Рішення

від 01.02.2019 по справі 926/1778/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Справа № 926/1778/18

ОСОБА_1 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут»

до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Герцаївської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації

про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 2 223 062,00 грн.

Суддя О.Г. Проскурняк

ОСОБА_3 Нікітович

Представники:

Від позивача - ОСОБА_4, довіреність № 007.1Др-13-0118 від 02 січня 2018 року.

Від відповідача - ОСОБА_5, розпорядження від № 109-В від 08 грудня 2017 року.

ОСОБА_1, наказ № 25-ОС від 08 червня 2016 року.

Від третьої особи - ОСОБА_6, довіреність №4 від 09 січня 2019 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Герцаївської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 6 590 435,22 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між сторонами 20 серпня 2015 року укладено договір №77 на відшкодування втрат, пов'язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природнього газу, відповідно до пункту 1.2. якого постачальник здійснює постачання природнього газу населенню, що мають право на пільги та житлові субсидії, а платник здійснює розрахунки за надані пільги.

Далі позивач стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» своєчасно надавало населенню послуги в обсязі субвенцій, передбачених Державним бюджетом у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, а відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання щодо відшкодуванню витрат понесених ТзОВ «Чернівцігаз Збут» та не відшкодовано позивачу кошти за надані послуги на загальну суму 4 367 373,48 грн., на які позивачем нараховано інфляційні на загальну суму 1 649 919,07 грн., та 3% річних від основного боргу - 573 142,67 грн.

При цьому, згідно письмової заяви, поданої представником позивача 14 січня 2019 року через канцелярію суду, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму фінансових санкцій, а саме нараховані інфляційні на загальну суму 1 649 919,07 грн., та 3% річних від основного боргу - 573 142,67 грн. та закрити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, у зв'язку із його добровільною сплатою.

Згідно витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2018 року, позовну заяву передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі № 926/1778/18 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 19 листопада 2018 року.

В судовому засіданні 19 листопада 2018 року оголошено перерву в розгляді справи до 05 грудня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 грудня 2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання 14 січня 2019 року; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 14 січня 2019 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Герцаївської районної державної адміністрації щодо стягнення основного боргу в сумі 4 367 373,48 грн.; закрито підготовче провадження у справі № 926/1778/18 та призначено справу до розгляду по суті на 01 лютого 2019 року.

Позивач в судовому засіданні 01 лютого 2019 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні 01 лютого 2019 року проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав викладених у письмових поясненнях на позов, а саме посилаючись на те, що видатки на інфляційні витрати та трьох процентів річних від простроченої суми в обсягах зазначеної субвенції державного бюджету не передбачаються.

Розглянувши подані сторонами і третьою особою документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третьої особи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд встановив.

Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

ОСОБА_1 приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).

Частиною 1 статті 509 ЦК України унормовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір № 77 від 20 серпня 2015 року на відшкодування втрат, пов'язаних з наданням пільг та житлових субсидій населенню на постачання природнього газу.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, предметом цього договору є відносини сторін щодо надання пільг та житлових субсидій населенню по оплаті за спожитий природний газ за рахунок коштів, отриманої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам згідно пункту 3 статті 102 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 1.2. зазначеного Договору унормовано, що згідно з умовами договору постачальник здійснює постачання природнього газу населенню, що мають право на пільги та житлові субсидії, а платник здійснює розрахунки за надані пільги та житлові субсидії населенню по оплаті за спожитий природний газ в межах обсягів передбаченої субвенції на поточний рік з врахуванням фактичної заборгованості перед постачальником.

Відповідно до пункту 2.1.1. Договору, постачальник зобов'язується реалізувати в поточному році газ населенню, що має пільги і житлові субсидії відповідно до списків пільговиків та уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату наданих послуг, що надаються Платником Постачальнику на умовах цього Договору. Нарахування населенню пільгової плати за газ проводиться виключно на підставі списків пільговиків та уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату наданих послуг.

Пунктом 2.1.2. Договору закріплено обов'язок постачальника щомісячно надавати платнику розрахунки на відшкодування пільг з оплати за природний газ на електронних носіях відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» до 10 числа місяця наступного за звітним та складати з Платником акт звірки розрахунків по відшкодуванню пільг та житлових субсидій населенню з оплати за спожитий природний газ і зведений реєстр для проведення розрахунків з попередньої оплати не більше ніж 1 місяць, яка визначається Сторонами у Додатку №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до пункту 2.2.1. вищевказаного договору, платник зобов'язується прийняти на себе зобов'язання перед Постачальником в частині відшкодування витрат на оплату за природний газ, пов'язаних із наданням визначеній категорії населення пільг та призначених субсидій.

При цьому, відповідно до пунктів 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. Договору, платник зокрема зобов'язується надавати постачальнику щомісячно до 25 числа поточного місяця списки осіб, що мають право на пільги та/або зміни до вказаних списків; надавати постачальнику щомісячно до 25 числа поточного місяця списки уповноважених власників/наймачів, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату наданих послуг та/або зміни до вказаних списків та здійснювати розрахунок щодо відшкодування пільг та субсидій шляхом перерахування постачальнику попередньої оплати на кожний наступний місяць, згідно з угодженою сторонами договірною величиною споживання природного газу по попередній оплаті на поточний рік, що зазначена у Додатку №1 до Договору, який є невід'ємною його частиною.

Остаточний розрахунок здійснюється платником до 10 числа наступного місяця шляхом перерахування Постачальнику коштів на відшкодування пільг та субсидій відповідно до фактичної заборгованості перед постачальником.

При цьому, відповідно до пункту 2.2.5. Договору, платник зобов'язується до 10 числа кожного місяця представляти постачальнику акт звіряння розрахунків за надані послуги.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, договір набирає чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини сторін, що склались з 07.07.2015 року та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині відшкодування пільг та субсидій - до їх повного здійснення. В разі, якщо за 10 днів до закінчення дії Договору жодна із сторін не подасть особисто або рекомендованим листом іншій стороні письмову заяву про його припинення, цей договір щорічно продовжується з 01 січня відповідного наступного року до 31 грудня відповідного наступного року, а відшкодування пільг та субсидій здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх відшкодування у відповідному році.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положення статті 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

ОСОБА_1 змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що позивач на виконання умов договору, свої зобов'язання виконував належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами звірки розрахунків за надані населенню субсидії за вересень 2015 року по вересень 2018 року та надав по послуги пільговим категоріям населення Герцаївської районної державної адміністрації на загальну суму 4 367 373,48 грн.

Пунктом 3.1. Договору № 77 від 20 серпня 2015 року встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, згідно умов даного Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, відповідач свої зобов'язання щодо відшкодуванню витрат понесених ТзОВ «Чернівцігаз Збут» виконував неналежним чином та не відшкодував позивачу кошти за надані послуги на загальну суму 4 367 373,48 грн. у відповідності до умов та строків укладеного між сторонами договору, а сплатив основну суму заборгованості лише після звернення ТзОВ «Чернівцігаз Збут» до Господарського суду Чернівецької області із позовом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із даних законодавчих положень, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, позивачем за неналежне виконання зобов'язання укладеного між сторонами договору по сплаті суми основного боргу нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 649 919,07 грн.

Згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» , індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур'єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України »Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

У пункті 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та виходячи з норм чинного законодавства, погоджується з останнім та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 1 649 919,07 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних від суми основного боргу - 573 142,67 грн.

Перевіривши відповідність здійснених позивачем обчислень з урахуванням дати виникнення грошового зобов'язання та дати оплати, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, суд звертає увагу сторін на наступне.

Законодавством не установлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2018 року в справі № 904/6252/17.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

З огляду на те, що саме відповідач відповідає за зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, суд вважає заперечення відповідача щодо відсутності субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів є безпідставними та такими, що не можуть звільняти відповідача від виконання своїх обов'язків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Пунктом 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Герцаївської районної державної адміністрації (60500, Чернівецька обл., м. Герца, вул. Ш. Великого, 4, код СДРПОУ 26036372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівцігаз Збут" (58009, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Винниченка. 9-А. код СДРПОУ 39584988) - 1 649 919,07 грн. - інфляційних втрат, 573 142,67 грн. - 3% річних та 98 856,53 - судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано - 07 лютого 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк