Рішення

від 01.02.2019 по справі 912/3007/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 рокуСправа № 912/3007/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., за участю секретаря судового засідання Кравченко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/3007/18

за позовом: Фермерського господарства "ОСОБА_1О.", 28500, Кіровоградська обл., Долинський район, м. Долинська, вул. Шевченка, 89А,

до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області , 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26,

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_3 районної державної адміністрації, 28500, м. Долинська, вул. Соборності України, 28

та Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, Кіровоградська обл., Долинський р-н, с. Василівка, вул. Українська, буд. 55

про визнання укладеною додаткової угоди, визнання незаконним зволікання відповідача в укладенні додаткової угоди

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_4, довіреність № 018/36 від 16.11.18 посвідчення адвоката №1592 видано 04.01.2017 року;

від відповідача - участі не брали;

від 3-х осіб - участі не брали;

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "ОСОБА_1О." до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:

- визнання незаконним зволікання ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 30 жовтня 2008 року між ФГ "ОСОБА_1О." та ОСОБА_3 РДА Кіровоградської області, який зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 04.11.2008 р. , книга № 4 за № 040837000163;

- визнати укладеною між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ФГ "ОСОБА_1О." додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 30 жовтня 2008 року між ФГ "ОСОБА_1О." та ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, на умовах визначених у додатковій угоді до договору оренди землі у наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 30.10.2008р.

(зареєстрованого у Долинському відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" від

04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163)

" "

---

2017 року м. Кропивницький

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в особі

---

, який діє на підставі Положення затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Фермерське господарство "ОСОБА_1О.", в особі ОСОБА_5 Олексійовича в подальшому "Орендар", з другого боку, що діє на підставі Статуту, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити договір оренди землі від 30 жовтня 2008 року що зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163 на новий десятирічний строк до 04 листопада 2028 року.

2. Замінити у всіх частинах і пунктах договору означення органу державної влади, який виступає ОРЕНДОДАВЦЕМ з ОСОБА_3 районної державної адміністрації на ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, згідно із ст. 122 Земельного кодексу України.

3. Пункт 9 Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - в розмірі 12 (дванадцять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 30.10.2008 р. (зареєстрованого у Долинському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" від 04.11.2008р. № 040837000163). Право користування виникає з моменту її реєстрації у встановленому законодавством порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5. Орендар зобов'язується здійснити державну реєстрацію права оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів, з дня підписання додаткової угоди та повідомити Орендодавця про державну реєстрацію права оренди не пізніше наступного робочого дня після вчинення реєстраційних дій, з наданням копії підтверджуючого документу.

6. Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Фермерське господарство "ОСОБА_1О.".

Реквізити сторін

"Орендодавець": "Орендар":

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру Фермерське господарство

у Кіровоградській області "ОСОБА_1О."

Академіка Корольова,26 код ЄДРПОУ 23692041

м. Кропивницький, 25006 вул. Шевченка буд. 89А,

Кіровоградська область м. Долинська, Долинського

код 39767636 району, Кіровоградської обл.

---

(

---

)

---

ОСОБА_1

- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати за неї орендну плату, у визначеному законом порядку скористався своїм правом на автоматичне поновлення договору оренди, звернувшись до відповідачів у встановленому законом порядку з відповідним клопотанням, однак, відповідач безпідставно відмовив в оформленні додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Ухвалою від 19.11.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 912/3007/18 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 13.12.2018 о 10:00 год., залучив до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 районну державну адміністрацію та Василівську сільську раду Долинського району Кіровоградської області.

07.12.2018 ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позову, вважає його необґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні. Зокрема, у відзиві відповідачем наголошено, що у зв'язку з закінченням строку дії договору та невиконання позивачем приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", ОСОБА_5 управління заперечило щодо поновлення договору оренди на новий строк; крім цього ОСОБА_5 управління відмовило позивачу в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, і не зволікало з її укладанням, а повідомило про невжиття відповідних заходів щодо викладених умов для поновлення договору оренди земельної ділянки з посиланням на норми та вимоги чинного законодавства, які позивачем не виконані. Також відповідач зазначає, що за ним, як розпорядником земельною ділянкою законодавчо закріплена можливість вирішувати її юридичну долю шляхом вчинення дій, які не суперечать чинному законодавству. Крім того, у відзиві зазначено, що на виконання наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.11.2018 та з метою повідомлення Орендаря щодо прийнятого рішення про припинення права оренди за Договором, 22.08.2008р., тобто в межах місячного строку після закінчення строку дії договору, ОСОБА_2 управлінням направлено позивачу лист-повідомлення, згідно якого керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомляється про заперечення у поновленні договору; наголошується на обов'язку орендаря, у разі припинення Договору, повернути земельну ділянку орендодавцеві та направляється для підписання два примірники акту приймання-передачі земельної ділянки. За твердженням відповідача, між Орендодавцем та Орендарем у визначені законом строки додаткова угода до договору про його поновлення укладена не була, у зв'язку з наявністю відповідних заперечень Орендодавця та припиненням Договору. Крім того, на переконання відповідача, позивачем не доведено факту належного виконання усіх обов'язків за договором оренди землі.

12.12.2018 позивачем надані докази направлення копії позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб.

Крім того, 12.12.2018 Фермерським господарством "ОСОБА_1О." подана заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить:

- визнати незаконним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.11.2018 №11-7814/14-18-СГ, яким припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 26,5400 га, в тому числі: рілля 26,5400 га, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, розташованої на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, надане Фермерському господарству "ОСОБА_1О.", посвідчене договором оренди землі зареєстрованого від 04.11.2008 за №040837000163;

- визнати укладеною між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ФГ "ОСОБА_1О." додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 30 жовтня 2008 року між ФГ "ОСОБА_1О." та ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, на умовах визначених у додатковій угоді до договору оренди землі у редакції, наведеній у прохальній частині даної заяви;

- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою від 13.12.2018 прийнято заяву позивача від 12.12.2018р. про зміну предмету позову та постановлено здійснювати подальший розгляд справи № 912/3007/18 з урахуванням такої заяви, встановлено строк для подання відзиву та відповіді на відзив на заяву позивача про зміну предмету позову, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.01.2019 до 12:00 год.

Позивач, відповідач та треті особи участь повноважних представників в підготовчому засіданні 09.01.2019 не забезпечили, хоча належним чином повідомленні про місце, дату та час засідання суду.

08.01.2019 Фермерським господарством "ОСОБА_1О." подано клопотання, відповідно до якого позивач просить призначити справу №912/3007/18 до розгляду по суті та провести підготовче засідання без участі представника позивача.

Оскільки судом надано учасникам справи можливість для подання до суду визначених процесуальним законом заяв по суті справи, визначено обставини справи, які підлягають встановленню та вжито заходів щодо зібрання відповідних доказів, вчинено належні дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, господарський суд ухвалою від 08.01.19 закрив підготовче провадження у справі №912/3007/18 та призначив справу №912/3007/18 до судового розгляду по суті на 01.02.2019 о 15:00 год.

У судовому засіданні 01.02.19 приймав участь представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач, треті особи правом на участь своїх представників у засіданні суду не скористались, хоча є належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення третіх осіб про час та місце проведення засідання суду, господарський суд вважає за можливе розглянути справу №912/3007/18 по суті у судовому засіданні 01.02.19 за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, з'ясувавши усі обставини справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2008 р. між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією, як Орендодавцем, та Фермерським господарством "ОСОБА_1О.", як Орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець на підставі розпорядження від 08.10.2007р. № 903-р надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області загальною площею 26,54 га, в тому числі рілля - 26,54 га.

Кадастровий номер земельної ділянки 3521981900:02:000:9018.

Сторонами погоджено істотні умови договору оренди земельної ділянки.

Так, зокрема, встановлено, що Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

На виконання умов договору 11.11.2008 р. земельну ділянку передано за актом приймання-передачі.

Договір підписано Орендодавцем та Орендарем, скріплено круглими печатками сторін Договору та зареєстровано у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК", про що у державному реєстрі земель зроблено запис від 04.11.2008 р., книга № 4 за №040837000163.

Розглядаючи переданий на вирішення суду господарський спір суд враховує наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами частини 4 статті 4 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до змін, внесених до земельного законодавства України, та з утворенням територіальних органів Державної служби з питань геодизації, картографії та кадастру (Держгеокадастр) згідно постанови Кабінету ОСОБА_6 України від 14.01.2015 № 5, повноваження по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної форми власності здійснюють відповідні територіальні органи Дергеокадастру.

Положеннями статті 770 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що не оспорюється сторонами.

Отже, за наведеними вище нормами законодавства орендодавцем землі, що отримана Фермерським господарством "ОСОБА_1О." в оренду за Договором, стало ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Вказана зміна не є підставою для припинення дії відповідного Договору.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення Договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації; договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

У справі, що розглядається, пунктом 37 Договору передбачено, що Договір набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, перебіг строку дії Договору розпочався після його реєстрації та закінчувався 04.11.2018.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру листом № 27-11-0.63-443/2-18 від 10.01.18 звернулось до позивача з пропозицією переглянути розмір орендної плати з урахуванням вимог п. п. 288.5.2 ст. 288 Податкового кодексу України, встановивши його на рівні 12% від нормативної грошової оцінки. До листа прикладено відповідний проект додаткової угоди.

Отримавши вказаний лист відповідача, позивач листом-повідомленням (зареєстрованим у ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 31.01.18) повідомив, що погоджується із пропозицією відповідача збільшити розмір орендної плати до 12% від нормативно-грошової оцінки за умови поновлення строку дії договору на 10 років. До листа-повідомлення позивачем прикладено відповідний проект додаткової угоди.

За твердженням ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, на лист - повідомлення позивача відповідачем надано відповідь №Ф-844/0-921/0/17-18 від 14.02.18, в якій наголошено на необхідності збільшення розміру орендної плати до 12%, а в частині поновлення договору оренди землі на новий строк запропоновано звернутись у встановлений строк визначений договорами оренди землі та Законом України "Про оренду землі". В той же час, доказів направлення такого листа на адресу позивача відповідачем не надано, ФГ "ОСОБА_1О." факт отримання такого листа відповідача не визнано.

По закінченню строку дії договору, 15.11.18 відповідачем прийнято наказ № 11-7814/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки", відповідно до якого відповідач наказує припинити право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 26,5400 га, в тому числі рілля: 26,5400 га, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, розташованої на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, надане ФГ "ОСОБА_1О.", посвідчене договором оренди землі, зареєстрованого від 04 листопада 2008 року за № 0408370000163; віднести земельну ділянку загальною площею 26,5400 га, в тому числі рілля: 26,5400 га, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018 до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності; направити орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі зареєстрованого 04 листопада 2008 року за № 0408370000163.

Матеріали справи містять докази направлення листа-повідомлення № 27-11-0.63-8724/2-18 від 16.11.18 на виконання п. 4 наказу на адресу позивача рекомендованим повідомленням з описом вкладення 19.11.18.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, наявні всі умови для поновлення терміну дії Договору оренди на новий строк, однак відповідач перешкоджає позивачу в реалізації його прав землекористувача. Правовою підставою заявлених позивних вимог позивачем зазначено ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідач, в свою чергу, вважає, що договір оренди землі від 30.10.2008 припинив свою дію в силу ст. 31 Закону України «Про оренду землі» , додаткова угода між сторонами укладена не була, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для користування спірною земельною ділянкою.

Господарський суд також враховує, що спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України «Про оренду землі» , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» .

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди земельної ділянки від 30.10.2008 передбачено, що орендар має право на продовження дії цього договору на новий термін переважно перед іншими орендарями.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України «Про оренду землі» .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у «мовчазній згоді» .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі» , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі» . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» , не пов'язані одна з іншою.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки завчасно, ще 31.01.2018 звернувся до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням щодо продовження терміну дії договору оренди, приклавши проект додаткової угоди до нього.

Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди землі від 30.10.2008, як це передбачено його умовами та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

В свою чергу, відповідач після отримання листа позивача зобов'язаний був відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору.

В той же час, за твердженням відповідача листом-повідомленням № Ф-844/0-921/0/17-18 від 14.02.18 позивачеві відмовлено у поновленні договору оренди землі на новий строк. Однак, доказів направлення вказаного листа на адресу позивача відповідачем не надано. Позивачем факт отримання вказаного листа не визнано.

Суд зазначає, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах (вказаний висновок наведено у постанові Верховного суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

Підставою для відмови у поновленні спірного договору оренди землі відповідач зазначив про недосягнення домовленості щодо істотних умов договору, передбачених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а саме щодо строку дії договору.

При цьому відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Як вбачається із листа позивача від 31.01.18, останнім було запропоновано поновити договір на той самий строк (10 років), та на умовах відповідача щодо розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки землі (максимально можливий розмір орендної плати згідно вимог чинного законодавства).

Таким чином, суд вважає встановленим факт добросовісного виконання позивачем як орендарем умов укладеного договору оренди земельної ділянки та вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у процесі звернення до відповідача з повідомленням про намір поновити договір оренди земельної ділянки.

Під час розгляду справи судом встановлено, що докази повернення земельної ділянки позивачем відповідачу після закінчення строку договору оренду землі - відсутні, у зв'язку з чим, позивач за відсутності своєчасних заперечень відповідача продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення договору оренди.

Більш того, як уже було зазначено судом, орендодавець в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту звернення відповідача із відповідним позовом до суду або у позасудовому порядку з вимогами до ФГ "ОСОБА_1О." звільнити займану земельну ділянку.

Таким чином, враховуючи відсутність доказів направлення листа-повідомлення № Ф-844/0-921/0/17-18 від 14.02.18, судом встановлено факт порушення відповідачем місячного терміну для повідомлення орендареві про прийняте рішення, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі.

Відтак, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» обов'язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Доводи відповідача про неналежне виконання орендарем обов'язків за договором оренди не підтверджені матеріалами справи.

Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача, що довідка ДФС не являється допустимим доказом того, що позивачем належно сплачується орендна плата, оскільки у позивача декілька земельних ділянок і не можна визначити своєчасність сплати по конкретній земельній ділянці.

Однак, позивачем на підтвердження належного виконання своїх зобов'язань за договором оренди землі надано платіжні доручення на підтвердження сплати орендної плати за землю (а.с. 36-44), лист Василівської сільської ради № 441 від 06.11.18, в якому зазначено про належне виконання усіх обов'язків орендаря Фермерським господарством "ОСОБА_1О." та про те, що земельна ділянка продовжує використовуватись.

Більш того, доказів застосування орендодавцем до орендаря негативних наслідків за невиконання умов договору, визначених п. 34 Договору оренди та ст. 32 Закону України «Про оренду землі» суду не надано. Доказів того, що протягом дії строку оренди орендодавець надсилав орендарю претензії, інші повідомлення про порушення умов договору або ставив питання про його розірвання суду також не надано.

Незважаючи на це, відповідач безпідставно ухиляється від укладення додаткової угоди про поновлення договору, яка, фактично, є документальним оформленням прав відповідача на використання земельної ділянки.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Господарський суд враховує, що у листі-повідомленні № Ф-844/0-921/0/17-18 від 14.02.18 відповідачем заперечено у поновленні договору оренди землі у зв'язку із тим, що звернення позивача, на думку відповідача, було передчасним. Однак, по-перше, матеріали справи не містять доказів направлення такого листа позивачеві, а ФГ "ОСОБА_1О." факт отримання цього листа не визнано; по-друге, посилання відповідача на те, що позивач звернувся передчасно не відповідає ані п. 8 Договору оренди землі, ані нормам Закону України "Про оренду землі", оскільки чітко встановлено, що звернення позивача у відповідності до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" має бути не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, однак, відсутні жодні вимоги щодо того, що звернення Орендаря має бути не раніше певного строку.

Отже, на думку суду, у процесі узгодження умов додаткової угоди до договору оренди сторони дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору, натомість у листі-повідомленні від 14.02.18 відповідач неправомірно послався на надумані підстави для відмови у поновленні договору оренди землі.

Таким чином суд наголошує, що саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі» .

Господарський суд вважає, що недобросовісна поведінка ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як Орендодавця за Договором, яка полягає у невиконанні відповідачем установленого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" обов'язку у місячний термін розглянути лист-повідомлення ФГ "ОСОБА_1О." та не повідомлення позивача про прийняття рішення про заперечення в поновленні Договору, надало позивачеві законні сподівання та правомірні очікування вважати поновленим відповідний Договір.

Так, у справі "Рисовський проти України" Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Таким чином, саме на ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, як на державному органі, лежить обов'язок належного дотримання процедури розгляду питання, пов'язаного з поновленням договору оренди земельної ділянки, яка відноситься до державної власності.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Практикою Європейського Суду з прав людини встановлено, що принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості закону", яким передбачається втручання у права особи основоположні свободи. Так, у рішенні від 10.12.2009 у справі "Михайлюк та Петров проти України" зазначено: "Суд нагадує, що вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачити його наслідки для себе, а також це законодавством повинно відповідати принципу верховенства права (рішення "Полторацький проти України" від 29.04.2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права на поновлення договору оренди землі в силу закону із дотриманням відповідної процедури та порядку. Відтак, беручи до уваги законодавчі приписи ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення договорів оренди землі, установивши належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, не спростування цих фактів відповідачем, враховуючи свавільне ухилення відповідачем від виконання приписів ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", суд дійшов висновку відновити порушене право позивача на поновлення спірного договору оренди землі від 26.11.2007 шляхом укладання відповідної додаткової угоди у редакції, наведеній позивачем.

Відповідно, підлягає задоволенню позовна вимога щодо поновлення терміну дії Договору оренди землі шляхом визнання укладеною Додаткової угоди на умовах, наведених позивачем у прохальній частині позовної заяви.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним наказу ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.11.2018 №11-7814/14-18-СГ "Про припинення права оренди" щодо договору оренди землі від 30 жовтня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області та Фермерським господарством "ОСОБА_1О." щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Василівської сільської ради, Долинського району, Кіровоградської області, загальною площею - 26,5400 га, в тому числі рілля - 26,5400 га кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, зареєстрований у Олександрійському районному відділі КРФ ДП "Центр Державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24 грудня 2007 року за № 107, суд виходить з наступного.

Господарський суд враховує, що в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. п. 3.14. п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 19.10.2009 № 26-рп/2009 (справа про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України) основною формою реалізації завдань та функцій органів виконавчої влади є видання ними правових актів управління. Правові акти управління характеризуються рядом ознак, однією з яких є належне оформлення таких актів, яке означає, що акт управління є письмовим документом певного виду, підготовленим за правилами юридичної техніки та виданим з дотриманням нормативно встановленої процедури.

З наведеного випливає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятим у формі та в порядку, визначеному законом.

Правовий статус ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області визначено відповідним Положенням, яке затверджене наказом Держгеокадастру України № 308 від 17.11.2016 (надалі - Положення).

Відповідно до названого Положення ОСОБА_5 управління в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Отже, юридичною формою рішення ГУ Держгеокадастру є наказ, який підписує начальник ОСОБА_2 управління.

Згідно імперативних приписів ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до п. п. 41, 52 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є "заборона свавілля", який означає, що хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій у сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.

Термін "дискреційні повноваження, яке наводиться в Рекомендаціях Комітету ОСОБА_6 Європи №R(80)2, означає повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, юридично допустимими вважаються рішення, які приймаються відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, відповідач має право вибору між рішеннями про поновлення договору оренди або про відмову у його поновленні за умови коли вибране рішення ґрунтується на законі. Рішення, яке не ґрунтується на законі або прийняте поза межами повноважень або у спосіб не передбачений законним, є незаконним і прийняття такого рішенні не відповідає принципу "дискреційне повноваження".

Наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.11.2018 №11-7814/14-18-СГ за своїм змістом не містить конкретного формулювання про заперечення в поновленні Договору, укладеного з ФГ "ОСОБА_1О.". В наказі зазначено про припинення права оренди позивача за Договором, що, як зазначає відповідач, засвідчує волю Орендодавця щодо заперечення у поновленні Договору.

Господарський суд вважає слушним в даному випадку посилання позивача на ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини та на практику Європейського суду з прав людини

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих муніципалітетом за орендним договором.

У справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що ст. 1 Першого протоколу можна застосовувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користуватися земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Матеріалами справи встановлено, що ФГ "ОСОБА_1О.", як орендар, який належно виконував обов'язки за Договором оренди землі, скористалось своїм правом на поновлення Договору, звернувшись до відповідача в установленому законом порядку і строки, та прийняло пропозицію відповідача, як орендодавця, про укладення Договору на новий строк на змінених умовах, вчинивши для укладення такого договору відповідні дії згідно з чинним законодавством.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку, що наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.11.2018 №11-7814/14-18-СГ про припинення права оренди земельної ділянки не відповідає фактичним обставинам та вимогам ст. 31 Закону України "Про оренду землі", так як підстави вважати Договір припиненим відсутні, а також порушує права ФГ "ОСОБА_1О." на поновлення Договору і оренду відповідної земельної ділянки.

Наведене вище надає підстави для визнання наказу недійсним згідно з положеннями ст. ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України та п. г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

Разом з цим, господарський суд вважає, що прийняття ГУ Держгеокадастру наказу про припинення права оренди, який визнано судом недійсним, а також листа-повідомлення відповідача від 16.11.18 не впливають на факт задоволення позовних вимог щодо визнання договору поновленим шляхом визнання додаткової угоди укладеною, оскільки така позовна вимога задоволена на підставі ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а зазначені наказ та лист прийняті із посиланням на ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги у даній справі задовольняються судом у повному обсязі.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Згідно з частиною 7 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, які вжито у даній справі згідно ухвали господарського суду від 19.11.2018, продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконним наказ ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.11.2018 №11-7814/14-18-СГ, яким припинено право оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 26,5400 га, в тому числі: рілля 26,5400 га, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, розташованої на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, надане Фермерському господарству "ОСОБА_1О.", посвідчене договором оренди землі зареєстрованого від 04.11.2008 за №040837000163;

Визнати укладеною між ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та ФГ "ОСОБА_1О." додаткову угоду про поновлення терміну дії договору оренди землі, укладеного 30 жовтня 2008 року між ФГ "ОСОБА_1О." та ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Кіровоградської області, який зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163, що розташована на території Василівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3521981900:02:000:9018, на умовах визначених у додатковій угоді до договору оренди землі у наступній редакції :

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди земельної ділянки від 30.10.2008р.

(зареєстрованого у Долинському відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" від

04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163)

" "

---

2017 року м. Кропивницький

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в особі

---

, який діє на підставі Положення затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308 в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Фермерське господарство "ОСОБА_1О.", в особі ОСОБА_5 Олексійовича в подальшому "Орендар", з другого боку, що діє на підставі Статуту, уклали цю додаткову угоду про наступне:

1. Поновити договір оренди землі від 30 жовтня 2008 року що зареєстрований у Долинському реєстраційному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК при Держкомітеті по земельних ресурсах" 04.11.2008 р., книга № 4 за № 040837000163 на новий десятирічний строк до 04 листопада 2028 року.

2. Замінити у всіх частинах і пунктах договору означення органу державної влади, який виступає ОРЕНДОДАВЦЕМ з ОСОБА_3 районної державної адміністрації на ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, згідно із ст. 122 Земельного кодексу України.

3. Пункт 9 Договору викласти в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - в розмірі 12 (дванадцять) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 30.10.2008 р. (зареєстрованого у Долинському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК" від 04.11.2008р. № 040837000163). Право користування виникає з моменту її реєстрації у встановленому законодавством порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

5. Орендар зобов'язується здійснити державну реєстрацію права оренди протягом 5 (п'яти) робочих днів, з дня підписання додаткової угоди та повідомити Орендодавця про державну реєстрацію права оренди не пізніше наступного робочого дня після вчинення реєстраційних дій, з наданням копії підтверджуючого документу.

6. Додаткова угода укладена у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, другий - у "Орендаря" Фермерське господарство "ОСОБА_1О.".

Реквізити сторін

"Орендодавець": "Орендар":

ОСОБА_5 управління Держгеокадастру Фермерське господарство

у Кіровоградській області "ОСОБА_1О."

Академіка Корольова,26 код ЄДРПОУ 23692041

м. Кропивницький, 25006 вул. Шевченка буд. 89А,

Кіровоградська область м. Долинська, Долинського

код 39767636 району, Кіровоградської обл.

---

(

---

)

---

ОСОБА_1

Стягнути з ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, і.к. 39767636) на користь Фермерського господарства "ОСОБА_1О." (28500, Кіровоградська обл., Долинський район, м. Долинська, вул. Шевченка, 89А, і.к. 23692041) судовий збір за розгляд позовної заяви та заяви про забезпечення позову у загальній сумі 4 405 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачеві (28500, Кіровоградська обл., м. Долинська, вул. Шевченка, 89А), відповідачеві (25030, м. Кропивницький, вул. Ак. Корольова, 26), третім особам ОСОБА_3 РДА (28500, м. Долинська, вул. Соборності України, 28) та Василівській сільській раді Долинського району Кіровоградської області (Кіровоградська обл., Долинський р-н, с. Василівка, вул. Українська, буд. 55).

Повне рішення складено 08.02.2019.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.