Ухвала

від 07.02.2019 по справі 914/2342/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.02.2019 р.                                                             Справа№ 914/2342/18

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. розглянув матеріали заяви Товариства з додатковою відповідальністю “Пластик” про забезпечення позову

у справі №914/2342/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Пластик”, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр реабілітації Бубновського”, м. Львів,

предмет позову: стягнення 69 063,63 грн. та звільнення приміщення загальною площею 336,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149,

без виклику сторін.

ПРОЦЕС

У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Березяк Н.Є.) перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пластик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр реабілітації Бубновського» про стягнення 69 063,63 грн. боргу та звільнення приміщення загальною площею 336,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149.

06.02.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з додатковою відповідальністю “Пластик” про забезпечення позову у справі №914/2342/18. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Березяк Н.Є. згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про забезпечення передано для розгляду судді Матвіїву Р.І.

Відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА

Товариство з додатковою відповідальністю «Пластик» зазначає, що як зазначалося в позовній заяві, станом на 21.11.2018 року заборгованість орендаря зі сплати орендної плати склала 73 000,13 грн. і ця обставина свідчить про порушення орендарем умов договору оренди, що стало підставою для його розірвання. Позивач вважає, що з 21.11.2018 року (з моменту повідомлення про відмову від договору оренди) дія договору оренди припинилася. Після припинення договору оренди відповідач не виконав свого зобов'язання щодо звільнення приміщення та продовжує незаконно ним користуватись, що призводить до накопичення розміру заборгованості відповідача у ще більшому розмірі, який з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог становить зараз 137 836,49 грн. Крім цього, позивачу відомо, що у відповідача існує заборгованість перед третіми особами (судовий наказ Господарського суду Львівської області від 22.06.2018 року у справі №914/1102/18 на суму 83 063,14 грн.), а також щодо відповідача відкрито провадження у справі №914/2451/18. Наведені обставини однозначно, на думку позивача, свідчать про накопичення боргів відповідача, а тому невжиття заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити для позивача виконання рішення суду.

Відтак, зважаючи на наявну у справі майнову вимогу позивача до відповідача у розмірі 137 836,49 грн., позивач вважає, що є доцільним та обгрунтованим з метою забезпечення виконання майнової позовної вимоги вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову 137 836,49 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 3 829,56 грн., які знаходяться на будь-яких рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр реабілітації Бубновського”. Пропозиції позивача шодо зустрічного забезпечення, на думку заявника, відсутні.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перевіривши зазначені позиваечм обставини та дослідивши долучені до заяви докази, суд не вважає доведеною та належним чином підтвердженою необхідність вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи наступне.

Суд зазначає, що метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі та позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр реабілітації Бубновського» 69 063,63 грн. боргу та звільнення приміщення загальною площею 336,1 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 149, які є власністю позивача та перебували в оренді відповідача на підставі договору оренди №01817 від 20.12.2017 року. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази того, що заява позивача про збільшення позовних вимог розглянута і задоволена судом, прийнята до провадження, внаслідок чого ціна позову б змінилася і становила 137 836,49 грн., яку позивач ствердно вказує як суму позову на час звернення з даною заявою. Відтак, безпідставним та передчасним є твердження позивача про те, що накладення арешту є необхідним в межах ціни позову – 137 863,49 грн. та сплаченого ним судового збору.

Крім цього, виходячи з предмету позову та обставин, викладених у позовній заяві, суд зазначає, що твердження позивача про припинення договору оренди, про порушення орендарем умов договору оренди, про незаконне користування орендарем об'єктом оренди будуть предметом дослідження позовних вимог по суті та не підлягають оцінці в межах розгляду заяви про забезпечення позову, тобто, не можуть бути в основі визнання обгрунтованою заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Щодо наявності у Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації про факти стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 83 063,14 грн. згідно з судовим наказом Господарського суду Львівської області від 22.06.2018 року у справі №914/1102/18, а також відкриття щодо відповідача провадження у справі №914/2451/18 з ціною позову 115 603,34 грн., суд зазначає, що відкриття провадження у справі не підтверджує факту наявності заборгованості, а один лише факт стягнення боргу за судовим наказом не доводить та не підтверджує сумнівів позивача щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання судових рішень чи накопичення боргів, а також щодо наявності перешкод для подальшого захисту порушених прав позивача, зокрема у частині стягнення суми грошових коштів з відповідача.

Суд звертає увагу, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами з метою захисту яких такий позов подано. Однак, жодних інших обгрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення позову, крім описаних вище та визнаних необгрунтованими, позивачем не наведено. Доказів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження наявного у нього майна, у тому числі грошових коштів, які можуть призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку прийняття такого на користь позивача, позивачем не надано. Наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного заходу забезпечення позову, не підтверджено жодними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Із поданих матеріалів заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд не вважає, що позивачем доведено представленими доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, неможливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без невжиття відповідних заходів забезпечення. Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивачем не дотримано вимог належності, достатності та допустимості доказів для підтведження заявлених вимог про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

У задоволенні заяви Товариства з додатковою відповідальністю “Пластик” (вх.№330/19 від 06.02.2019 року) про забезпечення позову у справі №914/2342/18 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено в апеляційному порядку з протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя                                                                                 Матвіїв Р.І.