Ухвала

від 25.01.2019 по справі 160/8828/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 січня 2019 р. Справа № 160/8828/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Метпластгруп до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Метпластгруп до Державної фіскальної служби України про:

- скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.12.2017 р. № 487034/41370279 та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 35 від 16.11.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Метплатстгруп", і.к.41370279;

- скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 04.01.2018 р. № 538255/41370279 та зобов'язання Державну фіскальну служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 54 від 17.11.2017 р., подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Метпластгруп", і.к. 41370279.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "Метпластгруп" складені податкові накладні від 16.11.2017 р. № 35 на суму 4536,00 грн. та від 24.11.2017р. № 54 на суму 29520,00 грн., які були направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 13.12.2017 р. та 12.12.2017 р. відповідно. Згідно отриманих квитанцій від 13.12.2017 р. зазначені податкові накладні прийнято, проте реєстрацію зупинено. Позивач вказує, що ним було надано відповідачу всі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення господарських операцій щодо вказаних вище податкових накладних, однак рішеннями комісії ДФС було відмовлено у реєстрації вищезгаданих податкових накладних. Отже, позивач вважає, що такі рішення відповідача суперечать приписам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 26 грудня 2018 року.

Відповідач правом на подання письмових пояснень або відзиву на позовну заяву не скористався.

Так, у позовній заяві позивачем зазначено, що даний позов подано в межах встановленого статтею 102 Податкового кодексу України строку давності - 1095 дні.

Враховуючи пояснення позивача та вирішуючи питання про встановлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд виходить з наступного.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення о адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу.

Судом встановлено, що спірні рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті 27.12.2017 р та 04.01.2018 року, відповідно.

При цьому, такі рішення отримано ТОВ Метпластгруп в електронному вигляді у текстовому форматі відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 року № 557.

З даною позовною заявою ТОВ Метпластгруп звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду лише 22.11.2018 року, тобто за межами встановленого Кодексом адміністративного судочинства України шестимісячного строку.

Так, за приписами підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При цьому статтею 102 Податкового кодексу України визначено питання строків давності та їх застосування, а саме, зокрема пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України вказано, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Пунктами 102.2 - 102.6 наведеної статті вказано, що грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано;

посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

У разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Таким чином статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності у випадках:

- визначення контролюючим органом грошових зобов'язань;

- подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Кодексом;

- встановлення граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків;

- умов зупинення відліку строку давності на будь-який період;

- строку стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті.

Отже норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначає строк судового оскарження податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу шляхом відсилання до строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, які, в свою чергу, можуть бути застосовані до вичерпного переліку рішень контролюючого органу та у виключних випадках.

В даному випадку рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.12.2017 р. № 487034/41370279 та від 04.01.2018 р. № 538255/41370279 жодним чином не стосуються нарахування грошових зобов'язань, не прийняті за наслідками камеральної, документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) або фактичної перевірки контролюючого органу, не пов'язані з моментом подання податкових декларацій, а є рішеннями про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду з вимогами про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не може становити 1095 днів.

Суд зазначає, що час звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не є безмежним, воно має (повинно) відбуватися у встановлені законом процесуальні строки. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінувати учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За сукупності викладених обставин, оскільки підстав для поновлення строку звернення до суду, які б можна було вважати поважними, позивачем не наведено, а на думку суду в даному випадку для звернення до адміністративного суду платника податків із позовом з вимогами про скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлюється шестимісячний строк, суд доходить висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Метпластгруп без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Метпластгруп до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник