Постанова

від 29.01.2019 по справі 902/1189/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 902/1189/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада"

представники боржника - не з'явилися,

ініціюючий кредитор - Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ"

представники ініціюючого кредитора - ОСОБА_1., довіреність № 1642/юр від 14.01.2019,

арбітражний керуючий - Питель Андрій Леонідович - не з'явився,

арбітражний керуючий - Рабан Микита Тарасович - особисто, посвідчення № 309 від 28.02.2013,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"

на ухвалу Господарського суду Вінницької області

від 21.05.2018

у складі судді: Тісецького С.С.

та на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

від 04.09.2018

у складі колегії суддів: Павлюк І.Ю. (головуючого), Демидюк О.О., Савченко Г.І.

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.09.2013 за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" (далі - ПАТ "Піреус Банк МКБ") порушено провадження у справі № 902/1189/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧФ Декада" (далі - ТОВ "ЧФ Декада").

Постановою Господарського суду Вінницької області від 18.03.2014 у справі № 902/1189/13 ТОВ "ЧФ Декада" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "ЧФ Декада" арбітражного керуючого Рабана Микиту Тарасовича.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 у справі №902/1189/13 (суддя - Тісецький С.С.) усунуто арбітражного керуючого Рабана М.Т. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада" у справі № 902/1189/13. Задоволено заяву Пителя Андрія Леонідовича № 01-21/46 від 21.05.2018 про згоду на участь у справі № 902/1189/13. Призначено ліквідатором ТОВ "ЧФ Декада" у справі № 902/1189/13 арбітражного керуючого Пителя А.Л. Відмовлено в задоволенні заяви арбітражного керуючого Гонти О.А. № 01-21/700 від 19.07.2017 про згоду на участь у справі № 902/1189/13. Зобов'язано арбітражного керуючого Рабана М.Т. у 3-денний строк з дати винесення даної ухвали передати арбітражному керуючому Пителю А.Л. матеріали по справі № 902/1189/13; матеріальні цінності, бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки, штампи. Ліквідатору Пителю А.Л. до завершення ліквідаційної процедури ТОВ "ЧФ Декада" по справі № 902/1189/13 забезпечити виконання дій та заходів, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 902/1189/13 (головуючий суддя - Павлюк І.Ю., суддя - Демидюк О.О., суддя - Савченко Г.І.) апеляційну скаргу арбітражного керуючого Рабана М.Т. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 у справі № 902/1189/13 - без змін.

При цьому, суди попередніх інстанцій виходили з того, що арбітражним керуючим Рабаном М.Т. неналежно виконувалися обов'язки, покладені на нього як на ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада".

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 902/1189/13, ПАТ "Піреус Банк МКБ" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неповне з'ясування судами всіх обставин, що мають значення для справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 902/1189/13 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Погребняка В.Я. від 22.10.2018 касаційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 902/1189/13 залишено без руху. Надано ПАТ "Піреус Банк МКБ" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали. Роз'яснено ПАТ "Піреус Банк МКБ", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, судді - Білоуса В.В., судді - Катеринчук Л.Й. від 29.11.2018 клопотання ПАТ "Піреус Банк МКБ" про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ПАТ "Піреус Банк МКБ" строк на касаційне оскарження. Відкрито касаційне провадження у справі № 902/1189/13 Господарського суду Вінницької області за касаційною скаргою ПАТ "Піреус Банк МКБ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 в частині усунення арбітражного керуючого Рабана М.Т. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада" у справі № 902/1189/13. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Піреус Банк МКБ" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 в частині призначення ліквідатором ТОВ "ЧФ Декада" арбітражного керуючого Пителя А.Л. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ "Піреус Банк МКБ" відбудеться 29.01.2019. Витребувано з Господарського суду Вінницької області та Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 902/1189/13 за позовом ПАТ "Піреус Банк МКБ" до ТОВ "ЧФ Декада" про банкрутство. Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.12.2018. Доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Арбітражний керуючий Рабан М.Т. подав відзив на касаційну скаргу ПАТ "Піреус Банк МКБ", в якому вказує на її обґрунтованість, підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 - скасувати.

В судове засідання 29.01.2019 з'явилися представник ПАТ "Піреус Банк МКБ" та арбітражний керуючий Рабан М.Т., які надали пояснення у справі.

Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника ПАТ "Піреус Банк МКБ" та арбітражного керуючого Рабана М.Т, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Виходячи з вимог ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 41 Закону про банкрутство визначено, що ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

Відповідно до ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Суд протягом п'яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст. 114 Закону про банкрутство).

При цьому, усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов'язків відповідно до вимог Закону про банкрутство.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2017 від Приватного підприємства "Конекс" (далі - ПП "Конекс") до Господарського суду Вінницької області супровідним листом №02-09 від 17.03.2017 надійшла письмова інформація щодо дій арбітражного керуючого (ліквідатора) Рабана М.Т. у справі №902/1189/13.

У поданій інформації ПП "Конекс", з метою застосування судом до ліквідатора з власної ініціативи заходів, передбачених ст. 41 Закону про банкрутство, повідомляло про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків.

Зокрема, ПП "Конекс" зазначало про те, що внаслідок бездіяльності ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада" Рабана М.Т. втрачена можливість виконання судових рішень щодо витребування нерухомого майна та є неможливим витребування коштів сплачених за спірне майно.

В свою чергу, арбітражним керуючим Рабаном М.Т. до Господарського суду Вінницької області було подано письмові пояснення №1 від 02.06.2017 та № 1 від 02.10.2017, в яких він вказував на відсутність порушень ним як ліквідатором вимог ст. 41 Закону про банкрутство.

Дослідивши вказану вище інформацію та наявні письмові докази, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.02.2015 вирішено задовольнити позов у справі № 902/1679/14 та витребувати із чужого незаконного володіння ПП "Конекс" будівлі та споруди в м. Вінниця по вул. Генерала Арабея, 3, що складаються з: естакада (№2), ворота (№5), огорожа (№6), туалет (літ. Г), мощення №1 на користь власника ТОВ "ЧФ Декада".

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.03.2015, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2015, рішення Господарського суду Вінницької області від 10.02.2015 у справі №902/1679/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП "Конекс" - без задоволення.

В подальшому, на виконання рішення суду від 10.02.2015 у справі № 902/1679/14, Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ від 28.04.2015.

Крім того, судами встановлено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014, рішення Господарського суду Вінницької області від 28.10.2014 у справі № 902/843/14, яким відмовлено у задоволенні позову, скасовано та прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено. Витребувано із чужого незаконного володіння ПП "Конекс" будівлі та споруди в м. Вінниця по вул. Генерала Арабея, 3, що складаються з: адмінбудинку (літ. А) загальною площею 1761,5 кв.м., диспетчерська (літ. К) загальною площею 7,5 м. кв., гаражів (літ. Ж) загальною площею 302,7 м. кв., диспетчерської (літ. В) загальною площею 21,9 м. кв. на користь власника ТОВ "ЧФ Декада".

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2015 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі № 902/843/14 залишено без змін.

06.05.2015 на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 Господарським судом Вінницької області було видано відповідний наказ.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.05.2016 головним державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Меданим М.Г. прийнято постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (ВП № 50998069, ВП № 50998054) з примусового виконання наказів Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 № 902/843/14 та від 28.04.2015 № 902/1679/14, в зв'язку з пропуском стягувачем пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у наказах Господарського суду Вінницької області від 06.05.2015 у справі № 902/843/14 та від 28.04.2015 у справі № 902/1679/14 щодо витребування із чужого незаконного володіння майна, встановлено строк пред'явлення їх до виконання - протягом одного року.

Водночас, судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідні накази згідно постанов Центрального відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 16.05.2016 були подані стягувачем 27.04.2016 із пропуском строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.

На підставі встановлених обставини справи та норм чинного законодавства щодо строку пред'явлення наказів до виконання, суди попередніх інстанцій вказали на те, що арбітражним керуючим (ліквідатором) Рабаном М.Т. вказані вище судові накази були подані до виконання із порушенням відповідного строку, що свідчить про неналежне виконання обов'язків ліквідатора боржника стосовно повернення майна боржника - ТОВ "ЧФ Декада", що і стало підставою для висновку про необхідність усунення від виконання обов'язків ліквідатора ТОВ "ЧФ Декада" арбітражного керуючого Рабана М.Т. за власною ініціативою суду.

Доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що висновки судів відповідають обставинам справи і їм надано належну юридичну оцінку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Піреус Банк МКБ", а відтак про залишення ухвали Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 902/1189/13 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" залишити без задоволення.

3. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 21.05.2018 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 у справі № 902/1189/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

Л.Й. Катеринчук