Рішення

від 06.02.2019 по справі 243/8878/18

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/243/128/2019

Справа № 243/8878/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зубкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Слов'янськ, Донецької області) за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2018 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулась до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позову зазначила, що, 08 листопада 2017 року помер чоловік її матері ОСОБА_5, якому за життя належали 1/2 частки житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Новомиколаївка, пров. Квітучий (колишній пров. Комунарів), буд. 18, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2413 га, розташована на території Черкаської селищної ради, кадастровий номер 1424256500:05:000:0049.

27 січня 2015 року, ОСОБА_5 був складений заповіт згідно із яким, все майно, що буде належати йому на день смерті він заповів ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних частках кожному.

Після смерті ОСОБА_5, позивачка, як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину, звернувшись із відповідною заявою до нотаріальної контори, де отримала свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки всього спадкового майна, з урахуванням 1/3 частки, що припадала ОСОБА_2,яка відмовилася від своєї частки на її користь.

Однак, постановою нотаріуса від 08 червня 2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_5, у зв'язку із тим, що третій спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 помер до відкриття спадщини, а родинні відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відсутні.

Вважає, що 1/3 частка спадкового майна яку спадкодавець ОСОБА_5 заповів ОСОБА_6, який помер до дня відкриття спадщини, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а тому право на спадкування цієї частки майна одержують спадкоємці за законом.

Зазначила, що дружина ОСОБА_5 ОСОБА_7, яка є її матір'ю, померла до смерті ОСОБА_5 28 липня 2014 року. Дітей та інших родичів у ОСОБА_5 не було, тоді як позивачка є спадкоємцем четвертої черги за законом після його смерті, оскільки проживала разом з ОСОБА_5 з січня 2012 року до часу відкриття спадщини.

У зв'язку із наведеним вважає, що право на спадкування за законом на залишкові 1/3 часки спадкового майна має перейти до неї, у зв'язку із чим просила суд ухвалити рішення яким визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на 1/6 частку житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами, розташованого за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Новомиколаївка, пров. Квітучий (колишній пров. Комунарів ), буд. 18, та на 1/3 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,2413 га, розташованої на території Черкаської селищної ради, кадастровий номер 1424256500:05:000:0049.

13 грудня 2018 року позивачка звернулася до суду з уточненим позовом в якому збільшила свої позовні вимоги та просила суд окрім визнання за нею права власності в порядку спадкування, встановити також факт її проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 , у період часу з вересня 2012 року по день його смерті 08 листопада 2017 року. В обґрунтування уточненого позову навела обставини, аналогічні викладеним у первісній позовній заяві додавши, що проживаючи однією сім'єю з ОСОБА_5, позивачка доглядала його та допомагала по господарству у зв'язку із поганим станом його здоров'я та похилим віком, та вони вели спільне господарство. Іншої сім'ї в розумінні СК України вона не мала. ОСОБА_5 тривалий час був чоловіком її матері, та для позивачки він був як батько, так само як позивачку, її сестру та брата він називав своїми дітьми, та склав заповіт в який включив їх трьох в рівних частках, оскільки своїх дітей не мав.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, який діє на підставі ордера серії ДН № 028247 від 23 вересня 2018 року (а.с. 20), у судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутності.

ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивачки на підставі довіреності від 08 травня 2018 року (а.с. 18), у судове засідання не з'явилась.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій позов визнала у повному обсязі та розгляд справи просила проводити у її відсутності (а.с. 96).

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступні обставини.

Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІІ-НО № 381832, 13 серпня 1981 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_8 здобула прізвище ОСОБА_5 (а.с. 16).

28 липня 2014 року ОСОБА_7 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть на її ім'я, серії І-НО № 788766 (а.с. 5).

08 листопада 2017 року в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть, серія: ІІ-НО № 009910 (а.с. 6)).

Згідно із свідоцтвом про право власності на домоволодіння від 04 травня 1989 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в рівних частках був отриманий у власність житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами № 18, розташований по пров. Квітучому (колишній - Комунарів) в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області (а.с. 14, 14 з.б.), що також стверджується довідкою з КП БТІ м. Слов'янська № 3208-2/0.84/01 від 19 жовтня 2018 року (а.с. 94), та від 18 квітня 2018 року № 105317/0.45/01 відповідно до якої назву провулку було змінено на підставі рішення Черкаської об'єднаної територіальної громади від 18 грудня 2015 року № 7/1-27 (а.с. 20).

Згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку, серія: ЯГ № 101301, від 21 квітня 2006 року, ОСОБА_5 була передана у власність земельна ділянка площею 5,240 га, розташована на території Черкаської селищної ради, з кадастровим номером 1424256500:05:000:0049 (а.с. 12, 12 з.б.).

Згідно із заповітом посвідченим приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_9 27 січня 2015 року, ОСОБА_5 усе майно, що належатиме йому на день смерті, заповів ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6, в рівних частках кожному (а.с. 8, 63).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_6, серія: І-НО № 907276, він помер 16 травня 2015 року в м. Слов'янськ Донецької області (а.с. 7).

Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_4, серія: VІІІ-НО № 256884, вона народилась 08 лютого 1990 року в м. Слов'янськ Донецької області, та її батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (а.с. 17).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_10, серія: І-НО № 907577, вона померла 16 червня 2015 року в м. Слов'янськ Донецької області (а.с. 110).

Згідно із заявою ОСОБА_4 від 16 листопада 2015 року, вона відмовилась від прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_6(а.с. 102).

Згідно із заявою ОСОБА_2 від 11 квітня 2018 року, вона відмовилась від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, на користь іншого спадкоємця за заповітом - ОСОБА_1 (а.с. 53).

18 травня 2018 року, ОСОБА_1, з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилась ОСОБА_2, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будов та споруд розташованого за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Новомиколаївка, пров. Квітучий, 18 (а.с. 10,15), та свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки земельної ділянки, з урахуванням 1/3 частки від якої відмовилась ОСОБА_2, площею 5,2413 га, в тому числі рілля - 5,2413 га, розташованої на території Черкаської селищної ради , з кадастровим номером 1424256500:05:000:0049 (а.с. 11,13). Наведене стверджується також отриманими на запит суду інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 141222931 (а.с. 44-45), та № 141222671 (а.с. 46-47).

Постановою нотаріуса від 08 червня 2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачці ОСОБА_1було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_5, у зв'язку із відсутністю доказів родинних відносин між ними (а.с. 9).

Наведене стверджується також наданими на виконання ухвали суду матеріалами спадкових справ заведених після смерті ОСОБА_5, № у спадковому реєстрі 62265023 від 11 квітня 2018 року (а.с. 50 -92), та після смерті ОСОБА_6, № у спадковому реєстрі 56976830 від 12 січня 2015 року (а.с. 100-136).

Згідно із довідкою Черкаської селищної ради Слов'янського району Донецької області № 02-19/1433 від 02 квітня 2018 року, ОСОБА_5 був зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3 розташованому по пров. Квітучову (колишній - Комунарів) в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області з 12 листопада 1973 року по день своєї смерті 08 листопада 2017 року. За вказаною адресою ОСОБА_5 значився зареєстрованим тільки він один (а.с. 61).

Згідно із свідоцтвом про розірвання шлюбу серії 1-НО № 013558, 15 серпня 2005 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 був розірваний (а.с. 144).

Відповідно до акту складеного 11 вересня 2018 року депутатом Черкаської селищної ради округу 13 ОСОБА_12 за участю свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_1 з вересня 2012 року мешкала однією сім'єю разом із Шипу новим А.П., зареєстрованим по день смерті за адресою: в будинку № 18 розташованому по пров. Квітучому (колишній - Комунарів) в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, який був її вітчимом та помер 08 листопада 2017 року, доглядала його та допомагала по господарству у зв'язку із поганим станом здоров'я померлого (а.с. 33).

Відповідно до п. 2 Постанови Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Згідно із роз'ясненнями які містяться у п. 7 вказаної Постанови, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Згідно із ст. 1264 ЦК України, четверту чергу права спадкування за законом мають особи, які мешкали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однієї сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину, як члена сім'ї, тощо.

Згідно із ч. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Встановлення факту проживання позивачки разом із спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу його смерті, є фактом, що має для неї юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення у позивачки права на оформлення спадщини як за спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, на ту її частку, від якої відмовилась спадкоємець ОСОБА_4 після смерті свого батька ОСОБА_6.

Як видно із представлених суду доказів, спадкодавець ОСОБА_5 був вітчимом ОСОБА_1, а вона відповідно була йому падчеркою.

Виходячи з аналізу чинного законодавства та встановлених обставин, оцінивши представлені в силу положень ст. 81 ЦПК України докази, суд приходить до висновку, що вони повністю узгоджуються між собою, не містять внутрішніх протиріч, і у своїй сукупності є достатніми, для того щоб дійти висновку, що позивачка ОСОБА_1 та спадкодавець ОСОБА_5 дійсно проживали разом однією сім'єю в період часу з вересня 2012 року по день смерті ОСОБА_5 - 08 листопада 2017 року, були пов'язані спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки притаманні сім'ї, до складу якої вони входили, як падчерка та вітчим, відповідно. У зв'язку із чим, вимоги ОСОБА_1про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини підлягають задоволенню. При цьому суд приймає до уваги початок строку проживання - вересень 2012 року, зазначений у прохальній частині позову, оскільки він підтверджується актом, складеним депутатом Черкаської селищної ради 11 вересня 2018 року (а.с.33).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1244 ЦК України, заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, зокрема помре до відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1245 ЦК України, частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Аналіз досліджених у судовому засіданні доказів у своїй сукупності дозволяє суду дійти висновку, що оскільки спадкоємець ОСОБА_6, який був включений у заповіт ОСОБА_5, помер до відкриття спадщини, а спадкодавець ОСОБА_5 не виконав дій, передбачених ст. 1244 ЦК України, та за своє життя заповіт не змінив, іншого спадкоємця не підпризначив, то частку спадщини, яку було заповіщено на ОСОБА_15 слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а тому на неї розповсюджуються правила ст. 1245 ЦК України.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спадкоємців за законом І-ІІІ черг немає, оскільки як видно із представлених суду документів, спадкоємці за заповітом після смерті ОСОБА_5 були дітьми його покійної дружини, тобто він за життя був їх вітчимом. Інших спадкоємців четвертої черги, які б прийняли спадщину, у встановленому законом порядку, не виявлено.

За таких обставин, позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, одержала право на спадкування тієї частки спадкового майна, яка не охоплена заповітом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1264, 1268 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 4, 12, 14, 81,82, 89, ст. 223, 259, 263 - 265, 273, 280, 281 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє ОСОБА_2, ОСОБА_3, до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки селища Ярова Краснолиманського району Донецької області, однією сім'єю з ОСОБА_5, який помер 08 листопада 2017 року в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, в період часу з вересня 2012 року по день смерті ОСОБА_5 - 08 листопада 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, як за спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 08 листопада 2017 року в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, право власності на 1/6 частки житлового будинку розташованого за адресою: Донецька область, Слов'янський район, село Новомиколаївка, провулок Квітучий, буд. 18, з відповідною часткою господарських та побутових будов і споруд: сараю з верандою Б, сараю В, льоху Г, гаражу Д, сараю Е, вбиральні 3, огорожі № 1, № 2, що належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Слов'янської районної ради народних депутатів 04 травня 1989 року, зареєстрованого в Слов'янському БТІ 04 травня 1989 року за №1688/1а-149, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна № 559556514242, номер запису про право власності 8516916.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, як за спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_5, який помер 08 листопада 2017 року в с. Новомиколаївка Слов'янського району Донецької області, право власності на 1/3 частки земельної ділянки площею 5,2413 га, в тому числі рілля - 5,2413 га, розташованої за адресою: Донецька область, Слов'янський район, на території Черкаської селищної ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1424256500:05:000:0049, що належала ОСОБА_5на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 101301, виданого Слов'янською райдержадміністрацією 21 квітня 2006 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 010616700726.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуючий - суддя О.В. Ільяшевич