Рішення

від 04.02.2019 по справі 917/1417/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 Справа № 917/1417/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (вул. В.Міщенка, буд. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36011)

до Полтавської обласної партійної організації Аграрної партії України (вул. Соборності, буд. 66, к.320, м. Полтава, Полтавська область, 36014)

про стягнення 39988,37 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації до Полтавської обласної партійної організації Аграрної партії України про стягнення 39988,37 грн., у тому числі 19072,28 грн. основного боргу з орендної плати за договором № 9 від 15.01.2016 року оренди приміщень адмінбудинку розташованого за адресою: м. Полтава, вул. В.Міщенка, 2, 10376,38 грн. - заборгованості зі сплати комунальних послуг, 5627,15 грн. – пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 2812,23 грн. – пені за несвоєчасну сплату комунальних послуг, 907,66 грн. - 3 % річних, 1192,67 грн. – інфляційних, а також 1762,00 грн. судових витрат.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору неналежним чином здійснював розрахунки з орендної плати та комунальних платежів.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2018р. даний позов було передано на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.1).

За ухвалою господарського суду від 16.11.2018р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.2-4, 44).

За ухвалою суду від 05.12.2018 року відкрито провадження у справі № 917/1417/18, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.101-102).

Відповідно до частини п'ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 30.11.2018р. (а.с.103).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.12.2018р., надіслана відповідачу на адресу: вул. Соборності, буд. 66, к.320, м. Полтава, Полтавська область, 36014, повернулася до суду з відміткою поштового відділення про закінчення строку зберігання (а.с.104-106).

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.11.2018р. Полтавська обласна партійна організація Аграрної партії України зареєстрована за адресою: вул. Жовтнева (нова назва - Соборності), буд. 66, к. 320, м. Полтава, Полтавська область, 36014 (а.с.39-41). На цей час вказані дані не змінилися.

Розпорядженням Голови Полтавської обласної державної адміністрації від 20.05.2016р. № 207 вулиця Жовтнева у місті Полтава була перейменована у вулицю Соборності (а.с.42-43).

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 05.12.2018р. вважається врученою відповідачу.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті 04.01.2019 відповідно до ч.2 ст. 252 ГПК України.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Між Департаментом агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (позивачем) та Полтавською обласною партійною організацією Аграрної партії України (відповідачем) укладений договір № 9 від 15.01.2016 оренди приміщень адмінбудинку розташованого за адресою: м. Полтава, вул. В.Міщенка, 2 (далі – Договір; а.с.11-12).

За умовами п. 1.1 Договору позивач, як орендодавець, передає відповідачу (орендарю) в строкове платне користування майно спільної власності територіальних громад сід, селищ, міст Полтавської області приміщення № 62, 63, 64 адміністративного будинку № 2 по вул. В. вул. В. Міщенка в місті Полтава загальною площею 150,27 кв.м., в тому числі корисною площею 73,30 кв.м.

Згідно п. 2.1 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням цього договору та акту приймання-передачі приміщення.

В акті прийому-передачі в оренду нежитлового приміщення від 15.01.2016р. сторони підтвердили, що орендоване приміщення № 62, 63, 64 адміністративного будинку № 2 по вул. В. вул. В. Міщенка в місті Полтава загальною площею 150,27 кв.м. було передано відповідачу (а.с.14).

В п. 3.1 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад області.

28.02.2013р. Полтавською обласною радою на п'ятнадцятій сесії шостого скликання прийнято рішення «Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» (а.с.48-53).

В додатку № 2 до Договору сторони узгодили розрахунок плати за оренду приміщення, визначивши розмір місячної орендної плати – 4195,67 грн. (без ПДВ); (а.с.13).

За п. 3.2 Договору орендна плата за перший місяць становить 4195,67 грн.

Згідно п. 3.4. Договору нарахування орендної плати проводиться починаючи з 15.01.2016р. Перерахування орендної плати проводиться 10 числа наступного за звітним місяця на рахунок орендодавця.

Згідно з п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За п.3.9 Договору орендар, орендар приймає участь в загальних витратах, пов'язаних з експлуатацією та ремонтом майна загального користування. Сплачує фактичні витрати на користування комунальними послугами/водопостачання, водовідведення, електро- і теплоенергію, радіо, телефон та інше/ за встановленими тарифами згідно виставлених рахунків. За електроенергію проводить оплату на протязі п'яти робочих днів з моменту отримання рахунку. У разі несплати рахунку протягом п'яти робочих днів, з моменту отримання, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, інфляційні донарахування та 3% річних на заборгованість.

За п. 7.1 Договору строк дії договору з 15.01.2016р. до 31.12.2018р.

Згідно п.7.2 Договору його розірвання здійснюється за погодженням сторін.

01.02.2018р. договір між сторонами розірвано за погодженням сторін, а орендоване приміщення було повернуто позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі з оренди приміщення адмінбудинку за адресою: м. Полтава, вул. В. Міщенка, 2 (а.с.15).

Згідно розрахунку позивача, за період оренди вересень 2017 - січень 2018 відповідач мав сплатити позивачу 23542,81 грн. орендної плати з індексацією (розрахунок – а.с.56).

На оплату орендної плати позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки-фактури № 378 від 18.10.2017, № 443 від 16.11.2017, № 492 від 12.12.2017, № 6 від 16.01.2018, № 7 від 12.02.2018 (т.1 а.с.36-28; 70-81).

Відповідач орендну плату сплатив частково, на суму 4470,53 грн. (розрахунок – а.с.56).

Відповідач заборгованість з орендної плати в сумі 19072,28 грн. не сплатив.

Також, відповідно до п. 6.3. Договору позивач нарахував відповідачеві до відшкодування витрати за комунальні послуги (теплопостачання, електропостачання, водопостачання та водовідведення) за період листопад 2017 – січень 2018 на загальну суму 11442,37 грн. (розрахунок - а.с.57).

На оплату відшкодування комунальних послуг позивач виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури № 461 від 01.12.2017, № 507 від 21.12.2017, № 22 від 07.02.2018 (а.с.29-31).

Відшкодування вартості комунальних послуг відповідач провів частково – на суму 1065,99 грн.

Заборгованість в розмірі 10376,38грн. відповідачем сплачена не була.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

В ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності за весь строк фактичного користування об'єктом оренди.

В ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюють ся, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

Доказів оспорення поданих первісних бухгалтерських документів суду не надано.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем були порушені права позивача за захистом яких мало місце звернення до суду; а аналіз наведених у позові аргументів та поданих позивачем доказів свідчить про наявність підстав для задоволення позову – в частині стягнення 19072,28грн. боргу з орендної плати та 10376,38 грн. боргу з відшкодування вартості комунальних послуг.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.3.5 Договору за несплату або неповне внесення орендної плати протягом двох місяців з дня встановлення строку відповідно до чинного законодавства України, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позивачем у позові заявлено 5627,15грн. пені за несвоєчасну сплату орендної плати за період 21.10.2017 р. – 31.10.2018р. (а.с.20).

При визначенні періоду розрахунку пені позивачем не враховано, що в п.3.5. договору встановлена відповідальність у вигляді пені за несплату орендної плати протягом двох місяців з дня встановлення строку.

Отже, пеню слід нараховувати через два місяця з дня строку платежу.

Також, позивачем не враховано положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за розрахунком суду позовні вимоги про стягнення пені, нарахованої на заборгованість з орендної плати, слід задовольнити частково, на суму 2147,58грн.

В іншій частині у стягненні пені по цим вимогам слід відмовити за їх безпідставністю.

Позивачем у позові також заявлено 2812,23 грн. пені за несвоєчасну оплату відшкодування за комунальні послуги за період 01.12.2017 р. – 31.10.2018р. (а.с.21).

В другому абзаці п.3.9. Договору вказано, що за електроенергію проводить оплату на протязі п'яти робочих днів з моменту отримання рахунку. У разі несплати рахунку протягом п'яти робочих днів, з моменту отримання, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати, інфляційні донарахування та 3% річних на заборгованість.

Таким чином відповідальність орендаря у вигляді пені згідно договору передбачена лише при несвоєчасній оплаті рахунків за електроенергію. При цьому нарахування пені повинно проводитися через 5 робочих днів з моменту отримання рахунку.

Надані позивачем до справи рахунки на відшкодування комунальних послуг №461 від 01.12.2017р., №507 від 21.12.2017р., №22 від 07.02.2018р. не містять відмітки про їх вручення відповідачу. (а.с.29-31).

Також, позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження факту надсилання цих рахунків відповідачу поштою.

Не подано позивачем також жодного доказу направлення чи вручення відповідачу претензій №1 та № 2 в період нарахування пені (а.с.16,17).

Також у позові і заяві (вхід.№11247 від 30.11.2018р.) позивач зазначає лише, що рахунки відповідачу виставлялися. Проте позивач не вказує обставин, що рахунки вручалися відповідачу чи що вони направлялися поштою; не зазначає дат вручення цих рахунків.

За ч.4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

За ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.73 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи (ч. 3, ч. 4 ст. 74 ГПК).

Отже, позивачем не доведено належними доказами визначений у позові період нарахування пені та підстави для такого нарахування.

Також, за ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частиною першою ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стосовно спірних правовідносини законом розмір штрафних санкцій не встановлено, отже необхідною умовою їх нарахування та стягнення є визначення підстав сплати та розміру санкцій в договорі, укладеному між сторонами.

Як було встановлено вище судом, умовами договору не було передбачено відповідальність орендаря у вигляді пені за несвоєчасне відшкодування витрат на теплопостачання та водовідведення.

Отже, відсутні підстави для нарахування пені за несвоєчасну оплату відшкодування вказаних послуг.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення пені, нарахованої на борг з відшкодування вартості комунальних послуг , судом не задовольняються.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення 907,66 грн. - 3% річних за період 20.10.2017р. - 31.10.2018р. та 1192,67 грн. інфляційних за період лютий 2018р. – жовтень 2018р. ( а.с.23,55).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

          Після проведення перевірки розрахунку інфляційних судом встановлено, що їх сума не перевищує розрахункову. Отже, позовні вимоги про стягнення 1192,67 грн. інфляційних підлягають задоволенню.

При перевірці правильності розрахунку 3% річних судом встановлено, що позивач невірно визначив періоди прострочення та загальну суму 3% річних, оскільки нарахував їх на загальну суму боргу без розподілу по періодам прострочення платежів.

Після проведення перерахунку судом встановлено, що 3% річних (за період 20.10.2017-31.10.2018р. (поетапно) на борг з орендної плати становить 465,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, відповідач повинен був сплатити борг з комунальних платежів на дату розірвання договору, тобто 01.02.2018р.

Таким чином періодом прострочення є 02.02.2018р. - 31.10.2018р. за цей період 3% річних становить 231,98грн.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 697,67 грн.

В іншій частині у стягнення 3 % річних слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 1762,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 06.11.2018р. № 348 (а.с.10).

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 1480,08 грн.

Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд          

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавської обласної партійної організації Аграрної партії України (вул. Соборності (колишня - Жовтнева), буд. 66, к.320, м. Полтава, Полтавська область, 36014; ідентифікаційний код 34874174) на користь Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (вул. В.Міщенка, буд. 2, м. Полтава, Полтавська область, 36011; ідентифікаційний код 00732619) 19072грн. 28 коп. - основого боргу з орендної плати, 10376грн 38 коп. - боргу з відшкодування комунальних послуг, 2147грн. 58 коп. - пені за несвоєчасну сплату оренди платежів, 1192грн. 67 коп. - інфляційних, 697грн. 67 коп. - 3% річних, 1480грн. 08 коп. - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 07.02.2019р.

Суддя Т. М. Безрук