Рішення

від 28.01.2019 по справі 910/15837/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.01.2019Справа № 910/15837/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк" (01033, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 43)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансателіт" (03061, місто Київ, вулиця Миколи Шепелєва, будинок 5, приміщення 191, офіс 14)

про стягнення 263 019, 57 грн.

Представники учасників справи:

Від позивача: Чорний А.М. за дов.;

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ОТП Банк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансателіт" (далі - відповідач) про стягнення 263 019, 57 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що внаслідок технічного збою грошові кошти були відправлені двічі на рахунок відповідача, однак не були повернуті останнім. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 відкрито провадження у справі № 910/15837/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін сторін, судове засідання призначено на 19.12.2018 року.

Судом у судовому засіданні 19.12.2018 постановлено ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні у зазначеній справі до 27.01.2019, яку занесено до протоколу судового засідання.

Проте, під час оформлення зазначеної ухвали було допущено описку в частині дати та часу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2019 у справі № 910/15837/18 виправлено технічну описку, підготовче засідання призначено на 28.01.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2019 підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2019 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 29.11.2018 про відкриття провадження у справі № 910/15837/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03061, м. Київ, вул. Миколи Шепелєва, буд. 5, приміщення 191, оф.14, код ЄДРПОУ 37552514, що підтверджується довідкою поштового відділення зв'язку про повернення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0103048318480 у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання та поштовим конвертом, в яких ухвала суду від 29.11.2018, яка направлялась на адресу відповідача.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 29.11.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.01.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2018 позивачем було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Трансателіт на підставі платіжного доручення № 248 від 22.05.2018 на суму 263 019, 57 грн., яке було виставлене Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо комерціною фірмою ОБРАЗ .

Як вбачається із пояснень позивача, внаслідок технічного збою, який відбувся 22.05.2018 ним було помилково перераховано кошти в сумі 263 019, 57 грн. на рахунок відповідача № 26007427201 з кореспондетського рахунку АТ ОТП банк № 12000001100001, відкритого в Національному банкові України, за рахунок власних коштів банку, що підтверджується довідкою АТ ОТП банк від 19.11.2018 за вих. № 03-05-55-4/9000.

22.05.2018 через електронну пошту Національного банку України було надіслано до обслуговуючого банку ПАТ МТБ Банк повідомлення вих. № 55-1-1427 від 22.05.2018 з проханням повернути грошові кошти у розмірі 263 019, 57 грн. протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

29.05.2018 на юридичну адресу обслуговуючого відповідача банку ПАТ МТБ Банк було надіслано повідомлення № 1-55-6715 від 29.05.2018 з проханням повернути грошові кошти у розмірі 263 019, 57 грн. протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

13.06.2018 поштою на адресу відповідача було направлено лист за вих. № 1-5510113 від 13.06.2018 про здійснення помилкового переказу з проханням повернути грошові кошти у розмірі 263 019, 57 грн. протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

25.06.2018р. через електронну пошту Національного банку України АТ ОТП БАНК отримав лист від ПАТ МТБ Банк за вих. №266/04, в якому зазначено, що обслуговуючий відповідача банк неодноразово направляв листи УКРПОШТОЮ на юридичну адресу ТОВ Трансателіт , а також електронні листи з повідомленням про те. що Відповідач являється неналежним отримувачем коштів. Однак, зі слів Трансателіт повернути кошти не вбачається можливим у зв'язку з недостатнім залишком коштів по рахунку.

03.07.2018 повторно поштою на адресу відповідача було направлено лист за Вих.№55-1-12288 від 03.07.2018 про здійснення помилкового переказу з проханням повернути грошові кошти у розмірі 263 019, 57 грн. протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

23.07.2018 через електронну пошту Національного банку України було надіслано до обслуговуючого відповідача банку (ПАТ МТБ БАНК ) повідомлення вих.№ 55-1-12348 від 23.07.2018 щодо надання інформації про дати інформування ТОВ Трансателіт про повернення помилково зарахованих коштів на їх рахунок.

28.09.2018 позивач втретє поштою на адресу відповідача було направлено лист за Вих. №55-1-13217 від 28.09.2018 про здійснення помилкового переказу з вимогою терміново повернути грошові кошти у розмірі 263 019, 57 грн .

Однак відповідач жодних дій щодо повернення позивачу помилково перерахованих коштів у загальному розмірі 263 019, 57 грн. не вчинив.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача помилково перерахованих коштів в розмірі 263 019, 57 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 п. 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 вказано, що банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення.

Відповідно до вимог ч. 2 п. 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, позивачем з метою повернення помилково перерахованих коштів було вчинено наступні дії.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до обслуговуючого банку відповідача та до самого відповідача з листами про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 263 019, 57 грн.

У відповідності до п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Зі змісту ст. 35 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" вбачається, що неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.ст. 11, 202 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У ст. 610 Цивільного кодексу України, вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також не залежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого інших осіб чи наслідком події.

Таким чином враховуючи положення чинного законодавства, відповідач (набувач) зобов'язаний повернути позивачу (потерпілому) суму помилково перерахованих коштів, що помилково перераховані з кореспондетського рахунку АТ ОТП Банк № 12000001100001, оскільки підстава набуття відповідачем цих коштів у нього правомірно відсутня.

Так, відповідно до ч.1 ст.19 Господарського процесуального кодексу України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач разом із позовною заявою подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, який складається тільки з суми судового збору у розмірі 3 945, 29 грн. Інші судові витрати у наведеному попередньому розрахунку позивачем не вказані.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "ОТП Банк" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансателіт" (03061, місто Київ, вулиця Миколи Шепелєва, будинок 5, приміщення 191, офіс 14, код ЄДРПОУ 37552514) на користь Акціонерного товариства "ОТП Банк" (м. Київ, вул. Жилянська, 43; код ЄДРПОУ 21685166) 263 019 (двісті шістдесят три тисячі дев'ятнадцять) грн. 57 коп. помилково перерахованих коштів, а також 3945 (три тисячі дев'ятсот сорок п'ять) грн. 29 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2019 року.

Суддя М.Є. Літвінова