Рішення

від 17.01.2019 по справі 804/1503/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року Справа № 804/1503/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за позовом Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

27 лютого 2018 року Криворізький факультет Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, складені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 28.09.2017 року № 0018241203 та №0018251203 в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем 06.10.2017 р. отримано від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 р. № 0018241203 та № 0018251203 про сплату штрафу в сумі 199,90 грн. та 3400,00 грн., відповідно, за затримку сплати грошового зобов'язання з земельного податку. З означеними рішеннями Криворізький факультет Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ не погоджується, вважає їх безпідставними, незаконними та такими, що не відповідають нормам податкового законодавства, оскільки позивач не є платником земельного податку, а декларування податкового зобов'язання здійснено помилково.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 р. відкрито провадження у адміністративній справі № 804/1503/18, та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні (суддя Павловський Д.П.).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та на виконання розпорядження в.о. керівника апарату суду від 17.10.2018 р. № 2770д, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, яка перебувала у провадженні судді Павловського Д.П. у зв'язку з його відстороненням.

За результатами перерозподілу вказана адміністративна справа передана на розгляд судді Пруднику С. В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 р. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 804/1503/18, та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

01.11.2018 року представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. № 52161/18), в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акта камеральної перевірки від 04.09.2017 р. № 1056/12-30/25573323, яким встановлено порушення терміну сплати грошового зобов'язання з земельного податку на 21 та 73 дні, були складені податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 р. № 0018241203 та № 0018251203. Відповідач вказує, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку за січень 2015 року, відповідно до п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України, - 02.03.2015 р. Разом з тим, платником не сплачена сума податкового зобов'язання, в результаті чого виник податковий борг на суму 18998,96 грн. Сума податкового боргу по самостійно задекларованому податковому зобов'язанню з земельного податку за січень 2015 року частково сплачена платіжним дорученням від 23.03.2017 р. № 221 на суму 1998,96 грн. та погашена згідно наданої уточнюючої податкової декларації від 14.05.2015 р. № 9095092253 на зменшення податкового зобов'язання. Таким чином, відповідач стверджує, що позивачем порушено термін сплати з земельного податку.

18.12.2018 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив (вх. №60517/18), в якій зазначив, що акт камеральної перевірки з питань порушення терміну сплати земельного податку від 04.09.2017 р. за №1056/12-30/25573323 складений з порушеннями встановленого порядку та суперечить вимогам податкового законодавства. Вказує, що у відповідності до довідки Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції від 23.06.2016 р. № 552/04-83-14-01, за результатами проведення позапланової виїзної перевірки позивача, порушень з питань правильності нарахування до бюджету місцевих податків і зборів та ресурсних платежів встановлено не було.

В судове засідання 19.12.2018 р. представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За викладених обставин, враховуючи те, що в судове засідання не прибули особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 4 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Положеннями частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що розгляд справи по суті розпочато з 19.12.2018 року в порядку письмового провадження та враховуючи положення статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено розгляд справи по суті протягом тридцяти днів, датою ухвалення судового рішення є 17.01.2019 року.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Криворізький факультет Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 25573323) є державним закладом та зареєстрований 16.03.1992 року, та перебуває на обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

04.09.2017 року посадовими особами Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку з питання порушення терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по земельному податку за січень 2015 року Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, за результатами якої складено акт від 04.09.2017 року № 1056/12-30/25573323.

У висновках означеного акту встановлено порушення Криворізьким факультетом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання по земельному податку за січень 2015 року.

На підставі акта перевірки від 04.09.2017 р. № 1056/12-30/25573323 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 28.09.2017 р. винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0018241203, відповідно до якого за затримку на 21 календарний день сплати узгодженого грошового зобов'язання із земельного податку, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, позивачу нараховано штраф у розмірі 10 % від непогашеної суми податкового зобов'язання, що становить 199,90 грн.;

- №0018251203, відповідно до якого за затримку на 73 календарних дня сплати узгодженого грошового зобов'язання із земельного податку, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, позивачу нараховано штраф у розмірі 20 % від непогашеної суми податкового зобов'язання, що становить 3400,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими рішеннями від 28.09.2017 р. №0018241203 та №0018251203, Криворізьким факультетом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ було оскаржено означені рішення в адміністративному порядку, та рішенням Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 07.12.2017 р. № 29053/6/99-99-11-03-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З початком 2015 року у податковому законодавстві відбулися значні зміни, що зумовлені набранням чинності Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. №71-VIII (далі Закон України №71-VIII), серед яких змінилися і положення щодо справляння плати за землю.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками такого податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (пункт 269.1 стаття 269 Податкового кодексу України).

Статтею 285 Податкового кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року.

Як встановлено судом, згідно з даними інтегрованої картки платника Криворізьким факультетом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ задекларовано грошове зобов'язання з земельного податку за січень 2015 року в розмірі 18998,96 грн. (граничний термін сплати 02.03.2015 року), згідно податкової декларацій з плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (реєстраційний номер № 9017104487 від 17.02.2015 р.).

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, рішенням міської ради (органу місцевого самоврядування, якому надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території) від 31.01.2015 р. № 3388 Про сплату за землю в 2015 році Криворізькому факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ встановлено на 2015 рік пільга зі сплати земельного податку в обсязі 100 % від суми, що зараховується до бюджету міста за земельні ділянки.

З урахуванням рішення Криворізької міської ради від 31.01.2015 року № 3388, позивачем 14.05.2015 р. подано уточнюючу податкову декларацію з земельного податку за 2015 рік (реєстраційний № 9095092253), у якій зменшено суму земельного податку до показника "0".

Отже, з урахуванням уточнюючої податкової декларації з земельного податку за 2015 рік № 9095092253 від 14.05.2015 р., позивачем земельний податок за 2015 рік задекларовано з нульовим показником, що виключає обов'язок зі сплати узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку за 2015 рік.

Натомість Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 р.: № 0018241203 про застосування штрафу у розмірі 10 % від непогашеної суми податкового зобов'язання, що становить 199,90 грн., та № 0018251203 про застосування штрафу у розмірі 20 % від непогашеної суми податкового зобов'язання, що становить 3400,00 грн.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 30.3 статті 30 Податкового кодексу України, платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

При цьому, ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюються Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування (абзац 1 пункт 284.1 стаття 284 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом 2 пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Відповідно до пункту 284.2 статті 284 Податкового кодексу України, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Так, на виконання приписів Податкового кодексу України 31.01.2015 року Криворізькою міською радою прийнято рішення № 3388 Про плату за землю в 2015 році , яким встановлено пільги зі сплати земельного податку, що сплачується на території м.Кривого Рогу з 01.01.2015 р.

Відповідно до підпункту12.3.5 пункту12.3 статті 12 Податкового кодексу України, у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

Як встановлено судом, у попередньому періоді - 2014 році позивач земельний податок не сплачував, оскільки користувався наданою йому підпунктом 282.1.8. пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України пільгою.

Згідно з підпунктом 282.1.8. пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною станом на 31.12.2014 р.), від сплати податку звільняються дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що державні заклади (установи, організації) освіти, зазначені в рішенні Криворізької міської ради від 31.01.2015 р. № 3388, у 2015 році мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за нормами та в порядку передбаченими податковим законодавством, яке було чинним станом на 31.12.2014 р., оскільки органом місцевого самоврядування фактично продубльовано право закріплене підпунктом 282.1.8 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України у редакції до 01.01.2015р.

Окрім цього, посадовими особами Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у період з 09.06.2016 р. по 15.06.2016 р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 р. по 08.06.2016 р., за результатами якої складено довідку від 23.06.2016 р. № 552/04-83-14-01.

Згідно висновків означеної довідки, у період з 01.01.2013 р. по 08.06.2016 р. порушень по сплаті земельного податку Криворізьким факультетом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ не встановлено.

Таким чином, висновки акта камеральної перевірки від 04.09.2017 р. № 1056/12-30/25573323 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам законодавства, а отже винесені на підставі нього податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 р. №0018241203 та № 0018251203 про застосування штрафу в розмірі 10% та 20%, відповідно, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 0.0.935103639.1 від 10.01.2018 р.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 139, 194, 205, 242-243, 245-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (мкр.7-й Зарічний, буд. 24, м. Кривий Ріг, 50106, код ЄДРПОУ 25573323) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, складені Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, від 28.09.2017 року № 0018241203 та № 0018251203.

Стягнути на користь Криворізького факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ код (ЄДРПОУ 25573323) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), сплачені згідно квитанції №0.0.935103639.1 від 10.01.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено 17 січня 2019 року.

Суддя С. В. Прудник