Рішення

від 17.01.2019 по справі 904/3223/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2019 р. м. Київ Справа № 904/3223/18

Розглянувши матеріали справи Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінфест

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Юніка-Сервіс ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Ритейл-К

про солідарне стягнення основної заборгованості у сумі 37 081,85 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

Позивача: Навальнєв О.Ю.

Відповідача1: не з'явився

Відповідача2: Борщенко Т.І.

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінфест (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Юніка-Сервіс (надалі - відповідач1), Товариства з обмеженою відповідальністю Ритейл-К (надалі - відповідач2) про солідарне стягнення основної заборгованості у сумі 37 081,85 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2018 року відкрито провадження у справі № 904/3223/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.09.2018 року представником позивача подано клопотання № 10/09-1 від 10.09.2018 року про долучення доказів до матеріалів справи № 904/3223/18.

До канцелярії Господарського суду Київської області 11.09.2018 року представником відповідача2 подано відзив № 10/09/18 від 10.09.2018 року на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2018 року відкладено підготовче засідання на 11.10.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 02.10.2018 року представником відповідача2 подано додаток до відзиву № 10/09/18 від 10.10.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.10.2018 року підготовче засідання відкладено на 22.11.2018 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 19.10.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву № 10/10-1 від 10.10.2018 року та додаткові пояснення № 17/10-1 від 17.10.2018 року.

У підготовчому засіданні 22.11.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідачі1-2, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 22.11.2018 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 22.11.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.12.2018 року.

У зв'язку з відпусткою судді А.Ю. Кошика за станом здоров'я, судове засідання, призначене на 11.12.2018 року не відбулося, тому розгляд справи № 904/3223/18 було перенесено на 03.01.2019 року.

У судовому засіданні 03.01.2019 року судом оголошено перерву у розгляді справи № 904/3223/18 на 17.01.2019 року.

В судовому засіданні 17.01.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача2 проти позову заперечував, представник відповідача1 в судове засідання не з'явився.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 17.01.2019 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що у період часу з 05.04.2018 року по 03.05.2018 року ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС (Постачальник) здійснило ряд без договірних поставок товарів на адресу ТОВ РІТЕЙЛ-К (Покупець) на загальну суму 37081,85 грн. Ціна, асортимент, кількість, порядок поставки і оплати були погоджені Сторонами в усному порядку і відображені у видаткових накладних.

Позивач зазначає, що згідно досягнутих домовленостей ТОВ РІТЕЙЛ-К прийняло від ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС товар та зобов'язалося оплатити його на умовах відстрочення платежу. Дата оплати кожної партії товарів вказана у видаткових накладних: 953493, 953563, 953573, 957063, 957073, 957083, 957093, 957103, 957263, 962793, 962963, 962983, 963033, 963043, 963053, 967793, 967543, 967553, 967563, 967573, 971363, 971093, 971103, 971113, 971123 за період з 05.04.2018 року по 03.05.2018 року.

Однак, ТОВ РІТЕЙЛ-К свої зобов'язання з оплати отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконало, у зв'язку з чим, за наведеними в позові накладним за TOB РІТЕЙЛ-К утворилась прострочена заборгованість в сумі 37081,85 грн.

Позивач зазначає, що 12.06.2018 року ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС (Первісний кредитор), керуючись ст. 1077 Цивільного кодексу України, передало належне йому право грошової вимоги до ТОВ РІТЕЙЛ-К на користь ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНФЕСТ за Договором факторингу № 1209 (далі - Договір факторингу).

За Договором факторингу ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС (Клієнт, Первісний кредитор) було відступлено на користь ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНФЕСТ (Фактор, Новий кредитор) право вимоги до ТОВ РІТЕЙЛ-К за зобов'язаннями з оплати товару, строк вимоги за якими настав, а також право вимоги яке виникне у майбутньому. Право вимоги було відступлено з моменту підписання Договору факторингу.

Відповідно до умов п. 1.2., п. 1.7. Договору факторингу до Фактора (ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНФЕСТ ) перейшло право грошової вимоги оплати за поставлений товар згідно наведених в позові накладних за період часу з 05.04.2018 року по 03.05.2018 року: 953493, 953563, 953573, 957063, 957073, 957083, 957093, 957103, 957263, 962793, 962963, 962983, 963033, 963043, 963053, 967793, 967543, 967553, 967563, 967573, 971363, 971093, 971103, 971113, 971123.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем зобов'язання з оплати отриманого товару станом на момент подання позову не виконані, що є простроченням виконання грошового зобов'язання.

Також, відповідно до п. 1.7. Договору факторингу ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС поручилось за виконання боржником зобов'язання, та прийняло на себе відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору факторингу у разі невиконання Боржником зобов'язань зі сплати вимоги Фактор має право вимагати від Клієнта сплати боргу солідарно з Боржником.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Про невиконання зобов'язання відповідачем2 позивач повідомляв відповідача1 у письмовій формі, шляхом вручення відповідної вимоги останньому. ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС заявило про відмову від поруки за Боржника, що порушує права позивача.

У зв'язку з несплатою відповідачем2 боргу та відмовою Поручителя - відповідача1 від виконання зобов'язання, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути 37081,85 грн. заборгованості солідарно з відповідачів.

Відповідачем2 (ТОВ РІТЕЙЛ-К , Покупець, Боржник) подано відзив на позов, в якому позовні вимоги заперечено. Відповідач2 в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам та чинному законодавству, не підтверджені належними доказами.

Зокрема, відповідач2 зазначає, що поставки за наведеними в позові видатковими накладними відбувались на підставі укладеного між ТОВ ЮНІКА-СЕРВІС та ТОВ РІТЕЙЛ-К Договору поставки № 427-14Р від 01.04.2014 року, п. 5.5. якого передбачав поставку на умовах відстрочення платежу на 45/60 календарних днів (в залежності від умов поставки).

Відповідач2 зазначає, що здійснював оплату товару на користь Постачальника (відповідача1), однак кошти повернулись у зв'язку з закриттям вказаного в Договорі поставки банківського рахунку Постачальника.

Також, відповідач2 зазначив, що на підставі п.п. 7.4., 7.6. Договору поставки 24.07.2018 року надсилав Постачальнику вимогу про розірвання Договору поставки та вимогу про прийняття на повернення нереалізованого товару.

При цьому, відповідач2 зазначає, що товар, який не був реалізований і підлягав поверненню Постачальнику у відповідності до умов п. 4.6. Договору поставки, не підлягає оплаті згідно з п. 5.8. Договору поставки.

Відповідач2 зазначив, що не отримував від позивача жодних вимог про виконання Договору поставки.

Крім того, відповідач2 у відзиві зазначив, що п. 11.2. Договору поставки передбачено, що жодна із сторін Договору поставки не має права передавати свої права та обов'язки за Договором поставки третій стороні без письмової згоди відповідача2.

Таким чином, угода про передачу відповідачем1 позивачу за Договором факторингу права вимоги оплати наведених в позові поставок суперечить п.11.2. Договору поставки та ст. 516 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з чим, відповідач2 просить відмовити в задоволенні позову з огляду на недійсність переданого позивачу права вимоги.

Позивачем в ході розгляду спору надано відповідь на відзив відповідача2 (з доповненнями), в якій позивач заперечував підстави для застосування до спірних правовідносин умов Договору поставки № 427-14 Р від 01.04.2014 року, оскільки наведені в позові поставки були позадоговірними і на них не поширюються умови відповідного Договору.

Зокрема, позивач зазначив, що поставки відбувались згідно усних домовленостей сторін шляхом фактичного прийняття виконання, при цьому умови поставок, ціна, асортимент, кількість, умови оплати відображені безпосередньо у спірних видаткових накладних.

Також позивач звертає увагу, що за п. 2.5. Договору поставки № 427-14 Р від 01.04.2014 року, на який посилається відповідач, Постачальник зобов'язаний вказувати у всіх документах, пов'язаних з постачанням товару, у тому числі в рахунку-фактурі, товарній (товарно-транспортній) накладній, податковій накладний та інших товаросупроводжувальних документах своє найменування, номер та дату Договору, згідно реєстрації Покупця, код (артикул) Постачальника, код (артикул) виробника, коди товарів, що поставляються, у тій же послідовності, у якій вони зазначені в замовленні. Податкова накладна (якщо така надається) повинна бути оформлена відповідно до вимог чинного на момент її оформлення законодавства України.

Однак, відповідні реквізити у видаткових накладних відсутні, за Договором факторингу передавалось право вимоги щодо оплати товарів, отриманих за видатковими накладними, про Договір поставки мова не йшла.

Дослідивши викладені в позові обставини та надані докази, враховуючи заперечення відповідача2 та пояснення позивача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з долучених позивачем до позову видаткових накладних за період часу з 05.04.2018 року по 03.05.2018 року: 953493, 953563, 953573, 957063, 957073, 957083, 957093, 957103, 957263, 962793, 962963, 962983, 963033, 963043, 963053, 967793, 967543, 967553, 967563, 967573, 971363, 971093, 971103, 971113, 971123, відповідні накладні підписані представниками сторін і засвідчують факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К від Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІКА-СЕРВІС товару. Відповідні обставини відповідачем2 не заперечені та не спростовані.

В той же час, відповідні накладні не містять посилання на Договір поставки № 427-14 Р від 01.04.2014 року чи Специфікації, асортимент, кількість, ціна та умови оплати врегульовані сторонами безпосередньо в кожній накладній. При цьому умови оплати визначені сторонами в кожному конкретному випадку, визначені в накладних і відрізняються від умов оплати за Договором.

Враховуючи наведене та з огляду на відсутність у видаткових накладних посилання на Договір поставки № 427-14 Р від 01.04.2014 року, відсутні підстави вважати, що спірні поставки відбувались на підставі такого Договору та регулюються його умовами.

Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, мало місце позадоговірне постачання товарів, умови якого регулюються чинним законодавством.

Відповідачем2 не оспорюється факт отримання товарів, що були поставлені за накладними у період з 05.04.2018 року по 03.05.2018 року, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2018 року по 24.07.2018 року відповідачем2 підтверджено заборгованість в сумі 37085,86 грн., Акт звірки взаємних розрахунків також не містить посилань на Договір поставки.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися торони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, долучені до позову видаткові накладні засвідчують досягнення сторонами домовленостей щодо поставки товарів, факт виконання зобов'язань щодо поставки Постачальником та умови оплати поставлених товарів.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, факт поставки товарів Постачальником та їх прийняття Покупцем, про що складено відповідні двосторонні документи, породжує у Покупця обов'язок щодо оплати отриманих товарів, умови чого також погоджені сторонами у відповідних видаткових накладних.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К виникли зобов'язання з оплати товару перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІКА-СЕРВІС . Доказів оплати наведених в накладних поставок у визначені в них строки відповідачем2 не надано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К виконання зобов'язань з оплати товару перед Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІКА-СЕРВІС на суму 37 081,85 грн.

Щодо посилань відповідача2 на здійснення оплати на користь Постачальника, однак кошти повернулись у зв'язку з закриттям вказаного в Договорі поставки банківського рахунку Постачальника, судом досліджено та встановлено, що відповідні оплати відбувались за Договором поставки, який до спірних правовідносин не застосовується. Крім того, заперечення відповідача2 є суперечливими, оскільки стверджуючи про сплату, відповідач2 одночасно посилається на розірвання Договору поставки та відсутність зобов'язань з оплати.

12.06.2018 року між позивачем та відповідачем1 укладений Договір факторингу № 1209, відповідно до п. 1.1. якого, Клієнт (відповідач1) відступає Факторові (позивачу) своє право грошової вимоги за поставлені товари у відповідності до накладних, що вказані у п. 3.1.1. цього Договору до ТОВ РИТЕЙЛ-К , (відповідач2) в розмірі 37 081,85 грн., а Фактор (позивач) зобов'язується передати грошові кошти у сумі, що відповідає розміру вимоги (надалі іменуються кошти ) в розпорядження Клієнта за плату.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІКА-СЕРВІС передало позивачу своє право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К на суму 37 081,85 грн. з оплати товару, одержаного за накладним, що перелічені в п. 1.1. Договору факторингу № 1209 від 12.06.2018 року.

З огляду на наведене, позивачем правомірно набуто право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К на суму 37 081,85 грн. з оплати товару, одержаного за накладним, що перелічені в п. 1.1. Договору факторингу № 1209 від 12.06.2018 року, на підставі якого подано позов.

Відповідно до статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Про укладення договору факторингу відповідачу2 було надіслано повідомлення, в якому відповідно до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України надана вся необхідна інформація для здійснення повного розрахунку з Позивачем, а саме детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків. Копія повідомлення та докази направлення були додані до позовної заяви та містяться в матеріалах справи. Тобто, відповідач2 був належним чином повідомив про відступлення права вимоги. Однак, відповідачем2 заборгованість не погашена, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Щодо посилань відповідача2 на п. 11.2. Договору поставки, яким передбачено, що жодна із сторін договору поставки не має право передавати свої права та обов'язки за Договором поставки третій стороні без письмової згоди на це відповідача2, суд зазначає, що заявлені у позові суми заборгованості виникли з позадоговірних поставок за відповідними видатковими накладними, і саме такі накладні, а не Договір поставки, наведено в Договорі факторингу як підстава виникнення переданого права вимоги.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, враховуючи, що під час укладення Договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІКА-СЕРВІС прийняло на себе зобов'язання поручителя за боржника, враховуючи факт наявності простроченої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К на суму 37 081,85 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю РІТЕЙЛ-К та Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІКА-СЕРВІС відповідають як солідарні боржники.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 37 081,85 грн.

Як передбачено п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином, витрати позивача на сплату судового збору в сумі 1762 грн. підлягають відшкодуванню відповідачами в рівних частках по 881 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінфест до Товариства з обмеженою відповідальністю Юніка-Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Ритейл-К про солідарне стягнення основної заборгованості у сумі 37 081,85 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніка-Сервіс (49000, м. Дніпро, п-т Мануйлівський, 7, код ЄДРПОУ 39017226) та Товариства з обмеженою відповідальністю Ритейл-К (08700, Київська обл., м.Обухів, вул. Миру, 17а, код ЄДРПОУ 38274224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінфест (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 40920385) 37 081,85 грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Юніка-Сервіс (49000, м. Дніпро, п-т Мануйлівський, 7, код ЄДРПОУ 39017226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінфест (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 40920385) 881 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ритейл-К (08700, Київська обл., м.Обухів, вул. Миру, 17а, код ЄДРПОУ 38274224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінфест (49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Березинська, 80, код ЄДРПОУ 40920385) 881 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик