Рішення

від 04.02.2019 по справі 902/601/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2019 р. Cправа № 902/601/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ

до Управління соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації , м.Козятин Козятинського району Вінницької області

про стягнення 22548,36 грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги громадянам, що мають пільги

представники сторін в судове засідання не з'явились

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 20.09.2018 надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з Управління соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації 22548,36 грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які мають установлені законодавством пільги за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

За вказаним позовом ухвалою суду від 25.09.2018 відкрито провадження у справі №902/601/18 для розгляду за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

16.10.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №04/2303 від 11.10.2018, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, поміж іншого, зазначаючи, що в 2017 році видатки на надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв'язку заплановані в бюджетах 6 сільських селищних рад на суму 18910,00 грн та були укладені договори про розрахунки за надання телекомунікаційних послуг громадянам пільгових категорій, між позивачем та сільськими радами Козятинського району. Таким чином, станом на 29.12.2017 позивач отримав від ряду сільських рад кошти в 2017 році за надання телекомунікаційних послуг громадянам пільгових категорій на загальну суму 14165,52 грн.

12.12.2018 до суду позивачем подано відповідь на відзив №08-158 від 10.12.2018, в якій останній заперечує проти твердження відповідача та поміж іншого, вказує, що суми, які були відшкодовані сільськими радами Козятинського району позивачу на погашення видатків останнього на надання пільг мешканцям цих сіл, в ціну позову не включені та відображені в розрахунку заборгованості, як оплата, що підтверджується банківською випискою.

Ухвалою суду від 26.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2019.

На визначену судом дату (13.09.2018) представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень: №21018001706558, №2101801885037 (а.с.152, 153).

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що сторони належним чином були повідомлені про дане судове засідання. Неявка представників сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутністю, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Судовий розгляд справи здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.

Розглянувши матеріали господарської справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Позивачем за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 надано послуги пільговим категоріям населення, що проживають на території Козятинського району Вінницької області. Вартість невідшкодованих послуг становить 22548,36 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, розрахунком суми боргу тощо (а.с. 14-95).

Несплата відповідачем компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд, розглядаючи вказаний спір, враховує наступні приписи законодавства.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" надає телекомунікаційні послуги згідно Закону України "Про телекомунікації" №1280-ІV від 18.11.2003, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, інших законодавчих актів України.

Позивач, як постачальник послуги зв'язку, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст.633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв'язку є предметом публічного договору.

Відповідно до ч.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг, відповідно до законодавства України.

Згідно п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Як свідчать матеріали справи, у період з січня по грудень 2017 року позивачем надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Козятинського району Вінницької області на яких поширювалась дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про охорону дитинства", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань".

Споживачі отримували рахунки для оплати з тарифами за мінусом суми, на яку споживач мав встановлену законом пільгу. Різниця між вартістю тарифу та рахунком пільговика відображалась у розрахунках видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг за формою № 2 - пільга, яка встановлена наказом Мінпраці №535 від 04.10.2007.

За період з січня по грудень 2017 року сума понесених позивачем витрат на надання пільг у Козятинського районі становить 22548,36 грн. Суму витрат за кожен місяць 2017 року підтверджено Розрахунком видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг.

Відповідно до ст.87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України. При цьому порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.97 Бюджетного кодексу України).

Згідно пп."б" п.4 ч.1 ст.89 та ст.91 Бюджетного кодексу України, пільги окремим категоріям громадян, що передбачені вищевказаними законами України відносяться до державних програм соціального захисту населення та фінансуються за рахунок видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад.

Згідно із ч.1 ст.102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, якою затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - порядок), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з Державного бюджету України. Зокрема, п.2 цієї постанови встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, згідно з п.3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг Козятинського району Вінницької області є управління соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень постанови та порядку, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п.8 Порядку отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг.

Судом встановлено, що на підставі вказаних нормативних актів, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені позивачем внаслідок надання населенню Козятинського району Вінницької області послуг зв'язку на пільгових умовах за рахунок державних субвенцій. Проте, в порушення вимог законодавства та положень Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій №20 від 11.01.2005 (в редакції згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій") №64 від 25.02.2015, відповідач не здійснив в повному обсязі відшкодування позивачу наданих послуг зв'язку пільговим категоріям населення, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у розмірі 22548,36 грн.

Відповідно до ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплат субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово - комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно з законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень та підлягають відшкодуванню . Таким чином, відповідачем порушено вимоги законодавства, оскільки відшкодуванню підлягає вся сума наданих послуг з пільгами і вона не ставиться в залежність від виділених коштів. Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг в сумі 22548,36 грн за період з січня по грудень 2017 року відповідачем не відшкодовані.

При цьому, суд зазначає, що як слідує з розрахунку боргу (а.с.14) та підтверджено позивачем, останнім при зверненні до суду враховано суми, які були відшкодовані сільськими радами Козятинського району позивачу на погашення видатків останнього на надання пільг мешканцям цих сіл та в ціну позову не включені.

Відповідно до листа Міністерства фінансів України №31-07310-10-24/16584 від 30.06.2011 деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні пільги) в межах встановлених норм (розмірів).

Це свідчить про обов'язок держави в особі відповідного управління соціального захисту населення компенсувати надання телекомунікаційних послуг вартість понесених витрат на надання соціальних пільг відповідному населенню Козятинського району Вінницької області, виконавши взяте на себе зобов'язання. При цьому наявні альтернативні шляхи погашення заборгованості, окрім коштів державного бюджету, застосування яких входить до повноважень відповідача, як органу, на який покладено обов'язок реалізовувати державну соціальну політику в Козятинському районі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 218 ГК України та ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з ч.6 ст.48 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Таким чином, відсутність бюджетних коштів у відповідача не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 року по справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України.

Згідно з п.5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/291/17, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16.

Так як позивач у справі не є бюджетною установою, тому відповідач не є суб'єктом владних повноважень, оскільки лише реалізує функціональний механізм відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

За таких обставин, управління соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Одночасно суд зазначає, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для не проведення розрахунків, оскільки на підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність відповідача та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12 ).

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 ГПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 22548,36 грн основної заборгованості є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі. Тоді як, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Окрім того, відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Слід також роз'яснити, що відповідно до положень частин 4 та 5 статті 240 ГПК України в зв'язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершено розгляд справи, суд підписав рішення у справі №902/601/18 без його проголошення. Датою ухвалення рішення у дані справі, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.В.Стуса, буд.25; код ЄДРПОУ 03191874) на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бул.Т.Шевченка, 18; код ЄДРПОУ 21560766) 22548,36 грн боргу по компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі та 1762,00 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 04 лютого 2019 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу - ПАТ "Укртелеком" (юридична адреса: 01601, м.Київ, бул.Т.Шевченка,1; поштова адреса: 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 8);

4 - відповідачу - Управлінню праці та соціального захисту населення Козятинської районної державної адміністрації (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.Стуса, буд.25)