Рішення

від 29.01.2019 по справі 910/14066/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.01.2019Справа № 910/14066/18

За позовом: фізичної особи-підприємця Косолапової Анни Андріївни

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Грінроут"

про: стягнення 6 593,64 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом фізичної особи-підприємця Косолапової Анни Андріївни до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінроут" про стягнення 6 593,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018р. призначено розгляд справи №910/14066/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем згідно укладеної із відповідачем заявкою-договором №121217 від 15.11.2017р. здійснено перевезення вантажу, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено CMR №201/4. Позивач зазначає, що вартість перевезення вантажу згідно заявки склало суму в розмірі 20 000,00 грн, однак відповідач в повному обсязі вартість наданих послуг не сплатив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 5 000,00 грн. В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 280,35 грн за період з січня 2018 року по вересень 2018р. та пеню в розмірі 1313,29 грн. за період з 01.01.2018р. по 11.10.2018р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений, своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судовому засіданні 29.01.2019р. року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2017 року між фізичною особою-підприємцем Косолаповою Анною Андріївною (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Грінроут (експедитор) укладено заявку-договір №121217 від 15.11.2017р., згідно якої, позивач зобов'язався за плату надати експедиторські послуги перевезення вантажу 13.12.2017 з м. Гомель (Республіка Білорусь) до м. Пуща-Водиця (Київська обл., Україна). Вартість послуг згідно заявки-договору №121217 складає 20 000,00 грн. до відгрузки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено перевезення вантажу за маршрутом Гомель (Республіка Білорусь) до м.Пуща-Водиця (Київська обл., Україна), вантаж отриманий вантажоодержувачем ТОВ Еко Тепло Трейд , що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №201/4.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідачем не сплачено в повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов заявки-договору №121217 від 15.11.2017р. відповідач повинен був здійснити попередню оплату в розмірі вартості перевезення 20 000,00 грн до відгрузки вантажу.

Як вбачається зі змісту міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №201/4 відвантаження вантажу відбулось 15.12.2017 року, а відтак оплата наданих послуг мала б бути здійснена не пізніше 15.12.17р.

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов'язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідачем не надано доказів оплати в повному обсязі наданих позивачем послуг, наявність заборгованості в розмірі 5 000 грн не спростовано, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 000 грн. суми основного боргу.

В зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг перевезення позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 280,35 грн за період з січня 2018 року по вересень 2018р. та пеню в розмірі 1313,29 грн. за період з 01.01.2018р. по 11.10.2018р.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат за заявлений позивачем період, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 280,35 грн.

Також, позивач зазначає, що 12 грудня 2017 року позивачем та відповідачем було укладено договір №4/3 12/12/2017 на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, пунктом 5.2.6. якого передбачено, що у разі прострочення оплати послуг експедитора замовник виплачує експедитору суму боргу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання, що випливає з заявки-договору №121217 від 15.11.2017р., на підставі якої позивачем були надані обумовлені останнім послуги.

При цьому законодавство не містить норм, які б встановлювали розмір штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань, що виникають з договору, на підставі якого у позивача виникло право вимоги до відповідача.

Зі змісту заявки-договору №121217 від 15.11.2017р. вбачається, що остання не містить умов щодо сплати пені у разі прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.

Відповідно до ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Разом з тим договір №4/3 12/12/2017 на надання експедиційних послуг у сфері організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, пунктом 5.2.6. якого передбачено, що у разі прострочення оплати послуг експедитора замовник виплачує експедитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, було укладено сторонами лише 12.12.2017 року і він не є підставою виникнення порушеного відповідачем грошового зобов'язання.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1313,29 грн. за період з 01.01.2018р. по 11.10.2018р. не підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5 000,00 грн - витрат на правову допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних

За змістом 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг адвоката.

Позивачем до матеріалів справи долучено Акт виконаних робіт по договору про надання адвокатських послуг №008/10 від 03.10.2018р. на суму 5 000,00 грн, складений між адвокатом Данко В.В. та позивачем, натомість доказів здійснення оплати послуг адвоката позивачем до матеріалів справи не долучено, а також в матеріалах справи відсутні докази надання адвокатом послуг позивачу, оскільки позовну заяву підписано позивачем, адвокат Данко В.В. в судові засідання у даній справі не з'являвся.

Оскільки матеріалами справи не підтверджено фактичне понесення витрат позивачем на послуги адвоката в розмірі 5 000 грн., а також відсутні докази надання адвокатом послуг професійної правничої допомоги, суд не вбачає наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн в якості суми відшкодування витрат позивача на послуги адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінроут" (04107, м.Київ, вул. Отто Шмідта, буд. 18, офіс 34, код ЄДРПОУ 38870503) на користь фізичної особи-підприємця Косолапової Анни Андріївни (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп - суми основного боргу, 280 (двісті вісімдесят) грн. 35 коп - інфляційні втрати та 1410 (тисячу чотириста десять) грн. 96 коп - витрати по сплаті судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 05.02.2019р.