Ухвала

від 11.01.2019 по справі 335/12848/18

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/12848/18 2/335/520/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Соболєвої І.П.,

за участю секретаря судового засідання Хома Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-б, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

31.10.2018 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2) про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня подання позову до суду.

Позов вмотивований тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2016 року було розірвано. Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою суду від 14.11.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відзив на позов відповідачем до суду не подавався. У судовому засіданні, яке відбулось 21.12.2018 відповідачем подано суду довідку з місця роботи від 20.12.2018 р. № 12 про розмір середньої заробітної плати та копію свідоцтва про народження його доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2

У судове засіданні позивач та відповідач не з'явились, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії І-ЖС № 083719, виданого 03.09.2010 Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 239, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.09.2010.

Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС № 213928, виданого 23.10.2012 Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 768.

Шлюбні відносини між сторонами розірвані, що підтверджується рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2016 у справі № 335/11796/16-ц, яке набрало законної сили 23.12.2016.

Згідно довідки ТОВ ОСОБА_5ЮА (код ЄДРПОУ 42084580) від 20.12.2018 вих. № 12, ОСОБА_2 працює в ресторані Аристократ з 20.08.2018 по теперішній час.

Окрім того, відповідач має доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЖС № 022081, виданого 11.10.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Запоріжжя, актовий запис № 526.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На підставі ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі відсутня домовленість (договір) щодо сплати аліментів на утримання дитини.

Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що з матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що між сторонами відсутня домовленість щодо утримання дитини, їх син проживає разом з позивачем, то суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу (заробітку) відповідача, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Суд керується принципами диспозитивності та змагальності, визначеними ЦПК України, за якими тягар доказування тієї або іншої обставини покладається на сторони. Суд лише сприяє сторонам у реалізації їх прав та не може перебирати на себе функції доказування, збирання доказів тощо. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. ст.12,13,81 ЦПК України).

Разом з тим, суд вважає за необхідне визначити, що розмір стягуваних аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки в процесі розгляду справи не встановлено, та позивачем не підтверджено належними доказами, щодо достатності заробітку (доходу) платника аліментів для сплати аліментів у розмірі не меншому ніж розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовом, а тому, суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст. ст. 180-183, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 141, 247, 263,265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2), аліменти на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду з 31 жовтня 2018 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2) на користь Держави, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 гривень.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дні вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.П. Соболєва