Постанова

від 13.01.2011 по справі 2а-6194/10/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року № 2а-6194/10/2370

м. Черкаси

09 год. 00 хв.

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кульчицького С.О.,

при секретарі судового засідання -Руденко Ю.В.,

за участю:

прокурора -Кам'янець Т.В. (за посвідченням),

представника позивача -ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Соснівського району м. Черкаси в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного виробничо-комерційного підприємства ЛОСК про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Соснівського району м. Черкаси звернувся до Черкаського адміністративного суду в інтересах держави в особі ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з адміністративним позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства ЛОСК про стягнення 4831 грн. 25 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 350 грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.1991 року № 875-ХІІ у 2009 році не надав 1 робоче місце інвалідам та не сплатив адміністративно-господарські санкції, внаслідок чого йому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів від 31.01.2007 року № 70 було нараховано пеню. Загальна сума адміністративно-господарських санкцій та пені складає 5182 грн. 15 коп.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позов підтримали повністю, просили суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заявлену суму адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 5182 грн. 15 коп., з мотивів порушення відповідачем вимог ст.ст. 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні зазначивши при цьому, що підприємства, установи і організації, які використовують найману працю самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до 4% нормативу робочих місць.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи (а. с. 21). А тому суд вважає, що неявка представника відповідача без повідомлення причин, свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника приватного виробничо-комерційного підприємства ЛОСК на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 31.01.1996 року, ідентифікаційний код 22808850.

У 2009 році у відповідача повинен був працювати 1 інвалід, проте позивачем встановлено, що в порушення вимог статей 19, 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні робоче місце інвалідом зайнято не було.

Вартість одного робочого місця за звітній період на підприємстві становить 9662 грн. 50 коп. Так, загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів становить 4831 грн. 25 коп. У встановлений законодавством термін, до 15 квітня 2010 року, визначену суму адміністративно-господарських санкцій за невиконаний норматив у 2009 році відповідач ОСОБА_1 обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів не сплатив.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні від 21.03.91 № 875-XII (надалі за текстом - Закон України N 875-XII ).

Частиною 2 статті 18 Закону України № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (частина перша статті 18 Закону).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про зайнятість населення інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.

Згідно з частиною п'ятою пункту 1 статті 7 зазначеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Статтею 19 Закону N 875-XII для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік -у кількості одного робочого місця.

Виходячи з вимог цієї норми, на підприємства (об'єднання), установи та організації покладено обов'язок самостійно встановлювати норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до законодавства. Норматив створення робочих місць для інвалідів встановлюється щорічно на весь рік, який є звітним періодом.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів". Порядок складання звіту встановлено Інструкцією щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Як вбачається з поданого відповідачем звіту (а. с. 7), протягом 2009 року останній використовував працю 10 найманих працівників, кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році згідно звіту - 1.

Перевіркою виконання відповідачем нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій, за результатами якої складено акт від 19.11.2010 року (а. с. 10) встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року становить 8, чисельність інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні становить 1.

В результаті перевірки встановлено, що норматив працевлаштування інвалідів у 2009 році відповідачем не виконано, середньооблікова чисельність працюючих інвалідів складає 0 при нормативі одне робоче місце для працевлаштування інвалідів, на підприємстві відсутні трудові книжки працюючих інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону N 875-XII працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Пунктом 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року N 314, встановлено, що державна служба зайнятості веде облік робочих місць підприємств, на які можуть бути працевлаштовані інваліди.

Разом з тим, підприємства у відповідності до п. 5 та п. 14 вказаного Положення розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у межах нормативу повинні створювати за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Механізм реалізації вказаного обов'язку по працевлаштуванню інвалідів органів, визначених в статті 18 зазначеного Закону, полягає в тому, що підприємства повинні інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, а також вживати заходів для створення в установленому порядку робочих місць у межах нормативу. Тобто працевлаштування покладено саме на вищезазначені органи за умови, якщо ці органи належним чином повідомлені про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991 року № 803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Державного комітету статистики від 06.07.1998 року № 244 затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) , яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Судом встановлено, що відповідач на протязі 2009 року жодного разу не здійснив передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів, заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування вищезазначених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, що підтверджується листом ОСОБА_1 міського центру зайнятості від 28.05.2010 року № 2065 (а. с. 9).

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи, що відповідно до законодавства України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладено на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів, суд приходить висновку про не вчинення відповідачем усіх залежних від нього заходів для виконання нормативу з працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону N 875-XII підприємства /об'єднання/, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Беручи до уваги, що відповідач на протязі 2009 року не звертався до центру зайнятості з проханням направити інвалідів для працевлаштування згідно звіту форми 3-ПН про вакансії для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними даними, згідно частини 1 статті 20 Закону України № 875-XII, відповідач зобов'язаний сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за 2009 рік.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною 2 статті 20 Закону України № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно вищезазначеного акту перевірки виконання відповідачем нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій від 19.11.2010 року середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2009 році у відповідача складала 9662 грн. 50 коп.

Отже, відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2009 року сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2009 рік в сумі 4861 грн. 25 коп.

Враховуючи, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2010 року 13 грудня 2010 року розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 120,00% та складає 350 грн. 90 коп.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки, в судовому засіданні свідки не залучалися та експертизи не проводилися, судові витрати, що підлягають стягненню, відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 122, 128, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного виробничо-комерційного підприємства "ЛОСК" (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, ідентифікаційний код 22808850) на користь ОСОБА_1 обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, пр. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 21368023) 4831 грн. 25 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 350 грн. 90 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, усього 5182 (п'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 15 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в порядку передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий С.О.Кульчицький