Рішення

від 30.01.2019 по справі 910/11788/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.01.2019Справа №910/11788/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Блажівської О.Є, при секретарі судового засідання Хмельовському В.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження справу №910/11788/18 за позовом Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016, код ЄДРПОУ 37396233) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» (01001, м.Київ, провул.Музейний, буд.2-В, офіс 2, код ЄДРПОУ 40512560) про стягнення 10 287,31 грн,- за участю учасників справи: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач - Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав», 5 вересня 2018 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ», про стягнення 10 287,31 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем умов Договору №КБР-16/08/17 від 01.08.2017, в частині здійснення своєчасних платежів за використання наданих Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» невиключних прав. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 провадження у справі №910/11788/18 відкрито. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.10.2018. 20.09.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» надійшли додаткові пояснення. У підготовче засідання 03.10.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання 03.10.2018 не з'явився, повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулось. Враховуючи те, що у суду відсутні підстави вважати, що відповідач повідомлений належним чином про дату та час проведення підготовчого засідання, суд протокольно ухвалив відкласти підготовче засідання на 17.10.2018. 05.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи належним чином завіреної копії Договору №КБР-16/08/17 від 01.08.2017. 17.10.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача. Так у підготовче засідання 17.10.2018 представники сторін не з'явилися, проте позивачем повідомлено про розгляд справи за відсутності його представника. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 підготовче засідання відкладено на 07.11.2018. Підготовче засідання, призначене на 07.11.2018 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному у період з 29.10.2018 по 08.11.2018. Враховуючи зазначене, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов'язків всіх учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність продовження за власною ініціативою строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та призначення підготовчого засідання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 30.11.2018. У підготовчому засіданні 30.11.2018 оголошено перерву до 20.12.2018. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2018 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання 20.12.2018 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, наступне    судове    засідання у справі    призначено    на    26.12.2018. У підготовче засідання 26.12.2018 з'явився представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У підготовчому судовому засіданні присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2019. 30.01.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» надійшла заява про розгляд справи за відсутності Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав». 30.01.2019 у судове засідання представники учасників справи не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно з частинами 1, 3 ст.202  Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»). Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі. Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це – складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд. Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету. Крім того, відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на вищевикладене, справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які посилаються учасники справи на підтвердження своїх вимог, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.08.2017 між Приватною організацією «Українська ліга авторських і суміжних прав» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» було укладено Договір №КБР-16/08/17 (надалі – Договір). Відповідно до п.3.1. Договору   Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» надає Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» відповідно до умов Договору та Закону. Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» винагороду (роялті), узгоджену Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору. Відповідний щомісячний платіж, що є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Згідно п.6.1 Договору цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 30.09.2019, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань – до їх повного виконання. Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмову іншу сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 6.1 дати, дія договору вважається продовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони Користувача є лист з доданим до нього Актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цього Договору має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при    цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних в цьому Договорі поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення   з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Відповідно до п.1 Додатку №2 до Договору Винагорода (Роялті) нараховується на підставі Закону та цього Договору і виплачується Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» Приватній організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» щомісячними платежами. Сторонами погоджено наступний розмір платежу за використання творів: 1.1. розмір щомісячного платежу у період з 01 серпня до 30 вересня має складати 2   500 грн за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних Додатках до Договору. 1.2. загальний розмір щомісячного платежу у період з 01 серпня до 30 вересня становить 2 500,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» відповідно до умов Договору. Як вбачається із матеріалів справи, доказів письмового повідомлення щодо припинення дії Договору суду не надано, тобто, відповідно до п.6.2 Договору, його дію продовженою на той самий строк і на тих же умовах, з 01.08.2017 по 30.09.2018. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. Згідно зі ст. 1109 цього ж Кодексу, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно із ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 у справі №910/24539/16. Як вбачається з матеріалів справи, недійсність Договору №КБР-16/08/17 від 01.08.2017 прямо не встановлена законом та судом вказаний договір визнаний недійсним не був. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,    зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до Договору мало бути здійснено щомісячні платежі у розмірі 2   500,00 за період з 01 серпня до 30 вересня 2017 року та за період з 01 серпня до 30 вересня 2018 року. Втім, відповідачем було здійснено лише один платіж у розмірі 2   500,00 грн за використання наданих йому Договором №КБР-16/08/17 від 01.08.2017 невиключних прав за серпень 2017 року, таким чином, відповідачем зобов'язання за Договором щодо сплати винагороди (роялті) здійснено не в повному обсязі, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7   500,00 грн  за періодами: вересень 2017 року, серпень-вересень 2018 року, яка станом на час розгляду даної справи залишається несплаченою.           У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).           Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.           Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Оскільки, на час розгляду спору Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» не спростовано доводів позивача, викладених у позовній заяві та не надано доказів здійснення оплати винагороди за Договором №КБР-16/08/17, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 7 500,00 грн підлягає задоволенню. Позивач також просить суд стягнути з відповідача, 3 % річних в розмірі 82,00 грн та інфляційні втрати у розмірі 205,31 грн. Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Як зазначено у п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від травня 2013 року №14 (далі - постанова Пленуму ВГСУ від 17.05.2013 №14), з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язань; тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, які обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення за неналежне виконання умов Договору 3% річних в розмірі 82,00 грн та інфляційних втрат у розмірі 205,31 грн підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2 500,00 грн штрафу, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання. У п.3.6 Договору сторони погодили, що якщо Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4-ри місяці, то Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» повинен буде сплатити Приватній організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Пунктом 3.8. Договору сторони встановили, що у разі невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» умов Договору, Приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» залишає за собою право звернутися до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості, штрафних санкцій, надання звітів, іншої документації зазначеної в цьому Договорі. У відповідності до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Судом встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕВАТОР ФЕСТ» умов укладеного між сторонами Договору стосовно строків оплати винагороди (роялті). При цьому оплата щомісячного платежу за вересень 2017 року прострочена на строк, більший ніж 4 місяці. За таких обставин, враховуючи положення пункту п.3.6 Договору, вимоги позивача про стягнення 2 500,00 грн штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приписами ст. ст.76, 77  Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно із ст. ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - ВИРІШИВ: 1.Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор Фест» (01001, м.Київ, провулок Музейний, буд. 2-В, офіс 2, код ЄДРПОУ 40512560) на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, буд. 23, оф.1016, код ЄДРПОУ 37396233) основну заборгованість в розмірі 7   500 (сім тисяч п'ятсот) грн 00 коп, 205 (двісті п'ять) грн 31 коп інфляційних втрат, 82 (вісімдесят дві) грн 00 коп 3% річних, 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп штрафу. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елеватор Фест» (01001, м. Київ, провулок Музейний, буд. 2-В, офіс 2, код ЄДРПОУ 40512560) на користь Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжних прав» (02002, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, буд. 23, оф.1016, код ЄДРПОУ 37396233) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2019 Суддя                                                                                                О.Є.Блажівська