Рішення

від 07.02.2019 по справі 810/296/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2019 року м. Київ Справа № 810/296/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арімата" доКиївської митниці ДФС провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арімата" звернулось до суду з позовом до Київської митниці ДФС, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA125000-0162-2017; визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125250/2018/00008; зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на повернення позивачу надмірно сплачених грошових коштів у вигляді ввізного мита у сумі 98372,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження митного оформлення (контролю) товару митний орган прийняв рішення від 18.12.2017 № КТ-UA125000-0162-2017, яким визначив інший код товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), ніж був заявлений позивачем до митного оформлення, та прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125250/2018/00008.

Позивач стверджує, що контролюючим органом невірно визначено товарну позицію імпортованого товару - ікри мойви, а тому вказані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, позивач зазначає, що зміна коду імпортованого товару призвела до збільшення ставки ввізного мита, у зв'язку з чим грошові кошти у сумі 98372,14 грн з огляду на положення статті 301 Митного кодексу України та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, підлягають поверненню йому як надміру сплачені митні платежі.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посадові особи Київської митниці ДФС діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Так, представник відповідача зазначив, що заявлений позивачем до митного оформлення товар - ікра мойви - не містить оболонки яєчників (ястиків), які є обов'язковими для товарної позиції 0303 УКТ ЗЕД (за якою позивачем декларувався товар), а відтак оскаржувані рішення прийняті відповідачем правомірно.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, до якої приєднав копію вступної та резолютивної частини рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2018 в адміністративній справі № 359/1800/18 за позовом ОСОБА_1 (керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Арімата") до Київської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

У свою чергу відповідач подав заперечення, в яких зазначив, що в рамках адміністративної справи № 359/1800/18 досліджувалось лише питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях керівника позивача, а відтак воно не має преюдиційного значення для вирішення даної справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/296/18 та призначено дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні, призначеному на 01.03.2018, судовий розгляд справи було відкладено на підставі пункту 3 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2018).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 підготовче засідання відкладено на підставі пункту 3 частини другої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, продовжено строк проведення підготовчого провадження та призначено дату наступного підготовчого засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 20.07.2018, сторони не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 194, 195).

Матеріали справи містять клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності (а.с. 196).

У свою чергу причини неявки представника відповідача у судове засідання суду невідомі. Письмових клопотань про розгляд справи за відсутності представника відповідача або про відкладення судового засідання із повідомленням причин неявки до суду не надходило.

В силу приписів пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), належним чином повідомленого про судове засідання, без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.

Частиною дев`ятою цієї статті передбачено, що у разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явились, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами (протокольна ухвала Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2018).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арімата" (ідентифікаційний код 40408275, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10-А, офіс 33) зареєстроване в якості юридичної особи 07.04.2016 та здійснює господарську діяльність, пов'язану, зокрема, з оптовою торгівлею іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (а.с. 19-20).

У грудні 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Арімата" було заявлено до митного оформлення придбаний на підставі контракту від 09.10.2017 № 09-10-17 товар № 1 - скумбрія морожена (Frozen Mackerel HG / Scomber scombrus), без голови, з хвостом, неглазурована, не патрана, не солена, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, розмір: 250 + гр/шт., дата виготовлення: 09.2017 р., 10.2017 р, всього: 560 картонних коробок; товар № 2 - ікра мойви, свіжоморожена (Frozen Capelin roe / Mallotus Villosus), без ястиків, без харчових добавок, без солі, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалась, для подальшої промислової переробки, дата виготовлення: 03.2017 р, всього: 353 картонні коробки.

Товар № 2 - ікра мойви, що був заявлений позивачем до митного оформлення, згідно з даними рядку 33 (код товару) МД від 09.12.2017 № UA125250/2017/816092 було класифіковано за кодом 0303909000 згідно з УКТ ЗЕД зі ставкою ввізного мита - 0% (графа 47 МД).

Під час перевірки відомостей, заявлених декларантом у МД, посадовою особою Київської митниці ДФС встановлено невідповідність опису задекларованого позивачем товару № 2 - ікри мойви - характеристикам класифікаційного коду 0303909000, у зв'язку з чим з метою визначення коду цього товару контролюючим органом у присутності декларанта проведено відбір його зразків, про що складено акт про взяття проб (зразків) товарів від 09.12.2017 № 816092.

За даними проведеної експертизи, досліджена проба відповідає ікрі мойви мороженій, пробійній (не в ястиках), не підданій тепловій обробці, без добавок та спецій (прянощів), вміст хлорид натрію - 1,87%.

З огляду на викладене Управління експертиз та досліджень харчової продукції, напоїв та біологічно-активних речових Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби України дійшло висновку про те, що взята проба не відповідає вимогам для ікри пробійної солоної згідно з чинною нормативною документацією, водночас відомості щодо вмісту солі потребують редагування (висновок від 13.12.2017 № 142005801-0296).

На підставі вказаного висновку Київською митницею ДФС було прийнято рішення, яким визначено опис та код імпортованого позивачем товару № 2.

Так, відповідач зазначив, що позивачем імпортується наступний товар: ікра мойви (Mallotus Villosus) морожена, пробійна (не в ястиках), не піддана тепловій обробці, без добавок та спецій (прянощів), з вмістом солі (хлорид натрію) 1,87% (не солона), країна виробництва: IS, властивості якої, на думку відповідача, відповідають коду товару - 1604320000 згідно УКТ ЗЕД, для якого ставка мита становить 10%.

За наведених обставин орган доходів і зборів відмовив у митному оформленні товару № 2 за заявленим позивачем кодом, про що склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA125250/2018/00008.

У подальшому, з метою завершення митного оформлення товару, пропуску його на митну територію України та випуску у вільний обіг позивач подав до Київської митниці ДФС нову митну декларацію, в якій відкоригував код імпортованого товару № 2 з урахуванням рішення митного органу про визначення коду товару та сплатив ввізне мито у розмірі 98372,14 грн (ставка - 10% за товарною позицією 1604).

Водночас, не погоджуючись із рішенням Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA125000-0162-2017 та рішенням про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125250/2018/00008, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України та інших актів законодавства, прийнятих у відповідності до вимог цього Кодексу.

В силу приписів частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 Митного кодексу України).

В силу приписів частини першої статті 257 цього Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частинами сьомою та восьмою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару та код товару згідно з УКТ ЗЕД, а також ставки митних платежів.

У свою чергу частиною другою статті 69 Митного кодексу України передбачено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з частиною четвертою цієї ж статті у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів митні органи використовують УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України від 19.09.2013 № 584-VII (далі - Закон № 584-VII), яка побудована на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, запровадженої Всесвітньою митною організацією та Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД провадиться з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.

Відповідно до пункту 3 глави Основні правила інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України (далі - Правила інтерпретації), що є додатком до Закону № 584-VII, у разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється, зокрема, таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис.

Пунктом 4 цієї глави передбачено, що товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше (пункт 6 Правил інтерпретації).

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що визначення коду товару має здійснюватися у відповідності до назви товару, його опису та роз'яснень, що містяться у Додатку до Закону № 584-VII - Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Так, в силу приписів частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що правомірність визначення Товариством з обмеженою відповідальністю Арімата товару - ікри мойви - за кодом 0303909000 досліджувалось в рамках адміністративній справі № 359/1800/18 за позовом ОСОБА_1 (керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Арімата") до Київської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Так, рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2018 в адміністративній справі № 359/1800/18, яке набрало законної сили 07.06.2018, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; постанову Київської митниці ДФС в справі про порушення митних правил від 28.02.2018 № 0046/12500/18 відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 295867,32 грн, застосованого відповідно до вимог статті 485 Митного кодексу України, скасовано; провадження у справі про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України закрито.

В обґрунтування вказаного вище судового рішення покладено, зокрема, висновки Бориспільського міськрайонного суду Київської області стосовно правомірності дій Товариства з обмеженою відповідальністю Арімата щодо визначення імпортованого товару № 2 (ікри мойви) за кодом товару 0303909000 згідно з УКТ ЗЕД.

Так, в судовому рішенні суд звернув увагу на те, що оскільки в Додатку до Закону № 584-VII в описі такого товару як ікра риби відсутнє посилання на наявність або відсутність ястиків, а наявне в примітках до групи товарів 16 роз'яснення щодо ікри риби стосується лише способу приготування, а саме: до цієї групи не включаються м'ясо, м'ясні субпродукти, риба, ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні, виготовлені або консервовані методами, зазначеними в групах 02, 03 або 0504, враховуючи те, що вміст солі у наведеному вище товарі (1,87% хлорид натрію) є природним, а сам товар непридатний для споживання без його подальшого приготування, вказане свідчить про відповідність характеристик товару № 2 товарній позиції 0303 згідно з УКТ ЗЕД.

Враховуючи, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.04.2018 в адміністративній справі № 359/1800/18, яким підтверджено правомірність декларування позивачем товару № 2 - ікри мойви - за кодом товару 0303909000 згідно з УКТ ЗЕД, набрало законної сили, суд дійшов висновку, що вказані обставини є встановленими та не підлягають доказуванню під час розгляду даної адміністративної справи.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішення відповідача про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA125000-0162-2017 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125250/2018/00008 (яка є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації) підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на повернення позивачу надмірно сплачених грошових коштів у вигляді ввізного мита у сумі 98372,14 грн, суд зазначає наступне.

Порядок і умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів встановлені статтею 301 Митного кодексу України, статтею 43 Податкового кодексу України та статтею 45 Бюджетного кодексу України, положення яких вимагають дотримання певної процедури.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

В силу приписів пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.5 цієї ж статті передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На виконання наведених вище норм наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів (далі - Порядок № 643).

Так, пунктом 1 розділу III Порядку № 643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві, зокрема, зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності) (пункт 3 розділу III Порядку № 643).

Відповідно до пункту 4 розділу III Порядку № 643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Пунктом 5 цього ж розділу передбачено, що підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 розділу ІІІ).

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що у разі визнання судом рішення або дій митного органу протиправними, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених статтею 301 Митного кодексу України, статтею 43 Податкового кодексу України та статтею 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 643 та Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територіальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 № 1146.

Таким чином митним законодавством передбачено вчинення ряду чітко визначених дій, спрямованих на повернення надміру сплачених митних платежів.

Враховуючи те, що підстави для повернення надміру сплаченого ввізного мита (у розмірі 10% - 98372,14 грн) виникли за наслідками скасування судом оскаржуваних позивачем рішень, з огляду на те, що жодних дій з боку позивача станом на момент прийняття даного судового рішення з метою повернення грошових сум не вчинялось, право позивача на отримання надміру сплаченої суми мита посадовими особами митного органу не порушувалось, позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії, спрямовані на повернення позивачу надмірно сплачених грошових коштів у вигляді ввізного мита у сумі 98372,14 грн, спрямована на майбутнє, а відтак, з урахуванням положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути предметом розгляду у суді.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позов задоволено судом частково, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 3524,00 грн (за дві позовні вимоги немайнового характеру), підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про визначення коду товару від 18.12.2017 № КТ-UA125000-0162-2017.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС, оформлене карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA125250/2018/00008.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Київська область, міжнародний аеропорт Бориспіль ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арімата" (ідентифікаційний код 40408275, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10-А, офіс 33) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.