Постанова

від 28.01.2019 по справі 910/6544/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р. Справа№ 910/6544/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Кулик С.С. довіреність № 000651 від 14.07.2017 року;

від відповідача 1: Мітін І.І. довіреність № 20

від відповідача 2: не прибув;

від відповідача 3: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року (дата складення повного тексту 21.09.2018)

у справі № 910/6544/18 (суддя: Паламар П.І.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" міста Києва

до відповідача 1. Печерської районної в м. Києві державної адміністрації,

до відповідача 2. Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва",

до відповідача 3. Фізичної особи-підприємця Компанець Олени Миколаївни м. Києва

про визнання договору недійсним,

Встановив

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" міста Києва (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач 1), Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - відповідач 2) та Фізичної особи-підприємця Компанець Олени Миколаївни м. Києва (далі - відповідач 3) про

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 139/КК/607 від 13.02.2018 року, згідно з яким відповідач 1 на підставі рішення постійної комісії Київської міської ради з питань власності № 79 від 13.02.2018 року передав відповідачу 3. у строкове платне користування нежиле приміщення площею 171,7 м2 у підвальному поверсі будинку по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві - був укладений з порушенням ч.ч. 3, 8 ст. 26 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України та порушує його права, як співвласників багатоквартирного будинку, позивач просив визнати його недійсним.

Господарський суд міста Києва частково задовольнив позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" своїм рішенням від 11.09.2017 року (повний текст рішення складено - 21.09.2018), яким визнано недійсним договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 139/КК/607 від 13.02.2018 року, між Печерською районною в м. Києві державної адміністрацією, Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" та Фізичною особою-підприємцем Компанець Оленою Миколаївною в частині передачі в оренду сходової клітини площею 7,1 м2 по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення яким визнати недійсним договір №139/КК/607 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 13.02.2018, укладений між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва та фізичною особою-підприємцем Компанець Оленою Миколаївною.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, скаржник зазначив, що позивачем були надані належні та допустимі докази того, що приміщення (підвал), загальною площею 165,8 кв.м. у будинку №4/7 по вулиці Цитадельній у місті Києві є допоміжними та враховуючи, що всі допоміжні приміщення в будинку №4/7 по вулиці Цитадельній у місті Києві, належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир та нежитлових приміщень у цьому ж будинку за законом, а згода на їх передачу в оренду не надавалась, то договір є незаконним і підлягає визнанню недійсним.

Разом з цим, скаржник зауважив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що реалізація права комунальної власності на приміщення з №1 по №6 (група приміщень №86), підвал літ. А , загальною площею 165,8 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Цитадельна, 4/7, була проведена до моменту укладення спірного договору.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 року справу № 910/6544/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Чорногуз М.Г.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року у справі № 910/6544/18 до свого провадження та призначив розгляд справи на 10.12.2018 року своєю ухвалою від 07.11.2018 року.

26.11.2018 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності представника відповідача 2, яке було задоволено судом.

Крім того, відповідач 2 у даному клопотанні просив апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року залишити без задоволення, рішення першої інстанції залишити без змін.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018, у зв'язку з участю судді Коротун О.М., у тренінгах в НШСУ з 20.11.2018, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/6544/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року у справі № 910/6544/18 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Чорногуз М.Г., Агрикова О.В. своєю ухвалою від 10.12.2018 року.

У судовому засіданні 28.01.2019 року скаржник заявив усне клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке не підлягає задоволенню як безпідставне та таке, що не відповідає вимогам ст.ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду першої інстанції залишити без змін а скаргу без задоволення.

Крім того, представник відповідача 1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що ні Законом України Про приватизацію державного житлового фонду , ні Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку не надається визначення поняттю, що всі підвали є допоміжними. Навпаки, законами встановлюються обов'язкові ознаки таких приміщень, а саме: 1) призначені для забезпечення та експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку та 2) підсобні і технічні приміщення. Так, позивачем не були надані докази, що спірні нежилі приміщення є саме допоміжними приміщеннями, які призначені для обслуговування будинку чи приміщеннями загального користування. Отже, спірні приміщення по вул. Цитадельна 4/7, не є допоміжними.

Представники відповідача 2, 3 у судове засідання 28.01.2019 року не з'явились. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялися належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 10.12.2018 року на відповідні адреси.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представників відповідачів 2, 3, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" - без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 13.02.2018 року між відповідачами у справі було укладено договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 139/КК/607 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач 1 передав відповідачу 3 у строкове платне користування нежиле приміщення площею 171,7 м 2 у підвальному поверсі будинку по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві для розміщення їдальні, що не здійснює продаж товару підакцизної групи - 6%.

Відповідно до п. 2.1 договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 171,7 кв.м. у.т.ч. у підвальному поверсі 171.,7 кв. м. згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно п. 9.1 договору строк дії договору з моменту його підписання сторонами і діє до 11.02.2021 року.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.09.2018 року вбачається, що позивач як юридична особа був зареєстрований 15.05.2018 року

Разом з цим, з урахуванням підстав заявленого позову, а саме порушення прав власників квартир та нежитлових приміщень на спільне майно багатоквартирного будинку, визначеної статутом мети створення об'єднання позивача, суд вважає наявним у того цивільно-правового інтересу до правочину, укладеного до часу його створення.

Відповідно до ч. 1 ст. 213 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З пояснень сторін, даних плану та експлікації до технічного паспорту (інвентаризаційна справа НЖ-3989) нежилого приміщення у підвальному поверсі будинку по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві, складених Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро технічної інвентаризації" за замовленням Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", слідує, що до складу переданого в оренду на підставі спірного договору майна входять нежиле приміщення площею 165,8 м 2 , яке складається з основних приміщень площею 34,3 м 2 , 20,7 м 2 , 20,7 м 2 , 9,6 м 2 , 75,2 м 2 , коридору площею 5,3 м 2 , та частина сходової клітини площею 7,1 м 2 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 127443042 від 13.06.2018 року (а.с 127-133), власником нежитлового приміщення площею 165,8 м 2 по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради.

Згідно даного витягу, вбачається, що підставою виникнення права власності є рішення, серія номер:284/5096, видавник: Київська міська рада; Лист щодо відсутності об'єкта нерухомого майна у державній власності, серія та номер:30-12/4202, виданий 24.04.2018, видавник: Регіональне відділення Фонду Державного майна України по місту Києву; Довідка, серія та номер: 432/10-168, виданий 02.05.2018, Видавник Керуюча компанія Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва .

Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження (з відкриттям розділу), індексний номер:40976083 від 07.05.2018. Форма власності: комунальна, розмір частки1/1.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що нежилі приміщення з №1 по№6 (група приміщень №86) літ А , загальною площею 165,8 м 2 по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві є власністю територіальної громади м. Києва та передані власником до сфери управляння Печерської райдержадміністрації.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 319, ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради з питань власності № 3/79 "Про розгляд звернення Печерської районної в м. Києві державної адміністрації щодо погодження укладення договору оренди з єдиним претендентом фізичною особою-підприємцем Компанець Оленою Миколаївною, вул. Цитадельна 4/7" від 13.02.2018 року Печерській районній в м. Києві державній адміністрації були делеговані повноваження на укладення договору оренди майна територіальної громади м. Києва.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач 1 як орган управління спірним майном комунальної власності був у праві передавати в оренду майно територіальної громади міста Києва, укладаючи спірний договір.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди зводяться по суті до заперечення позивачем факту належності цього майна територіальній громаді м. Києва.

Проте, матеріали справи не містять, а позивачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих в розумінні ст. 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б спростовували право комунальної власності на це майно.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що правомірність набуття територіальною громадою м. Києва права власності на нежиле приміщення площею 165,8 м 2 по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві не є предметом розгляду даної справи.

За наявності нескасованого правовстановлюючого документа на іншого власника твердження позивача про набуття ним прав на це майно на підставі ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є необґрунтованими та не дають підстав для визнання договору в цій частині недійсним.

При цьому, колегія суддів не приймає твердження скаржника, як підставу для скасування оскаржуваного рішення, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що реалізація права комунальної власності на приміщення з №1 по №6 (група приміщень №86), підвал літ. А , загальною площею 165,8 кв. м., за адресою: м. Київ, вул. Цитадельна, 4/7, була проведена до моменту укладення спірного договору, з огляду на наступне.

Так, як правильно встановлено судом першої інстанції, факт, що спірний договір був укладений до часу реєстрації права власності на нього, сам по собі не заперечує наявність права власності у теперішнього власника до часу його державної реєстрації, набутого на підставі законодавства, що діяло раніше.

Як вбачається з рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 року "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" на час укладення спірного договору указаний орган місцевого самоврядування ставився до спірного майна як до свого власного. Доказів оспорювання вказаного рішення у цій частині іншими особами матеріали справи не містять. За змістом ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" приміщення загального користування є спільним майном багатоквартирного будинку, право розпорядження яким належить співвласникам, а після створення ними ОСББ - такому об'єднанню.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів набуття прав на спільне майно багатоквартирного будинку територіальною громадою м. Києва.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції до складу переданого в оренду на підставі спірного договору майна окрім нежилого приміщення площею 165,8 м 2 було включено також частину сходової клітини площею 7,1 м 2 , яка за даними технічної інвентаризації відноситься до місць загального користування будинку по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Печерська районна в м. Києві державна адміністрація не мала права передавати в оренду відповідачу 3 частину сходової клітини площею 7,1 м 2 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 139/КК/607 від 13.02.2018 року на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним в частині передачі в оренду сходової клітини площею 7,1 м 2 по вул. Цитадельній, 4/7 у м. Києві.

При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як безпідставне та таке, що спростовується висновками суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Разом з тим, скаржник не надав суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваному рішенні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України по. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ).

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Цитадельна 4/7" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2018 року у справі №910/6544/18 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи №910/6544/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Дата складення повного тексту 07.02.2019 року.