Ухвала

від 29.01.2019 по справі 264/5843/18

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/5843/18

6/264/12/2019

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2019 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя під головуванням судді Литвиненко Н.В., за участю секретаря судового засідання Кадимової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі подання заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Кальміуського ВДВС м.Маріуполя ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа при наявності невиконаних зобов'язань за рішенням суду, вказуючи, що на виконанні в Кальміуському ВДВС знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню наказу №1/256, виданого 07.02.2011 року про стягнення солідарно з ПП Малінар , ПП Тамак на користь ПАТ Перший Український ОСОБА_3 заборгованості за кредитом у сумі 1998888 грн. 89 коп, відсотки у сумі 674521 грн. та пені у сумі 26619,00 грн. За вказаним виконавчим документом боржником є ПП Малінар (код ЄДРПОУ: 33160828). Згідно зібраної інформації у боржника відсутнє нерухоме та рухоме майно, керівник підприємства ПП Малінар ОСОБА_4 рішення суду не виконує, заходів спрямованих на його виконання не вживає. На підставі чого, державний виконавець Кальміуського ВДВС м.Маріуполя просить встановити тимчасове обмеження ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання ним зобов'язання за виконавчим документом.

У судове засідання державний виконавець та ОСОБА_2 не з'явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що зазначене подання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

За змістом ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно ч. 2 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону України передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, наведених в листі від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною ініціативою. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 ОСОБА_3 пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених Законом України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Як вбачається зі справи, державним виконавцем Кальміуського ВДВС не надано жодних доказів на підтвердження того, що боржник знає про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом про стягнення з нього суми боргу, не надано доказів про те, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, що б свідчило про ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення суду.

Крім того, згідно з розділом ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17 квітня 2012 р. та затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 р. № 512/5, подання повинно містити: а) найменування суду, до якого направляється подання; б) реквізити виконавчого документа, який перебуває на виконанні; в) реквізити виконавчого провадження; г) прізвище, ім'я та по батькові особи (боржника), дату народження (число, місяць, рік); ґ) підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду державний виконавець повідомляє боржника.

У разі відсутності цих даних державний виконавець отримує їх у суді, який ухвалив рішення щодо такого боржника, або у відповідних органах, які здійснюють реєстрацію місця проживання громадян України та іноземців.

Однак, всупереч вищезазначеним вимогам Інструкції з організації примусового виконання рішень, відсутнє підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, а також не зазначено найменування органів, які мають здійснити заходи щодо обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Керуючись ст. ст. 247, 441 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні подання заступника начальника Кальміуського відділу державної виконавчої служби м.Маріуполя Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_5