Рішення

від 08.02.2019 по справі 640/18615/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2019 року № 640/18615/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0520731213 від 15 серпня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни визначено штраф у сумі 563 204,35 грн.; - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0520701213 від 15 серпня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни визначено штраф у сумі 9 455,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент подання звітності за період з червня 2016 року по серпень 2018 року на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни у системі електронного адміністрування ПДВ знаходилося достатньо коштів для своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань, а тому зарахування таких коштів до бюджету із порушенням строків можливо виключно з вини контролюючого органу, у зв'язку із несвоєчасним поданням до казначейства відповідного реєстру для списання коштів до бюджету. Тому застосування до позивача оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій є протиправним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, викладених в Акті №12502/26-15-12-13-20 від 25 липня 2018 року Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Центр безпеки Словяни і, відповідно, застосованих до позивача податковими повідомленнями-рішеннями від 15 серпня 2018 року №0520731213 та №0520701213 штрафних санкцій.

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни , за результатами якої складено Акт №12502/26-15-12-13-20 від 25 липня 2018 року Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Центр безпеки Словяни .

Актом перевірки №12502/26-15-12-13-20 від 25 липня 2018 року встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, передбачених пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та статті 203 Податкового кодексу України, що мали місце у період з 26 серпня 2016 року по 30 травня 2018 року.

На підставі вказаного Акта перевірки №12502/26-15-12-13-20 від 25 липня 2018 року податковим органом 15 серпня 2018 року винесено податкове повідомлення-рішення №0520731213, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни визначено штраф у сумі 563 204,35 грн. та податкове повідомлення-рішення №0520701213, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни визначено штраф у сумі 9 455,94 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою, однак рішенням Державної фіскальної служби про результати розгляду скарги від 29 жовтня 2018 року №35252/6/99-99-11-03-01225, скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 15 серпня 2018 року №0520731213 та №0520701213 без змін.

За таких обставин, вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся до суду за його захистом шляхом звернення із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Податковий кодекс України (пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 31.3 цієї статті строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з положеннями статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1).

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку (пункту 38.2).

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункту 38.3).

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Так, згідно з пунктом 87.1 цієї статті джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з положеннями пункту 200-1.1 статті 200-1 Кодексу система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.5 цієї статті з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (пункт 200-1.7 статті 200-1 Кодексу).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджений постановою Кабінету Міністрів України №569 від 16 жовтня 2014 року (із змінами та доповненнями).

Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків (пункт 1 Порядку).

Так, пунктом 19 Порядку визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку, платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу.

Згідно з пунктом 22 Порядку у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань:

1) платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка;

2) Казначейство перераховує кошти в межах їх залишку на такому рахунку. При цьому залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачений до бюджету, обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі шляхом перерахування до бюджету коштів, що перераховуються на електронний рахунок.

Позивач зауважував, а відповідач не спростував, що згідно наведених вище положень чинного податкового законодавства саме на контролюючий орган та казначейську службу покладено обов'язок здійснити заходи, спрямовані на зарахування коштів з рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість до бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України для самостійної сплати податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі №826/4532/17.

В судовому засіданні представник відповідача вказував на наявність у позивача податкового боргу, на що представник позивача заперечив та наголосив на тому, що на час подання звітності за період з червня 2016 року по серпень 2018 року на рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість знаходилось достатньо коштів для своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань.

На спростування тверджень представника відповідача представник позивача вказав на докази, наявні у матеріалах справи.

Так, у матеріалах справи знаходиться копія виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни №26006038640800 за період з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2018 року з інформацією про поповнення казначейського рахунку, та копії платіжних доручень: №858 від 09 вересня 2016 року на суму 55000,00 грн.; №951 від 05 жовтня 2016 року на суму 55000,00 грн.; №1040 від 02 листопада 2016 року на суму 78000,00 грн.; №1065 від 10 листопада 2016 року на суму 10000,00 грн.; №1203 від 20 грудня 2016 року на суму 25000,00 грн.; №1225 від 30 грудня 2016 року на суму 32000,00 грн.; №33 від 10 січня 2017 року на суму 20000,00 грн.; №95 від 31 січня 2017 року на суму 1000,00 грн.; №127 від 09 лютого 2017 року на суму 68000,00 грн.; №161 від 21 лютого 2017 року на суму 20000,00 грн.; №212 від 11 березня 2017 року на суму 70000,00 грн.; №359 від 28 квітня 2017 року на суму 160000,00 грн.; №439 від 25 травня 2017 року на суму 150000,00 грн.; №512 від 14 червня 2017 року на суму 150000,00 грн.; №600 від 12 липня 2017 року на суму 200000,00 грн.; №798 від 13 вересня 2017 року на суму 100000,00 грн.; №832 від 21 вересня 2017 року на суму 100000,00 грн.; №953 від 27 жовтня 2017 року на суму 200000,00 грн.; №1090 від 07 грудня 2017 року на суму 150000,00 грн.; №1128 від 21 грудня 2017 року на суму 200000,00 грн.; №116 від 02 лютого 2018 року на суму 150000,00 грн.; №181 від 23 лютого 2018 року на суму 150000,00 грн.; №229 від 12 березня 2018 року на суму 150000,00 грн.; №316 від 06 квітня 2018 року на суму 150000,00 грн.; №462 від 17 травня 2018 року на суму 200000,00 грн.; №534 від 12 червня 2018 року на суму 261000,00 грн.; №538 від 13 червня 2018 року на суму 100000,00 грн.; №617 від 03 липня 2018 року на суму 210651,89 грн.; №656 від 11 липня 2018 року на суму 59508,44 грн.; №767 від 16 серпня 2018 року на суму 100000,00 грн.; №795 від 29 серпня 2018 року на суму 133176,57 грн.

Окрім того, позивачем наданий до суду Висновок №001-МОС/19 судово-економічної експертизи від 21 січня 2019 року Центру судової експертизи та експертних досліджень, згідно якого вбачається, що судовому експерту були поставлені питання, зокрема: Чи підтверджується нормативно та документально висновки Акту ГУ ДФС у м. Києві №12502/26-15-12-13-20 від 25.07.2018 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Центр безпеки Словяни ?; Чи підтверджуються документально розміри штрафних санкцій визначених податковими повідомленнями-рішеннями (форма Ш ) від 15.08.2018 №0520731213 і №0520701213, що складені на підставі висновків Акту ГУ ДФС у м. Києві №12502/26-15-12-13-20 від 25.07.2018? .

На означені питання експерт визначив: З підстав докладно описаних у дослідницькій частині висновки Акту ГУ ДФС у м. Києві №12502/26-15-12-13-20 від 25.07.2018 Про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Центр безпеки Словяни нормативно та документально не підтверджуються, оскільки за наданими на дослідження документами не відслідковується несвоєчасність сплати податку на додану вартість до державного бюджету. Тобто не відслідковується порушення вимог Податкового кодексу України, у тому числі і вимог пунктів 57.1, 57.3 статті 57 та статті 203 в частині порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по ПДВ . По другому питанню експерт вказав: Оскільки за наданими на дослідження документами не відслідковується податковий борг платника податків ТОВ Центр безпеки Словяни , не підтверджується документально правомірність нарахування штрафних санкцій ГУ ДФС у м. Києві ППР від 15.08.2018 №0520731213 на суму 563204,35 грн. у розмірі 20% від податкового боргу (2 816 021,75 * 20%) та ППР від 15.08.2018 №0520701213 на суму 9455,94 грн. у розмірі 10% від податкового боргу (94 559,40 * 10%) .

Таким чином, матеріалами справи підтверджується відсутність податкового боргу у позивача та достатність грошових коштів на електронному рахунку позивача станом на час подання звітності за період з червня 2016 року по серпень 2018 року для зарахування коштів для своєчасного погашення узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по даній справі не довів суду належними та допустимими доказами правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 15 серпня 2018 року №0520731213 і №0520701213.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0520731213 від 15 серпня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни визначено штраф у сумі 563 204,35 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0520701213 від 15 серпня 2018 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Центр безпеки Словяни визначено штраф у сумі 9 455,94 грн.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Словяни (код ЄДРПОУ 33500368, 04050 м. Київ, вул. Мельникова, 12, кв. 90) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) сплачений судовий збір у розмірі 8589,90 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко