Ухвала

від 08.02.2019 по справі 0440/6523/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0440/6523/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (суддя суду 1 інстанції Сидоренко Д.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гемера-С до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2019 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України, а саме, до апеляційної скарги не додано оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 55503грн.

Судом встановлено строк десять днів з моменту отримання заявником апеляційної скарги копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків вказаних в ухвалі від 14 січня 2019 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заявником апеляційної скарги отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 21 січня 2019 року.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху податковим органом надано платіжне доручення від 26.12.2018 за №3040 про сплату судового збору у розмірі 27751,50грн. за подання апеляційної скарги у справі №0440/6523/18 та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору в частині несплачених судових витрат до ухвалення судового рішення.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що станом на січень 2019 року постійний кошторис та фінансування відсутнє. Здійснити фінансування на витрати судового збору буде можливим у разі затвердження постійного кошторису та за наявності такого фінансування

Відповідно частин 1-2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до

оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України Про судовий збір та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не пізніше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно до частини 2 цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведенні положення Закону є вичерпними та підлягають застосуванню виключно до наведених фізичних осіб задля забезпечення можливості доступу до правосуддя.

Разом з тим, ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.

На підставі викладеного, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Станом на 08 лютого 2019 року вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху Головним управління ДФС у Дніпропетровській області у повному обсязі не виконано.

Приписами частини 2 статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Оскільки, у встановлений судом строк, заявник апеляційної скарги не виконав вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху та не усунув недоліки апеляційної скарги, апеляційна скарга підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 327-329 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з 08.02.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції відповідно до статей 327-329 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров