Рішення

від 07.02.2019 по справі 229/5508/18

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/29/2019

ЄУН 229/5508/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гонтар А.Л.,

при секретарі Білик О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Очеретинської селищної ради Донецької області про виділення частки померлого із спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 21 листопада 2018 року звернувся до Дружківського міського суду з позовною заявою до Очертинської селищної ради про виділення частки померлого із спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом, в якій зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його хрещена матір ОСОБА_3. Після її смерті залишилась спадщина у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та її чоловіку ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22.12.1993 року. За час життя 12.07.1996 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла все своє майно позивачу. 28.08.2010 року позивач звернувся до державного нотаріусу Авдіїівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 05.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Шахтарської державної нотаріальної контори із заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину вказаної квартири. Натомість нотаріус, своєю постановою відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку вищевказаної квартири, до визначення частки померлого у судовому порядку. Просить суд визначити, що частки співвласників квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є рівними, визнати за ним право власності на 1/2 частку вищевказаної квартири, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 26 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання на 13 грудня 2018 року (а.с.31-32).

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 13 грудня 2018 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 16 січня 2019 року (а.с.45-46).

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали суду заяви про слухання справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити, проти винесення заочного рішення у справі не заперечували.

Представник відповідача Очеретинської селищної ради надали в судове засідання клопотання про розгляд справи у їх відсутність, із поясненнями, що проти позовних вимог ОСОБА_1 вони не заперечують.

Виходячи з викладеного, відповідно до вимог ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, без фіксації судового процесу, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

У відповідності до ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 22 грудня 1993 року, квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Згідно ст. 370 ЦК України у випадку виділення частки в праві спільної сумісної власності вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлене за домовленістю співвласників або законом, або рішенням суду.

Відповідно до ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Доказів щодо наявності домовленості між співвласниками щодо розміру їх часток суду не надано, у зв'язку з чим, суд виходить з презумпції рівності часток та визначає, що частка кожного співвласника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у спільній сумісній власності на квартиру є рівною і становить в даній справі по 1/2 частині квартири.

Враховуючи вищезазначене та з огляду на те, що виділ частки із спільного майна у позасудовому порядку можливий лише за згодою всіх учасників, яка в даному випадку відсутня, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення, що частки співвласників квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 рівними підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на частку квартири, що належала його померлій хрещеній ОСОБА_3, суд встановив наступне.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 11 травня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що складено відповідний актовий запис № 33.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05 листопада 2018 року державний нотаріус Шахтарської державної нотаріальної контори Цукурова М.І., відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку вищевказаної квартири, до визначення частки померлої ОСОБА_3 у судовому порядку, у зв'язку з відсутністю згоди усіх співвласників квартири (а.с.15.)

Згідно інформаційної довідки із Спадкового реєстру № 54579198 від 20.12.2018 року, після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 08.05.2010 року, державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори 28 серпня 2010 року заведено спадкову справу № 49841801.

Згідно зі ст. 1268 ч.5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Аналізуючи вищевказані норми закону, суд вважає, що позивач позбавлений можливості іншим шляхом захистити своє право власності на спадщину за заповітом, до складу якої входить нерухоме майно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню в порядку ст. 1216, ст. 1217, ст.16 ЦК України, так як способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 328, 392, 1216-1217, 1228, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 265, 268, 280, 288 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1) до Очеретинської селищної ради Ясинуватського району Донецької області (місце знаходження: 86020, Донецька область, Ясинуватський район, смт. Очеретине, вул.. Первомайська, 12, ЄДРПОУ 04341850 про виділення частки померлого із спільної сумісної власності на квартиру та визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за заповітом - задовольнити у повному обсязі.

Визначити, що частки співвласників квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, є рівними.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено в нарадчій кімнаті 07 лютого 2019 року.

Суддя: А. Л. Гонтар