Рішення

від 11.02.2019 по справі 370/3700/18

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2019 р. Справа №370/3700/18

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2 до Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області, про визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката ОСОБА_2, звернувсь до суду із позовом до Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області, (далі - відповідач), вказавши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області, та в якому просив визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,7809 га з кадастровим номером НОМЕР_2, з цільовим призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у межах Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері, ОСОБА_3, він та його сестра ОСОБА_4 отримали у спадщину з-поміж іншого спадкового майна земельну ділянку загальною площею 1,92 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована у межах Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області.

28.12.2003 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом Новосілківською сільською радою йому було видано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, який зареєстрований у Книзі реєстрації актів за № 1522.

У травні 2018 року, звернувшись до Управління держгеокадастру та землевпорядної організації з метою розробки документації щодо відновлення меж земельної ділянки на місцевості, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та для проведення її державної реєстрації в інформаційній системі ДЗК, 11.05.2018 року йому було надано відповідь №115, де зазначено, що відновити межі земельної ділянки згідно державного акту на право власності на земельну ділянку не має можливості, оскільки державний акт виготовлено з помилками, конфігурація та площа земельної ділянки зазначеної у державному акті не відповідає дійсності. При цьому рекомендували звернутися до суду із позовом про скасування даного державного акту, що у подальшому дасть змогу провести роботу по виправленню технічних помилок та відновленню дійсних меж земельної ділянки та її реєстрації в системі ДЗК.

Так, рішенням Макарівського районного суду від 04.07.2018 року у справі №370/1307/18 задоволено його позов та визнано недійсним згаданий вище державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3.

28.08.2018 року в результаті землевпорядних робіт позивачу було видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НОМЕР_4, згідно якого площа земельної ділянки складає 0,7908 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначення ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Макарівської РДА з метою державної реєстрації свого речового права (права власності) на зазначену земельну ділянку.

22.10.2018 року у реєстрації права власності позивача було відмовлено з огляду на те, що подані для реєстрації документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на вказану земельну ділянку, оскільки площа земельної ділянки щодо якої подано документи про реєстрацію права власності складає 0,7908 га і вона істотно відрізняється від площі земельної ділянки 1,92 га, яка зазначена у свідоцтві про право на спадщину за законом від 27.12.2003 року.

Наведене і змусило позивача звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 27.12.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Копію ухвали суду від 27.12.2018 року та позовну заяву з додатками відповідач отримав 03.01.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0800104387620. Відзиву на позовну заяву відповідач в установлений судом строк не подав, будь-яких заяв, клопотань суду не заявляв, у зв'язку із чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа, Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області, яка була зазначена позивачем у позовній заяві та залучена до участі у справі, у судове засідання представника не направила. Поряд з цим, враховуючи вимоги ст. ст. 42, 46, 47 ЦПК України, оскільки Відділ державної реєстрації прав та їх обтяжень Макарівської районної державної адміністрації Київської області не є юридичною особою та не має цивільної процесуальної правоздатності, вона не може бути третьою особою, а тому справа розглядається без участі такої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справі, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОМЕР_5, виданого 27.12.2003 року державним нотаріусом Макарівської державної нотаріальної контори ОСОБА_5, спадкоємцями майна ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року є діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - в рівних частках кожний. До спадкового майна, на яке видано це свідоцтво, увійшла зокрема земельна ділянка загальною площею 1,92 га, що знаходиться на території Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого згідно рішення 19 сесії Новосілківської сільської ради від 19.03.2001 року за №271 (а.с. 7, 9).

28.12.2003 року на підставі зазначеного вище свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.12.2003 року Новосілківською сільською радою позивачу було видано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6, який зареєстрований у Книзі реєстрації актів за № 1522, а саме земельну ділянку площею 1,129 га, що розташована на території Новосілківської сільської ради (а.с. 8).

Рішенням Макарівського районного суду від 04.07.2018 року, яке набрало законної сили 07.08.2018 року, у справі №370/1307/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області та визнано недійсним згаданий вище державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 (а.с. 13-15).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до рішенням Макарівського районного суду від 04.07.2018 року у справі №370/1307/18, державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 було скасовано, оскільки він був розроблений та виготовлений із технічними помилками, що у подальшому дасть змогу провести роботу по виправленню технічних помилок та відновленню дійсних меж земельної ділянки та її реєстрації в системі ДЗК.

28.08.2018 року в результаті землевпорядних робіт позивачу було видано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НОМЕР_4, згідно якого відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 15.08.2018 року, площа земельної ділянки складає 0,7908 га, кадастровий номер НОМЕР_2, призначення ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_6, документ, який є підставою для виникнення права - Рішення органу місцевого самоврядування Новосілківської сільської ради від 19.03.2001 року №271-19, документ, що посвідчує право - Державний акт від 30.03.2001 року НОМЕР_7 (а.с. 10).

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Макарівської райдержадміністрації з метою державної реєстрації свого права власності на зазначену земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, проте своїм рішенням №43603050 від 22.10.2018 року державний реєстратор у реєстрації права власності позивачу відмовив з огляду на те, що подані для проведення державної реєстрації прав документи, не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а саме площа земельної ділянки істотно відрізняється: згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.12.2003 року площа земельної ділянки 1,92 га, згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.10.2018 року площа земельної ділянки 0,7908 га (а.с. 12).

Таким чином, площа земельної ділянки, яку позивач прийняв у спадок після смерті матері ОСОБА_3, складає половину від 1,92 га, тобто 0,96 га, однак у результаті відновлення меж ділянки в натурі на місцевості було виявлено, що площа земельної ділянки зменшилася і складає на даний час 0,7908 га.

Дана обставина не дає змоги державному реєстратору ідентифікувати земельну ділянку щодо якої подані документи для проведення державної реєстрації речових прав.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України, кожна особа має прав на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, якщо він не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, шляхом визнання права.

Відповідно ст. ст. 78, 80, 81, 131 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, яке набувається на підставі Конституції України, цього Кодексу та інших законів. При цьому суб'єктами права власності на землю, зокрема є громадяни - фізичні особи, які набувають таке право в тому числі, шляхом отримання земельної ділянки у спадщину.

Положеннями ст. ст. 8, 24, 41 Конституції України зокрема визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевог самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельної ділянки здійснюється зокрема за технічною документацією із відновленню меж земельної ділянки в натурі на місцевості.

Згідно положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відновлення порушених прав позивача можливе лише в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на земельну ділянку, яку він отримав у спадок після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_3, проте державний акт на право приватної власності на землю на його ім'я був розроблений та виготовлений із технічними помилками, а в подальшому після проведення робіт з виправлення технічних помилок та відновлення дійсних меж земельної ділянки її площа змінилась, що стало перешкодою для її реєстрації в системі ДЗК, через неможливість її ідентифікації в зв'язку із зміною розміру земельної ділянки.

Судові витрати по оплаті судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідач не вчиняв протиправних дій, що стали підставою даного позову та покладаються на позивача.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2 до Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,7809 га з кадастровим номером НОМЕР_2, з цільовим призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у межах Новосілківської сільської ради Макарівського району Київської області.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 11.02.2019 року.

Реквізити учасників справи:

ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1;

Новосілківська сільська рада, код ЄДРПОУ 04358810, адреса: 08070, с. Новосілки Макарівського району Київської області, вул. Кучеренка, 43.

Суддя О.В. Тандир