Постанова

від 05.02.2019 по справі 127/33269/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/33269/18

Провадження № 22-ц/801/377/2019

Категорія: 54

Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 рокуСправа № 127/33269/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у склад колегії суддів: головуючого Сала Т.Б., суддів Ковальчука О.В., Шемети Т.М., секретар Кирилюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської Митрополії Української Православної Церкви - адвоката Плавана Олександра Олександровича та апеляційну скаргу представника Київської Митрополії Української Православної Церкви - адвоката Шабатури Олександра Анатолійовича на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2018 року про забезпечення позову, постановлену суддею Федчишеним С.А., в цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Київської Митрополії Української Православної Церкви про поновлення на роботі,

встановив:

У грудні 2018 року ОСОБА_7 звернувся до суду із позовом до Київської Митрополії Української Православної Церкви про поновлення на роботі, у якому просив: визнати незаконним та скасувати указ Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, предстоятеля Української Православної Церкви №1657 від 17 грудня 2018 року про звільнення від управління Вінницькою єпархією та заборони у священнослужінні Митрополита ОСОБА_7; поновити ОСОБА_7 Митрополита Вінницького і Барського, керуючим Вінницькою єпархією; зобов'язати усунути перешкоди у виконанні посадових обов'язків керівника Релігійної організації Управління Вінницької Єпархії Української православної церкви щодо управління Вінницькою єпархією.

Разом із позовною заявою ОСОБА_7 подав заяву про забезпечення вказаного позову шляхом заборони всім суб'єктам державної реєстрації, які згідно з Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" становлять в Україні систему органів у сфері державної реєстрації, в тому числі: державним реєстраторам виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним і приватним нотаріусам та акредитованим суб'єктам державної реєстрації вчиняти дії щодо проведення будь-яких реєстраційних дій щодо зміни керівника і зміну складу підписантів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Релігійної організації Управління Вінницької Єпархії Української православної церкви до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Заява мотивована тим, що рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 10 червня 2007 року позивач був призначений Архієпископом Вінницьким і Могилів-Подільським, Керуючим Вінницькою єпархією, про що Митрополитом Київської і всієї України виданий Указ від 10 червня 2007 року. Митрополит Київський і всієї України Онуфрій видав Указ від 17 грудня 2018 року №1657 про звільнення Преосвященного Митрополита ОСОБА_7 (позивача у справі) від управління Вінницькою єпархією та про заборону священнослужіння. Управління Вінницької єпархії Української Православної Церкви є релігійною організацією, керівником якої згідно даних державного реєстру є позивач. Фактичні обставини справи свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на позбавлення права ОСОБА_7 управління Вінницькою єпархією і священнослужіння. Зазначає, що зміна відомостей в Єдиному державному реєстрі щодо керівника може порушити його право на управління Вінницькою єпархією.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено. Забезпечено позов у цивільній справі у спосіб, який просив у заяві позивач - заявник.

Не погодившись із вказаною ухвалою, представник відповідача Київської Митрополії Української Православної Церкви - адвокат Плаван О.О. подав на неї апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постановити нову ухвалу про залишення заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову без задоволення.

Скарга мотивована тим, що постановляючи ухвалу про забезпечення позову судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм процесуального права. Зокрема, судом не обґрунтовано причини застосування саме такого виду забезпечення позову; не зазначено доказів і мотивів, на підставі яких суд дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення про поновлення на роботі у вказаній справі; порушено законні права та інтереси апелянта в частині здійснення відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирати, призначати і замінювати персонал згідно із своїми статутами (положеннями); вжиття заходів забезпечення позову до набрання рішенням законної сили є порушенням самоврядних законних прав та інтересів релігійної організації, визначених Законом України Про свободу совісті та релігійні організації .

Також апеляційну скаргу подано представником Київської Митрополії Української Православної Церкви - адвокатом Шабатурою О.А., у якій він також просить скасувати оскаржувану ухвалу про забезпечення позову та постановити нову ухвалу про залишення заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову без задоволення.

За своїм змістом апеляційна скарга представника Шабатури О.А. майже ідентична апеляційній скарзі, поданої представником Плаваном О.О. В апеляційній скарзі скаржник також зазначає, що дії суду по забезпеченню позову є прямою перешкодою у здійсненні керівництвом Вінницької єпархії та в управлінні Української Православної Церкви в цілому; суд вжив заходи забезпечення позову до вирішення справи по суті, які є тотожними наслідкам задоволення позову.

У поданому на апеляційні скарги відзиві позивач просить відмовити у задоволенні апеляційних скарг представників відповідача за їх необґрунтованістю.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями частини першої статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

В постанові Пленуму ВСУ від 22.12.2006 N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову говориться, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін , а також інших учасників судового процесу та запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу .

Із змісту ст. 150 ЦПК України, в якій передбачено види забезпечення позову, забезпечення позову стосується сторони у справі, як майнових, так і немайнових її прав та інтересів.

Встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до Київської Митрополії Української Православної Церкви про поновлення позивача на роботі.

Повивач у зв'язку із можливістю порушення відповідачем його прав та з метою їх ефективного захисту звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчинення відповідних реєстраційних дій - заборона органам державної реєстрації вчиняти дії з приводу реєстрації щодо зміни керівника і зміну складу підписантів в ЄДР юридичних осіб стосовно релігійної організації Управління Вінницької Єпархії УПЦ .

Вимоги заявника є логічними, так як останній був призначений керівником вказаної релігійної організації Указом Митрополита Київського і всієї України, виданого на підставі рішення Священного Синоду УПЦ, і аналогічним чином ОСОБА_7 був звільнений від управління Вінницькою єпархією та заборонено у священнослужінні.

Суд першої інстанції заборонив суб'єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо зміни керівника і зміну складу підписантів в ЄДР, і ця заборона стосується стосовно релігійної громади - юридичної особи (ідентифікаційний код юридичної особи 20083653), яка має свою цивільну процесуальну дієздатність, і ця юридична особа не є учасником спору, і, відповідно до загальних правил розгляду трудових спорів, повинна бути відповідачем у справі.

Фактично, суд першої інстанції вирішив питання про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, які безпосередньо стосуються юридичної особи, яка не є стороною у справі, що є неправильним.

Враховуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що в суду першої інстанції без залучення до участі у справі як відповідача релігійної організації, в якій позивач просить поновити його на посаді, не було правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, вимоги якої стосуються саме її.

З цих підстав у задоволенні заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову слід відмовити, а дослідження мотивів апеляційних скарг та надання мотивам скарг відповідної правової оцінки за таких обставин не мають правового значення і у зв'язку з цим вимоги апеляційних скарг підлягають частковому задоволенню.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказане, та, неправильно застосувавши норми процесуального права, дійшов до помилкового висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 152, 153, 367, 374, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційні скарги представників Київської Митрополії Української Православної Церкви - адвоката Плавана Олександра Олександровича та адвоката Шабатури Олександра Анатолійовича задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2018 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до Київської Митрополії Української Православної Церкви про поновлення на роботі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07 лютого 2019 року.

Головуючий: Т.Б. Сало

Судді: О.В. Ковальчук

Т.М. Шемета