Рішення

від 04.02.2019 по справі 914/2291/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2019 Справа №914/2291/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Айзенбарт А.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВВ ОСОБА_1 , с. Солонка, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НАТАН-ТРАНС , м.Львів

про стягнення 16 971,49 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 25.10.2018)

від відповідача: не з'явився

Обставини розгляду справи.

11.12.2018 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВВ ОСОБА_1 , с.Солонка, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВВ ОСОБА_1 , с.Солонка, Львівська область про стягнення 16 971,49 грн.

Ухвалою від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 21.01.2019.

Ухвалою суду від 21.01.2019 судове засідання відкладено на 04.02.2019.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 42, 46 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у 2017 році позивач на замовлення відповідача виконав роботи з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів. Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт на суму 16 081,08 грн. Також відповідачеві згідно видаткової накладної було передано у власність товар на загальну суму 890,41 грн. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості робіт та товару не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 16 971,49 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 16 971,49 грн.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав, виклик у судове засідання надсилався за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙОН ОСОБА_3 (найменування якого згідно рішення загальних зборів учасників від 07.03.2018 змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю ЕВВ ОСОБА_1 ) здійснено поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю НАТАН-ТРАНС на загальну суму 890,41 грн.

Вказане підтверджується видатковою накладною №1700223 від 10.03.2017 на суму 890,41 грн. (оригінал накладної оглянутий в судовому засіданні, належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).

Також 04.06.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЙОН ОСОБА_3 на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю НАТАН-ТРАНС виконало з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів на загальну суму 16 081,08 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №1700476 від 04.04.2017 на суму 6 642,06 грн. та №1700479 від 04.04.2017 на суму 9 439,02 грн. Роботи були виконані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

11.09.2018 за вих. №135/18 від 11.09.2018 та 18.09.2018 за вих. №137/18 від 18.09.2018 позивач надіслав відповідачу претензії про сплату боргу в розмірі 16 971,49 грн., які залишені відповідачем без розгляду та задоволення.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості робіт та товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 16 971,49 грн. основного боргу.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частинами 1, 3 статті 181 ГК України визначено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається із долучених до матеріалів справи актів виконаних робіт від 04.04.2017, відповідач підписав акти без зауважень.

Таким чином, з наведеного вбачається, що між сторонами в частині виконання робіт виникли договірні відносини підряду, що в сукупності підтверджується складенням актів виконаних робіт.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 16 081,08 грн.

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач в порядку ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу претензії про сплату боргу, які залишені без розгляду та задоволення.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Таким чином, обов'язок по оплаті поставленого товару виникає у відповідача безпосередньо із самого факту поставки.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 16 971,49 грн. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НАТАН-ТРАНС , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код 38056950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕВВ ОСОБА_1 , с. Солонка, вул. Стрийська, буд. 55, Пустомитівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 40199838) 16 971,49 грн. основного боргу, 1 762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 04.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.02.2019.

Суддя Мазовіта А.Б.