Рішення

від 06.02.2019 по справі 911/2495/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2495/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Бориспільської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА БУДПРОЕКТ"

про стягнення заборгованості в сумі 26 128,17 грн.,

за участю представника:

позивача: Жарого О.К. (довіреність №12-34-283 від 26.01.2016 року);

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради Київської області (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА БУДПРОЕКТ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 26 128,17 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди землі від 28.02.2006 року, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надати, а відповідач прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 3210500000:04:026:0005 та 3210500000:04:026:0006, під будівництво складського комплексу, яка розташована за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Широка, в районі заводу "Озон".

Відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою у повному обсязі не сплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у сумі 26 128,17 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2018 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 05 грудня 2018 року.

05 грудня 2018 року представник позивача в засіданні заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 05.12.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 16 січня 2019 року.

16 січня 2019 року представник позивача в засіданні заявлені вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 16 січня 2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06 лютого 2019 року.

06 лютого 2019 року в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 09.11.2018 року відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подано, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

28 лютого 2006 року між Бориспільською міською радою Київської області та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА БУДПРОЕКТ" (далі - відповідач) був укладений договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався надати, а відповідач прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер: 3210500000:04:026:0005 та 3210500000:04:026:0006, під будівництво складського комплексу, яка розташована за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Широка, в районі заводу "Озон" (далі - земельна ділянка).

Бориспільською міською радою Київської області було змінено назву на Бориспільську міську раду (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 9,8000 гектарів.

Пунктом 6 договору встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі в розмірі 1 (одного) відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з п. 7 договору, розмір річної орендної плати становить 49 653,45 (сорок девять шісот п'ятдесят три гривні) 45 коп. Орендна плата сплачується щомісячно в розмірі 4 137,79 (чотири тисячі сто тридцять сім гривень) 79 коп. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 8 договору, орендна плата вноситься відповідачем до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок позивача: №33217812500004, УДК у Київській області, м. Київ, МФО 821018, КДБ 13050200, ЗКПО 23570059 "Місцевий бюджет" м. Бориспіль.

Пунктом 30 договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з вимогою розірвати договір оренди землі від 28.02.2006 року.

21 серпня 2015 року рішенням Господарського суду Київської області в справі №911/3478/15, яке набрало законної сили 08 вересня 2015 року, позов задоволено повністю, договір оренди землі від 28.02.2006 року розірвано.

Проте відповідач орендну плату за користування земельною ділянкою в повному обсязі не оплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Частиною 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача претензію 12-31-4416 від 01.11.2017 року з вимогою сплатити заборгованість, проте відповідач відповіді на претензію не надав, борг не оплатив.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 26 128,17 грн. боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з пп. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пп. 286.2 ст. 288 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з довідки Головного управління державної фіскальної служби у Київській області ДФС України №5460/9/10-36-17-03-15 від 05.12.2017 року, а також підтверджується іншими матеріалами справи, борг відповідача перед позивачем становить 26 128,17 грн.

Документів, що підтверджували б оплату боргу перед позивачем, відповідач суду не надав.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 26 128,17 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, пп. 286.2, пп. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 760, ч. 1 ст. 761, ч. ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ст. 1, ст. 13, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 2, 3, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов Бориспільської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА БУДПРОЕКТ" про стягнення заборгованості в сумі 26 128,17 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРСПЕКТИВА БУДПРОЕКТ" (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 70, ідентифікаційний код 32620872) на користь Бориспільської міської ради (08300, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, будинок 72, ідентифікаційний код 04054903) 26 128,17 грн. (двадцять шість тисяч сто двадцять вісім грн. 17 коп.) боргу; 1 762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 11.02.2019 року.

Суддя С. Грабець