Рішення

від 26.06.2018 по справі 804/3022/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року Справа № 804/3022/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_5 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2017 року №13670-1302;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2018 року №254886-1319;

- зобов'язати відповідача перерахувати суму грошового зобов'язання по сплаті земельного податку з фізичних осіб за 2017, 2018 року відповідно до фактичної площі користування земельної ділянки ОСОБА_5, а саме: площі, що відповідає площі фактичного розміщення будівель та споруд, власником яких є ОСОБА_5 та дорівнює 2024,9 кв.м. та визначити суму податкового зобов'язання як таку, що дорівнює сумі 91 642,27 грн. за кожен рік відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено:

- ОСОБА_5 є власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 77, що підтверджується договором купівлі-продажу від 06 липня 2012 р., посвідченого приватним нотаріусом К.В ОСОБА_6;

- відповідно до вищевказаного договору, позивачеві належать будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 77 та складаються з таких об'єктів: база виконробівської ділянки літ. И-1, загальною площею 105,9 кв. м., навіси літ. Х, Ш, сараї (тимчасові) літ. Т, Щ, КПП (тимчасові) літ. Ч, сходи літ. ч, бойлерна літ. З, сарай (тимчасовий) літ. Ц, склад мастил літ. Ж, естакада мийки машин №6, частина огорожі №1 (171,0 кв. м.), ворота №5, відкритий склад №7, частина мостіння №І, площею 1748,0 кв. м.;

- всі належні позивачеві об'єкти, перераховані вище, є складовою частиною майнового комплексу, який належить третім особам та розташований на земельній ділянці загальною площею 2,2533 га;

- належна позивачу частина зазначеного майнового комплексу займає площу, що дорівнює 0,20249 га (площа, що дорівнює сумі площ будівель і споруд, що належить позивачці);

- 06 серпня 2012 року Комунальним Підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації прийнято рішення про реєстрацію права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 77 за власником ОСОБА_5, про що свідчить ОСОБА_2 №35072827 від 06.08.2012 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно;

- з моменту виникнення у позивача права власності на будівлі, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 77, ОСОБА_5 своєчасно та у повному обсязі сплачувала всі необхідні платежі, що стосуються податку на землю, на якій розташовані вищезазначені будівлі;

- відповідно до розрахунку земельного податку, складеного Головним ДРІ адміністрування податків і зборів фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Лівобережної ОДПІ ОСОБА_7, площа земельної ділянки, за яку Позивачка повинна сплатити земельний податок становить 5467 кв. м., тобто відповідає площі в 0,5467 га. Такі розрахунки були додані до податкового повідомлення-вішення 17.08.2017 року №13670-1302, а також податкового повідомлення-рішення від 21.02.2018 року №254886-1319-0464, які позивачка отримала у серпні 2017 року та у лютому 2018 року відповідно, в якості обґрунтування суми податкового зобов'язання Позивачки, нарахованого податковим органом;

- під час розрахунку земельного податку, вищевказана посадова особа податкового органу, що уповноважена на здійснення такого розрахунку - ОСОБА_7 припустилась значної помилки, що полягала у неправильному визначенні площі земельної ділянки, на яку повинно відбуватись нарахування податкового зобов'язання. Нарахування податкового зобов'язання на площу, що дорівнює 0,5467 га є принципово невірним, адже ділянка, на якій розташовані будівлі та споруди що є власністю Позивачки ніяким чином не виділена в натурі, будь-які огорожі та інші фізичні позначення ділянки відсутні. Адже, користувачами земельної ділянки розрахунковою площею 5467 кв. м., яка розташована за адресою м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 77, яка знаходиться у загальному користуванні є не тільки ОСОБА_5, а й багато інших осіб, які володіють будівлями і спорудами, що розташовані на вищевказаній земельній ділянці;

- розрахунок платежів, які підлягають сплаті для позивача, здійснювався Відповідачем, з урахуванням довідок про нормативно-грошову оцінку землі, виданих територіальними органами Держгеокадастру;

- впродовж користування земельною ділянкою протягом 2012-2016 років, у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка призначена для розміщення на ній об'єктів промисловості та виробництва, а також тим, що наявні у власності позивачки будівлі являють собою частину виробничого комплексу, коефіцієнт функціонального використання був числом сталим та дорівнював 1,2.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_5 було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки позовної заяви.

На виконання вищевказаної ухвали 15 травня 2018 року до суду надійшов уточнений адміністративний позов ОСОБА_5 з такими позовними вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2017 року №13670-1302;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.02.2018 року №254886-1319-0464;

- зобов'язати відповідача перерахувати суму грошового зобов'язання по сплаті земельного податку з фізичних осіб за 2017, 2018 року відповідно до фактичної площі користування земельної ділянки ОСОБА_5, а саме: площі, що відповідає площі фактичного розміщення будівель та споруд, власником яких є ОСОБА_5 та дорівнює 2024,9 кв. м. та визначити суму податкового зобов'язання як таку, що дорівнює сумі 91 642,27 грн. за кожен рік відповідно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та справа призначена до розгляду у підготовчому засіданні 06 червня 2018 року о 13:15 год.

Відповідач позов не визнав, 05 червня 2018 року надав до суду відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке:

- контролюючим органом встановлено, що 06.07.2012 року позивачем було придбано у власність об'єкти нерухомості за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вулиця 20-Перемоги, будинок 77, а саме:

1) на підставі договору купівлі-продажу, ВРС №245855, ВРС №245856 реєстр №183, 06.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6: будівлі та споруди, технічний опис майна: база виконробської ділянки літ. И-1, загальною площею 105,9 кв. м., навіси літ. X, Ш, сараї (тимчасові) літ. Т, Щ, КПП (тимчасові) літ. Ч, сходи літ.ч, бойлерна літ. З, сарай (тимчасовий) літ. Ц, склад мастил літ. Ж, естакада мийки машин №6, частина огорожі № 1 (171,0 кв. м.), ворота № 5, відкритий склад № 7, частина мостіння № І площею 1748,0.кв.м.;

2) на підставі договору купівлі-продажу, ВРС № 245857, ВРС № 245858 реєстр №187, 06.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6: нежитлова будівля, склад вугілля літ.Д-1, частина мощення І, технічний опис майна: склад вугілля літ.Д-1, загальною площею 15,4 кв. м., гараж (тимчас.) літ. С, частина мощення І площею 160 кв. м.;

- даний факт підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта;

- крім того, означена інформація не спростовується та не заперечується позивачем у позовній заяві;

- відповідно до умов договору купівлі-продажу, ВРС №245855, ВРС №245856 реєстр №183, 06.07.2012, продавці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна) продали, а Покупець (ОСОБА_5Л.) купив будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: вулиця 20-річчя Перемоги, будинок № 77 в місті Дніпропетровську (п.1 Договору);

- об'єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 2,2533 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:089:0009, та належать Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10, за реєстровим №915 від 18.06.2010 року, зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради 27.07.2010 року, ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав № 26830092.34335572, реєстраційний № 31067958 (п.2 Договору). Цей факт не заперечується позивачем у позовній заяві;

- відповідачем було встановлено, що об'єкти нерухомого майна, які було продано позивачу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна) придбали у ВАТ Електропівденмонтаж-3 (код за ЄДРПОУ 00121815) на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 27.12.2010 року р.№ 9118 та договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 18.06.2010 року р.№ 915;

- відповідач звертає увагу суду, що відповідно до заяви ТДВ Електропівденмонтаж-3 (код за ЄДРПОУ 00121815), від 24.06.2011, яка зареєстрована в реєстрі за №4-1785: ...Товариство з додатковою відповідальністю Електропівденмонтаж-3 в особі директора ОСОБА_12, який діє на підставі статуту, не заперечує проти вилучення частини земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 77 у розмірі 0,5467 га, на користь ОСОБА_8 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_13 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, у зв'язку з реєстрацією ними права власності на об 'єкти нерухомого майна, які розташовані на цій земельній ділянці, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 27.12.2010 року р.№9118 та договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 18.06.2010 року р. №915. ;

- крім того, у Відповідача наявні матеріали про опис меж земельної ділянки, яка виділена ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна), де зазначено площу 5467 кв. м;

- Відповідач звертає увагу суду, що оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов'язок щодо сплати сум податкових зобов'язань зі плати за землю у власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою.

06 червня 2018 року з метою надання позивачем додаткових доказів у справі та задля забезпечення права позивача подати відповідь на відзив судом було оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 13 червня 2018 року о 14 год. 00 хв.

13 червня 2018 року у підготовчому судовому засіданні представником позивача надано до суду уточнений адміністративний позов, у якому позовні вимоги викладені у новій редакції:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2017 року №13670-1302, винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 249 634,49 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 лютого 2018 року №254886-1319-0464 винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 в частині визначення суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб в розмірі 249 634,49 грн.

Представник відповідача у судовому засідання заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим судом для надання часу відповідачу ознайомитись із новою редакцією позовної заяви було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20 червня 2018 року о 13 год. 00 хв.

У підготовчому судовому засіданні 20 червня 2018 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

20 червня 2018 року у підготовчому судовому засіданні від представника відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та за письмовими згодами учасників справи розпочато судовий розгляд по суті у цей самий день одразу після закінчення підготовчого судового засідання.

20 червня 2018 року у судовому засіданні представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції. У судовому засіданні судом оголошено перерву до 26.06.2018 року о 10:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року позивачеві повернуто надмірно сплачений судовий збір у сумі 3254,76 грн.

26 червня 2018 року у судовому засіданні представники сторін підтримали раніше обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

06.07.2012 року між ОСОБА_8 (Продавець 1), ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна) (Продавець 2) та ОСОБА_14 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі за №183.

Відповідно до пункту 1 вказаного Договору Продавці продали, а Покупець купив будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: вулиця 20-річчя Перемоги, будинок №77 (сімдесят сім) в місті Дніпропетровську. Опис об'єкта: база виконробівської ділянки літ. И-1, загальною площею 105,9 кв. м., навіси літ. Х, Ш, сараї (тимчасові) літ. Т, Щ, КПП (тимчасові) літ. Ч, сходи літ. ч, бойлерна літ. З, сарай (тимчасовий) літ. Ц, склад мастил лі. Ж, естакада мийки машин №6, частина огорожі №1 (171, 0 кв. м.), ворота №5, відкритий склад 37, частина мостіння №І площею 1748,00 кв. м.

Крім цього, 06.07.2012 року між ОСОБА_8 (Продавець 1), ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна) (Продавець 2) та ОСОБА_14 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі за №187.

Відповідно до пункту 1 вказаного Договору Продавець продав, а Покупець купив нежитлову будівлю, склад вугілля літ.Д-1, частина мощення І, що знаходиться за адресою: вулиця 20-річчя Перемоги, будинок №77 (сімдесят сім) в місті Дніпропетровську. Опис об'єкта: склад вугілля літ. Д-1, загальною площею 15,4 кв.м., гараж (тимчас.) літ.С, частина мощення І площею 160 кв.м.

Пунктами 2 зазначених Договорів передбачено, що об'єкти нерухомості знаходяться на земельній ділянці площею 2,2533 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:09:089:0009, та належать Продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №915 від 18.06.2010 року та зареєстрованого Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради 27.10.2010 року.

06.08.2012 року Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації прийнято рішення про реєстрацію права власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги, 77 за власником ОСОБА_5, про що свідчать ОСОБА_10 №35072827 та №35074414 від 06.08.2018 року про державну реєстрацію прав.

Факт реєстрації права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 31.05.2018 року номер інформаційної довідки 125916109.

Відповідно до Технічного паспорту, Інвентаризаційна справа №5898, реєстровий номер 31067958 на вищевказані будівлі та споруди (копія Технічного паспорту міститься у матеріалах справи), характеристика господарських будівель та споруд наступна: база виконробської ділянки літ. И-1, загальною площею 131,0 кв. м., навіс літ. X - 41,3 кв.м., навіс літ. Ш - 22,4 кв.м., сарай (тимчасовий) літ. Т- 4,4 кв.м., сарай (тимчасовий) літ. Щ - 27,0 кв.м., КПП (тимчас.) літ. Ч - 9,2 кв.м., сходи літ. ч - 2,0 кв.м., бойлерна літ. 3-19,5 кв.м., сарай (тимчасовий) літ Ц -6,8 кв.м., склад мастил літ. Ж - 9,8 кв.м., естакада мийки машин №6 -1 шт., частина огорожі №1 -171,0 п.м., ворота №5 -21,6 кв.м., відкритий склад №7 - 1354,4 кв.м., частина мостіння № І - 1748,0 кв.м. Отже, загальна площа, яку займають будівлі та споруду, що перейшли у право власності до Позивача відповідно до Договору 1, становить: 3 397,4 кв.м.

Відповідно до Технічного паспорту, Інвентаризаційна справа №5898, реєстровий номер 32668854 на вищевказані будівлі та споруди (копія Технічного паспорту міститься у матеріалах справи), характеристика господарських будівель та споруд наступна: склад вугілля літ.Д-1, загальною площею - 17,2 кв.м., гараж (тимчас.) літ.С - 21,2 кв.м., частина мостіння 1 - 160 кв.м. Отже, загальна площа, яку займають будівлі та споруду, що перейшли у право власності до Позивача відповідно до Договору 2 становить: 198,4 кв.м.

Таким чином, загальна площа, яку займають об'єкти нерухомості, які перебувають у приватній власності ОСОБА_14 на підставі вищевказаних Договорів складає 3595, 8 кв.м.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми Ф від 17.08.2017 року №13670-1302, яким ОСОБА_5 визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік на суму 412 371,98 грн. (відповідно до розрахунку земельного податку за період січень-грудень 2017 року площа земельної ділянки: 5467 кв. м.; базова вартість 1 кв. м: 581,21; нормативна грошова оцінка за 1 кв. м.: 2 514,31; нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 13 745 732,77; ставка податку (відсоток від НГО): 3);

- податкове повідомлення-рішення форми Ф від 21.02.2018 року №254886-1319-0464, ОСОБА_5 визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік на суму 412 371,98 грн. (відповідно до розрахунку земельного податку за період січень-грудень 2018 року площа земельної ділянки: 5467 кв. м.; базова вартість 1 кв. м: 581,21; нормативна грошова оцінка за 1 кв. м.: 2 514,31; нормативна грошова оцінка земельної ділянки: 13 745 732,77; ставка податку (відсоток від НГО): 3).

Частково не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ОСОБА_5 звернулась до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно із підпунктами 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

За приписами пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 285.2 статті 285 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 286.6 зазначеної статті за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Як зазначається позивачем та не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, що належні ОСОБА_5 об'єкти нерухомого майна, є складовою частиною майнового комплексу, який належить третім особам та розташований на земельній ділянці загальною площею 2,2533 га. При цьому, належна Позивачу частина зазначеного майнового комплексу займає площу 0,3595 га.

За положеннями пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України (в реакції, яка діяла на дату набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомості - 06.07.2012) при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За змістом статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який

передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно з положеннями частини першої-другої статті 120 Земельного кодексу України (в реакції, яка діяла на дату набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомості - 06.07.2012) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 Земельного кодексу України у поєднанні з нормою статті 125 Земельного кодексу України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 Земельного кодексу України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року у справі №6-253цс16.

За положеннями частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, враховуючи вищенаведені норми та висновки Верховного Суду, ОСОБА_5 є платником земельного податку як землекористувач з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомості.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України Про Державний земельний кадастр від 07 липня 2011 року № 3613-VI, відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України Про Державний земельний кадастр на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру про: а) межі адміністративно-територіальних одиниць; б) кадастрові номери земельних ділянок; в) межі земельних ділянок; г) цільове призначення земельних ділянок; ґ) розподіл земель між власниками і користувачами (форма власності, вид речового права); д) обмеження у використанні земель та земельних ділянок; е) зведені дані кількісного та якісного обліку земель; є) нормативну грошову оцінку земель та земельних ділянок; ж) земельні угіддя; з) частини земельної ділянки, на які поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; и) координати поворотних точок меж об'єктів кадастру; і) бонітування ґрунтів; ї) інші відомості про земельні ділянки, передбачені статтею 15 та частиною другою статті 30 цього Закону, крім відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання, дату народження фізичної особи, які є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі.

Частиною 2 статті 36 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що відомості, зазначені у частині першій цієї статті, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру.

Враховуючи вищенаведені норми, єдиною підставою для нарахування земельного податку у відповідності до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України є дані державного земельного кадастру.

Згідно з відомостями офіційного сайту https://map.land.gov.ua/kadastrova-karta відомості про земельну ділянку 1210100000:09:089:0009 у Публічній кадастровій карті України відсутні.

Проте, відповідно до наданої позивачем до матеріалів справи копії Інформації про структуру земельного фонду на 2017 рік від 27.04.2017 року №1767, яка підписана заступником директора регіональної Філії Державного підприємства Центра ДЗК ОСОБА_15, виданої ВАТ Електропівденмонтаж-3 (код ЄДРПОУ 00121815) земельна ділянка (код ділянки 84574001) загальною площею 2,2533 га, розташована за адресою: р-н Самарський, вул. 20-річння Перемоги, 77, виробнича база, знаходиться у вказаного підприємства в оренді відповідно до договору оренди від 08.09.2003 року №4115 (зональний коефіцієнт КМ2: 2,06; сукупний локальний коефіцієнт КМ3: 1,05; коефіцієнт функціонального використання, КФ: 1,20).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Як вбачається Інформації про структуру земельного фонду на 2017 рік від 27.04.2017 року №1767 нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 22 533 кв. м. становить 33 993 028,64 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного сума земельного податку належного до сплати Позивачем повинна складати 162 737,49 грн., а саме: 33 993 028,64 грн. (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) / 22 533 кв. м. (загальна площа земельної ділянки) * 3595,8 кв. м. (площа будівель та споруд належних Позивачеві) *3%).

Щодо посилань податкового органу на заяву ТДВ Електропівденмонтаж-3 від 24.06.2011 на адресу міського голови м. Дніпропетровська, яка зареєстрована державним нотаріусом Сьомої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_16 в реєстрі за №4-1785, відповідно до якої зазначене товариство в особі директора ОСОБА_12, який діє на підставі статуту, не заперечує проти вилучення частини земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 77 у розмірі 0,5467 га, на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_13 у зв'язку з реєстрацією ними права власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на цій земельній ділянці, а також на опис меж земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна), як на підставі використання площу 5467 кв. м. при нарахування земельного податку Позивачеві за 2017 та 2018 роки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з вказаною заявою ТДВ Електропівденмонтаж-3 лише не заперечує проти виділення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище Дойна) саме частини земельної ділянки у розмірі 0,5467 га., при цьому жодних доказів передачі ні в користування, ні у власність саме зазначеної частини земельної ділянки до матеріалів справи надано не було.

Крім того, опис меж земельної ділянки, на який посилається Відповідача, здійснив геодезист на замовлення попередніх власників будівель та споруд, які на теперішній час належать Позивачеві. Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано до суду доказів погодження вищезазначених меж з Дніпровською міською радою (розпорядником земель) та/або реєстрації цих меж у Державному реєстрі земель м. Дніпра.

Отже, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів того, чому Відповідач здійснив нарахування суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб саме на частину земельної ділянки у розмірі 0,5467 га, податковим органом в порушення обов'язку доказування в ході судового розгляду не надано.

Стосовно використання податковим органом при розрахунку розміру земельного податку Позивачеві коефіцієнту функціонального використання 2, суд звертає увагу, що, як вже зазначалось вище, відповідно до Інформації про структуру земельного фонду на 2017 рік від 27.04.2017 року №1767, яка підписана заступником директора регіональної Філії Державного підприємства Центра ДЗК ОСОБА_15, виданої ВАТ Електропівденмонтаж-3 (код ЄДРПОУ 00121815) коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки загальною площею 2,2533 га, що розташована за адресою: р-н Самарський, вул. 20-річння Перемоги, 77, становить 1,20.

Відповідно до частини дугої статті 20 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 р. за №1647/29777, передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

До матеріалів справи не надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 1210100000:09:089:0009, розташованої за адресою: р-н Самарський, вул. 20-річння Перемоги, 77, який би відповідав вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, тобто, підстав нарахування податкового зобов'язання Позивачеві на земельну ділянку із використанням коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки у розмірі 2 у Відповідача не було.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17 серпня 2017 року №13670-1302 в частині податкового зобов'язання в розмірі 249 634,49 грн. та від 21 лютого року №254886-1319-0464 в частині податкового зобов'язання в розмірі 249 634,49 грн.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в зазначеній частині є протиправним та підлягають скасуванню.

Частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову до суду позивачем відповідно до платіжного доручення від 23.04.2018 року №1208-6224-3462-0509 сплачено судовий збір в розмірі 8 247,45 грн.

Як вже зазначалось судом, Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2018 року позивачеві повернуто надмірно сплачений судовий збір у сумі 3 254,76 грн.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 4 992,69 грн., сплачений ОСОБА_5 при поданні адміністративного позову до суду підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_5 (місце проживання: 49044, м. Дніпро, узвіз Крутогірний, буд. 21/71; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 17 серпня 2017 року №13670-1302 в частині визначення ОСОБА_5 суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 249 634,49 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 21 лютого 2018 року №254886-1319-0464 в частині визначення ОСОБА_5 суми податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 249 634,49 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 4 992,69 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні шістдесят дев'ять копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 02 липня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1