Рішення

від 30.01.2019 по справі 910/11388/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019Справа № 910/11388/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Трейд" (08662, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Гребінки, вул. Київська, будинок 36)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" (01054, м.Київ, вул. Гоголівська, будинок 22/24, офіс 802)

про стягнення 2 114 148,06 грн

Представники сторін:

від позивача: Дуля Т.В.,

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" про стягнення 2 114 148,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договорами № 86/2017 від 10.04.2017, № 87/2017 від 10.04.2017, № 111/2017 від 04.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Трейд" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11388/18, призначено підготовче засідання у справі на 01.10.2018.

01.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та продовження строків надання відзиву.

В підготовче засідання 01.10.2018 з'явилися представники сторін.

В підготовчому засіданні 01.10.2018, не виходячи до нарадчої кімнати, Суд постановив оголосити перерву у підготовчому засіданні на 17.10.2018, встановити відповідачу строк для надання відзиву до суду та направлення копії стороні до 09.10.2018.

12.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

17.10.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи.

В підготовче засідання 17.10.2018 з'явилися представники сторін.

Представником відповідача заявлено клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

В підготовчому засіданні 17.10.2018, не виходячи до нарадчої кімнати, Суд постановив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 05.11.2018, клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи розглянути в наступному судовому засіданні.

В підготовче засідання 05.11.2017 з'явилися представники сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи, Суд зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст.1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Суд звертає увагу, що виходячи зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Суд зазначає, що встановлення обставин даного спору та прийняття законного й обґрунтованого рішення у даній справі можливо без проведення заявленої відповідачем експертизи, у зв'язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення відповідного клопотання відповідача.

Ухвалою суду від 05.11.2017, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

В підготовчому засіданні 05.11.2018, не виходячи до нарадчої кімнати, Суд постановив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи та оголосити перерву у підготовчому засіданні на 12.12.2018, продовжити строк підготовчого провадження.

12.12.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні.

В підготовче засідання 12.12.2017 з'явилися представники сторін.

В підготовчому засіданні 12.12.2018, не виходячи до нарадчої кімнати, Суд постановив оголосити перерву у підготовчому засіданні до 17.12.2018.

17.12.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про визнання доказів неналежними.

В підготовче засідання 17.12.2017 з'явилися представники сторін.

В підготовчому засіданні 17.12.2018, не виходячи до нарадчої кімнати, Суд постановив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про визнання доказів неналежними у зв'язку з його безпідставністю та необгрнутованістю.

У підготовчому засіданні 17.12.2018 Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене, за результатами підготовчого засідання 17.12.2018 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справу до судового розгляду по суті на 14.01.2019.

В судове засідання 14.01.2019 представники сторін не з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 30.01.2019.

29.01.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про поновлення підготовчого провадження та долучення до матеріалів справи додаткових документів.

В судове засідання 30.01.2019 з'явився представник позивача. Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини його неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується надісланим на адресу відповідача конвертом з ухвалою від 14.01.2019, повернутим до суду з причин відсутності особи за місцезнаходженням.

Розглянувши заяву позивача про поновлення підготовчого провадження, Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив відмовити у задоволенні вказаного клопотання як такого, що не відповідає приписам ГПК України.

В судовому засідання представник позивача в усному порядку заявив клопотання про поновлення строку на подання додаткових доказів, обґрунтувавши причини їх неподання у підготовчому провадженні.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, Суд дійшов висновку про поважний характер наведених позивачем причин неподання доказів у встановлений законом строк,у зв'язку з чим, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про поновлення строку на подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 у справі № 910/11388/18 направлялась на адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Діловий Агросервіс", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України, а саме: 01054, м.Київ, вул. Гоголівська, будинок 22/24, офіс 802.

Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на причину повернення ухвали суду від 14.01.2019 (особа не знаходиться), Суд доходить висновку, що відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 30.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

10.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Діловий Агросервіс (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВС трейд (продавець) було укладено Договір № 86/2017 (далі також - Договір № 86/2017), за умовами якого Продавець продає зерносушарку KW ADS 40 R виробництва підприємства "Кеплер Вебер (Бразилія) з газовими пальниками до сушарки згідно Специфікації, та здійснює поставку за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, а Покупець (Відповідач) зобов'язаний прийняти обладнання та провести оплату.

Згідно з п. 2.2 Договору № 86/2017, передача обладнання оформляється шляхом підписання уповноваженими особами видаткової накладної/акту приймання-передачі.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору № 86/2017 вартість імпортного Обладнання за даним Договором становить 2 682 900,00 (два мільйони шістсот вісімдесят дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 447150,00 грн., що складає 99 000,00 (дев'яносто дев'ять тисяч) доларів США, в тому числі ПДВ - 16 500 доларів США, згідно з міжбанківським курсом продажу долара США при закритті торгів на дату, попередню перед датою складання Договору (на 28.03.20017р. 1 долар США = 27,10 грн. У вартості Обладнання враховано транспортні та митні витрати.

Валюта Договору - гривня. Оплата за Обладнання проводиться Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у гривнях згідно з міжбанківським курсом продажу долара США при закритті торгів на дату, попередню перед датою складання Договору такими етапами:

а) першу попередню оплату за Обладнання в розмірі 20% від вартості Обладнання, що становить 19 800 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот) доларів США, в т.ч. ПДВ - 3 300,00 застарів США, Покупець платить до 10.04.2017 р. на підставі виставленого рахунку- фактури;

б) другу попередню оплату в розмірі 30% від вартості Обладнання, що становить 29 700,00 (двадцять дев'ять тисяч сімсот) доларів США, в т.ч. ПДВ - 4 950,00 доларів США, Покупець платить не пізніше 15.06.2017р., на підставі виставленого рахунку-фактури;

в) третю оплату в розмірі 20% від вартості Обладнання, що становить 19 800 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот) доларів США, в т.ч. ПДВ - 3 300,00 доларів США, Покупець платить до 15.09.2017 р. на підставі виставленого рахунку-фактури;

г) решту вартості Обладнання, що становить 29 700,00 (двадцять дев'ять тисяч сімсот) доларів США, в т.ч. ПДВ - 4 950,00 доларів США, Покупець сплачує не пізніше 15.11.2017р., на підставі виставленого рахунку-фактури.

Днем оплати рахується день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.4 Договору № 86/2017).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 86/2017 позивач поставив обладнання, а відповідач в свою чергу прийняв це обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 11.07.2017 на суму 1 057 843,44 грн. та актом приймання-передачі обладнання від 11.07.2017 на суму 40 000,00 доларів США, що становить 1 057 843,44 грн., видатковою накладною № 16 від 13.07.2017 на суму 1 036 600,00 грн та актом приймання-передачі обладнання від 13.07.2017 на суму 40 000,00 доларів США, що становить 1 036 600,00 грн., видатковою накладною № 19 від 11.08.2017 на суму 488 015,00 грн та актом приймання-передачі обладнання від 11.08.2017 на суму 19 000,00 доларів США, що становить 488 015,00 грн..

Крім того, 10.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Діловий Агросервіс (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВС трейд (виконавець) було укладено Договір № 87/2017 (далі також - Договір № 87/2017), за умовами якого виконавець проводить збірно-монтувальні роботи зерносушарки KW ADS 40 R виробництва підприємства "Кеплер Вебер .

За приписами п.п. 1.2-1.5 Договору № 87/2017, роботи проводяться за адресою: Полтавська обл., м. Миргород.

Замовник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи згідно з умовами Договору.

Початок робіт - 03.07.2017, закінчення робіт - до 31.07.2017 при умові проведення замовником усіх оплат згідно умов Договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору № 87/2017 загальна вартість робіт за даним договором становить 149 160,00 (сто сорок дев'ять тисяч сто шістдесят) гривень, в т.ч. ПДВ - 24 860,00 грн.

Оплата за роботи проводиться Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця наступними етапами:

а) попередню оплату в розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 10 000,00 грн., Замовник здійснює перед виїздом монтувальної бригади на підставі виставленого рахунка-фактури;

б) оплату в розмірі 60 000,00 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 10 000,00 грн., Замовник здійснює протягом 3-х робочих днів після проведення монтувальних робіт зерносушарки на підставі виставленого рахунку-фактури;

в) оплаті в розмірі 29 160,00 (двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят) гривень 00 коп, в тому числі ПДВ - 4 860,00 грн. Замовник здійснює на підставі виставленого рахунку-фактури на протязі 3-х робочих днів після проведення пусконалагоджувальних робіт зерносушарки та після навчання персоналу Замовника.

Днем оплати рахується день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Як встановлено у п. 4.1 Договору, підтвердженням

Договір вступає в силу з дати підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.2 Договору № 87/2017).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 87/2017 позивач виконав роботи, а відповідач в свою чергу прийняв роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12 від 01.09.2017 на суму 120 000,00 грн та № 27 від 05.12.2017 на суму 29 160,00 грн.

Окрім того, 04.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Діловий Агросервіс (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВС трейд (продавець) було укладено Договір № 111/2017 на виготовлення продукції (далі також - Договір № 111/2017), за умовами якого Продавець комплексу (Позивач) виготовляє та продає Покупцю (Відповідачу) шафу керування обладнанням комплексу для сушіння зерна з електропроводкою та здійснює поставку за адресою: м. Миргород, Полтавська обл. Шафа здійснює управління роботою комплексу у відповідності із завданням Покупця. Покупець зобов'язаний прийняти Обладнання і провести оплати згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.п.3.1, 3.2, 3.3 Договору №111/2017 вартість Обладнання за Договором становить 56 000,00 (п'ятдесят шість тисяч) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 9 333,33 грн. у вартість Обладнання враховано транспортні витрати.

Оплата за Обладнання проводиться Покупцем на розрахунковий рахунок продавця:

а) попередню оплату за Обладнання в розмірі 42 000,00 (сорок дві тисячі) гривень 00 коп., в тому числі ПДВ - 7 000,00 грн., Покупець платить до 08.09.2017 р. на підставі виставленого рахунку-фактури;

б) решту вартості Обладнання в розмірі 14 000,00 (чотирнадцять тисяч) гривень, в тому числі ПДВ - 2 333,33 грн., Покупець платить перед доставкою Обладнання до місця встановлення на підставі виставленого рахунку-фактури.

Днем оплати рахується день зарахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно з п. 2.3 Договору № 111/2017, приймання-передача обладнання оформляється шляхом підписання уповноваженими особами видаткової накладної/акту приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 111/2017 позивач поставив обладнання, а відповідач в свою чергу прийняв це обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 41 від 01.12.2017 на суму 56 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що зобов'язання з оплати обладнання та виконаних робіт за Договорами № 86/2017, № 87/2017, № 111/2017 відповідач не здійснив у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість останнього за Договором № 86/2017 становить 77 359,50 доларів США (що еквівалентно за курсом Національного банку України станом на 13.07.2018 - 2 028 988,06 грн), за Договором № 87/2017 - 29 160,00 грн, за Договором № 111/2017 - 56 000,00 грн. У зв'язку з цим позивач просить Суд стягнути з відповідача вказані суми боргу за договорами.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що поставлена зерносушарка KW ADS 40 R виробництва підприємства Кеплер Вебер (Бразилія) з газовими пальниками до сушарки, не відповідала технічним даним заводу виробника, а також мала явні візуальні дефекти, тому відповідач відмовився підписувати видаткові накладні та акти приймання передачі щодо даної поставки. Також, враховуючи, що позивачем не виконано роботи за Договором № 87/2017 у встановлений строк, а здійснені поза строком роботи не в повному обсязі та неналежної якості, відповідач відмовився підписувати акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 29 1600,00 грн. Окрім того, через те, що поставлена шафа керування обладнанням комплексу для сушіння зерна з електропроводкою за Договором № 111/2017 була неналежної якості та не відповідала заявленим характеристикам, відповідач відмовився підписувати видаткову накладну та акт приймання передачі щодо даної поставки. Отже, за твердженнями відповідача, з його сторони видаткові накладні №14 від 11.07.2017, №16 від 13.07.2017, №19 від 11.08.2017, №41 від 01.12.2017, акти приймання-передачі до накладних від 11.07.2017, від 13.07.2017, від 11.08.2017, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №12 від 01.09.2017 і №27 від 05.12.2017, не підписувались.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору 86/2017 позивач поставив обладнання, а відповідач в свою чергу прийняв це обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 11.07.2017 на суму 1 057 843,44 грн. та актом приймання-передачі обладнання від 11.07.2017 на суму 40 000,00 доларів США, що становить 1 057 843,44 грн., видатковою накладною № 16 від 13.07.2017 на суму 1 036 600,00 грн та актом приймання-передачі обладнання від 13.07.2017 на суму 40 000,00 доларів США, що становить 1 036 600,00 грн., видатковою накладною № 19 від 11.08.2017 на суму 488 015,00 грн та актом приймання-передачі обладнання від 11.08.2017 на суму 19 000,00 доларів США, що становить 488 015,00 грн., а загалом на суму 2 582 458,44 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Проте, обладнання за вказаним договором оплачено відповідачем частково на суму 582 458,44 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 21.12.2017, підписаним представниками та скріпленим печатками обох сторін.

За наведених обставин Суд доходить висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором № 86/2017, не здійснив оплату поставленого обладнання у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 2 000 000,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

При цьому, Суд звертає увагу на безпідставність здійснення позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 86/2017 в доларах США на суму 77 359,50 з її гривневим еквівалентом станом на 13.07.2018, оскільки валюта договору - гривня та у перерахованих первинних документах сторонами визначено вартість обладнання в гривнях, з урахуванням якої і слід здійснювати розрахунок залишку боргу.

Окрім того, на виконання умов Договору 87/2017 позивач виконав роботи, а відповідач в свою чергу прийняв роботи, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 12 від 01.09.2017 на суму 120 000,00 грн та № 27 від 05.12.2017 на суму 29 160,00 грн., а загалом на суму 149 160,00 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Проте, роботи за вказаним договором оплачені відповідачем частково на суму 120 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2017, підписаним представниками та скріпленим печатками обох сторін.

За наведених обставин Суд доходить висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором № 87/2017, не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 29 160,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Також, на виконання умов Договору 111/2017 позивач поставив обладнання, а відповідач в свою чергу прийняв це обладнання, що підтверджується видатковою накладною № 41 від 01.12.2017 на суму 56 000,00 грн., яка оформлена належним чином та підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Проте, обладнання за вказаним договором не оплачено відповідачем взагалі, про що свідчить відсутність відповідних платіжних документів в матеріалах справи, а також відомості з акту звіряння взаємних розрахунків станом на 15.12.2017, підписаного представниками та скріпленим печатками обох сторін.

За наведених обставин Суд доходить висновку, що відповідач порушив свої зобов'язання за Договором № 111/2017, не здійснив оплату поставленого обладнання у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 56 000,00 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

При цьому, заперечення відповідача з приводу непідписання ним первинних документів за Договорами № 86/2017, № 87/2017, № 111/2017 (актів та видаткових накладних) Судом розглянуті та відхилені як необґрунтовані, оскільки відповідач фактично не заперечує отримання обладнання та виконання робіт за вказаними договорами, оплата за Договорами № 86/2017, № 87/2017 відповідачем здійснювалась, акти звіряння взаємних розрахунків за кожним договором підписані уповноваженою особою відповідача та скріплені його печаткою. Окрім того, жодних доказів на підтвердження своїх аргументів щодо відмови від підписання первинних документів у зв'язку з недоліками обладнання та робіт, а також звернення з відповідними претензіями до позивача з цього приводу, в матеріали справи відповідачем подано не було.

Поряд з викладеним Суд також бере до уваги наявність в матеріалах справи підписаного директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" Гарантійного листа від 13.09.2017, у якому останній визнає заборгованість перед позивачем за Договорами № 86/2017, № 87/2017.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діловий Агросервіс" (01054, м.Київ, вул. Гоголівська, будинок 22/24, офіс 802, ідентифікаційний код 40114288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Трейд" (08662, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Гребінки, вул. Київська, будинок 36, ідентифікаційний код 37705211) борг у розмірі 2 085 160 (два мільйони вісімдесят п'ять тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 31 277 (тридцять одна тисяча двісті сімдесят сім) грн. 40 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 11.02.2019

Суддя Т.Ю.Трофименко