Постанова

від 09.07.2007 по справі б-39/202-06     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УКРАЇНА

УКРАЇНА

Харківський апеляційний

господарський суд

 П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              2 липня 2007 року                    Справа № Б-39/202-06

Харківський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого  судді      Істоміної О.А.

               судді     Гончар Т.В.

               судді     Горбачової Л.П.

при секретарі - Бігун О.В.

за участю представників сторін:

кредитора: ВАТ  “Укрімпекс”- 

Новакова А.І. (дов. у справі)

боржника - не з'явився

ліквідатора- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу (вх.

№ 1669 Х/2-6 ) боржника,  ЗТФ «Харків-

Укрімпекс” АТ “Укрімпекс”   на  постанову 

господарського суду Харківської області 

від   11.12.2006 року по  справі 

№ Б-39/202-06.

за 

заявою  Відкритого акціонерного

товариства “Укрімпекс”, м. Київ 

до Зовнішньо-торгівельної фірми

“Харків-Укрімпекс” АТ “Укрімпекс”, м. Харків

про визнання банкрутом,-

        встановила:

          Постановою  господарського суду Харківської області від

11 грудня 2006 року  (суддя Швидкін А.О.)

визнано Зовнішньо-торгівельну фірму “Харків-Укрімпекс”АТ “Укрімпекс” (далі

-Фірма), м. Харків банкрутом на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон).

Скасовано всі арешти накладені на майно боржника і інші обмеження щодо

розпорядження майном боржника. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного

керуючого ОСОБА_1. Зобов'язано ліквідатора опублікувати в п'ятиденний строк в

друкованих органах оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття

ліквідаційної процедури та виконати дії відповідно до ст. 52 Закону.

          Боржник не погодився з постановою

господарського суду Харківської області, звернувся до Харківського апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про

скасування постанови суду від 11.12.2006 року та припинення провадження у

справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального

права, а також на погашення повністю суми боргу перед кредитором.

        Відкрите акціонерне товариство

“Укрімпекс»у відзиві на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої

інстанції законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить залишити її без

змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

       Ліквідатор будучи належним чином

повідомлений про місце, день та час розгляду справи, 02.07.2007 р. у судове

засідання не з'явився, про неможливість прибуття в судове засідання з поважних

причин суд не повідомив.

       Колегія суддів вважає за можливе розгляд

справи за апеляційною скаргою здійснити у відсутність ліквідатора  та боржника за наявними в справі документами,

оскільки ухвалами суду від 08.05.07 р. та 11.06.07 р. вони були попереджені, що

у разі їх нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції справа може бути

розглянута за наявними в матеріалах справи документами.

Перевіривши повноту встановлених

судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх

юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101

ГПК України, заслухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого

представника кредитора, перевіривши правильність застосування господарським

судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія

суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги,

виходячи з наступного.

       Як вбачається з матеріалів справи ВАТ

“Укрімпекс»ініціювало провадження у справі про банкрутство боржника на підставі

ст. 52 Закону, пославшись на те, що боржник 

має перед кредитором безспірні вимоги в розмірі  288 грн., які не були задоволені протягом

трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.  Під час примусового виконання наказу

господарського суду Харківської обл. №НОМЕР_1. про стягнення з фірми -боржника

на користь заявника боргу в сумі 288,00 грн. ДВС Фрунзенського РУЮ м. Харкова

було встановлено відсутність боржника за місцезнаходженням  (акт державного виконавця від 30.11.2006 р.).

ВАТ “Укрімпекс»обґрунтовувало

вимоги до боржника ст. 52 Закону, в якій зазначено, що  у разі, якщо громадянин -підприємець -боржник

або керівні  органи боржника -юридичної

особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом

року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява

про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана

кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання

зобов'язань.

Приймаючи оскаржувану постанову,

суд першої інстанції встановив, що боржник має перед кредитором безспірні

вимоги, які не були задоволені потягом трьох місяців  після встановленого для їх погашення строку у

розмірі 288,00 грн., за юридичною адресою не знаходиться, ознак наявності

підприємницької  діяльності з боку

боржника кредитором та виконавчою службою не виявлено, керівні  органи боржника - юридичної особи, відсутні

за її місцезнаходженням. Майно боржника під час здійснення заходів щодо

примусового стягнення заборгованості виявлене не було, транспортні засоби та

об'єкти нерухомого майна у боржника відсутні. В зв'язку з цим господарський суд

Харківської області дійшов висновку про визнання відсутнього боржника  банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури

і призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1. 

 Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного

Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про

судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у

судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що  приймаючи оскаржувану постанову про визнання

банкрутом Фірми господарський суд Харківської області  забезпечив дотримання положень Господарського

процесуального кодексу України, і насамперед, встановив та дав належну  правову оцінку  згідно з матеріальним та процесуальним

законодавством обставинам.

Особливості банкрутства відсутнього

боржника передбачені ст. 52 Закону.

Згідно з ч. 1 вказаної статті

незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань

кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство

відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи

відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року

до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових

декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших

ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті

справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з

перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність

підприємницької діяльності боржника.

При винесені оскаржуваної постанови

суд першої інстанції виходив перш за все з того, що боржник за юридичною

адресою не знаходиться.

Відомості про відсутність юридичної

особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі

юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців відповідно до ст. 17 Закону

України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців".

Статтею 18 цього Закону, яка

визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру,  передбачено,  

що   якщо   відомості, які   підлягають внесенню до Єдиного державного

реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і

можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено

відповідних змін.

Тобто якщо відомості, які

підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені,

вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Як вбачається із довідки з Єдиного

державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців № 137145 (а.с. 17)

запис про щорічне  підтвердження

відомостей про проведення реєстраційних дій боржником відсутній. Вказана

обставина пояснюється тим, що Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних

осіб підприємців знаходиться у стані формування і не містить записів про

проведення реєстраційних дій відносно юридичних осіб, зареєстрованих до

01.07.04 р.

Проте згідно довідки головного

управління статистики  у Харківській

області № 11968,  Фірма станом на

30.10.06 р. числилася в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб

підприємців з ідентифікаційним кодом 14060035, як юридична особа, юридична

адреса: 61037, м. Харків, Фрунзенський район, пр. Московський, 138-а. Дата  та місце проведення останніх реєстраційних

дій виконавчим комітетом Фрунзенської районної ради м. Харкова -15.02.95

р.  Вказану адресу також було зазначено

господарським судом Харківської області 

в наказах на виконання рішення від 15.07.06 р. в якості місцезнаходження

боржника.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону

України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не

пізніше тринадцяти місяців з дня подачі 

(надіслання рекомендованим листом) останньої реєстраційної картки, що

містить відомості  про юридичну особу,

юридична особа зобов'язана подати 

(надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну

картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Згідно ч. 8 ст. 19 цього закону в

разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну

особу або повернення рекомендованого листа реєстратора з відміткою відділення

зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання

юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного

повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей державний

реєстратор вносить до Реєстру запис про відсутність особи за місцезнаходженням.

Відсутність у Єдиному реєстрі

відомостей про Фірму свідчить про невиконання приписів ч. 7 ст. 19 вказаного

закону як фірмою так і державним реєстратором.

Таким чином адреса: 61037, м.

Харків, Фрунзенський район, пр. Московський, 138-а на момент проведення

виконавчих дій, а також звернення кредитора до суду, була місцезнаходженням

боржника, а вищезазначені обставини підтверджують факт відсутності боржника за

його юридичною адресою.

При тому боржник не довів суду факт

здійснення ним підприємницької діяльності в 

обгрунтування доводів апеляційної скарги.

Крім того на підставі листа КП

«Харківське міське БТІ»та листа ДАІ УМВС України в Харківській області, суд

першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право власності на об'єкти

нерухомого майна за боржником не зареєстровано, а також транспортні засоби за

боржником не значаться.

Стосовно посилань апелянта на те,

що  ним повністю погашено борг перед ВАТ

«Укрімпекс»(що підтверджується копією платіжного доручення, яке додається до

апеляційної скарги) то ці посилання спростовуються наступним.

Колегія суддів зазначає, що

провадження у справі про банкрутсво регулюється не лише Законом, а й

Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативними актами (п.

1 ст. 5 Закону).

Згідно приписів ч. 2 ст. 23 Закону

з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і

відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління

банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не

було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з

банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а

також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього

не було зроблено раніше.

Розпорядження коштами боржника в

межах ліквідацій          ної процедури

відповідно до ст. 25 Закону віднесено до компетенції ліквідатора.

Як зазначив у відзиві на апеляційну

скаргу кредитор ВАТ «Укрімпекс»дійсно на поточний рахунок товариства  надійшли кошти у розмірі  288 грн., перераховані згідно платіжного

доручення № 1 від 19.01.07 р. з рахунку банкрута  № 2600530019769, яке було оформлене колишнім

директором  Цукановим С.В. Однак,

враховуючи відсутність у даної особи права розпорядження коштами банкрута

згідно ст. 23, ст. 25 Закону, ВАТ «Укрімпекс»здійснило повернення безпідставно

перерахованих коштів ( платіжне доручення № 49 від 14.03.07 р.) та направило

повідомлення ліквідатору для вжиття заходів відповідно до чинного

законодавства.

Посилання апелянта на інші

обставини теж не знайшли свого підтвердження у ході розгляду апеляційної скарги

з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Слід зазначити, що  боржник в призначені апеляційною інстанцією

судові засідання не з'явився. В зв'язку з цим 

колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду 11.06.07

р. розгляд справи було відкладено та надавалась можливість представникам сторін

прийняти участь у судовому засіданні. Однак 

апелянт не скористався своїм диспозитивним правом на участь в судовому

засіданні та жодного разу не забезпечив явку представника в призначене судове

засідання.

При цьому колегія суддів звертає

увагу на те, що апелянт повідомлявся про час та місце розгляду справи: всі

процесуальні документи направлялись йому в строк  за зазначеною як в позовній заяві так і самим

апелянтом в апеляційній скарзі адресою та за іншими адресами, які є в

матеріалах справи, про що свідчить відтиск печатки на зворотній стороні ухвал

суду по справі та вищезазначені заяви сторін. Однак копії ухвал про прийняття

апеляційної скарги до провадження та про відкладення розгляду справи з поштовим

повідомленням про їх невручення повернулися до суду з відміткою відділення

зв'язку «вибули»і «такої організації немає». Вищенаведене також свідчить про

відсутність боржника за його місцезнаходженням.

При цьому колегія суддів звертає

увагу на те, що відповідні дії сторін у справі, 

як правило,  спрямовані на

затягування судового процесу у зв'язку з пересиланням матеріалів справи до суду

вищого рівня і  є порушенням   приписів  

статті  22  ГПК України, 

зокрема,  стосовно обов'язку

сторін   добросовісно   користуватися   належними  

їм процесуальними  правами,  виявляти 

взаємну  повагу  до  

прав   і охоронюваних законом

інтересів другої сторони. Проте, Фірма, в порушення вищенаведених правових

норм,  недобросовісно користується

правами, наданими  чинним  законодавством,  оскільки 

здійснює  затягування строку

вирішення спору.

Таким чином, суд апеляційної

інстанції дійшов висновку, що постанова 

господарського суду Харківської області 

від   11.12.2006 року по  справі 

№ Б-39/202-06 законна та обґрунтована, 

відповідає вимогам діючого законодавства, а тому апеляційна скарга

боржника задоволенню не підлягає, а оскаржувана постанова підлягає  залишенню без змін.

Враховуючи викладене та керуючись

статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції

України, статтями  99, 101, пунктом 1

статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Апеляційну скаргу ЗТФ «Харків-

Укрімпекс” АТ “Укрімпекс” залишити без задоволення.

Постанову  господарського суду Харківської області  від  

11.12.2006 року по  справі  № Б-39/202-06 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                   

Істоміна О.А.         

                                  Суддя                                         

Гончар Т.В.

Горбачова Л.П.