Ухвала

від 08.02.2019 по справі 2-а-4299/11

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-а-4299/11

провадження № 6-а/694/25/19

У Х В А Л А

Іменем України

08.02.2019 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.

при секретарі Блискавці А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне Управління Державної казначейської служби у Черкаській області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-а-4299/2011,-

ВСТАНОВИВ:

До Звенигородського районного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії та додаткової пенсії.

Вимога обґрунтована тим, що постановою Звенигородського районного суду від 25.05.2011 року по справі № 2-а-4299/2011 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , згідно ст. 51 вказаного Закону починаючи з 06 листопада 2010 року по 25 травня 2011 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Управлінням ДВС ГТУЮ у Черкаській області прийнято постанову Звенигородського районного суду до виконання та внесено дані про рішення до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 55248434. ОСОБА_2 01.06.2018 року померла. Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 За вказаним свідоцтвом, до складу спадщини за померлою, увійшло право на доплату до пенсії відповідно постанови Звенигородського районного суду від 25.05.2011 року по справі № 2-а-4299/2011р., яка прийнята до виконання Управлінням ДВС ГУЮ у Черкаській області та внесена до Реєстру за №55248434. Зазначає, що він як спадкоємець є правонаступником прав і обов'язків померлої ОСОБА_2 та відповідно має право на отримання вищевказаної суми.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ч.2 статті 379 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши подану заяву та додані до неї докази, суд встановив такі обставини.

Постановою Звенигородського районного суду від 25.05.2011 року по справі № 2-а-4299/2011 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_2 та визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та додаткову пенсію в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 вказаного Закону з 06.11.2010 року по 25.05.2011 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з підвищенням в розмірі двох мінімальних заробітних плат згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи»і додаткової пенсії в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, визначеної ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , згідно ст. 51 вказаного Закону починаючи з 06 листопада 2010 року по 25 травня 2011 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

01.06.2018 року стягувач ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СР № 325072 від 04.06.2018 р. виданого виконавчим комітетом Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області та відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.2019 року, зареєстрованому в реєстрі за № 141, спадкоємцем померлої ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.32).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.2019 року, спадкоємцем права на доплату до пенсії, відповідно ст.39,51 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в розмірі 13 145,33 грн.( тринадцять тисяч сто сорок п ять гривень 33 коп.), що знаходиться в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (по Звенигородському районі), яка належала померлому на підставі повідомлення №84168/04-07, виданого Управлінням застосування пенсійного законодавства, відділом з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 22.12.2018 р., є її син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з повідомлення № 2.4/2145 від 24.11.2017 року виданого Управлінням ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області - постанова № 2-а-4299/11 від 25.05.2011 року, видана Звенигородським районним судом Черкаської області прийнята для обліку та включена до першої черги задоволення вимог, дані якої про рішення внесені до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за № 55248434 (а.с.35).

Відповідно до ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Вказана норма визначає правила заміни сторони виконавчого провадження, що під час виконавчого провадження є аналогом інституту процесуального правонаступництва.

Згідно зі частиною 5 статті 15 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII , у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Заміна сторони виконавчого провадження відбувається у разі вибуття однієї зі сторін (стягувача або боржника), зокрема, внаслідок смерті або реорганізації. Заміна сторони полягає у вступі на її місце правонаступника (спадкоємця).

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК ).

Заміна судом сторони виконавчого провадження її правонаступником відбувається за поданням державного виконавця чи за заявою самої заінтересованої сторони.

Водночас, згідно ч.1 ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

П.4 ч.1 ст. 1219 ЦК України встановлено, що не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i

відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннiм судом, встановленим законом.

У своїй постанові від 29.07.2010 у справі Стрельцов и другие военные пенсионеры из Новочеркасска против Российской Федерации Європейський Суд з прав людини визнав, що громадяни мають право на підтримання скарг своїх померлих родичів у межах статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вказаного висновку Європейський Суд з прав людини дійшов виходячи з того, що право на отримання заробітної плати і прирівняних до неї платежів, пенсій та інших грошових сум, які виплачуються в якості засобів для існування і підлягали виплаті, проте не були отримані громадянином за життя, належать членам сім'ї померлої особи.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Ст. 52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

На підставі вище зазначеного, аналізу викладених норм матеріального та процесуального права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що якщо за життя позивач ОСОБА_2 мала право на перерахунок та виплату пенсії передбаченої ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте не отримала їх за життя, з незалежних від неї причин, то суд вважає за можливе допущення процесуального правонаступництва членом сім'ї у даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2015 року у справі № К/800/65810/14.

Керуючись ст.ст. 379 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне Управління Державної казначейської служби у Черкаській області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №2-а-4299/2011,- задовольнити.

Замінити сторону провадження в Реєстрі рішень, виконання яких гарантується державою за № 55248434 по виконанню постанови Звенигородського районного суду від 25.05.2011 року в адміністративній справі № 2-а-4299/11, стягувача ОСОБА_2, яка померла 01.06.2018 р., її правонаступником ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючим в ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Копію ухвали направити сторонам, для відома.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В.Гончаренко