Рішення

від 04.02.2019 по справі 914/1788/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 Справа №914/1788/18

За позовом: Акціонерного товариства Укртранснафта , м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий Центр Інженерна екологія , м. Львів,

про: стягнення 129 243,17 грн.

Суддя Козак І.Б.

при секретарі Гелеш Г.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - адвокат, представник,

Від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Акціонерним товариством Укртранснафта подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий Центр Інженерна екологія про стягнення 129 243,17 грн. Ухвалою суду від 01.10.2018р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 23.10.2018р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду по даній справі. Ухвалою суду від 17.12.2018р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.01.2019р. Розгляд справи відкладався на 04.02.2019р.

04.02.2019р. продовжується розгляд справи по суті.

Позиція позивача.

У судове засідання 04.02.2019р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем у порушення умов договору суборенди №4 від 16.06.2017р. не здійснено повної оплати за суборенду земельної ділянки, внаслідок чого існує заборгованість в розмірі 112' 862,05 грн. основного боргу за період грудень 2017р.- червень 2018р. Крім того, позивачем нараховано відповідачу 12075,51 грн. пені, 2553,49 грн. інфляційних втрат, 1752,12грн. 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач у судові засідання 23.10.2018р., 20.11.2018р., 17.12.2018р., 24.01.2019 р. та 04.02.2019р. не з'явився.

Щодо належного повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, суд зазначає наступне. Поштові відправлення з ухвалами суду про відкриття провадження та відкладення розгляду справи, надіслані ТзОВ НВЦ Інженерна екологія на адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі ЮОФОП, 79044, м. Львів, вул.Горбачевського, буд.8 , повернулися з відділення поштового зв'язку з відміткою за терміном зберігання .

Суд керувався ч.7 ст. 120 ГПК України, де зазначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, враховуючи обмеженість процесуальних строків розгляду цієї справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, в порядку статті 252 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Обставини справи.

21.07.2016р. між Публічним Акціонерним товариством Укртранснафта та ОСОБА_2 сільською радою укладено договір оренди землі, за умовами якого сільська рада (орендодавець) передає, а орендар (ПАТ Укртранснафта приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим №4621883900:04:007:0005, загальною площею 2,8344га, що знаходиться на території ОСОБА_2 Термін дії договору - 5 років (п.8 договору).

Листом №135 від 20.04.2017р. ОСОБА_2 надала згоду Філії МН Дружба на передачу справи в суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий Центр Інженерна екологія .

Між Акціонерним товариством Укртранснафта та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий Центр Інженерна екологія було укладено Договір суборенди земельної ділянки №4 від 16.06.2017р.

Відповідно до умов цього договору орендодавець (позивач у справі) зобов'язується за плату передати суборендареві (відповідачу у справі) земельну ділянку, зазначену у п.13 договору у володіння та у користування на строк, зазначений у п.1.5 договору, а суборендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, зазначеного у п.1.4 договору, а також відповідно до умов цього договору, вимог Земельного кодексу України, ЗУ Про оренду землі та чинного законодавства України.

Об'єктом суборенди є земельна ділянка зі земель комунальної власності загальною площею 2,8344га, яка знаходиться на території ОСОБА_2, кадастровий №4621883900:04:007:0005, цільове призначення - землі промисловості.

Термін договору - 2 роки 11 місяців, але у будь-якому разі не більше ніж на строк чинності Договору оренди земельної ділянки.

Щомісячно суборендар сплачує орендну плату згідно Додатку №1, розмір якої становить 16123,15 грн., в т.ч. ПДВ - 2687,19 грн.(п.2.1 договору).

04.08.2017р. сторони підписали ОСОБА_3 приймання-передачі земельної ділянки.

У матеріалах справи знаходяться підписані сторонами ОСОБА_3 про суборенду земельної ділянки до договору №4 від 16.06.2017р.:

· Від 31.08.2017р. на суму 14562,84 грн;

· Від 30.09.2017р. на суму 16123,15 грн;

· Від 31.10.2017р. на суму 16123,15 грн;

· Від 30.11.2017р. на суму 16123,15 грн;

· Від 29.12.2017р. на суму 16123,15 грн;

· Від 31.01.2018р. на суму 16123,15 грн;

· Від 28.02.2018р. на суму 16123,15 грн;

· Від 30.03.2018р. на суму 16123,15 грн;

· Від 27.04.2018р. на суму 16123,15 грн;

· Від 31.05.2018р. на суму 16123,15 грн;

· Від 27.06.2018р. на суму 16123,15 грн;

Відповідачем було перераховано орендну плату, що підтверджується:

- Платіжним дорученням №5 від 21.11.2017р. на суму 30685,99 грн.

- Платіжним дорученням №9 від 12.12.2017р. на суму 32246,00 грн.

- Платіжним дорученням №3174626 від 21.12.2017р. на суму 0,30 грн.

Листом №93-04-00/2892 від 13.06.2018р. позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості .

У матеріалах справи міститься також ОСОБА_3 звірки розрахунків між сторонами спору, сальдо кінцеве становить 112' 862,05 грн., за період 03.08.2017-16.07.2018р.

17.07.2018р. позивачем надано відповідачу ОСОБА_4 про відмову від договору суборенди земельної ділянки, яке відповідачем отримано наручно, що підтверджується відповідним написом оригінал отримав, 17.07.2018р. ОСОБА_5І.

25.09.2018р. Акціонерним товариством Укртранснафта та ОСОБА_2 сільською радою укладено Додаткову угоду №2 до Договору оренди землі від 21.07.2016р., у якій сторони погодили таке: Акціонерне товариство Укртранснафта в особі заступника генерального директора Товариства з організаційно-адміністративних питань по філії Магістральні нафтопроводи Дружба АТ Укртранснафта ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, виданої генеральним директором АТ Укртанснафта2 ОСОБА_3 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 25.07.2018р. за реєстровим №1533, з однієї сторони, та ОСОБА_2 сільська рада (орендодавець) в особі сільського голови ОСОБА_8, що діє на підставі ст42 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні і ст.12 ЗК України з іншої сторони, уклали цей договір про наступне: Решта так есту договору оренди землі залишилося без змін.

Станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідачем не сплачена.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

На підставі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі (далі Закон), встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. А стаття 13 Закону передбачає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до статті 21 Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 2 Закону України Про плату за землю встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, власники землі та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів сплачують земельний податок, за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем згідно з договором виникли правовідносини з суборенди земельної ділянки, умови користування та порядок внесення плати за її використання сторони погодили в умовах договору суборенди від 16.06.2017р.. Згідно з актом приймання-передачі об'єкт оренди був переданий орендарю у користування. Разом з тим, суд встановив, що землекористувач у порушення своїх зобов'язань за договором не своєчасно та не в повному обсязі вносив плату за користування земельною ділянкою.

Пунктом 2.1 договору суборенди сторони погодили, що щомісячно суборендар (відповідач у справі) сплачує орендну плату згідно Додатку №1, розмір якої становить 16123,15 грн., в т.ч. ПДВ - 2687,19 грн. Розрахунки за цим договором проводяться в національній валюті України - гривні.

Як зазначив позивач у поясненні, Товариством виставлялися відповідачу рахунки на оплату оренди в останній день поточного місяця суборенди, оскільки аналогічний термін оплати за оренду ділянки встановлений у п.9 основного договору оренди землі від 21.07.2016р. Акти про суборенду ділянки за весь період суборенди відповідач підписував.

Згідно з розрахунком позивача за період з 31.08.2017р. по 27.06.2018 орендар сплатив лише 62' 932,29 грн. орендної плати, заборгувавши орендодавцю 112' 862,05 грн. за решту періоду. Проти правильності розрахунку заборгованості з орендної плати відповідач не заперечив, доказів своєчасності внесення плати суду не подав.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки відповідач брав на себе зобов'язання щомісячно сплачувати орендні платежі, строк виконання зобов'язання з їх оплати за вказаний період на час вирішення спору є таким, що настав, вимога позивача про примусове стягнення з відповідача на користь позивача боргу по орендній платі за землю за період з грудня 2017 року по червень 2018 у сумі 112' 862,05 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до п.7.1 договору позивач нарахував відповідачу 12' 075,51 грн. пені. Здійснивши перерахунок суми пені, суд встановив правомірність та правильність її нарахування.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 2' 553,49 грн. інфляційних втрат, 1' 752,12грн. 3% річних.

Суд звертає увагу позивача на допущені помилки при проведенні розрахунку. Зокрема, за визначені позивачем періоди нарахування інфляційних втрат 01.05.2018-11.09.2018р., 01.06.2018 - 11.09.2018р., 01.07.2018-11.09.2018р. не відбулося інфляційне збільшення суми боргу, оскільки був від'ємним показник інфляції, тому від суми боргу слід віднімати інфляційний показник. Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що правомірною до стягнення є сума 1' 885,80 грн. інфляційних втрат та 1' 752,11 грн. 3% річних.

Судові витрати в силу вимог ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий Центр Інженерна екологія (адреса: 79044, м. Львів, вул.Горбачевського, буд.8, код ЄДРПОУ 13797649 ) на користь Акціонерного товариства Укртранснафта (адреса: 01010, м. Київ, вул.Московська, 32/2, код ЄДРПОУ 31570412) 112' 862,05 грн. основного боргу, 1' 885,80 грн. інфляційних втрат та 1' 752,11 грн. 3% річних та 1747,50 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

4. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

6. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08.02.2019р.

Суддя Козак І.Б.