Постанова

від 27.06.2007 по справі 22/184-07-4076а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" червня 2007 р.

Справа  № 22/184-07-4076А

м. Одеса

12 год. 30 хв.                                                                                   

Господарський суд Одеської області

у складі судді Торчинської Л.О. при секретарі судового засідання Холіній О.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 за

довіреністю та СПД ОСОБА_1;

та від відповідача: Обода М.П. за

довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні справу № 22/184-07-4076 А за адміністративним позовом Фізичної особи

підприємця ОСОБА_1 до Головного Одеського обласного управління у справах

захисту прав споживачів про скасування Постанови зазначеного суб'єкта владних

повноважень № 480 від 04.05.2007 р. про накладення стягнень, передбачених ст.

23 Закону України «Про захист прав споживачів»-

В С Т А Н О В

И В:

          Як вбачається з адміністративного

позову, підставою для звернення Позивача до господарського суду за захистом

своїх прав та законних інтересів послугувала прийнята Відповідачем -Головним

Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів, постанова №

480 від 04.05.2007 р., якою на Позивача було накладено стягнення, передбачене

ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у вигляді штрафу у розмірі 14

067,85 грн.

          Оскаржувана постанова прийнята

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень на підставі матеріалів перевірки

дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, що проводилася

03.04.2007 р. у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованому АДРЕСА_1, у якому

здійснює торгівельну діяльність Позивач.

В обґрунтування свої позовних вимог

Позивач зазначає, що перевірка Відповідачем його магазину проводилася за

відсутності належних правових підстав, передбачених Порядком проведення

перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі

ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо

безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, що затверджений

Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої

політики № 311 від 25.10.2006 р., оскільки у акті перевірки серія НОМЕР_1

вказано, що перевірка була проведена відповідно до плану роботи Відповідача, а

не на підставі тематичного плану роботи, що є підставою для такого роду

перевірок.

Крім того, Позивач зазначає, що акт

перевірки складено Відповідачем з порушенням Порядку проведення перевірок в

частині його оформлення, а також він не містить конкретизованого змісту порушення,

аргументованих висновків з посиланням на нормативні документи та викладення

порушень відповідно до законодавчих актів. Позивач також посилається на

безпідставність накладення на нього стягнення за п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону

України «Про захист прав споживачів»оскільки ГОСТ 10581-91, щодо порушення

Позивачем якого містяться вказівки у акті перевірки, не передбачає

обов'язкового зазначення у маркуванні товару відомостей про склад сировини та

дату виготовлення виробу.

Представник Відповідача у судовому

засіданні адміністративний позов не визнав та надав до суду письмові

заперечення у яких просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову,

посилаючись на те, що перевірка Позивача була проведена відповідно до плану

роботи Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачів на ІІ квартал 2007 року.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов

висновку про наступне:

          Відповідно до

п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів»спеціально

уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав

споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях,

містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням

законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної

політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі, перевіряти у

суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного

господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки

продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно

відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі,

складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Разом з тим, цією ж нормою

законодавства встановлено, що порядок проведення таких перевірок визначається

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту

прав споживачів.

          Відповідно до наведених положень

Закону Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої

політики, який згідно з Положенням, затвердженим Указом Президента України N

225/2003 від 18.03.2003 р., є спеціально уповноваженими центральним органом

виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, Наказом № 311 від 25.10.2006

р. було затверджено «Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання

сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості

продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання

правил торгівлі та надання послуг».

          Згідно з п. 1.3. цього Порядку

перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю

стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо

якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам

необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

Перевірки проводяться посадовими

особами на підставі затвердженого тематичного плану роботи Держспоживстандарту

України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в

Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі -

органи у справах захисту прав споживачів), а також на виконання наказів,

розпоряджень, доручень Держспоживстандарту України.

          Позапланові перевірки суб'єктів

господарювання проводяться посадовими особами виключно на підставі отриманих

від споживачів звернень (скарг) про порушення суб'єктами господарювання вимог

законодавства про захист прав споживачів.

Таким чином, зазначеним Порядком

встановлено, що підставою для проведення перевірок з метою контролю стану

дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та

безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної,

доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію є затверджений

тематичний план роботи Держспоживстандарту України та його територіальних

органів. Крім того, такі перевірки можуть проводитись на виконання наказів,

розпоряджень, доручень Держспоживстандарту України.

В свою чергу позапланові перевірки

суб'єктів господарювання проводяться органами у справах захисту прав споживачів

виключно на підставі отриманих від споживачів скарг.

Представником Відповідача у

судовому засіданні було надано план роботи Головного Одеського обласного

управління у справах захисту прав споживачів на ІІ квартал 2007 року п. 4.4

якого передбачено проведення перевірок суб'єктів господарювання згідно звернень

правоохоронних органів, прокуратур, в т.ч. проведення спільних перевірок.

При цьому, як вбачається з

матеріалів справи, 02.04.2007 р. до Головного управління надійшов лист від

Київського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області

НОМЕР_2 з проханням проведення

перевірки магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, розміщеному АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що у

ході перевірки цього магазину вищевказаним органом внутрішніх справ було

встановлено факт реалізації продукції на яку відсутні сертифікати

відповідності.

Таким чином, перевірка Позивача

була проведена відповідно до п. 4.4. зазначеного плану роботи у зв'язку з

надходженням вищевказаного звернення правоохоронного органу, що підтверджується

також направленням на право проведення перевірки серія НОМЕР_3.

Факт відсутності у назві

зазначеного плану роботи слова «тематичний»не спростовує факт наявності належних

підстав для проведення перевірки Позивача, оскільки у цілому виходячи зі змісту

наданого даного документу, він передбачає проведення перевірок саме за

тематичними напрямками, що визначені за різним ознаками. Одним з тематичних

напрямків роботи Відповідача визначено проведення перевірок за звернення у тому

числі правоохоронних органів, що свідчить про правомірність проведення

Відповідачем перевірки дотримання Позивачем вимог законодавства про захист прав

споживачів.

За результатами перевірки

посадовими особами Відповідача було складено акт перевірки серія НОМЕР_1 При

цьому, як вбачається з тексту цього акту, у ньому дослівно зазначено, що у

порушення ст. ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п. 1.6,

1.10, 1.13, 1.16, 2.1.2, 2.2.2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими

товарами, затверджених Наказом Мінекономіки від 11.03.04 р. № 98, п. 12 Порядку

провадження торгівельної діяльності та правил торгівельного обслуговування

населення, затверджених Постановою КМ України від 15.06.2006 р. № 833, ФОП

ОСОБА_1 допустив у продаж товар, що не відповідає вимогам нормативних

документів (ГОСТ 10581, ДСТУ 8541, ГОСТ 3897) по маркуванню через відсутність

необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про найменування

підприємства виробника товару, його адресу, дату виготовлення, правила по

догляду за виробами на державній мові, складу сировини, якісне та безпечне

використання товару.

          Зазначені порушення щодо кожної

оглянутої одиниці товару конкретизовані у таблиці 1 акту перевірки серія

НОМЕР_1, що свідчить про безпідставність наведених вище доводів Позивача.

          Вищевикладене, таким чином,

спростовує твердження Позивача, щодо того, що акт перевірки не містить

конкретизованого змісту порушення, аргументованих висновків з посиланням на

нормативні документи та викладення порушень відповідно до законодавчих актів.

Не можуть розцінюватися як

обґрунтовані також твердження Позивача про неправильність розрахунку суми

накладеного на нього стягнення, оскільки у таблиці 1, що є невід'ємною частиною

акту перевірки зазначається інформація про вартість товару виходячи з цін його

реалізації, разом з тим розрахунок суми стягнення за п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 23

Закону України «Про захист прав споживачів»проводиться виходячи з вартості

отриманої для реалізації партії товару.

Як вбачається з таблиці 1 акту

перевірки, перевіряючими було оглянуто 18 позицій товару на загальну суму 42

259,48 грн. за фактичними залишками товару.

Разом з тим, розрахунок суми

накладеного на Позивача стягнення провадився виходячи з вартості зазначеного

товару за якою він був отриманий для реалізації, що була встановлена на

підставі накладної НОМЕР_4 та складала 48 557,10 грн.

При цьому вартість, товару за п.п.

1,2,3 таблиці 1 акту перевірки, виходячи з якої розраховувався штраф за п. 2 ч.

1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»становить 5 684,00 грн.,

відповідно 50 % цієї вартості складає 2 842,00 грн.

Вартість товару за рештою, виходячи

з якої розраховувався штраф за п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав

споживачів»(відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної

інформації) становить 37 419,50 грн., відповідно 30 % цієї вартості складає 11

225,85 грн.

Таким чином, сума штрафу за всіма

наведеними позиціями складає 2 842,00 +11 225,85 = 14 067,85 грн., що дорівнює

розміру стягнення накладеного оскаржуваною Постановою на Позивача.

З приводу посилань Позивача на те,

що вимоги ГОСТ 10581-91 не містять у якості обов'язкових вимог зазначення у

маркуванні відомостей про склад сировини та дату виготовлення виробу, суд

вважає за необхідне відзначити наступне:

Позивач справедливо посилається на

той факт, що відповідно до ГОСТ 10581-91 на товарному ярлику повинні бути

зазначені наступні реквізити:

а) найменування країни-виробника;

б) фірмове найменування,

місцезнаходження (адреса) виробника;

в) зазначення стандарту або

технічної документації, обов'язковим вимогам якого відповідає виріб;

г) найменування виробу;

д) артикул та (або) модель виробу;

е) розміри;

ж) інформація (у відповідності до

вимог національних систем сертифікації);

і) склад сировини;

к) дата виготовлення;

л) штриховий код товару (при його

наявності);

м) товарний знак виробника;

н) специфічна інформація про виріб

для споживача (при її необхідності).

Перелік а)-ж) є обов'язковим.

Однак, при цьому Позивач не

враховує, що штраф за п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав

споживачів»(виготовлення або реалізація продукції, що не відповідає вимогам

нормативних документів) було накладено оскаржуваною постановою у відношенні

продукції, зазначеної у п.п. 1-3 таблиці 1 акту перевірки у зв'язку з

відсутністю у маркуванні інформації про виробника продукції (п.п. 1,2 таблиці

1), а також недостовірністю зазначеної інформації (п. 3 таблиці 1).

Як вбачається з вимог ГОСТ 10581-91,

а саме пп. в) п. 1.3., зазначення у маркуванні інформації про фірмове

найменування, місцезнаходження (адреса) виробника є обов'язковим.

Таким чином, відсутність зазначеної

інформації у маркуванні продукції у супереч вимогам нормативного документу ГОСТ

10581-91 у випадку реалізації цієї продукції передбачає відповідальність за п.

2 ч.1 ст. 23 у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості отриманої для реалізації

партії такого товару.

Щодо продукції зазначеної у

позиціях 4-18 таблиці 1 акту перевірки Відповідачем застосовано штраф до

відповідача за п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»за

відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про

продукцію, а саме: дату виготовлення (п.п. 10,11 таблиці 1 акту перевірки),

правила по догляду за виробами на державній мові (п.п. 4,5,6 таблиці 1 акту

перевірки), складу сировини (п.п. 7,8,9 таблиці 1 акту перевірки), а також п.п.

15-18 щодо яких була відсутня вся перелічена інформація. Крім того, Позивачем

була надана недостовірна інформація про виробника продукції, зазначеної у

п.12,13,14 таблиці 1 акту перевірки.

Разом з тим, як вбачається з

положень нормативно-правових актів, на які є посилання у акті перевірки, згідно

з п. 1.6 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених

Наказом Мінекономіки та з питань європейської інтеграції № 98 від 11.03.2004

р., суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити приймання,

зберігання і продаж у роздрібній мережі непродовольчих товарів відповідно до

вимог законодавчих актів, ГОСТів, ДСТУ, ТУ, зразків (еталонів).

Непродовольчі товари, продаж яких

може негативно впливати на здоров'я людей, підлягають державній

санітарно-гігієнічній експертизі в установленому законодавством порядку.

Згідно з п. 1.10 цих же Правил у

разі відсутності на індивідуальній упаковці товару маркування

підприємства-виробника, визначеного законодавчими актами та нормативними

документами, товар до продажу не допускається.

Крім того, відповідно до п. 1.13

Правил суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний усіляко сприяти покупцю у

вільному виборі товарів і додаткових послуг та у разі перевірки покупцем

якості, безпеки, комплектності, міри та ціни товарів, що підлягають придбанню,

надавати на його вимогу контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість,

безпеку, ціну товарів, а згідно Положень п. 1.16 здійснюючи продаж

непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники

суб'єкта господарської діяльності зобов'язані надати покупцям у доступній

наочній формі (у супровідній документації, на етикетці, а також маркуванням чи

іншим способом, прийнятим для окремих видів товарів) необхідну, достовірну та

своєчасну інформацію про товари відповідно до законодавства про мови, яка має

містити:

назву товарів;

назву нормативних документів,

вимогам яких повинні відповідати товари;

дані про основні властивості

товарів;

відомості про вміст шкідливих для

здоров'я речовин (у разі їх наявності) порівняно з вимогами нормативно-правових

актів і нормативних документів, а також протипоказання щодо застосування;

ціну, умови та правила придбання

товарів;

дату виготовлення;

умови зберігання;

гарантійні зобов'язання виробника;

правила та умови ефективного і

безпечного використання товарів;

термін служби (придатності)

товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також про

можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

найменування та адресу виробника

або підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від

покупця, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;

інформацію про сертифікацію товарів

(якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації).

Продавець зобов'язаний довести до

відома покупця інформацію стосовно товарів, які за певних умов можуть бути

небезпечними для життя, здоров'я покупця та його майна.

Товари, що надійшли у продаж від

фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, повинні мати ярлик із

зазначенням прізвища вказаної особи, імені та по батькові, номера свідоцтва про

її державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та назви органу,

що здійснив цю реєстрацію (у разі потреби - відомості про сертифікацію цих

товарів), а також гарантійного терміну або терміну придатності.

В свою чергу, відповідно до п. п.

2.1.2, 2.2.2. Правил маркування швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних

(кожухових) товарів і головних уборів передбачає наявність інформації про

найменування підприємства-виробника, його адресу, товарний (фірмовий) знак,

назву виробу, артикул, склад матеріалу, номер моделі, розмір, ґатунок,

позначення стандарту або технічних умов (далі - нормативного документа), дати

випуску (п. 2.1.2).

Маркування текстильних товарів

передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його

адресу, товарний (фірмовий) знак, назву товару, артикул, назву волокон та їх

відсотковий вміст, ширину тканини або розмір штучного текстильного товару,

сорт, позначення нормативного документа, дату випуску (п.2.2.2).

Таким чином, відсутність на

маркуванні інформації щодо найменування підприємства виробника товару, його

адресу, дату виготовлення, правила по догляду за виробами на державній мові,

складу сировини, якісне та безпечне використання товару, є порушеннями

вищевказаних норм законодавства, що регламентують порядок та умови продажу

зазначених у акті перевірки груп товарів, а отже передбачає відповідальність за

п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, Відповідачем у

запереченнях на адміністративну позовну заяву зазначено, що наявність

зазначених порушень також підтверджується викладеними власноручно письмовими

поясненнями ФОП ОСОБА_1 від 06.04 та 10.04.2007 р. у яких він зазначав, що весь

товар без маркування знятий з реалізації та підготовлений до повернення

постачальникові.

Як вбачається з резолютивної

частини оскаржуваної постанови штраф на Позивача накладено за реалізацію

продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів та за відсутність

необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукції, що

співпадає з диспозицією відповідно п. 2 та п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про

захист прав споживачів».

З цих підстав суд, дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, заслухавши свідка,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх з'ясування і

доведеність, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення

адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене,

керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного

позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного Одеського обласного

управління у справах захисту прав споживачів про скасування Постанови № 480 від

04.05.2007 р. про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про

захист прав споживачів», відмовити повністю.

Постанова

може бути оскаржена в порядку і строки передбачені статтею 186 Кодексу

адміністративного судочинства України.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження протягом 10 днів з дня її виготовлення у повному обсязі, якщо таку

заяву не було подано, або після закінчення 20-ти денного строку подання

апеляційної скарги з дати подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову у

повному обсязі виготовлено 27.06.2007 р.

Суддя                                                                                                                

Торчинська Л.О.