Рішення

від 28.01.2019 по справі 922/2651/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2651/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Косенко К.Д.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 12/0/45-19 від 04.01.2019 р.

3-я особа: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Харківська міська рада, м. Харків, до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоспецбуд", м. Київ, про визнання укладеним договору про пайову участь

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/2651/18

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоспецбуд", про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, зазначеній у позовній заяві. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 жовтня 2018 року позовну заяву Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради залишено без руху через недотримання вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України. 09 жовтня 2018 року, на виконання вимог ухвали суду від 01 жовтня 2018 року, позивачем надано заяву про усунення недоліків (вх. № 29188 від 09 жовтня 2018 року). 10 жовтня 2018 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, почато підготовче провадження з призначенням підготовчого засідання. 30 жовтня 2018 року, ухвалою господарського суду Харківської області, задоволено клопотання Департаменту економіки та комунального майна Харківської області (вх. № 30194 від 22 жовтня 2018 року), в порядку ст. 50 ГПК України; залучено Харківську міську раду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача; в порядку ст. 168 ГПК України залученій третій особі встановлено строк на подання пояснень до 15 листопада 2018 р. (включно). Протокольною ухвалою суду від 20 листопада 2018 року судом долучено до матеріалів справи письмові пояснення третьої особи, на підставі ст.ст. 42, 168, 232 ГПК України. 29 листопада 2018 року, ухвалою суду, залишено без задоволення клопотання Департаменту економіки та комунального майна Харківської області (вх. № 33218 від 27.11.2018 року) про витребування доказів у справі № 922/2651/18; прийнято до розгляду заяву Департаменту економіки та комунального майна Харківської області (вх. № 33220 від 27.11.2018 року) про виправлення описки та подальший розгляд справи здійснюється із її урахуванням. Протокольною ухвалою суду від 03 грудня 2018 року судом долучено до матеріалів справи пояснення третьої особи, на підставі ст.ст. 42, 168, 169, 170, 232 ГПК України. 03 грудня 2018 року, ухвалою суду, відмовлено у задоволені клопотання третьої особи, в порядку ст. 119 ГПК України. Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, до 09 січня 2019 року. Протокольними ухвалами суду від 26 грудня 2018 року судом долучено до матеріалів справи клопотання позивача про залучення до участі у справи третьої особи, на підставі ст. ст. 42, 232 ГПК України; долучено до матеріалів справи пакет документів, який надійшов до суду від позивача, на підставі ст. ст. 42, 232 ГПК України. Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року відмовлено в задоволені клопотання позивача, в порядку ст. 50 ГПК України. Протокольною ухвалою суду від 26 грудня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті справи на 10 січня 2019 року, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185, ст. 232 ГПК України. 10 січня 2019 року по розгляду справи було оголошено технічну перерву до 15 січня 2019 року у зв'язку з відпусткою судді Калініченко Н.В. 15 січня 2019 року судом розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву по розгляду даної справи до 28 січня 2019 року, на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України. 28 січня 2019 року розгляд справи, відповідно ч. 6 ст. 216 ГПК України, продовжено зі стадії, на якій було оголошено перерву. В призначене судове засідання 28 січня 2019 року з'явився представник позивача, решта учасників справи своїх уповноважених представників в засідання суду не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями з відміткою поштової установи "не знаходиться", "за закінченим терміном зберігання". Водночас, судом перевірено адресу відповідача: згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - 01014, м. Київ, вул. Бастіона, буд. 9, саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем - копія позовної заяви з доданими до неї документами. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1), зареєстрованої 14 грудня 2017 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за № ХК 141173481034, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Енергоспецбуд" (відповідач) є замовником реконструкції 2-го поверху з улаштуванням в горищних приміщеннях мансардного поверху нежитлової будівлі літ. "А/14-2" під торгівельне приміщення по вул. Різдвяній, 33 у м. Харкові.

Листом-повідомленням Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (який скеровано на адресу відповідача 16 серпня 2018 року, що вбачається з чеку поштової установи (арк. спр. 40)) позивач повідомив відповідача про те, що останнім не виконано вимоги ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вказував про необхідність звернення у десятиденний термін до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивача) із заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та додати до заяви документи, передбачені п. 2.6 Порядку, втім відповіді на вказаний лист від відповідача не надходило. Як стверджує позивач, на виконання ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами в редакції рішення від 22.05.2013 р. № 319) позивач надіслав відповідачеві пропозицію про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції 2-го поверху з улаштуванням в горищних приміщеннях мансардного поверху нежитлової будівлі літ. "А/14-2" під торгівельне приміщення по вул. Різдвяній, 33 в м. Харкові. Разом з даною пропозицією було направлено договір № 236-18/1 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Як зазначає позивач в позовній заяві, пропозицій про прийняття або неприйняття умов договору від відповідача до позивача протягом встановленого строку не надходило. Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі, в якому він просить визнати укладеним, з дня набрання чинності рішення суду, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, викладеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

Відповідно до частин другої, третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Тобто, статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено обов'язок замовника будівництва прийняти пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який реалізується шляхом укладення відповідного договору в порядку, визначеному цим законом та деталізованому акті органу місцевого самоврядування. Такий договір має бути укладений в обов'язковому порядку, у межах строку, встановленого частиною дев'ятою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Неукладення договору свідчить про недотримання вимог законодавства і має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади. Строк, визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта в експлуатацію), встановлений саме для добровільного виконання стороною обов'язку, і невиконання такого обов'язку не звільняє замовника від укладення договору.

Згідно з вимогами статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування при виконанні своїх функцій приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Відповідно до статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства. Згідно з частиною третьою статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Частиною першою статті 649 ЦК України передбачено, що розбіжності, які виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, яка кореспондується з частиною другою статті 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Частинами п'ятою та шостою статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Відповідно до частини першої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання наведених вимог закону Харківською міською радою 09 листопада 2011 року прийнято рішення № 804 яким затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова і до якого 22 травня 2013 року, рішенням від 22 травня 2013 року № 319 виконавчого комітету Харківської міської ради, внесено зміни, якими визначено механізм залучення до пайової участі, порядок укладання договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України вказаний Порядок є нормативно-правовим актом, обов'язковим для виконання на території м. Харкова.

За приписами п. 1.5 Порядку, пайова участь замовника полягає у розвитку інфраструктури м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Не пізніше ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію замовник будівництва зобов'язаний звернутися з заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. До заяви необхідно додати такі документи: документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою; зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва об'єкта містобудування, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, затверджений замовником, та техніко-економічні показники; копії правовстановлюючих документів замовника, засвідчених в установленому порядку: статуту, документа про реєстрацію у єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - для юридичних осіб та для фізичних осіб - підприємців; копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) (за наявності) - для фізичних осіб; довідку щодо фактичної поштової адреси, банківських реквізитів юридичної особи та П.І.Б. посадової особи, із зазначенням посади, яка відповідно до статуту має право на укладення договорів (п.п. 2.5, 2.6 Порядку).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, спору та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова становить: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Величина пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Харкова визначається за такою формулою: ПУ=К (В буд. заг. - В буд. інші - С буд. бюд.) - В буд. інж.мер. де: ПУ - розмір пайової участі у грошовому виразі (тис.грн.); К - коефіцієнт (0,1 або 0,04) в залежності від призначення об'єкта відповідно до п. 3.2 ; В буд. заг. - загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта; В буд. інші - витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, спору та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; С буд. бюд. - сума бюджетних коштів, використана на будівництво об'єкта містобудування; В буд. інж. мер. - кошторисна вартість будівництва замовником необхідних інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами земельної ділянки, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Визначення розміру пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста не повинно перевищувати десяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника, за умови наявності документів, передбачених п. 2.6. цього Порядку. Величина пайової участі замовника у розвитку інфраструктури м. Харкова може бути змінена у зв'язку зі зміною проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкта та зміною приналежності об'єкта будівництва, що визначається на підставі коду будівлі відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000 шляхом внесення відповідних змін до договору. У разі не надання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта або якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України: показників опосередкованої вартості спорудження житла для Харківської області, розрахованої на останню дату до введення об'єкта в експлуатацію - для житлових будинків; опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об'єкта в експлуатацію - для нежитлових будівель та споруд; опосередкованої вартості будинків садибного типу, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об'єкта в експлуатацію - для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових та дачних будинків. Для об'єктів, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, кошторисна вартість будівництва об'єкта визначається на підставі експертної оцінки уповноваженої організації, що має право на її проведення. У випадку будівництва у житловому будинку вбудовано-прибудованих нежитлових приміщень його загальна кошторисна вартість має визначатись з урахуванням кошторисної вартості таких приміщень. Розмір пайової участі розраховується як сума двох складових: перша становить величину пайової участі, розраховану під житлову частину будинку; друга - величину пайової участі, розраховану для нежитлових будівель та споруд. За відсутності окремих кошторисних розрахунків розмір пайової участі визначається пропорційно загальній площі приміщень. У випадку будівництва об'єктів змішаного типу (таких, що залучаються до пайової участі та тих, що не залучаються) розмір пайової участі розраховується пропорційно загальній площі окремих приміщень в залежності від їх призначення (п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8 Порядку).

Як вбачається з матеріалів страви та встановлено судом, забудовником не було надано позивачу для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта містобудування, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З наведених вище норм вбачається, що у відповідача є обов'язок укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова. Водночас, укладання договору, шляхом визнання в судовому порядку договору укладеним, є можливим за умовити досягнення (вмотивованості, доведеності) такої істотної умови договору, як розмір пайової участі.

Враховуючи вище викладене, а саме те, що розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури м. Харкова є істотною умовою договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, а з поданого позивачем розрахунку неможливо перевірити (встановити) відповідність даного розрахунку нормам чинного законодавства і самим позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування правильності проведення вказаного розрахунку, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог саме внаслідок недоведеності розміру нарахованого позивачем розміру пайового внеску (відсутність доказів в обґрунтування). Водночас, суд наголошує на тому, що відповідач зобов'язаний, з огляду на пряму вказівку закону, укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, а не укладення договору свідчить про недотримання відповідачем вимог законодавства, тобто має місце недобросовісна поведінка відповідача, і як наслідок порушення прав та інтересів територіальної громади - позивача, з огляду на що позивач не позбавлений можливості звернення до суду з позовом про визнання укладеним договору з наданням доказів вмотивованістю (доведеністю) такої істотної умови договору, як розмір пайової участі (інші підстави позову).

За ст. 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-5, 10-13, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 194, 195, 196, 197, 201, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено 07.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_2