Рішення

від 05.02.2019 по справі 910/16324/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2019Справа № 910/16324/18 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКІЛЬСЬКО-СЛОБІДСЬКА, будинок 2-Б) до проКомунального підприємства КИЇВПАСТРАНС (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНЕ ШОСЕ, будинок 2) стягнення заборгованості у розмірі 10 666 грн. 92 коп. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 10 666 грн. 92 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором №52.16-175 від 03.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

10.01.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про включення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 22500 грн. 00 коп.

30.01.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.12.2018 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 14.12.2018 року, 12.12.2018 року та роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення уповноваженим особам Сторін.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

03.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО (Постачальник) та Комунальним підприємством КИЇВПАСТРАНС (Покупець) було укладено Договір №52.16-175, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупцю: Частини та приладдя до моторних транспортних засобів, н.в.і.у. (ремкомплекти до гальмівних механізмів, ремонтні частини до гальмівних механізмів, ремкомплекти до гальмівних механізмів HFF 3501010/11 СК 1/2 MWKL) код 29.32.3 за ДК 016:2010 ( Частини та приладдя до транспортних засобів і їх двигунів 34300000-0 за ДК 021:2015), надалі - Товар, а Покупець сплатити за Товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації, що додасться до Договору та є його невід'ємною частиною. (а.с. 15-18)

У п.3.1 Договору зазначено, що сума цього Договору становить 603658 грн. 80 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 120731 грн. 76 коп., разом ціна Договору становить 724390 грн. 56 коп.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється Покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє по 31.12.2016 р., але в будь - якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору . (п.11.1 Договору)

Додатками до Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року Сторони погодили специфікацію товару, порядок приймання - передачі товару, перелік філій. (а.с.19-25)

Додатковою угодою №1 від 30.12.2016 року до Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року Сторони внесли зміни до п.3.1 Договору: сума цього Договору становить 724390 грн. 56 коп. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 144 878 грн. 11 коп., разом ціна Договору становить 869268 грн. 67 коп. , а також продовжили строк дії договору до 31.12.2017 р. (а.с.26)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №ЕЛЕ03/01-1 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-2 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-3 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-4 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-7 від 04.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-8 від 04.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-9 від 04.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ04/0110 від 04.01.2017 р. на суму 4 960 грн. 98 коп., №ЕЛЕ24/01-4 від 24.01.2017 р. на суму 17 422 грн. 44 коп., №ЕЛЕ25/01-5 від 25.01.2017 р. на суму 17 422 грн. 44 коп., №ЕЛЕ25/01-6 від 25.01.2017 р. на суму 17 422 грн. 44 коп., №ЕЛЕ27/02-1 від 27.02.2017 р. на суму 24 844 грн. 88 коп., №ЕЛЕ16/02-2 від 16.02.2017 р. на суму 8 711 грн. 22 коп., а всього на загальну суму в розмірі 170 238 грн. 12 коп. (а.с. 27-39)

Крім того, на виконання умов Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року Комунальним підприємством КИЇВПАСТРАНС було сплачено за отриманий товар грошові кошти у загальному розмірі 161 526 грн. 90 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с. 40-51)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО становить 8 711 грн. 22 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС 3% річних у розмірі 436 грн. 04 коп., інфляційні у розмірі 1519 грн. 66 коп.

27.09.2017 Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №25/09-1 від 25.09.2017 року з вимогою сплатити заборгованість за договором, яка була отримана уповноваженою особою підприємства Відповідача за вх. №04/1859, що підтверджується відповідним штампом на листі. (а.с.53-55)

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року Позивач поставив товар, а Відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №ЕЛЕ03/01-1 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-2 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-3 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-4 від 03.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-7 від 04.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-8 від 04.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ03/01-9 від 04.01.2017 р. на суму 9 921 грн. 96 коп., №ЕЛЕ04/0110 від 04.01.2017 р. на суму 4 960 грн. 98 коп., №ЕЛЕ24/01-4 від 24.01.2017 р. на суму 17 422 грн. 44 коп., №ЕЛЕ25/01-5 від 25.01.2017 р. на суму 17 422 грн. 44 коп., №ЕЛЕ25/01-6 від 25.01.2017 р. на суму 17 422 грн. 44 коп., №ЕЛЕ27/02-1 від 27.02.2017 р. на суму 24 844 грн. 88 коп., №ЕЛЕ16/02-2 від 16.02.2017 р. на суму 8 711 грн. 22 коп., а всього на загальну суму в розмірі 170 238 грн. 12 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с. 27-39)

Крім того, на виконання умов Договору №52.16-175 від 03.06.2016 року Комунальним підприємством КИЇВПАСТРАНС було сплачено за отриманий товар грошові кошти у загальному розмірі 161 526 грн. 90 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача. (а.с. 40-51)

Таким чином, заборгованість Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО за Договором №52.16-175 від 03.06.2016 року становить 8 711 грн. 22 коп., що також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 14.08.2017 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.52)

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО в розмірі 8 711 грн. 22 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату отриманого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 8 711 грн. 22 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 30.03.2017 р. по 28.11.2018 р. у розмірі 436 грн. 04 коп. та інфляційні у розмірі 1 519 грн. 66 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором №52.16-175 від 03.06.2016 року за загальний період прострочки з 30.03.2017 р. по 28.11.2018 р. у розмірі 436 грн. 04 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 30.03.2017 р. по 28.11.2018 р. у розмірі 1 519 грн. 66 коп., що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО підлягає стягненню заборгованість у розмірі 8 711 грн. 22 коп., 3% річних у розмірі 436 грн. 04 коп., інфляційні у розмірі 1 519 грн. 66 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Позивачем також заявлено про стягнення з Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2017 року між Адвокатським об'єднанням Євстігнєєв, Сидоренко і партнери (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №12/12/17-1-ЕП, за змістом якого Клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором, доручає, а Адвокат зобов'язується надати послуги з правової допомоги щодо представлення інтересів Клієнта, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Під правовою допомогою розуміється представництво інтересів Клієнта щодо стягнення у судовому порядку з комунального підприємства Київпастранс боргу (основна сума боргу, неустойка, сума інфляційного збільшення та відсотки річних) за договором 2016 року (далі - Договір поставки ).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було подано Акт №1 від 09.01.2019 року до договору про надання правової допомоги №12/12/17-1-ЕП від 12.12.2017 р. на суму 22500 грн. 00 коп., звіт про витрачений час на надання правової допомоги, платіжні доручення №1423 від 14.12.2017 р. на суму 1500 грн. 00 коп., №1619 від 09.01.2019 року на суму 21000 грн. 00 коп. (а.с.98-103)

Судом встановлено, що Сидоренко Вадим Анатолійович є адвокатом в розумінні Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

Суд зазначає, що позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО підписана адвокатом Сидоренко Вадимом Анатолійовичем.

Згідно зі звітом про витрачений час на надання правової допомоги, заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 грн. 00 коп., складається з:

аналіз матеріалів - 3000 грн.;

зустріч адвоката з клієнтом, консультація, узгодження кінцевої правової позиції - 3000 грн.;

підготовка позовної заяви, здійснення розрахунку інфляційних, 3% річних, оформлення додатків до позову, відправлення копій позовної заяви з додатками відповідачу - 9000 грн.;

зустріч адвоката з клієнтом, консультація щодо порядку розгляду справи у спрощеному позовному провадженні - 4500 грн.;

підготовка адвокатом клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на правову допомогу - 3000 грн.

В той же час, Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від 30.01.2019 року.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також час, який міг би витратити адвокат, як кваліфікований фахівець, на ознайомлення з матеріалами справи, підготовкою позовної заяви та додатків до неї, клопотання про включення до судових витрат позивача витрат на правову допомогу, Суд дійшов висновку, що оскільки справа не є складною, а відтак не потребувала затрати значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому справедливим та співрозмірним є призначення позивачеві 3 000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

За таких підстав, клопотання Позивача про стягнення з Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22 500 грн. 00 коп. підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства КИЇВПАСТРАНС (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНЕ ШОСЕ, будинок 2, Ідентифікаційний код юридичної особи 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕМЕНТ ПРО (02002, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКІЛЬСЬКО-СЛОБІДСЬКА, будинок 2-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 38195923) заборгованість у розмірі 8 711 (вісім тисяч сімсот одинадцять) грн. 22 (двадцять дві) коп., 3% річних у розмірі 436 (чотириста тридцять шість) грн. 04 (чотири) коп., інфляційні у розмірі 1 519 (одна тисяча п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 66 (шістдесят шість) коп., судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) коп. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05 лютого 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин