Рішення

від 28.01.2019 по справі 389/2718/18

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.01.2019

ЄУН №389/2718/18

Провадження №2/389/847/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 січня 2019 року м.Знам'янка

Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.О.

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона є матір'ю малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася від шлюбу з відповідачем. Заочним рішенням суду від 22.12.2015 шлюб між нею та відповідачем розірваний, на утримання доньки з відповідача стягнуто аліменти. З часу розірвання шлюбу відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, аліменти не сплачує. На даний час дитина проживає разом з нею, відповідач ухиляється від виховання та утримання дитини, зовсім з нею не спілкується, не цікавиться її життям та не піклується про її розвиток та виховання. Тому просить суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно їх малолітньої доньки ОСОБА_4

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служби у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій зазначив, що надання висновку про доцільність (недоцільність) позбавлення батьківських прав, а також участь у судових процесах здійснює служба у справах дітей за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав, тому просив залучити до участі у справі в якості третьої особи службу у справах дітей Знам'янського району Кіровоградської області, оскільки останнє відоме місце реєстрації відповідача на території Знам'янського району Кіровоградської області.

Ухвалою суду від 23.11.2018 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено службу у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служби у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, думку щодо заявлених позовних вимог не висловила.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 сторони є батьками малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюб між сторонами розірвано заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22.12.2015. Також зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі розміром 800 грн. 00 коп. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з актами обстежень житлово-побутових умов проживання позивача від 28.06.2016 та 20.11.2018 остання проживає у приватному житловому будинку, який належить її матері, за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своєю малолітньою донькою. З відповідачем позивач не проживає з 11.08.2015, батько дитини аліменти на утримання доньки не сплачує, не турбується про її здоров'я, розвиток, життям не цікавиться, з січня 2015 року жодного разу не відвідував доньку.

Відповідно до довідки про неотримання аліментів, виданої 09.08.2018 Знам'янським міськрайонним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Кіровоградській області за вих.№15736, та Інформації з Єдиного реєстру боржників від 26.02.2018, відповідач у період з 11.08.2015 по 01.08.2018 аліменти на користь позивача на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_4 не сплачував, має заборгованість у розмірі 28800 грн.

З довідки дошкільного навчального закладу (ясла-садок) Дніпряночка Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 20.11.2018 №100/01 встановлено, що малолітня ОСОБА_4 виховується у зазначеному закладі з 01.09.2018, батько дитини участі у вихованні доньки не приймає, садок жодного разу не відвідував.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України Про охорону дитинства виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі ст.ст.3, 9 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст.164 СК України. Зокрема, п.2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Виходячи з тлумачення п.2 ч.1 ст.164 СК України суд повинен мати підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту інтересів дитини, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування повинно вирішуватися лише після всебічного дослідження позицій сторін, насамперед, з'ясування ставлення батька до дитини.

Жодної з вищевказаних обставин на час розгляду судом справи та ухвалення судового рішення не встановлено, позивач в підтвердження своїх вимог таких доказів суду не надала.

У справі Мамчур проти України (заява №10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§100).

Пленум Верховного Суду України в п.16 постанови від 30.03.2007 №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Так, свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач з моменту розірвання між ними шлюбу у вихованні дитини участі не приймає, не спілкується з нею, життям не цікавиться, матеріально не допомагає.

Разом з тим судом не встановлено та позивачем не доведено фактів винної поведінки відповідача та свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов'язками. Не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків по утриманню доньки той факт, що відповідач з нею не спілкується.

Статтею 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Службою у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області як органом опіки та піклування, що залучена до участі у справі в якості третьої особи, висновок щодо доцільності (не доцільності) позбавлення батьківських прав відповідача суду не надано. Згідно з наданою службою у справах дітей інформацією за вих.№16-137/2 від 30.11.2018 на запит представника позивача, розглянути питання про доцільність (не доцільність) позбавлення батьківських прав відповідача стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_4 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при райдержадміністрації, яке відбулося 28.11.2018, виявилося неможливим, так як відповідно до інформації Володимирівської сільської ради від 23.11.2018 №193 відповідач на території зазначеної сільської ради не проживає та місце його знаходження невідоме, а для прийняття рішення необхідно належним чином повідомити його про розгляд питання.

Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30.03.2007 №3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття та ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Положеннями ст.ст.12, 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на викладене та враховуючи той факт, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, під час розгляду справи позивачем не доведено та судом не встановлено наявності такого обов'язкового елементу як винності в умисному ухиленні батька від виконання його батьківських обов'язків, належні та допустимі докази цього в справі відсутні, тому суд з метою захисту якнайкращих інтересів дитини щодо збереження її зв'язків з батьком вважає, що правові підстави для застосування такого виняткового заходу, як позбавлення батьківських прав відсутні, позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.19, 150, 155, 164, 166 СК України, ст.ст.12, 13, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, служба у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3, місце реєстрації: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Черкаської районної державної адміністрації, місце знаходження: вул.В'ячеслава Чорновола,157, м.Черкаси, 18003, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25988722.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Знам'янської районної державної адміністрації Кіровоградської області, місце знаходження: вул.Трудова,1, м.Знам'янка Кіровоградської області, 27400, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34249566.

Повне рішення суду складено 07 лютого 2019 року.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко