Постанова

від 05.02.2019 по справі 361/754/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2019 року

Київ

справа №361/754/17

адміністративне провадження №К/9901/30453/18, № К/9901/30450/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева Сергія Анатолійовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних дій за касаційними скаргами Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_6 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Петришина Н.М. від 11 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Вівдиченко Т.Р., Грибан І.О., Собківа Я.М. від 04 липня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - позивачі) звернулися до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (далі - Виконавчий комітет, відповідач 1), Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева Сергія Анатолійовича (далі - Державний реєстратор Федорищев С.А., відповідач 2) за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп (далі - ТОВ Біта Мюзік Шоп , третя особа), в якому просили:

- визнати протиправними дії Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева С.А. по вчиненню 17 серпня 2016 року державної реєстрації змін до установчих документів та зміни складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , номер реєстраційної дії 10731050015007307;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів та зміну складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , номер реєстраційної дії 10731050015007307;

- визнати протиправними дії Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева С.А. по внесенню 17 серпня 2016 року змін до відомостей про керівника та зміну складу підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , номер реєстраційної дії 10731070016007307;

- скасувати зміни, внесені до відомостей про керівника та зміну складу підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинені Державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищевим С.А. 17 серпня 2016 року, номер реєстраційної дії 10731070016007307.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що до моменту вчинення оспорюваних реєстраційних дій позивачі були учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп та володіли у сукупності 50% (п'ятдесятьма відсотками) статутного капіталу ТОВ Біта Мюзік Шоп , а саме: ОСОБА_4 - 20%, ОСОБА_3 - 10%, ОСОБА_2 - 20%. Керівником Товариства з моменту державної реєстрації створення Товариства був ОСОБА_4

Вважають, що оспорювані реєстраційні дії вчинені всупереч вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню. Так, зазначають, що відповідач провів реєстраційні дії на підставі документів, поданих особою, яке не має на це відповідних повноважень, оскільки на момент подання ОСОБА_6 документів, інформація щодо його повноважень була відсутня у ЄДР, тому до пакету документів, що подаються Державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій, має бути доданий документ, що засвідчує його повноваження як представника. Протокол № 14 від 16 серпня 2016 року Загальних зборів учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп також не містить інформації про такі повноваження.

Крім того, реєстраційні дії проведені на підставі документів, які оформлені із порушенням вимог, встановлених чинним законодавством. Так, відповідно до тексту протоколу № 14 від 16 серпня 2016 року Загальних зборів учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп видно, що при прийнятті рішення про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_4 голосував тільки один учасник, що володіє 50 % голосів. Отже, рішення було прийняте за відсутності законодавчо визначеного кворуму для його прийняття.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року позов задоволено частково, зокрема: скасовано державну реєстрацію змін до установчих документів та зміну складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , вчинену державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищевим С.А. 17 серпня 2016 року, номер реєстраційної дії 107310500150073074 скасовано зміни, внесені до відомостей про керівника та зміну складу підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинені державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищевим С.А. 17 серпня 2016 року, номер реєстраційної дії 10731070016007307.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі вищевказаних рішень загальних зборів учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп , оформлених протоколом № 14 від 16 серпня 2016 року, була здійснена державна реєстрація змін до установчих документів та зміну складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп та внесені зміни до відомостей про керівника та зміну складу підписантів Товариства, тому такі зміни підлягають скасуванню, оскільки заяву про їх вчинення подано неуповноваженою особою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Біта Мюзік Шоп залишено без задоволення, апеляційну скаргу представника позивачів задоволено, постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року скасовано у частині відмови в задоволенні позовних вимог про: визнання протиправними дій Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева С.А. по вчиненню 17 серпня 2016 року державної реєстрації змін до установчих документів та зміни складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , номер реєстраційної дії 10731050015007307; визнання протиправними дій Державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева С.А. по внесенню 17 серпня 2016 року змін до відомостей про керівника та зміну складу підписантів Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп , номер реєстраційної дії 10731070016007307 та прийнято у цій частині нову постанову про задоволення адміністративного позову. У решті постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року залишено без змін.

Дане рішення мотивоване тим, що ОСОБА_6 на момент звернення до державного реєстратора для проведення реєстраційних дій не був заявником, оскільки не мав на це відповідних повноважень, а тому відповідач не мав права приймати від вказаної особи документи для проведення реєстраційних дій. Крім цього, апеляційний суд встановив, що поза увагою суду першої інстанції залишилось питання щодо вчинення відповідачем державної реєстрації на підставі Протоколу № 14 від 16 серпня 2016 року, який містить порушення норм чинного законодавства. Так, відповідно до вказаного Протоколу, загальними зборами учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп по питанню № 6 порядку денного було прийнято рішення про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 При цьому, за прийняття зазначеного рішення голосував лише учасник, який володіє 50% голосів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Не погоджуючись з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_7 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга ОСОБА_6 подана 01 серпня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/754/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.

Касаційна скарга Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області подана 26 липня 2017 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/754/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалами Верховного Суду від 08 січня 2019 року прийнято до свого провадження справу № 361/754/17 та запропоновано учасникам справи подати відзиви на касаційну скаргу.

Разом із запереченням на касаційні скарги ОСОБА_9 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що згідно зі статутом ТОВ Біта Мюзік Шоп у редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників товариства № 5 від 06 травня 2008 року, до складу учасників вказаного товариства увійшли: громадяни України ОСОБА_4 з 20% частки у статутному капіталі товариства, ОСОБА_3 - з 10% частки у статутному капіталі товариства, ОСОБА_2 - з 20% частки у статутному капіталі товариства та ОСОБА_12 - з 50% частки у статутному капіталі товариства.

16 серпня 2016 року відбулись загальні збори учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп , на яких були присутні учасники товариства: ОСОБА_12, ОСОБА_4 та запрошена особа - ОСОБА_6, відсутні - ОСОБА_3, ОСОБА_2 За результатами проведених зборів були прийняті рішення про:

- затвердження виходу зі складу учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп ОСОБА_12, у зв'язку із відчуженням належної йому частки у розмірі 50% на користь ОСОБА_6 (І питання);

- виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на підставі пункту 10.8 Статуту товариства, у зв'язку з тим, що вказані особи не виконують покладених на них Статутом та чинним законодавством обов'язків, а саме: належним чином повідомлені не з'являються на проведення загальних зборів протягом року, не приймають участі у проведенні голосування, у зв'язку з чим вирішено виключити ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 зі складу учасників та виплатити їм вартість частини майна, пропорційну їх частці у статутному капіталі після затвердження звіту за 2016 рік і у строк до 12 місяців з дня виходу (II - III, VI питання);

- відкликання з посади директора товариства ОСОБА_4 з 15 серпня 2016 року (IV питання);

- призначення на посаду директора товариства ОСОБА_6 з 16 серпня 2016 року (V питання);

- здійснення перерозподілу часток у статутному капіталі товариства у зв'язку зі зміною складу учасників, відповідно до якого ОСОБА_6 належить 100 % частки у статутному капіталі ТОВ Біта Мюзік Шоп (VII питання).

17 серпня 2016 року державним реєстратором Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищевим С.А. було проведено щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп наступні реєстраційні дії: державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме:

- зміну складу та інформації про засновників, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер реєстраційної дії 10731050015007307;

- зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які не пов'язані зі змінами в установчих документах, а саме: змінено керівника та склад підписантів юридичної особи, номер реєстраційної дії 10731070016007307.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі Виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області вказує на те, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема, тому, що прийняте учасниками рішення від 16 серпня 2016 року суперечить вимогам чинного законодавства та Статуту підприємства у розрізі кворуму щодо прийняття рішення. Рішення про виключення зі складу учасників ТОВ Біта Мюзік Шоп ОСОБА_4 було прийнято без участі у голосуванні самого ОСОБА_4, що прямо суперечить чинному законодавству.

В касаційній скарзі ОСОБА_6 вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанції не надали належної оцінки тому, що ОСОБА_6 діяв на підставі рішення Загальних зборів учасників Товариства № 14 від 16 серпня 2016 року та відповідно до чинного законодавства, був повноважним представником Товариства. Крім того, на Загальних зборах були присутні 70% голосів, зокрема ОСОБА_12 та ОСОБА_4, а отже відповідно до п. 10.9 Статуту збори були повноважними для прийняття рішення з порядку денного.

Від ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_6, у якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Від ОСОБА_9 надійшов відзив на касаційну скаргу Броварської міської ради Київської області, у якому зазначається, що суди попередніх інстанцій прийняли законні та обґрунтовані рішення на підставі правильного застосування норм матеріального права та дотриманням процесуальних норм, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а вимоги касаційної скарги - без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року не відповідають, а вимоги касаційних скарг є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (у редакції, чинній на дату звернення позивача до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття цієї постанови) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Наведене узгоджується з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої статті 16 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час подання позову) господарським судам були підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, правами та обов'язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів.

Позивачі оскаржують до адміністративного суду дії суб'єктів владних повноважень - державних реєстраторів, пов'язані з реєстрацією змін до установчих документів Товариства, внесенням відомостей щодо зміни складу його учасників та керівника, посилаючись при цьому на недотримання цими суб'єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації.

Однак з висловлених позивачами у ході розгляду справи мотивів звернення до суду вбачається, що незаконність, на думку позивачів, реєстрації таких змін пов'язана з невідповідністю протоколу загальних зборів ТОВ Біта Мюзік Шоп вимогам закону, виключенням позивачів зі складу учасників у незаконний спосіб, а також неправомірністю відчуження ОСОБА_12 належної йому частки у розмірі 50% на ОСОБА_6 Тобто звернення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду із цим позовом покликане необхідністю захисту їх прав не у сфері публічно-правових відносин, а корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з аналогічним предметом позову міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а, від 28 листопада 2018 року у справі № 815/3490/16.

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією змін керівника юридичної особи та зміни складу або інформації про засновників, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Тобто, у справі, що розглядається, спір не обмежується оскарженням рішення, дії чи бездіяльності державного реєстратора, оскільки в його основі лежить корпоративний спір, який з урахуванням особливості справи не може бути вирішений в адміністративному суді, що обмежений при вирішенні таких спорів вимогами процесуального закону.

Намагання сторін вирішити корпоративний спір, використовуючи систему адміністративних судів, або розгляд адміністративними судами такого спору в порядку КАС України є помилковим.

Саме завдання Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики (статті 17 та 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів ) полягає у виправлені відповідних помилок.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2018 року у справі № 823/217/17.

Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24 грудня 2004 року № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.

Законом України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.

На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права кожної людини на ефективний судовий захист.

Частиною першою статті 354 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Беручи до уваги наведене й ураховуючи суть спірних правовідносин, правовий статус учасників справи, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене право на суд разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ( Golder v. the United Kingdom ) від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Станєв проти Болгарії ( Stanev v. Bulgaria ) від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі Доббертен проти Франції зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France № 88/1991/340/413).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скарги Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, ОСОБА_6 слід задовольнити частково, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 238, 341, 345, 349, 354, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2017 року скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, державного реєстратора Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області Федорищева Сергія Анатолійовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Біта Мюзік Шоп про визнання протиправними дій та скасування реєстраційних дій закрити.

Роз'яснити, що спір може бути розглянуто за правилами господарського судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко