Рішення

від 08.02.2019 по справі 1540/4981/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/4981/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Одеса Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Аракелян М.М.

За участю секретаря - Іщенко С.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Паламарчук О.А. - за ордером;

Від відповідачів: Коперсак М.С. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Приватного підприємства НТ Сервіс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Приватного підприємства НТ Сервіс , в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 17.09.2018 року №0040021415 на загальну суму 543822,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 17.09.2018 року №0039881415 на загальну суму 682009,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період 16.08.2018 року по 22.08.2018 року ГУ ДФС в Одеській області було проведено позапланову виїзну перевірку ПП НТ Сервіс (код за ЄДРПОУ 24776461) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами перевірки було складено акт перевірки від 30.09.2018 року № 676/15-32-14-15/24776461 Про результати позапланової виїзної перевірки ПП НТ Сервіс (код за ЄДРПОУ 24776461) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатами проведеної перевірки працівниками ГУ ДФС у Одеській області було встановлено порушення :

- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (із змінами та доповненнями), п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382 (зі змінами та доповненнями), п.5, п.7 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 612 864 грн., у тому числі по періодам звітності: 2015 рік на суму 336 286 грн.; 2016 рік на суму 207 279 грн.; 2017 рік на суму 69 299 грн.

- 198.1, п. 198.3. ст. 198, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ (із змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість на суму 435 057 грн., у тому числі: серпень 2015 - 37 292 грн., вересень 2015 - 52 568 грн., жовтень 2015 - 21 380 грн., листопад 2015 - 6 623 грн., грудень 2015 - 9 884 грн., січень 2016 - 11 215 грн., лютий 2016 - 12 757 грн., березень 2016 - 12 141 грн., квітень 2016 - 14 456 грн., травень 2016 - 20 352 грн., червень 2016 - 16 281 грн., липень 2016 - 24 792 грн., серпень 2016 - 24 238 грн., вересень 2016 - 20 392 грн., жовтень 2016 - 26 919 грн., листопад 2016 - 24 832 грн., грудень 2016 - 21 937 грн. січень 2017 - 15 515 грн., лютий 2017 - 15 221 грн., березень 2017 - 24 978 грн., квітень 2017 - 21 284 грн.

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 30.09.2018 року № 676/15-32-14-15/24776461 були винесені податкове повідомлення-рішення від 17.09.2018 року № 0040021415 на загальну суму 543 822, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.09.2018 року № 0039881415 на загальну суму 682 009, 00 грн.

Також позивач вказує на те, що суть порушення згідно акту перевірки - не складення товарно-транспортних накладних при поставці товару. При перевірці підприємством надавалися транспортні документи, які засвідчують факти доставки товару. В них вказуються Відправник та Отримувач вантажу, вага, кількість місць, опис вантажу, відповідальні особи, дата оформлення та прибуття вантажу. Щомісячно перевізниками надається Акт виконаних робіт (послуг) а також специфікація по поставкам, згідно договорів, які укладені між ПП НТ Сервіс та ТОВ Нова пошта , ПП Нічний експрес .

Реальність господарських операцій підтверджується первинними документами.

З наведених підстав, позивач вказує на протиправність податкових повідомлень-рішень та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року відкрито провадження у справі 1540/4981/18. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 31.10.2018 року. Зобов'язано Головне управління ДФС в Одеській надати до суду належним чином засвідчені копії акту від № 676/15-32-14-15/24776461 від 30.09.2018 року та всіх документів, які стали предметом перевірки та на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.09.2018 року.

Підготовче засідання, призначене на 31.10.2018 року, за заявою представника відповідача відкладено на 14.11.2018 року.

06.11.2018 року (за вх. № 33469/18) від Головного управління ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що на підставі п.78.1.4 ст. 78 ПК України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 15.08.2018 № 6036, направлень на проведення перевірки від 16.08.2018 № 6879/14-15, № 6880/13-07 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП НТ Сервіс , з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017. За результатами проведеної перевірки складено акт.

У висновках акта, серед іншого зазначено, що на порушення п. 44.1 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України позивачем занижено податок на прибуток в сумі 612 864 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3. ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 435 057 грн.

На підставі зазначеного акта Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято оскаржувані податкові повідомлення -рішення.

Відповідач, зазначає, що ПП НТ Сервіс в період з 01.01.2015 по 31.12.2017 згідно даних регістрів бухгалтерського обліку та первинних документів до них, було оприбутковано на баланс підприємства обладнання, прилади, запасні частини до комп'ютерного устаткування по взаєморозрахунках з наступними постачальниками:

2015 рік на 1 868 254 грн., у тому числі у розрізі постачальників:

- TOB КРОСС-СЕРВІС , код ЄДРПОУ 24590621 : 741 414 грн.

- ТОВ ДВ ГРУПП , код ЄДРПОУ 38375057: 1 126 840 грн.

2016 рік на 1 151 549 грн., у тому числі у розрізі постачальників:

- ТОВ ДВ ГРУПП , код ЄДРПОУ 38375057: 1 151 549 грн.

2017 рік на 384 996 грн., у тому числі у розрізі постачальників:

- ТОВ ДВ ГРУПП , код ЄДРПОУ 38375057: 384 996 грн.

Для підтвердження зазначеного оприбуткування (придбання) товарів, в ході перевірки були надані документи від TOB КРОСС-СЕРВІС , а саме Договір поставки від 01.04.2014 року №105 та видаткові накладні на поставку товарів.

Стосовно правовідносин із ТОВ ДВ ГРУПП , позивач також надав до перевірки Договір поставки та видаткові накладні на поставку товарів.

Також відповідач вказує на те, що в ході перевірки та відповіді на запит не надано товарно-транспортних накладних, але надані експрес-накладні ТОВ Нова пошта , в яких не зазначено який саме товар отримувався, якою вагою, кількістю, вартістю, що унеможливлює ідентифікувати отриманий товар. Також не надано супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність товару (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо).

Окрім того, відповідач зазначає, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 26.06.2017 року по справі № 363/2364/17, який набрав законної сили 01.08.2017 року, засуджено директора ТОВ Укрторгпостач Компані , код ЄДРПОУ 39846644 у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачений ч.2 ст.205 КК України. Відповідно до матеріалів дослідження № 22/06-30-16-05/39846644 від 07.06.2017 фінансово-господарських операцій ТОВ Укрторгпостач Компані (ЄДРПОУ 39846644) з питань дотримання податкового законодавства за період з 19.06.2015 року по 01.05.2017 року встановлені обставини використання підприємства у схемах з ухилення від сплати податків, а саме, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 21 092 695,10 грн. та витрат шляхом документального оформлення в період з 17.08.2015 року по 28.07.2016 року безтоварних операцій з реалізації насіння соняшника та інших товарів (послуг) на замовлення ряду СГД (серед яких ТОВ ДВ ГРУП ЄДРПОУ 38375057), які не мали реального, товарного характеру та використовувались для прикриття протиправної діяльності, створення передумов для проведення фінансових операцій з коштами, надання законного вигляду ланцюгу постачання, а також легалізації товарів, що ввозяться на територію України поза митним контролем.

Отже, аналізом наданих до перевірки первинних документів, складених (оформлених) зазначеними постачальниками на предмет дотримання вище вказаних вимог щодо підтвердження проведених господарських операцій з придбання (оприбуткування) товарів встановлено, що такі документи складені з порушеннями таких вимог, а саме: відсутні супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність товару (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо), та/або акти про фактичну наявність товару, фактичну якість та комплектність товару та відсутність супровідних документів.

В ході перевірки була також використана податкова інформація по господарській діяльності зазначених постачальників, що зібрана згідно зі ст.ст. 72 і 73 ПК України щодо зазначених постачальників, яка свідчить про відсутність підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товарів від зазначених постачальників до ПП НТ Сервіс (враховуючи інформації щодо достатньої кількості використаних основних засобів, потужностей, машин та обладнання, матеріалів, енергоносіїв, чоловіко-годин, необхідної кількості зайнятих посадових осіб у штаті підприємств, необхідних для виконання відповідних робіт/послуг, при дослідженні проходження найменування робіт/послуг по ланцюгу постачання від виробника до кінцевого споживача - ПП НТ Сервіс ).

Відповідач зазначає, що згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вищезазначені документи не можуть за змістом п. 44.1 ст. 44 11К України вважатися документами для підтвердження даних обліку і звітності.

Таким чином, постачальники позивача не могли реалізовувати продукцію, у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності виробничих активів, трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

З огляду на викладене, відповідач вказує на безпідставність позовних вимог товариства та правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

У підготовчому засіданні 14.11.2018 року оголошено перерву до 05.12.2018 року за клопотанням представника позивача для надання відповіді на відзив.

23.11.2018 року (за вх. №36010/18) надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач вважає, що відповідачем не доведена його позиція щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вказана позиція не підтверджена належними і допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №1540/4981/18 на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 19.12.2018 року.

17 грудня 2018 року від представника позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі з додатками та клопотання про виклик свідка (вх.№39457/18). Обгрунтовуючи клопотання про виклик свідка, представник зазначив, що заступник директора ПП "НТ Сервіс" - ОСОБА_3 може підтвердити проведення господарських операцій з контрагентами ТОВ ДВ Групп та ТОВ Кросс-сервіс та правомірність формування активів з джерел відомого ПП НТ Сервіс походження. При цьому, представник зазначив, що ОСОБА_3 безпосередньо брав участь у взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами позивача, про які може надати детальні пояснення, що підтверджується наданими документами та заявою свідка ОСОБА_3. З огляду на зазначене, посилаючись на ст.ст 44, 77, 79, 91-92, представник позивача просив суд викликати свідка ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_1) для надання показань у судове засідання.

19 грудня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх.№39825/18), в якому представник просив суд розглянути питання про виклик свідка та закриття підготовчого провадження у порядку письмового провадження за його відсутності.

19 грудня 2018 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття підготовчого провадження (вх.№39824/18). Вказане клопотання просив суд розглянути без його участі.

Ухвалою суду від 19.12.2018 року задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка у судове засідання для допиту. Закрито підготовче провадження по справі № 1540/4981/18 та призначено справу до судового розгляду на 22.01.2019 року об 11:00 год.

У судовому засіданні, призначеному на 22.01.209 року об 11:00 год., був допитаний свідок по справі ОСОБА_3, та було оголошено перерву до 29.01.2019 року на 10:30 год. у зв'язку зі сплином часу відведеного для розгляду даної справи.

У судовому засіданні 29.01.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі Наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 15.08.2018 року № 6036 (а.с.74, т.5) Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП НТ Сервіс , код ЄДРПОУ 24776461, та Направлень на перевірку від 16.08.2018 року № 6879/14-15 та № 6880/14-15 (а.с.75-76, т.5) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП НТ Сервіс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами позапланової виїзної перевірки ПП НТ Сервіс складено Акт від 30.09.2018 року № 676/15-32-14-15/24776461 Про результати позапланової виїзної перевірки ПП НТ Сервіс (код за ЄДРПОУ 24776461) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 (а.с.13-39, т. 1).

Вказаною податковою перевіркою встановлено порушення ПП НТ Сервіс п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VІ (із змінами та доповненнями), п.5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2000 за № 161/4382 (зі змінами та доповненнями), п.5, п.7 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 612 864 грн., у тому числі по періодам звітності: 2015 рік на суму 336 286 грн.; 2016 рік на суму 207 279 грн.; 2017 рік на суму 69 299 грн.;

- 198.1, п. 198.3. ст. 198, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755- VІ (із змінами та доповненнями), занижено податок на додану вартість на суму 435 057 грн., у тому числі: серпень 2015 - 37 292 грн., вересень 2015 - 52 568 грн., жовтень 2015 - 21 380 грн., листопад 2015 - 6 623 грн., грудень 2015 - 9 884 грн., січень 2016 - 11 215 грн., лютий 2016 - 12 757 грн., березень 2016 - 12 141 грн., квітень 2016 - 14 456 грн., травень 2016 - 20 352 грн., червень 2016 - 16 281 грн., липень 2016 - 24 792 грн., серпень 2016 - 24 238 грн., вересень 2016 - 20 392 грн., жовтень 2016 - 26 919 грн., листопад 2016 - 24 832 грн., грудень 2016 - 21 937 грн. січень 2017 - 15 515 грн., лютий 2017 - 15 221 грн., березень 2017 - 24 978 грн., квітень 2017 - 21 284 грн.

Не погодившись з висновками акту, позивачем до податкового органу подано заперечення у відповідності до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України (а.с.49-53, т.1).

Відповідачем листом від 21.09.2018 № 13563/10/15-32-14-14-10 повідомлено позивача, що ГУ ДФС в Одеській області розглянуто заперечення на Акт позапланової виїзної документальної перевірки від 30.09.2018 року № 676/15-32-14-15/24776461. За результатами розгляду заперечень, висновки Акту від 30.09.2018 року № 676/15-32-14-15/24776461 залишаються без змін (а.с.55-56, т.1).

За результатами проведеної перевірки на підставі акту від 30.09.2018 року № 676/15-32-14-15/24776461 було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.2018 року № 0040021415 на загальну суму 543 822, 00 грн. (а.с.47, т.1) та податкове повідомлення-рішення від 17.09.2018 року № 0039881415 на загальну суму 682 009, 00 грн.(а.с.48, т.1).

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг та отримання доходу. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Свої аргументи щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області мотивує тим, що господарські операції позивача з ТОВ ДВ Групп та ТОВ Кросс-сервіс не носили реального характеру та фактично не виконувались. Крім того, відповідач посилається на Вирок Вишгородського районного суду Київської області від 26.06.2017 року по справі № 363/2364/17, який набрав законної сили 01.08.2017 року, засуджено директора ТОВ Укрторгпостач Компані , код ЄДРПОУ 39846644 у вчиненні кримінального правопорушення, склад якого передбачено ч.2 ст.205 КК України (а.с.95-99, т.5).

У вироку зазначено, що відповідно до матеріалів дослідження № 22/06-30-16-05/39846644 від 07.06.2017 фінансово-господарських операцій ТОВ Укрторгпостач Компані (ЄДРПОУ 39846644) з питань дотримання податкового законодавства за період з 19.06.2015 року по 01.05.2017 року встановлені обставини використання підприємства в схемах з ухилення від сплати податків, а саме, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 21 092 695,10 грн. та витрат шляхом документального оформлення в період з 17.08.2015 року по 28.07.2016 року безтоварних операцій з реалізації насіння соняшника та інших товарів (послуг) на замовлення ряду СГД (серед яких ТОВ ДВ ГРУП ЄДРПОУ 38375057), які не мали реального, товарного характеру та використовувались для прикриття протиправної діяльності, створення передумов для проведення фінансових операцій з коштами, надання законного вигляду ланцюгу постачання, а також легалізації товарів, що ввозяться на територію України поза митним контролем.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, ця норма КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено вирок або прийнято постанову, а тому для суду є обов'язковими лише обставини щодо цієї особи, а не щодо інших осіб. Порушення ТОВ Укрторгпостач Компані вимог законодавства щодо порядку здійснення господарської діяльності з ТОВ ДВ Груп не може бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ ДВ Груп .

Згаданим вироком суду не встановлено обставини, що є обов'язковими для адміністративного суду в даній справі в силу ч.6 ст.78 КАС України, оскільки цим вироком встановлена фіктивність господарської діяльності іншої юридичної особи у відносинах, зокрема з ТОВ ДВ Груп , а не у відносинах ПП НТ Сервіс з ТОВ ДВ Груп .

Крім того, потрібно враховувати, що покупець товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність такого контрагента. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод може слугувати підставою для негативних наслідків для такого платника. При цьому такий висновок може ґрунтуватись лише на належних та допустимих доказах.

Сам факт наявності господарських відносин з контрагентами, які порушують податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.

Відповідно до п.п.134.1.1 ст.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

За змістом статті 198 ПК України право платника податків на включення сум податку на додану вартість (далі - ПДВ) до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником-платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пункт 201.11 статті 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIVгосподарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Судом встановлено, що між позивачем та постачальниками, а саме: ТОВ Кросс-Сервіс було укладено договір поставки № 105 від 01.04.2014 року (а.с.57-59, т.1); ТОВ ДВ Групп укладено договір поставки №00003-Д від 01.11.2012 року (а.с.60-63, т.1).

На підтвердження виконання умов зазначених договорів, позивачем надано копії видаткових накладних, вантажно-транспортні декларації, експрес-накладні, оборотно-сальдові відомості, рахунки, платіжні доручення, виписки банку, тощо.

Дослідивши в судовому засіданні вищеперелічені копії документів, суд дійшов висновку, що вони в своїй сукупності підтверджують факт придбання позивачем товарів у ТОВ Кросс-Сервіс та ТОВ ДВ Групп .

Також, вищевказане підтверджується й поясненнями свідка, а саме ОСОБА_3, який в судовому засіданні підтвердив реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Кросс-Сервіс та ТОВ ДВ Групп .

При проведенні перевірки у розпорядженні позивача були наявні передбачені законом первинні документи, контролюючим органом не встановлено конкретних фактів проведення безтоварних операцій, натомість убачається фактичний рух активів та подальше використання товарів у господарській діяльності.

Доводи відповідача про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на перевезення товарів від постачальників до покупця на переконання суду не можуть бути визнані достатніми підставами для визнання спірних господарських операцій безтоварними, адже залученими до матеріалів справи письмовими доказами в їх сукупності підтверджено фактичне отримання позивачем товарів від ТОВ Кросс-Сервіс та ТОВ ДВ Групп , їх оприбуткування, внутрішнє переміщення та використання у ході ведення господарської діяльності.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару/послуг, його оприбуткування та правомірність декларування податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB КРОСС-СЕРВІС та ТОВ ДВ ГРУПП .

В Акті перевірки не обґрунтовано підстави (мотиви) невизнання (відхилення) актів здачі-прийняття послуг з організації перевезення відправлень (певною вагою) ТОВ Нова пошта , експрес-накладних та вантажно-транспортних декларацій, складених на виконання договорів з ПП Нічний експрес від 01.04.2012р. та з ТОВ Нова пошта від 17.09.2015р.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідач не довів в суді правомірність своїх рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства НТ Сервіс про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18 387,48 грн. (а.с. 5). Враховуючи зазначене, судові витрати у розмірі 18 387,48 грн. мають бути стягнуті з ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП НТ Сервіс .

Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства НТ Сервіс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 17.09.2018 року № 0040021415 Головного управління ДФС в Одеській області на загальну суму 543 822,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 17.09.2018 року № 0039881415 Головного управління ДФС в Одеській області на загальну суму 682 009,00 грн.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ: 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства НТ Сервіс (65026, Одеська область, м. Одеса, вул. Пастера, буд. 17, кв. 48; код ЄДРПОУ 24776461) судовий збір у сумі 18 387,48 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят сім)грн. 48 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано суддею 08.02.2019 року.

Суддя М.М. Аракелян

.