Справа № 539/1423/18
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2019 року
Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі головуючого судді - Гудкова С.В.,
за участю: секретаря - Яценко Л.І.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мусіївське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,
-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до СТОВ Мусіївське про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.
У позові вказав, що вона згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ПЛ №12012 від 24.12.2004 є власником земельної ділянки загальною площею 2,74 га, розташованої на території Березівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
10.01.2013 року ОСОБА_4 уклала зі СТОВ Мусіївське договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на 5 років. Того ж дня був складений акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду. Фактично товариство стало користуватися земельною ділянкою з першого кварталу 2012 року.
Позивач вважала, що строк дії укладеного договору оренди сплив 10.01.2018 року. Вона завчасно, 14.09.2017, листом повідомила СТОВ Мусіївське про те, що не має наміру продовжувати дію договору оренди. Орендар про намір скористатися переважним правом укладення договору оренди не повідомляв, а тому ОСОБА_4 уклала договір оренди належної їй земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3
В подальшому позивач дізналася, що реєстрація договору оренди, укладеного між нею та СТОВ Мусіївське , була проведена лише 27.11.2014 року.
На думку ОСОБА_4 датою укладення договору оренди є саме 10.01.2013 року, а тому його дія припинилася 10.01.2018 року. Позивач стверджує, що сама по собі реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору і не впливає на факт його укладення.
Позивач прохає суд визнати, що договір оренди належної їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку ПЛ №12012 від 24 грудня 2004 року земельної ділянки площею 2,74 га кадастровий номер 5322885200:03:004:0864, укладений між нею та СТОВ Мусіївське 10.01.2013 строком на п'ять років по 10.01.2018 включно, припинив свою дію, та повернути належну їй земельну ділянку.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що строк дії укладеного договору оренди слід обчислювати з моменту його реєстрації, оскільки цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, набувають юридичної сили після проведення відповідної державної реєстрації. В даному випадку державна реєстрація права оренди відбулася 30.11.2014, а тому договір діє 5 років до 30.11.2019. Також, відповідач зазначив, що договір оренди спірної земельної ділянки укладений ОСОБА_4 з ФОП ОСОБА_3 є незаконним, оскільки не закінчилася дія договору оренди укладеного зі СТОВ Мусіївське . Мін'юстом України розглянуто 05.04.2018 скаргу СТОВ Мусіївське на незаконні дії державного реєстратора, та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо припинення права оренди товариства та реєстрації права оренди за ОСОБА_3 Відповідач прохає відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4
В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Також, пояснила, що право оренди не було зареєстроване одразу після підписання договору у зв'язку з допущеною помилкою в кадастровому номері земельної ділянки.
Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що він орендує земельну ділянку належну позивачу і вважає, що договір оренди зі СТОВ Мусіївське припинив свою дію.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки загальною площею 2,7369 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322880300:03:004:0864, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №120212 від 24.12.2004 та Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно. /6, 29/
10 січня 2013 року позивач, ОСОБА_4, та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Мусіївське уклали договір оренди земельної ділянки. Згідно вказаного договору ОСОБА_4 передала в оренду товариству належну їй земельну ділянку. Договір укладено на строк 5 років. /а.с.7-8, 9, 25-26, 27/
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права вбачається, що право оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_4, зареєстроване за СТОВ Мусіївське 27 листопада 2014 року строком на п'ять років. /а.с.12, 29-30/
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 ЗК України).
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).
Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст.6 ЗУ Про оренду землі (в редакції, що діяла на момент підписання спірного договору оренди землі) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла на момент підписання спірного договору оренди землі) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право оренди земельної ділянки.
Згідно ч.1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Таким чином, законодавство чинне на момент виникнення спірних правовідносин чітко передбачало вимогу про здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, такий договір набирає чинності саме з моменту його реєстрації.
Отже, п'ятирічний строк дії укладеного договору оренди земельної ділянки слід обчислювати саме з моменту його державної реєстрації, тобто з 27 листопада 2014 року. Враховуючи, що договір укладено строком на п'ять років, він припинить свою дію 27 листопада 2019 року.
Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (абзац другий частини першої статті 31 ЗУ Про оренду землі ).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (частина перша статті 387 ЦК України).
У своїй постанові від 18 січня 2017 року у справі № 6-2777цс16 ВСУ зробив правовий висновок, який зводиться до того, що строк дії договору земельної ділянки починається після набрання таким договором чинності, а не з моменту його укладення. За змістом статей 18 та 20 Закону про оренду землі, які підлягають застосуванню до договору оренди земельної ділянки згідно з вимогами статті 792 ЦК України, укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації та набирає чинності після такої реєстрації. Набранням договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору.
З вказаним висновком стосовно початку строку дії договору земельної ділянки погодився Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 532/384/16-ц від 15 серпня 2018 року.
Враховуючи викладене, наразі строк дії спірного договору оренди не сплив, договір продовжує діяти, орендар має право користуватися орендованою земельною ділянкою на законних підставах, а тому відсутні підстави для визнання договору припиненим та для витребування у орендаря.
Що стосується посилання позивача ОСОБА_4 на те, що нею після 10.01.2018 року укладено договір оренди належної їй земельної ділянки з ФОП ОСОБА_3, то укладення такого договору жодним чином не скасовує та не впливає на чинність раніше укладеного догвоору оренди землі зі СТОВ Мусіївське . При цьому, суд враховує, що згідно наданих відповідачем матеріалів він звертався до Мін'юсту України зі скаргами на дії державних реєстраторів виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області та прохав скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_3, і відповідно до наказу Мін'юсту України від 05.04.2018 №1036/5. /а.с.31-38/
Посилання позивача на те, що відповідач почав фактичне користування належною їй земельною ділянкою ще в І кварталі 2012 року, не зміню початок перебігу строку дії укладеного договору оренди земельної ділянки. Використання земельної ділянки поза межами строку дії договору оренди та стягнення відповідної плати може бути окремим предметом судового розгляду.
Зважаючи на викладене, в задоволенні заявленого позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Мусіївське , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3, про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 08.02.2019 року.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_5В.
Суд | Лубенський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2019 |
Оприлюднено | 10.02.2019 |
Номер документу | 79705427 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Гудков С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні