Постанова

від 07.02.2019 по справі 904/3965/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3965/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р.

( суддя Євстигнеєва Н.М., м. Дніпро, повний текст рішення складено 01.11.2018 р. )

у справі

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк",

м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2",

м. Кам'янське Дніпропетровської області

до відповідача-2: ОСОБА_1,

м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 115 054,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" та ОСОБА_1 заборгованість за договором № б/н від 20.08.2014 р. у розмірі 115 054,48 грн., з яких: 108 314,88 грн. - заборгованість за кредитом; 6 739,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р. позов задоволено повністю - стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитом у розмірі 108 314,88 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 6 739, 60 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 881,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 881,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення частково та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та по процентам за користування кредитом відмовити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення суду винесене без повного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права. При винесенні оскаржуваного рішення, суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а отже виніс рішення з порушенням норм матеріального права в зв'язку з чим висновки не відповідають обставинам справи, тому таке рішення не може залишатися не скасованим.

В рішенні зазначено, що Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про те, з таким висновком суду, Скаржник не погоджується, оскільки в матеріалах справи знаходиться лише супровідний лист від 22.10.2018 р. про відправлення копій ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2018 р. та 02.10.2018 p., однак, інформація про те, що Відповідачу направлялись вказані ухвали суду на останню адресу відсутня. Так, з роздрукованого відстеження щодо статусу відправлень від 29.10.2018 р. ( а. с. 87 ) не можливо зробити висновок про те, відправлення за № 4930006537946 було здійснено ОСОБА_1. При цьому з відстеження вбачається що дане відправлення було прийняте у відділення для відправки 04.10.2018 р. та отримане у відділенні Кам'янське 39. Згідно реєстрів згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти не вбачається що судом здійснювалося відправлення будь-якої кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2

При цьому Скаржник зазначає, що оскільки, Відповідач-2 не був присутнім при розгляді даної справи він був позбавлений конституційного права на захист своїх охоронюваних законом інтересів та не мав можливості відповідно до ст. 13 ГПК України довести ті обставини, які мають значення для справи та посилатися на підстави своїх заперечень відносно заявлених позовних вимог. Таким чином, суду при розгляді справи не було відомо про те, що в Дніпровському районному суді м. Дніпродзержинська знаходиться цивільна справа № 209/1784/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Крона-Сервіс 2 про визнання поруки припиненою.

Скаржник наголошує на тому, що при розгляді справи № 209/1784/18 будуть встановлені факти, які мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи, а саме: щодо обґрунтованості вимог АТКБ Приватбанк до ОСОБА_1, як до поручителя за договором поруки від 12.11.2014 р . За результатами розгляду вказаної справи судом буде визнано чи припинений договір поруки та відповідні солідарні зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором. Таким чином, результат розгляду Дніровським районним судом м. Дніпродзержинська справи № 209/1784/18 безпосередньо впливає на розгляд даної справи, в межах якої вирішується питання про стягнення заборгованості за правочином, висновок суду з наведених питань по цій справі має первісний та преюдиційний характер відносно даної справи.

Водночас, на думку Скаржника, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи. Крім того, при винесенні рішення суду не було відомо що Позивач ( кредитор) не направляв Поручителю повідомлення - вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості а Поручителю не було відомо про наявність у ТОВ Крона-Сервіс простроченої заборгованості за кредитним договором , тому в даному випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки. Сплив строку, передбаченого нормою ч.4 ст . 559 ЦК України зумовлює припинення зобов'язаннь Поручителя, а отже, є підставою для відмови кредиторові в позові. Тобто, суд не був позбавлений можливості самостійного встановлення обставин припинення або чинності поруки однак на вказані обставини не звернув уваги та прийняв необгрунтоване та протиправне рішення яке підлягає скасуванню.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.11.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р. у справі № 904/3965/18 залишено без руху, та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме для надання доказів доплати судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.12.2018 р., після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у справі № 904/3965/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р., та за клопотанням Скаржника розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 22.01.2019 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2019 р. розгляд справи було відкладено на 07.02.2019 р.

ТОВ "Крона-Сервіс 2" не скористалося своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечило явку представника, хоча про час та місце судового засідання було повідомлене належний чином.

Беручи до уваги, що розгляд апеляційної скарги вже відкладався, встановлений приписами ГПК України строк розгляду апеляційної скарги спливає, а також те, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності вказаного представника сторони.

У судовому засіданні 07.02.2019 р. представником Відповідача- 2 було подане клопотання про зупинення апеляційного провадження по цій справі до розгляду по суті справи № 209/1784/18 .

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та клопотання Відповідача про зупинення апеляційного провадження.

У судовому засіданні 07.02.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції саме в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Відповідно ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.08.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" підписано заяву про відкриття поточного рахунку та заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (а.с.23).

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" ( або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт: банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Отже, як слушно зауважив суд першої інстанції згідно викладеного, та зважаючи на здійснене волевиявлення сторін, які на власний розсуд обрали форму та спосіб укладання договору, між Позивачем та Відповідачем-1 шляхом приєднання останього до Умов та Правил надання банківських послуг Позивача, на підставі наведених заяв, був укладений Договір банківського обслуговування. Підписавши вказану заяву, Відповідач-1 виразив свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг ( знаходяться на сайті www.privatbank.ua ), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування. Таким чином, між Позивачем та Відповідачем-1 у справі укладено договір банківського обслуговування б/н від 28.08.2014 р., а згідно із заявою Відповідач-1 взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

У відповідності з п. 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Згідно з п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002050238737, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms- повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до розділу 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунків відсотків: За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості; за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 р., період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015, за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 р., за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних. За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 р. включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 ( п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи: з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого термін) повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня , наступного за датою порушення зобов'язань. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31 -го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п.3.2.1.4.9).

Відповідно до п. 3.2.1.1.17. Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку, або на будь-які пластикові картки (за винятком зарахувань заробітної плати на зарплатні картки банку), а також на погашення будь-яких кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань, стягується комісійна винагорода у розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, що підлягають до сплати банку, зі свого поточного рахунку.

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, набуває чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (пункт 3.2.1.6.1. Умов).

На виконання умов договору № б/н банківського обслуговування від 29.08.2014 р. Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" надавалися Товариству з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" кредитні кошти у межах встановленого ліміту з 28.08.2014 р. у розмірі 0,00 грн., з 04.03.2015 у розмірі 35 000,00 грн., з 13.04.2015 у розмірі 60 000,00 грн., з 26.08.2015 у розмірі 25 000,00 грн., з 23.09.2015 у розмірі 35 000,00 грн., з 21.10.2015 у розмірі 70 000,00 грн., з 10.11.2015 у розмірі 85 000,00 грн., з 09.08.2016 у розмірі 110 000,00 грн., з 28.12.2016 у розмірі 110 000,00 грн., що підтверджується довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів ( а. с. 41 ).

Судом першої інстанції також встановлено, що Відповідач-1 належним чином умови договору № б/н банківського обслуговування від 28.08.2014 р. не виконав, у зв'язку з чим Позивачем нарахована та заявлена до стягнення заборгованість за кредитом у сумі 108 314,88 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 6 739,60 грн. за період з 01.03.2018 р. по 10.04.2018 р.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання Відповідачем-1 умов договору № б/н банківського обслуговування від 28.08.2014 р. в частині своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісії та пені за прострочення виконання зобов'язань.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором ( ст. 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 Цивільного кодексу України).

П. 3.2.1.2.3.4. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, Банк має право змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість зі сплати кредиту нарахована станом на 10.04.2018 р. у сумі 108 314,88 грн., заборгованість за відсотками у сумі 6 739,60 грн. за період з 01.03.2018 р. по 10.04.2018 р.

З огляду на умови договору № б/н банківського обслуговування від 28.08.2014 та положення "Умов та правил надання банківських послуг" строк повернення кредиту у сумі 108 314,88 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6 739,60 грн., є таким, що настав. Доказів їх сплати відповідач-1 суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь Позивача заборгованості за кредитом у сумі 108 314,88 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6 739,60 грн.

Разом з тим, 12.11.2014 р. між ОСОБА_1, як Поручителем, та Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", як Кредитором, укладено Договір поруки № POR1415809344823, відповідно до умов якого ( п. 1 ) предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" ( Боржник ) всіх своїх обов'язків за угодами приєднання.

Згідно з п. 1.2 договору, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Угодою - 1 та Угодою - 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання Боржником зобов'язань за Угодою - 1 та Угодою - 2, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники ( п.1.5 договору ).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою - 1 та/або Угодою - 2 цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

За таких обставин, та з урахуванням умов договору поруки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Позивач набув право вимоги до Поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо доводів викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Скаржник посилається на те, що не був присутнім при розгляді даної справи, був позбавлений конституційного права на захист своїх охоронюваних законом інтересів та не мав можливості відповідно до ст. 13 ГПК України довести ті обставини, які мають значення для справи та посилатися на підстави своїх заперечень відносно заявлених позовних вимог.

Як вбачається з рішення воно було винесено без участі учасників справи та їх представників.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Про те, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки як вбачається з матеріалів справи ухвалою суду від 28.09.2018 р. було витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання Відповідача - 2 ( ОСОБА_1 ).

Відповідно до листа № 6-16/771 Адміністрації Дніпровського району Кам'янської міської ради від 05.10.2018 р. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Як слушно зазначив Скаржник, в матеріалах справи ( а. с. 82 ) знаходиться лише супровідний лист від 22.10.2018 р. про відправлення копій ухвал Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2018 р. та 02.10.2018 p. однак, інформація про те, що Відповідачу направлялась вказані ухвали суду за новою вищевказаною адресою відсутня.

Згідно реєстрів згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти не вбачається що судом здійснювалося відправлення будь-якої кореспонденції на ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, після 22.10.2018 р. ( дата складання супровідного листа ).

З роздрукованого відстеження щодо статусу відправлень від 29.10.2018 р. ( а. с. 87 ) не вбачається, що відправлення за № 4930006537946 було здійснено ОСОБА_1. При цьому дане відправлення було прийняте у відділення для відправки 04.10.2018 р. та отримане у відділенні Кам'янське 39.

Таким чином, відсутні в матеріалах справи відомості про направлення, повернення або не вручення поштової кореспонденції на ім'я Відповідача-2, а отже висновок суду про належне повідомлення його про день, час та місце судового засідання спростовується доводами Скаржника.

Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою ( п. 3. ч. 3 ст. 277 ГПК Украни ).

Зазначені положення є імперативними для суду апеляційної інстанції.

Згідно з ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення, незважаючи на те, що ухвалене відповідно до норм матеріального права, зазначеним вимогам не відповідає, оскільки було ухвалене при не дотриманні норм процесуального права - за відсутності Відповідача -2, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, який обґрунтовує свою апеляційну скаргу вказаною підставою.

За таких обставин, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про наявність підстав для скасування судового рішення.

Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Скасовуючи судове рішення повністю, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги, ухвалює нове рішення про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі з вищезазначених підстав, підтверджених матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції вважає непереконливими доводи Скаржника щодо необхідності зупинення апеляційного провадження до розгляду Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська цивільної справи № 209/1784/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк , Товариства з обмеженою відповідальністю Крона-Сервіс 2 про визнання поруки припиненою, оскільки заявник не навів обґрунтування таких мотивів, зокрема, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду цивільної справи унеможливлює перегляд рішення суду першої інстанції у господарській справі, не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені судом апеляційної інстанції самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі.

Проте, з обґрунтуванням Скаржника щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, оскільки таке зупинення не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Положеннями ч. 5 ст. 227 ГПК України визначено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Колегія суддів зазначає, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.

У даній справі суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що Позивач набув право вимоги до Поручителя як солідарного Відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог, оскільки сторони договору поруки взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору, а відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, на яку посилається Скаржник, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Отже, як слушно зазначив сам Скаржник в апеляційній скарзі, господарський суд по цій справі не позбавлений можливості самостійного встановлення обставин припинення або чинності поруки, що і було здійснене. Разом з тим, Скаржником не надано додаткових доказів суду апеляційної інстанції в обґрунтування своїх заперечень, щодо припинення договору поруки та відповідного солідарного зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором, відповідно до яких при розгляді справи № 209/1784/18 будуть встановлені факти, які мають преюдиціальне значення для вирішення даної справи.

З огляду ж на предмет спору у даній справі та предмет спору у справі № 209/1784/18, обставини цієї справи, в т. ч. зміст доводів сторін, колегія суддів вважає, що розгляд вищезазначеної справи не унеможливлює вирішення по суті справи № 904/3965/18.

Крім того, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків розгляду справи і покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справи упродовж розумного перебування учасників справи в стані невизначеності, що свідчить про порушення положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, щодо строку.

Таким чином, у апеляційного господарського суду відсутні достатні правові підстави для зупинення провадження у справі до рогляду Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська цивільної справи № 209/1784/18 .

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути скасовано. В зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного суду знаходит достатньо підстав для прийняття нового рішення, про задоволення позовних вимог Позивача в повному обсязі.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог Позивача, а також те що Скаржник в порушення умов договору поруки не повідомив Банк про зміну своєї адреси, судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти відповідно ст. 129 ГПК України на ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2018 р. у справі № 904/3965/18 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" та ОСОБА_1 про стягнення 115 054,48 грн. задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" (51940, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, бульвар Героїв, буд. 10, кв. 107, ідентифікаційний код 39357107) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 108 314 (сто вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 88 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 6 739 (шість тисяч сімсот тридцять дев'ять) грн. 60 коп., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона-Сервіс 2" (51940, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, бульвар Героїв, буд. 10, кв. 107, ідентифікаційний код 39357107) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.02.2019 р.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І. М. Подобєд