Постанова

від 07.02.2019 по справі 18/351

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2019 р. Справа № 18/351

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М. , суддя Шутенко І.А.

за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (вх.№ 1374 Л/2) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 у справі №18/351 (прийняту у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Корнієнко В.В., повний текст складено 27.11.2018)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ,

до Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення", м. Луганськ,

про стягнення 100630,30 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.11.2003 у справі №18/351 позов задоволено повністю. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" борг у розмірі 100000,00 грн за простим векселем від 27.07.2000 №643040074063, проценти за векселем в сумі 630,30 грн, витрати на держмито у розмірі 1006,30 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

12.11.2018 Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулася до Господарського суду Луганської області зі скаргою на бездіяльність в.о. начальника органу державної виконавчої служби від 06.11.2018 №31/13-3697, в якій просила визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. щодо невідновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 №18/351; зобов'язати в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварову Н.О. відновити втрачене виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 №18/351.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 у справі №18/351 задоволено скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" від 06.11.2018 № 31/13-3697 на бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О.; визнано неправомірною бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. щодо невідновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351; зобов'язано Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відновити втрачене виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351.

Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 у справі №18/351 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", які викладені в скарзі на бездіяльність в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О.

Скарга обґрунтована тим, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що наказ від 07.11.2003 №18/351, виданий Господарським судом Луганської області, про стягнення з Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" боргу у розмірі 100000,00 грн за простим векселем від 27.07.2000 №643040074063, проценти за векселем в сумі 630,30 грн, витрати на держмито у розмірі 1006,30 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн, на виконанні в територіальних відділах державної виконавчої служби Луганської області не перебував. Відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 07.11.2004 №18/351, виданого Господарським судом Луганської області, не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень) не вносились.

22.01.2019 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№683), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що місцевим судом відновлено втрачену справу №18/351 в частині, зокрема, ухвал від 17.12.2007, від 11.01.2008, від 22.01.2008. З вказаних документів вбачається, що із заявою про заміну вибулої сторони виконавчого провадження до суду звертався саме орган ДВС при виконанні наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 №18/351.

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апелянт та відповідач у судове засідання не прибули, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 08.01.2019.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Луганської області від 07.11.2003 у справі №18/351 позов задоволено повністю. Стягнуто з Міського комунального підприємства "Теплозабезпечення" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" борг у розмірі 100000,00 грн за простим векселем від 27.07.2000 №643040074063, проценти за векселем в сумі 630,30 грн, витрати на держмито у розмірі 1006,30 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

На виконання рішення суду стягувачу видано наказ від 24.11.2003 № 18/351.

Постановою державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Луганська від 26.12.2003 про відкриття виконавчого провадження №9-546 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351.

Факт відкриття виконавчого провадження за наказом від 24.11.2003 № 18/351 та проведення виконавчих дій у 2003 - 2008 роках підтверджується: копією постанови ВДВС від 26.12.2003 про відкриття виконавчого провадження; копією листа районного відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м. Луганська від 28.07.2004 № 11-245, яким відділ ДВС повідомляє стягувача про хід виконання наказу суду; копіями постанов про арешт коштів боржника №№11-19, 11-20, 11-22, 11-23 від 22.02.2005; ухвалами Господарського суду Луганської області від 17.12.2007, від 11.01.2008, від 22.01.2008 у справі 18/351 за заявою Ленінського відділу ДВС про заміну вибулої сторони виконавчого провадження за наказом від 24.11.2003 № 18/351; ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.02.2018 у справі 18/351 про видачу дубліката наказу від 24.11.2003 № 18/351.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.02.2018 у даній справі, за заявою стягувача (так як матеріали справи № 18/351 та матеріали виконавчого провадження за наказом від 24.11.2003 № 18/351 були втрачені у зв'язку з захопленням міста Луганська та проведенням антитерористичної операції) частково відновлено матеріали втраченої справи № 18/351 та видано стягувачу дублікат наказу Господарського суду Луганської області № 18/351 від 24.11.2003.

Як зазначає заявник, він звернувся до відділу ДВС з заявою від 02.03.2018 № 31/13-734 про відновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351; до заяви було додано дублікат наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351. Однак, в.о. начальника відділу ДВС листом від 23.10.2018 № 12407/16.1-41 повернула стягувачу дублікат наказу від 24.11.2003 № 18/351 без прийняття відповідного процесуального документа, та повідомила стягувача про те, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження наказ Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351 на виконанні у Луганському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не перебував. Також було зазначено, що відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351 не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - згідно наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5) не вносились.

12.11.2018 до Господарського суду Луганської області звернувся стягувач - дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зі скаргою від 06.11.2018 № 31/13-3697 на бездіяльність в.о. начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Уварової Н.О. з виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.11.2003 у справі № 18/351.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що на виконанні у Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції Луганського міського управління юстиції знаходився наказ Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Луганської області від 07.11.2003 у справі №18/351. Доказів виконання зазначеного рішення відповідачем матеріали справи не містять.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.11.2016 № 3503/5 утворено Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, шляхом реорганізації (злиття) Артемівського, Жовтневого, Ленінського та Кам'янобрідського відділів державної виконавчої служби м. Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Листами від 21.09.2017 № 2627/16.1-35 та від 23.11.2017 № 3920/16.1-35 Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області повідомив стягувача, зокрема, про те, що матеріали виконавчих проваджень, матеріально-технічна база та інше майно Ленінського відділу державної виконавчої служби м. Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходяться за місцем його попередньої реєстрації (у м. Луганську - на тимчасово не підконтрольній українській владі території) і здійснити вивезення виконавчих проваджень не виявляється можливим.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження за наказом від 24.11.2003 № 18/351 втрачене (залишилося на тимчасово окупованій території у м. Луганську).

Розділом XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, визначено порядок відновлення втраченого виконавчого провадження та встановлено, що за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

- втрачене виконавче провадження або його матеріали;

- знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;

- виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв'язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв'язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, із положень розділу ХV вказаної Інструкції вбачається, що для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує не лише відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, а й інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження. Діючим законодавством не встановлено, що відсутність відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження є підставою для відмови у відновленні виконавчого провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про неправомірність відмови у відновленні виконавчого провадження за наказом Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 № 18/351 виконуючим обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Уваровою Н.О., є законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в зв'язку з чим ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 у справі №18/351 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 у справі №18/351 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.02.2019.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя І.А. Шутенко