов'язань. Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України. Суд погоджується із розрахунком позивача щодо нарахування 3 % річних та вважає його обґрунтованим, а вимогу - такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252  Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" про стягнення  130 996,31 грн. задовольнити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Метексім Трейд" (01023, м. Київ, вул.. Шота Руставелі, буд. 44. офіс 78, код ЄДРПОУ 41233996) на користь товариства з додатковою відповідальністю "Львівська автобаза №1" (79035, м. Львів, вул. Пасічна, буд. 127, код ЄДРПОУ 01268489) попередню оплату в розмірі 130 374 (сто тридцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 612 (шістсот дванадцять) грн. 51 коп. та судовий збір в розмірі 1964 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 94 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                                                      С.М. Мудрий