Ухвала

від 11.02.2019 по справі 640/2098/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 11 лютого 2019 року                                        м. Київ                                        № 640/2098/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Приватного підприємства «Складні сплави» про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (01051, м. Київ, вул.  Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ: 42098368) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Складні сплави» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літ. М, код ЄДР: 30487748), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 918,02 грн. Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.           Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника. З позовної заяви видно, що остання подана представником позивача, однак у такій позовній заяві представником не зазначено відомості, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, чим порушено вимоги п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Одночасно з позовною заявою позивачем заявлено клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке, з посиланням на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», обґрунтоване відсутністю коштів, призначених на оплату судового збору. Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає про наступне. Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у редакції від 08.07.2017, Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Разом з тим, Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII (набрав чинності 15.12.2017) внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 «Про судовий збір», згідно з якими, виключено п. 18 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Водночас, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір», Пенсійний фонд України та його органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 04.01.2018 № 744/984/17, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17 та від 10.01.2018 у справі № 242/3503/17. Отже, Пенсійний фонд України та його органи не звільнені від сплати судового збору та є його платниками, з огляду на що клопотання про звільнення його від сплати судового збору є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання суб'єктом владних повноважень до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 – 1921,00 грн. Як видно з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру у розмірі 918,02 грн. Таким чином, останньому необхідно сплатити судовий у розмірі 1921,00 грн. Наведене свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул.  Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: 1) заяви із зазначенням відомостей представника позивача, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС; 2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1  921.00 грн. Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя - У Х В А Л И В: 1. У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору – відмовити. 2. Позовну заяву залишити без руху. 3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України. 5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою. Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Суддя                                                                                          О.А. Кармазін