Рішення

від 08.02.2019 по справі 320/6139/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року справа №320/6139/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ЛЕДГРАНД" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "ЛЕДГРАНД" з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 21.05.2018 №713747/41097625, 713748/41097625, 713749/41097625, 713750/41097625, 713751/41097625, 713752/41097625, 713743/41097625, 713742/41097625, 713744/41097625, 713745/41097625, 713746/41097625;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДГРАНД" №201 від 16.06.2017, №202 від 16.06.2017, №203 від 16.06.2017, №205 від 16.06.2017, №206 від 16.06.2017, №390 від 23.06.2017, №427 від 26.06.2017, №428 від 26.06.2017, №429 від 26.06.2017, №430 від 26.06.2017, №446 від 26.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані ти, що спірні рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних №201 від 16.06.2017, №202 від 16.06.2017, №203 від 16.06.2017, №205 від 16.06.2017, №206 від 16.06.2017, №390 від 23.06.2017, №427 від 26.06.2017, №428 від 26.06.2017, №429 від 26.06.2017, №430 від 26.06.2017, №446 від 26.06.2017 не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень.

Позивач вважає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Зазначає, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ТОВ ЛЕДГРАНД та ТОВ Будівельний двір , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови у реєстрації спірних податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Протокольною ухвалою суду від 07.02.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

15.05.2017 року між ТОВ ЛЕДГРАНД (постачальник) та ТОВ БУДІВЕЛЬНИЙ ДВІР (покупець) укладено договір № 15/05/17-9-0 на поставку товару, а саме, виробів із пластмаси. На виконання умов даного договору постачальником відвантажено товар (ринви, муфти, труби, відводи, кронштейни тощо) відповідно до рахунків на оплату та видаткових накладних на загальну суму 291333,42грн., в тому числі ПДВ 48555,57грн.

За результатами здійснення господарських операції ТОВ ЛЕДГРАНД було виписано податкові накладні № 201, 202, 203, 205, 206 від 16.06.2017, № 390 від 23.06.2017 та №№ 427, 428, 429, 430, 446 від 26.06.2017р. 10.07.2017 та 11.07.2017 вказані податкові накладні було подано на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

11.07.2017 та 12.07.2017 за допомогою програми електронного документообігу "M.E.Doc" ТОВ ЛЕДГРАНД отримало квитанції № 1, де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних зупинена, оскільки дані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/PK в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 3917, 3925, 8302... та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/PK в ЄРПН відповідно до п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу Україну; вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю Даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 21.05.2018 прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН: №713747/41097625, 713748/41097625, 713749/41097625, 713750/41097625, 713751/41097625, 713752/41097625, 713743/41097625, 713742/41097625, 713744/41097625, 713745/41097625, 713746/41097625.

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29 березня 2017 р. №190 (далі - Постанова №190), Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі - Порядок №1246), Порядком роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 566 (далі - наказ № 566), Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 р. за № 753/30621 (далі - Критерії або наказ № 567).

Згідно з вимогами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів Відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як вбачається з п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Відповідно до вимог п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Рішення комісії про відмову в реєстрації спірних податкових накладних не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної розрахунку коригування.

Проте, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Як вбачається зі змісту квитанцій № 1, відповідачем було сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом № 567.

Проте, контролюючим органом порушено норми п.п.201.16.1. п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції № 1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв. Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється відповідачем за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже, відповідач був зобов'язаний у квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків наказу № 567.

Визначення у квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі № 567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Так, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів наказу № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Аналіз наведених норм свідчить можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, зі змісту квитанцій № 1 вбачається, що відповідачем запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом № 567, та/або таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Отже, у квитанціях № 1 відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом №567 (п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Стосовно формулювання відповідачем у квитанціях № 1 вимоги надання "та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу" (тобто наказу № 567), слід зазначити, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, наказ № 567 містить у собі п. 4 наступного змісту: "Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 р. здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п'ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п'ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки".

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків наказу № 567 містить п. 4 наступного змісту: "Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв'язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою".

Разом з тим, вичерпний перелік документів наказу № 567 взагалі не містить пункту 4.

Таким чином, враховуючи позицію відповідача щодо необхідності надання платником податків переліку документів та/або Таблиці даних, йому необхідно було чітко зазначати, що п.4 віднесено до Критеріїв оцінки ризиків наказу № 567.

Відповідно до вимог п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" п.п. 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з вимогами п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику .

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.п. 201.16.2 ПК України.

Як вбачається з абз. 1 Постанови №190, комісія відповідача приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до п.п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПУ України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з вимогами абз. 2 Постанови №190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.п. 201.16 п.201 ст. 201 цього Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що саме остання обставина зазначена комісією відповідача як підстава для його прийняття.

Така підстава для відмови в реєстрації податкових накладних за своєю суттю є складною, оскільки містить у своєму складі два можливі критерії: наявність порушень у наданих копіях документів; недостатність наданих копій документів.

При цьому, конструкція наведеної вище норми постанови Кабінету Міністрів України містить сполучники "та/або", що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави для відмови. Зазначене свідчить про те, що під час розгляду справи та прийняття рішення у ній Комісія ДФС України повинна встановити конкретну обставину із двох наведених, або ж зазначити про існування двох підстав без використання сполучника "або".

Суд зазначає, що під недостатністю наданих платником податків документів для прийняття комісією відповідача рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених Переліком № 567.

Така підстава для прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, потребує викладення Комісією у такому рішенні мотивів його прийняття з посиланням на факти, які безумовно свідчать про недостовірність наданих платником податків документів.

Відповідно з вимогами п. 16 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом № 566, комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до п.п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 розділу V ПК України, а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

Згідно з вимогами п. 18 цього Порядку комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Як вбачається п. 5.1 Регламенту комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом ДФС від 26 червня 2017 року №450, матеріали, що виносяться на розгляд цієї комісії, включають, серед іншого: письмові пояснення та/або копії документів платника податку стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації; таблицю даних платника податку, яка надана платником податку до відповідача.

Отже, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення відповідача, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

Водночас, в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не зазначено, які саме документи з наданих позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних; комісією відповідача не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Оскаржуваними рішеннями комісією відповідача було відмовлено в реєстрації податкових накладних з підстави надання платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення комісією ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, було лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з Переліком № 567 не надано; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови у реєстрації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Проте, оскаржувані рішення об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією ДФС України рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Суд зазначає, що всі вказані первинні документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних № 201, 202, 203, 205, 206 від 16.06.2017, № 390 від 23.06.2017 та №№ 427, 428, 429, 430, 446 від 26.06.2017. Тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, чого останнім зроблено не було.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3682 грн. 00 коп.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 21.05.2018 №713747/41097625, 713748/41097625, 713749/41097625, 713750/41097625, 713751/41097625, 713752/41097625, 713743/41097625, 713742/41097625, 713744/41097625, 713745/41097625, 713746/41097625.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДГРАНД" №201 від 16.06.2017, №202 від 16.06.2017, №203 від 16.06.2017, №205 від 16.06.2017, №206 від 16.06.2017, №390 від 23.06.2017, №427 від 26.06.2017, №428 від 26.06.2017, №429 від 26.06.2017, №430 від 26.06.2017, №446 від 26.06.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3 682 (три тисячі шістсот вісімдесят дві) грн 00 коп на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДГРАНД" (код ЄДРПОУ 41097625) з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.