Рішення

від 01.02.2019 по справі 2340/4151/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року справа № 2340/4151/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Зачепи Х.В.

представника позивача Орленка В.В. - за договором,

представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Черкасивторресурси" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Черкасивторресурси" (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № 0011111401 "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 597556,00 грн., в т.ч. сума завищення бюджетного відшкодування - 478045,00 грн., штрафні санкції - 119511,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0011121401 форма "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 794099,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 666068,00 грн., за штрафними санкціями -128031,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0011131401 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, в сумі 43579,00 грн. (за податковою декларацією №9147377175 від 17.07.2018);

- податкове повідомлення-рішення №0011141401 форма "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 273065,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 218452,00 грн., за штрафними санкціями - 54613,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем за результатами проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства Черкасивторресурси з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018. У ході проведення вказаної перевірки, на думку позивача, співробітники відповідача дійшли помилкових висновків про те, що надані до перевірки ПрАТ Черкасивторресурси первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання ПЕТ-пляшки, полімерів від ТОВ ВО Екохім не дають позивачеві права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а отримана вторсировина вважається безоплатно отриманою.

Ухвалою від 31.10.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом.

Відповідач заперечуючи проти позову 19.11.2018 надав відзив, у якому зазначає, що висновки перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства ґрунтуються на всебічному дослідженні доказів реальності господарських операцій з з ТОВ ВО Екохім , внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, завищення бюджетного відшкодування та від'ємного значення з ПДВ.

Ухвалою від 14.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10 год. 45 хв. 01.02.2019.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що на підставі наказів Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.07.2018 №1336 та від 17.08.2018 № 1494, направлень на перевірку, виданих Головним управлінням ДФС у Черкаській області, від 06.08.2018 №1276/23-00-14-0508, №1277/23-00-14-0106, №1278/23-00-14-0106, № 1284/23-00-14-0406, від 27.07.2018 № 1237/23-00-13-0409 посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2018 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка приватного акціонерного товариства Черкасивторресурси з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 11.09.2018 №351/23-00-14-0107/01886224.

Згідно з вказаним актом у ході проведення перевірки перевіряючими було встановлено порушення позивачем:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10. Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року №433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 5 П(С)БО 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20, п.7 П(С)БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29,11.1999 року №290 в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 666 068 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 153945 грн., за 1 квартал 2016 рік на суму 113789 грн., за півріччя 2016 року на суму 276296 грн., за 3 квартали 2018 року на суму 407540 грн., за 2016 рік на суму 512123 грн.;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 218 452 грн., в т.ч, за січень 2017 року на суму 8928 грн., червень 2017 року на суму 94120 грн., листопад 2016 року на суму 37900 грн., грудень 2017 року на суму 77504 грн.;

- п. 198.1, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено заявлений до відшкодування з бюджету податок на додану вартість на загальну суму 478 045 грн., в т.ч. за жовтень 2015 року на суму 3706 грн., листопад 2015 року на суму 27001 грн., грудень 2015 року на суму 39660 грн., березень 2016 року на суму 153324 грн., квітень 2016 року на суму 93466грн, травень 2016 року на суму 160888 грн.

- п. 198.1, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI, в результаті чого завищено від 'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) за червень 2018 року встановлено його завищення на загальну суму 43 579 грн.

Під час проведення перевірки позивача було встановлено наявність взаємовідносин між приватним акціонерним товариством Черкасивторресурси та ТОВ ВО "Екохім , що виникли на підставі договору поставки № 0110/15 від 05.10.2015. За умовами вказаного товару постачальник (ТОВ ВО "Екохім ) зобовязується передати у власність покупцеві (ПАТ Черкасивторресурси ) вторинну сировину (ПЕТ-пляшку, поліетелен та інше) у подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору. Згідно з умовами договору поставки № 0110/15 від 05.10.2015 здача-приймання товару здійснюється на складі покупця, який знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул.Сурікова, 20. Витрати, пов'язані із транспортуванням та доставкою товару до пункту призначення, відносяться на рахунок постачальника. При передачі кожної товарної партії постачальник зобов'язаний надати покупцю товарно-супровідні документи. Зі сторони TOB ВО Екохім договір підписаний директором - ОСОБА_4 та скріплений печаткою, зі сторони ПАТ Черкасивторресурси - головою правління ОСОБА_5 та скріплений печаткою.

На підтвердження реальності здійснення ТОВ ВО Екохім господарських операцій з поставки вторинної сировини позивачем при проведенні перевірки надавались видаткові та товарно-транспортні накладні. У видаткових накладних зазначено місце складання: м. Київ, склад: вул. Леніна,47. У товарно-транспортних накладних зазначено вантажовідправник: TOB ВО Екохім . Згідно з товарно-транспортними накладними TOB ВО Екохім в жовтні 2015 року здійснює завантаження автомобілів в м.Київ, вул.Леніна, 42В, відповідно до видаткових накладних ТОВ ВО Екохім передає ПЕТ-пляшка в м.Київ, склад: вул.Леніна,47. У товарно-транспортних накладних з березня 2016 по листопад 2016 року пункт завантаження зазначено лише м. Київ.

У результаті проведення аналізу даних АІС Податковий блок по постачальнику ТОВ ВО Екохім встановлено, що товариство зареєстроване в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 04.02.2013, зареєстроване платником ПДВ з 01.01.2015. Юридична адреса: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд 136. ТОВ ВО Екохім не декларувало відомості про об'єкти оподаткування за адресами м.Київ, вул. Леніна, 42В, та м. Київ, вул. Леніна,47.

Оперативне управління ГУ ДФС у Черкаській області листом від 31.07.2018 №2499/23-00-21-0405 повідомило про проведення ПАТ Черкасивторресурси нереальних фінансово-господарських операцій з ТОВ ВО Екохім внаслідок маніпулювання податковою звітністю, походження задекларованої кількості продукції не відображається по ланцюгу постачання.

Листом від 06.09.2018 №2893/23-00-21-0405 оперативне управління ГУ ДФС у Черкаській області надано пояснення громадянки ОСОБА_6, яка рахувалась директором та головним бухгалтером в одній особі ТОВ ВО Екохім у періоді з 07.12.2015 по 26.09.2016 та ОСОБА_7, який рахувався директором та головним бухгалтером в одній особі ТОВ ВО Екохім у періоді з 27.09.2016 по 11.05.2017.

Згідно з поясненнями ОСОБА_6 встановлено, що вона за грошову винагороду надала документи ОСОБА_8 для призначення її на посаду директора ТОВ ВО Екохім , проте наміру займатися фінансово-господарською діяльністю не мала. Чим займалось ТОВ ВО Екохім , коли вона рахувалась директором цього товариства їй невідомо. Будь-яких документів фінансово-господарської діяльності від імені цього, товариства не складала та не підписувала та нікого не уповноважувала. Стосовно ПАТ Черкасивторресурс пояснила, що не має ніякого відношення до реалізації вторинної сировини від ТОВ ВО Екохім на це товариство, документів не виписувала і податкові накладні на реалізацію зазначеної продукції не виписувала та не реєструвала.

Згідно з поясненнями ОСОБА_7 встановлено, що він з лютого 2016 року працює водієм в службі таксі ТОВ Еліттаксі . Про те що він рахувався директором ТОВ ВО Екохім йому не було відомо, та повідомив що восени 2016 року втратив свій паспорт. Стосовно ТОВ ВО Екохім пояснив що ніколи не займався фінансово-господарською діяльністю як цього товариства так і будь-яких інших суб'єктів господарювання. А також нікого не уповноважував проводити діяльність ТОВ ВО Екохім від його імені. Ніколи не отримував зарплати чи будь-яких інших матеріальних благ від ТОВ ВО Екохім чи від представників цього підприємства. Про ПАТ Черкасивторресурс нічого не знає, та реалізацію в його адресу від імені ТОВ ВО Екохім будь-яких товарів, робіт, послуг не проводив та інших осіб не уповноважував оформляти, реєструвати і підписувати звітні документи та документи фінансово-господарські на адресу ПАТ Черкасивторресурс чи інших суб'єктів господарювання.

Для з'ясування обставин щодо транспортування вищевказаного товару до Регіонального сервісного центру МВС у Черкаській області ОУ направлено запит від 03.09.2018 № 37730/23-00-21-0408. На день підписання акту перевірки відповіді не отримано.

При встановлені власників транспортних засобів, які зазначені у документах на перевезення вантажів (вторсировини: ПЕТ - пляшки, поліетилену), де замовником та платником таких перевезень значиться TOB ВО Екохім , перевіркою згідно з актом від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 з письмових пояснень від 04.09.2018 ОСОБА_9, який зазначений у товарно-транспортних накладних як перевізник товару (вторинної сировини) ПП ОСОБА_9 на замовлення ТОВ ВО Екохім на адресу покупця ПАТ Черкасивторресурси встановлено, що ОСОБА_9 з 2006 року зареєстрований приватним підприємцем, основний вид діяльності - оптова торгівля, обліковується на другій групі єдиного податку, протягом 2015-2016 р.р. в господарській діяльності використовував вантажний транспорт: д.н.з. НОМЕР_2, причіп НОМЕР_10 та НОМЕР_4, причіп НОМЕР_11 для надання вантажних перевезень. Стосовно перевезення на замовлення ТОВ ВО Екохім ПЕТ-пляшок в адресу ПАТ Черкасивторресурси пояснив, що автомобілями д.н.з. НОМЕР_2 у такі дні: 21.10.2015, 29.02.2016, 07.04.2016, 13.04.2016, 31.05.2016, 05.09.2016, 27.10.2016 та НОМЕР_4 01.04.2016, 08.04.2016, 04.05:2016, 04.10.2016, 27.10.2016, 08.11.2016, таких перевезень він не здійснював. Та зазначив, що на адресу ПАТ Черкасивторресурси здійснював перевезення вторсировини (ПЕТ-пляшок), замовлення по яких знаходив на інтернет ресурсі Ларді транс (диспетчер - ФОП Очеретяна) та в інші дні, а саме: автомобілем НОМЕР_4 - 03.10.2016, 29.10.2016, 07.11.2016, 23.12.2016 та автомобілем НОМЕР_2 - 27.02.2015, 17.03.2015, оплата здійснювалась через розрахунковий рахунок. Підприємство ТОВ ВО Екохім йому не знайоме та на його замовлення та від його імені перевезення вантажів він не здійснював.

Згідно з актом перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 перевізник ФОП ОСОБА_10 (PH 218847675), який є власником вантажного автомобіля д.н.з. НОМЕР_12 в телефонній розмові повідомив, що не здійснював перевезення вантажу на замовлення ТОВ ВО Екохім в адресу ПАТ Черкасивторресурси . Головний бухгалтер ПП Вікторія-транс Україна (код 35995259) ОСОБА_11 в телефонній розмові повідомила, що у господарський діяльності їхнього підприємства використовується автомобіль д.н.з. СА 3761ВН, проте цим автомобілем чи будь-яким іншим автотранспортом не здійснювались перевезення вантажу на замовлення ТОВ ВО Екохім в адресу ПАТ Черкасивторресурси . Для отримання відповідної інформації на ПП Вікторія-транс Україна направлено запит від 07.09.2018 № 38447/23-00-21-0404 про надання пояснень з цих питань. Листом від 10.09.2018 №2935/823-00-21-0405 оперативне управління надало пояснення ФОП ОСОБА_12, р.н. НОМЕР_6. Згідно з поясненнями ОСОБА_12 він 16.12.2015 у зв'язку з хворобою спини транспортних послуг нікому взагалі не надавав, ТОВ ВО Екохім йому не відоме.

Слідчим відділом Черкаського відділу поліції ГУ Національної поліції у Черкаській області надана інформація про те, що на даний час триває досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2017 за № 42017251010000098 відносно службових осіб ПАТ Черкасивторресурси , правова кваліфікація ст. 191 ч. 4 ККУкраїни (лист від 03.09.2018 № 11969/46-20189, та № 11968/46-2018). Фабула: до Черкаської місцевої прокуратури з ОУ ГУ ДФС Черкаської області надійшли матеріали про те, що службовими особами ПАТ Черкасивторресурси завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень-листопад 2016 року на 262031 грн., що в 380,3 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, встановлений на 01 січня 2016 року.

Відповідно до акта перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ ВО Екохім (код 38563113) є фігурантом кримінальних проваджень №32015100000000248, яке розслідується за статтями 191, 212, 3641, 205, 2201 ККУ та № 32017100090000062, яке розслідується за ч.1 ст. 212 ККУ.

Перевіркою встановлено, що відповідно до податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН та первинних документів на придбання вторсировини ТОВ ВО Екохім було реалізовано на адресу ПАТ Черкасивторресурси : ПЕТ-пляшка (блакитна) у кількості 83,265 т, ПЕТ-пляшка (зелена) - 5,46 т, ПЕТ-пляшка (коричнева) - 28,841 т, ПЕТ-пляшка (прозора) - 133,796 т, Поліетилен (ВТ) - 96,664 т, Поліетилен (кольоровий) - 0,543 т, Поліетилен (НТ) - 8,844 т, Полімери (флакон, тара з-під побутової хімії) - 38,885 т. Отримання вказаної вище сировини TOB ВО Екохім оформлено від: ТОВ Екотраст , код ЄДРПОУ 37068682, ТОВ ІФК Альянс , код ЄДРПОУ 38898691, ТОВ ТПК Універсал , код ЄДРПОУ 39952581. Відповідно до податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН придбання вторсировини ТОВ ВО Екохім відображено придбання від зазначених контрагентів сировини: ПЕТ-пляшка (блакитна) у кількості 287,8 т, ПЕТ-пляшка (зелена) - 76,13 т, ПЕТ-пляшка (коричнева) - 55,41 т, ПЕТ-пляшка (прозора) - 376,93 т, Поліетилен (ВТ) - 28,6222 т, Поліетилен (НТ) - 77,280 т, Полімери (флакон, тара з-під побутової хімії) - 0,100 т.

За даними АІС Податковий блок ТОВ ВО Екохім не подавало Звітів про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форма яких затверджена Наказом Міністерства України 21.01.2016 № 13 та Довідок про використання розрахункових книжок до органу ДФС, що згідно з актом перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 свідчить про відсутність у TOB ВО Екохім закупівлі вторинної сировини у населення.

Як зазначено в акті перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 на першій ланці постачання вторсировини взагалі не підтверджено придбання поліетилену (кольорового) у кількості 0,543 т, полімерів (флакон, тара з-під побутової хімії) у кількості 38,790 т, поліетилену (ВТ) в кількості 68,0418 т. По другій ланці постачання також відсутнє придбання ТОВ ІФК Альянс та ТОВ ТПК Універсал вторсировини (ПЕТ-пляшки (блакитна), ПЕТ-пляшки (зелена), ПЕТ-пляшки (коричнева), ПЕТ-пляшки (прозора), поліетилен (ВТ), Поліетилен (НТ), полімери (флакон, тара з-під побутової хімії). Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 2015 та 1-4 квартали 2016 року ТОВ ІФК Альянс та ТОВ ТПК Універсал не декларували виплати самозайнятим особам з ознакою доходу 157 . Згідно з даними АІС Податковий блок ТОВ ІФК Альянс та ТОВ ТПК Універсал не подавали Звітів про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), та Довідок про використання розрахункових книжок до органів ДФС, внаслідок чого в акті перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 міститься висновок про відсутність у ТОВ ІФК Альянс та ТОВ ТПК Універсал закупівлі вторинної сировини у населення.

Згідно з актом перевірки відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних придбання Пет-пляшки ТОВ Екотраст оформлено від ТОВ ВО Екохім (к-сть 36,0 т) та ТОВ ТПК Унівесрал (код ЄДРПОУ 39952581 ) (к-сть 4 т), тобто у своїх же покупців.

Відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2015 року та 1-4 квартали 2016 року ТОВ Екотраст не декларувало виплати самозайнятим особам з ознакою доходу 157 .

Згідно з даними АІС Податковий блок ТОВ Екотраст не подавало Звітів про використання книг, обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), та Довідок про використання розрахункових книжок до органів ДФС, що свідчить про відсутність у ТОВ Екотраст закупівлі вторинної сировини у населення.

На підставі вищевикладеного, перевіркою встановлено: невідповідність (дефектність) в первинних бухгалтерських документах, які підписані від імені осіб що не мали ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ ВО Екохім ; розірвання ланцюга постачання вторинної сировини ПАТ Черкасивторресурси у другому ланцюгу від постачальників, що свідчить про відсутність фактичного руху товару (вторинної сировини), за відсутності можливості виконання оформлених господарських операцій ПАТ Черкасивторресурси та його контрагентом - постачальником ТОВ ВО Екохім ; відсутність реальності здійснення ТОВ ВО Екохім господарських операцій з поставки вторинної сировини.

В акті перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 також зазначено, що ПАТ Черкасивторресурси перероблену ПЕТ-пляшку реалізовано у вигляді пластівців (флейків) з поліетилентерефталату, гранул поліетиленових, як на території України так і за її межами, що свідчить про безоплатне отримання товариством вторинної сировини від невстановлених перевіркою суб'єктів господарювання чи інших осіб (з невідомого джерела).

За даними перевірки перевіряючі дійшли висновку, що ПАТ Черкасивторресурси безоплатно отримано вторинної сировини у 2015 році на суму 855250 грн. та у 2016 році на суму 2845129 грн., в т.ч. у 1 кварталі 2016 р. - 631159 грн., у 2 кварталі 2016 р. - 902816 грн., у-3 кварталі 2016 р. - 729134 грн., за 4 квартал 2016 р. - 581020 грн. Враховуючи викладене, у порушення п.3.10. Наказу №433, п.5 Стандарту №11, п.7 Стандарту №15, ПАТ Черкасивторресурси занижено інші операційні доходи всього на суму 3700379 грн., в тому числі: за 2015 рік на суму 855250 грн., за 1 квартал 2016 року на суму 632159 грн., за півріччя 2016 року на суму 1534975грн., за 3 квартали 2016 року на суму 2264109 грн., за 2016 рік 2845129 грн.

Також в акті перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 міститься висновок, що надані до перевірки ПАТ Черкасивторресурси первинні бухгалтерські документи та податкові накладні на отримання ПЕТ-пляшки, полімерів від ТОВ ВО Екохім не дають товариству права на включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Враховуючи викладене, в порушення вимог п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ПАТ Черкасивторресурси завищено податковий кредит на загальну суму 740076 грн., у тому числі за жовтень 2015 року на суму 55511 грн, листопад 2015 року на суму 26416 грн, грудень 2015 року на суму 89123 грн, січень 2016 року на суму 40887 грн, лютий 2016 року на суму 37364 грн, березень 2016 року на суму 48181 грн, квітень 206 року на суму 130086 грн, травень 2016 року на суму 5047 грн, липень 2016 року на суму 41368 грн, серпень 2016 року на суму 67117 грн, вересень 2016 року на суму 37342 грн, жовтень 2016 року на суму 104617 грн, листопад 2016 року на суму 11587 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, ПАТ Черкасивторресурси подало заперечення на акт перевірки до Головного управління ДФС у Черкаській області.

Листом Головного управління ДФС у Черкаській області від 27.09.2018 №41231/23-00-14-0814 про розгляд заперечень висновки акта перевірки від 11.09.2018 №351/23-00-14-0107/01886224 залишено без змін.

На підставі акта перевірки від 11.09.2018 № 351/23-00-14-0107/01886224 стосовно позивача 01.10.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0011111401 форма В1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларованої на рахунок платника у банку, у розмірі 597556,00 грн., в т.ч. сума завищення бюджетного відшкодування - 478045,00 грн., штрафні санкції - 119511,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0011121401 форма Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 794099,00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 666068,00 грн., за штрафними санкціями - 128031,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення №0011131401 форми В4 про визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 43579,00 грн. (за податковою декларацією №9147377175 від 17.07.2018);

- податкове повідомлення-рішення №0011141401 форма Р про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 273065.00 грн., в т.ч. за податковими зобов'язаннями 218452,00 грн., за штрафними санкціями 54613,00 грн.

Вважаючи, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам та прийняті всупереч вимог чинного законодавства України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи зазначений спір по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, податкові накладні складені з порушенням вимог діючого законодавства, не можуть вважатися документами, підтверджуючими право покупця на включення до податкового кредиту сум ПДВ.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Кодексу необхідні для віднесення сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ.

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

У іншому випадку, відповідно до норм податкового законодавства у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Надаючи оцінку реальності вчинення господарських операцій між контрагентами суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон про бухгалтерський облік) документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

Приписи ст. 9 вказаного закону визначають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши наявні матеріалах справи документи, суд висновує, що останні містять всі обов'язкові для первинних документів реквізити та відповідають законодавчо визначеним вимогам, оскільки підтверджують придбання та транспортування кожної партії товару.

При вирішенні спору суд також бере до уваги, що наявні у матеріалах справи копії: специфікацій, податкових накладних, видаткових накладних, приймальних квитанцій на закупівлю вторинної сировини, платіжних доручень, які складені за відсутності недоліків та підтверджують факт виконання господарських зобов'язань.

Стосовно твердження контролюючого органу щодо окремих недоліків товарно-транспортних накладних, зокрема, в частині розбіжностей у зазначенні адреси відвантаження товару та заперечення участі перевізників у здісненні транспортування товару, в якості підстави для висновку про безтоварність господарських операцій є, на думку суду, помилковим, оскільки товарно-транспортні накладні є обов'язковими для застосування відправниками та одержувачами вантажів, позаяк слугують підставою для проведення розрахунків за договором перевезення. У даному ж спорі не оцінюється правомірність формування позивачем даних податкового обліку за операціями з перевезення товарів на підставі договору, укладеного ПАТ Черкасивторресурси та ТОВ ВО Екохім .

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом, зокрема, у постанові від 13.11.2018 року у справі № 822/6312/15. Такі ж висновки містяться і в постановах Верховного Суду (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року справа №820/477/18, адміністративне провадження №К/9901/55969/18, від 11 вересня 2018 року справа №815/6105/17, адміністративне провадження №К/9901/56987/18, від 11 вересня 2018 року справа №821/995/17, адміністративне провадження №К/9901/54216/18 , від 11 вересня 2018 року справа №823/2247/17, адміністративне провадження №К/9901/56440/18 та ін.).

Зміст наявних у матеріалах справи документів свідчить, що отримана від ТОВ ВО Екохім вторинна сировина у подальшому використана у господарській діяльності ПАТ Черкасивторресурси з метою реалізації пластівців (флейків) з поліетилентерефталату, гранул поліетиленових, як на території України так і за її межами, про що також зазначено у акті перевірки від 11.09.2018 №351/23-00-14-0107/01886224.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Однак, сама наявність або відсутність первинних документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Як вже було зазначено вище, згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи документи у розумінні приписів Закону про бухгалтерський облік є первинними документами, а тому підтверджують реальність виконання укладеного позивачем договору.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписи п. 135.1 ст. 135 ПК України визначають, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За правилами п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З наведеного вбачається, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, як було зазначено вище, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Таким чином, позивачем та ТОВ "ВО "Екохім" дотримано усіх вимог щодо належного відображення господарських операцій за вказаним вище договором поставки, шляхом підтвердження їх відповідними первинними документами, оформленими у відповідності до вимог ст. 1 та 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , постачальником правомірно складено відповідні податкові накладні, що, у свою чергу, відповідно до вимог п. 198.1, ст. 198 та п. 198.6. ст. 198 ПК України (які, на думку відповідача, начебто, порушені позивачем) є підставою та правом позивача віднести суми податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості отриманого від ТОВ "ВО "Екохім" товару, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

Стосовно посилань відповідача щодо порушення ПАТ "Черкасивторресурси" нарахування та сплати податку на прибуток підприємств, суд зазначає що висновок контролюючого органу про наявність порушень при сплаті вказаного податку по взаємовідносинам з ТОВ "ВО "Екохім" є безпідставним з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Так, матеріалами справи встановлено, що прибуток позивача при обчисленні фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 по 30.06.2018 розрахований відповідно до п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, з урахуванням витрат понесених у зв'язку з придбанням товару у ТОВ "ВО "Екохім".

За фактом господарських взаємовідносин з ТОВ "ВО "Екохім" позивач отримував товар, який використовував у своїй господарській діяльності, про що було зазначено вище.

Крім того, витрати з придбання товару підтверджуються платіжними дорученнями ПАТ "Черкасивторресурси" щодо перерахування коштів постачальнику.

Таким чином, витрати щодо проведення зазначених операцій підтверджуються документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Щодо посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22.12.2016 у справі № 757/58494/16-к та на постанову Апеляційного суду м. Києва від 22.11.2016 у справі № 11-сс/796/4007/2016 у кримінальному провадженні № 32015100000000248, зареєстрованому 02.10.2015 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за фактами зловживання службовими особами ПАТ "АКБ "Конкорд" своїм службовим становищем та зловживання повноваженнями службовою особою юридичною особою приватного права незалежно від організаційно-правової форми, ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), фіктивного підприємництва, порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності, доведення банку до неплатоспроможності за ч.ч. 2, 5 ст. 191, ч.ч. 2, 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 220-1, ч. 1 ст. 218 КК України, суд зазначає про таке.

При вирішенні даного спору суд враховує, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Зазначеними ухвалою та постановою не окреслено коло суб'єктів господарювання реального сектору економіки, з якими здійснювалося лише документальне оформлення господарських операцій без реального їх проведення, відображення фіктивних господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку з метою мінімізації останніми податкових зобов'язань.

У вказаних ухвалі та постанові позивач відсутній серед переліку підприємств, установ і організацій, яким штучно формувався податковий кредит, господарські операції між позивачем та контрагентами в рамках кримінального провадження № 32015100000000248 не досліджувались. Не надано доказів, що первинні документи, виписані за результатом таких операцій, підписані чи видані неуповноваженими особами, не встановлено, що відповідна посадова особа не видавала будь-яких доручень щодо здійснення господарської діяльності, розпорядження товаром, виконання певних робіт.

Суд зазначає, що сам факт порушення кримінальної справи чи наявність обвинувальних вироків щодо посадових осіб господарюючих суб'єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримувати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного рееєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Дослідивши матеріали справи, суд наголошує на тому, що, укладаючи договір поставки позивачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, з'ясовано наявність відповідних реєстрацій у ЄДР, інформація в якому презюмується достовірною, де були обліковані відповідні дані, крім того, перевірено наявність контрагента у реєстрі платників ПДВ.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та його контрагентом не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, а тому відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому, наявні підстави для їх скасування, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають до задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272, 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов приватного акціонерного товариства "Черкасивторресурси" (18005, м. Черкаси, вул. Гоголя, 421, ідентифікаційний код 01886224) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області № 0011111401 від 01.10.2018, № 0011121401 від 01.10.2018, № 0011131401 від 01.10.2018, № 0011141401 від 01.10.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на користь приватного акціонерного товариства "Черкасивторресурси" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 25 624 (двадцять п'ять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 48 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.02.2019.

Суддя С.О. Кульчицький