Ухвала

від 07.02.2019 по справі 916/103/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/103/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., розглянувши матеріали заяви від 05.02.2019р.за вх.№2-552/19

за позовом: Прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул.. Пушкінська, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРОПУ 26597691) в особі Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 40199728)

до відповідачів: 1. Комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району, Сумської області (42140, Сумська область, Надригайлівська район, с. Коровинці, вул.. Киїська, буд. 41, код 42022037); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІМД» (65009, м. Одеса, вул.. Генуезька, буд. 1, корпус А, кВ. 2 , код ЄДРПОУ 41402965)

про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМД» в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 (індексний номер рішення 43257891 від 28.09.2018) про реєстрацію права власності за ТОВ «ВІМД» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 66 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1.

- скасувати запис про право власності № 28150610 на нежитлову будівлю, загальною площею 66 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1 та належить на праві приватної власності ТОВ «ВІМД» .

05.02.2019р. Заступник прокурора Одеської області звернувся до суду із заявою про забезпечення позову (вх.№2-552/19), відповідно до якої просить суд:

Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 66 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1, та належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю «ВІМД» .

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що предметом спору є рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, який може бути відчужений на користь третіх осіб, що ускладнить подальший розгляд вказаної справи та в подальшому виконання рішення.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Положеннями ст. 137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частиною ч. 4 ст. 137 ГПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9).

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися із предметом та підставами позову, а особа, яка заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акта.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом досліджено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.01.2019 року, з якої вбачається, що за відповідачем ТОВ «ВІМД» на праві власності зареєстровано нерухоме майно, а саме нежитлова будівля, загальною площею 66 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є наступні вимоги:

- скасувати рішення державного реєстратора Одеської філії комунального підприємства «Реєстрація бізнесу» Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_1 (індексний номер рішення 43257891 від 28.09.2018) про реєстрацію права власності за ТОВ «ВІМД» на об'єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 66 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1.

- скасувати запис про право власності № 28150610 на нежитлову будівлю, загальною площею 66 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1 та належить на праві приватної власності ТОВ «ВІМД» .

Разом із тим у заяві про забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 66 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, будинок 5/1, та належить на праві приватної власності ТОВ «ВІМД» . Заява мотивована тим, що вищезазначене нерухоме майно, може бути відчужено, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Проаналізувавши предмет даного позову та заявлені вимоги щодо забезпечення позову, суд приходить до висновку, що незалежно від результатів вирішення господарським судом спору у даній справі, видача наказу та примусове виконання рішення за вищевказаними позовними вимогами не провадиться, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не шляхом передачі майна чи вчинення певних дій.

Таким чином, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у даній справі, у разі невжиття заявлених заходів, - відсутні.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд зазначає, що при вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви прокурора про забезпечення позову, у зв'язку із чим заява прокурора про забезпечення позову за вх. ГСОО № 2-552/19 від 05.02.2019 року у справі № 916/103/19 не підлягає задоволенню, так як необґрунтована та недоведена.

Керуючись ст. ст. 136, 137 , ч. 8 ст. 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Заступника прокурора Одеської області про забезпечення позову за вх. ГСОО № 2-552/19 від 05.02.2019 року у справі № 916/103/19.

Ухвала набрала чинності 07.02.19 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали господарського суду Одеської області.

Суддя К.Ф. Погребна